- •Орієнтовні питання до заліку
- •Лекція № 1
- •Тема 1: Психологія спілкування. Функції, види і структура спілкування.
- •2. Структура спілкування.
- •3. Основні функції спілкування.
- •4. Основні види та типи спілкування.
- •5.Форми спілкування.
- •Тема 2: Процес спілкування як обмін інформацією. (2 години).
- •6. Основні стилі спілкування.
- •Лекція 2
- •1. Специфіка процесу обміну інформацією.
- •2. Види інформації.
- •3. Форми передавання інформації.
- •4. Комунікативний простір міжособистісних стосунків
- •Лекція №3 Тема: Спілкування як сприйняття людьми один одного і як взаємодія. План:
- •4. Спілкування як сприйняття (перцепція) людьми один одного.
- •I. Перше враження.
- •II. Сприйняття людини в процесі спілкування.
- •5. Спілкування як взаємодія (інтерактивний аспект спілкування).
- •Лекція №4
- •Голосові характеристики мови
- •Невербальні засоби спілкування
- •Візуальні:
- •Акустичні:
- •Тактильні:
- •Ольфакторні:
- •Ритмічні жести
- •Емоційні жести
- •Вказівні жести
- •Зображувальні жести
- •Символічні жести
- •Відкритість
- •Підозра і прихованість
- •«Доміпаитність — підпорядкованість»
- •Переклад емоцій «мовою тіла»
- •Види запитань для проведення бесіди
- •Лекція №5 Тема: Основні компоненти ділового спілкування. Психологія безконфліктоного спілкування.
- •7.Стратегія і тактика спілкування.
- •Лекція № 6 – 7 Тема: Особливості педагогічного спілкування
- •1. Поняття про педагогічне спілкування.
- •3. Педагогічне спілкування як творчий процес.
- •Лекція № 8 Тема: Стиль професійно-педагогічного спілкування. Комунікабельність педагога і шляхи її самовиховання.
- •Обозов н.Н. Психология межличностных отношений. – к., 1990.
- •Рогов е.И. Психология общения. – м., 2001.
- •4. Правила педагогічного спілкування
- •Лекція № 9 Тема: Технологія професійно-педагогічного спілкування.
- •Обозов н.Н. Психология межличностных отношений. – к., 1990.
- •Рогов е.И. Психология общения. – м., 2001.
Види запитань для проведення бесіди
Вид питання |
Сутність |
Використання |
Приклад |
«Закриті» запитання |
Цс запитання, на які можна відповісти «так» чи «ні». Вони звужують простір для маневру вашого співбесідника |
Ці запитання рскомеїщуегься ставити лише в тих випадках, коли хочете прискорити отримання згоди або підтвердження раніше досягнутої домовленості |
Будь-яке запитання, що передбачає відповідь «так» чи «ні» |
«Відкриті» запитання |
Це запитання, на які не можна відповісти лише «так» чи «ні», вони потребують додаткового пояснення. Вони дають можливість співбесідникові маневрувати і вести з вами змістовний діалог |
їх використовують для отримання додаткових відомостей. Небезпека криється в тому, що можна втратити контроль за ходом бесіди |
«Яка ваша думка про...?» |
Риторичні запитання |
Слугують для глибшого розгляду проблем |
їх мета— викликати нові питання і вказати на невирішені проблеми або забезпечити підтримку вашої позиції з боку учасників бесіди шляхом мовчазного схвалення |
«Чи можемо ми вважати подібні явища нормальними?» |
«Переломні» запитання |
Такі запитання утримують бесіду в суворо встановленому напрямі або піднімають нові проблеми |
їх ставлять, якщо хочуть переключитися на іншу тему, або якщо хочуть подолати опір співбесідника, оскільки при відповіді на них можна виявити вразливі місця його позиції |
«Як ви вважаєте, чи треба...?», «Як ви собі уявляєте рішення...?» |
Запитання для розмірковування |
Дають можливість ретельно обдумувати і коментувати те, що вже було сказано |
Співбесідникові надається можливість внести поправки у викладену позицію |
«Чи вважаєте ви, що...?», «Чи правильно я зрозумів думку про те, що...?» |
Інформаційні запитання |
Ці запитання завжди відкриті, торкаються конкретного предмета, у відповідях на них повідомляють певні відомості |
Вони необхідні при збиранні відомостей, щоб скласти уявлення про що- небудь |
«Чи не могли б ви надати мені інформацію про...?» |
Контрольні запитання |
Дозволяють дізнатися, чи розуміє співбесідник те, про що ви кажете |
Такі запитання можна ставити по ходу бесіди, коли ви хочете дізнатися, чи слідкує за ходом бесіди ваш партнер |
«Що ви про це думаєте?» |
Запитання для орієнтації |
Ці запитання ставляться для того, щоб дізнатися, продовжує співбесідник дотримуватися своєї думки чи змінив її |
Таке запитання можна поставити, якщо ви докладно розповіли про складний вид послуг, оскільки після п'ятої вашої пропозиції співбесідник «відключається» |
«Чи є у вас ще запитання з цієї теми?» «Яка ваша думка з цього пункту?» |
Підтверджу- вальні запитання |
Ставляться для того, щоб дійти взаєморозуміння. Якщо співбесідник п'ять разів згодився з вами, то на шосте запитання не стане заперечувати |
У будь-яку розмову можна включати ці питання і робити акцент на тому, що пов'язує, а не на тому, що розділяє |
«Ви, напевне, теж раді тому, що...?» |
Ознайомлю- вальні запитання |
Ознайомлюють вас із думкою співбесідника |
Ці запитання ставлять і на початку, і в кінці бесіди, щоб виявити відношення партнера до сказаного |
«Чи задоволені ви...?» |
Зустрічні запитання |
Мета цих запитань — підвести співбесідника до того моменту, коли він згодиться з вашою пропозицією |
Використовуються для оброблення і підведення партнера до рішення, що вигідне для вас |
«Скільки коштує ця річ (верстат і та ін.)?» Відповідь: «А скільки ви візьмете?» |
Альтернативні запитання |
Запитання, що надають свободу вибору. Вони припускають швидке рішення |
Ці запитання для уточнення і виявлення думки співбесідника з 2-3 альтернатив |
«Який день тижня вас більше влаштовує — вівторок чи середа?» |
Направляючі запитання |
Дають можливість керувати ходом бесіди, направляти розмову в те русло, котре вас цікавить |
Використовуються для регламентованого ведення бесіди. А також тоді, коли розмова набуває небажаного повороту |
«Повернемося до питання про...?» |
Усім відомо, щоб отримати чітку і правильну відповідь, треба вміти правильно поставити запитання. Вміння ставити запитання— це ціле мистецтво, якому кожен з нас вчиться протягом усього життя.
Спілкуватися нам доводиться дуже багато, з різними людьми і в різних ситуаціях. Це спілкування:
з близькими, друзями і родичами;
з підлеглими і керівниками;
з незнайомими і малознайомими людьми та ін.
У кожному з варіантів спілкування ми отримуємо інформацію завдяки не лише бажанню кожного що-небудь про себе розповісти, а й завдяки умінню ставити запитання. На ділових переговорах ви ставите запитання, щоб отримати ділову інформацію. Коли розмовляєте з близькими людьми, то залежно від мети бесіди ви будете ставити різні запитання для отримання інформації особистого характеру. Які вони бувають?
Рекомендована література:
Гусев Г.В. Психология общения: текст лекций спецкурса. – М., 1980.
Добрович А.Б. Общение: наука и исскуство. – М., 1980.
Ильин Е.Н. Исскуство общения. – М., 1982.
Коломинский Я.Л. Психология общения. – М., 1974.
Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. – К., 1990.
Рогов Е.И. Психология общения. – М., 2001.
Цимбалюк І.М. психологія спілкування. Навчальний посібник. – К., 2004.
