- •Орієнтовні питання до заліку
- •Лекція № 1
- •Тема 1: Психологія спілкування. Функції, види і структура спілкування.
- •2. Структура спілкування.
- •3. Основні функції спілкування.
- •4. Основні види та типи спілкування.
- •5.Форми спілкування.
- •Тема 2: Процес спілкування як обмін інформацією. (2 години).
- •6. Основні стилі спілкування.
- •Лекція 2
- •1. Специфіка процесу обміну інформацією.
- •2. Види інформації.
- •3. Форми передавання інформації.
- •4. Комунікативний простір міжособистісних стосунків
- •Лекція №3 Тема: Спілкування як сприйняття людьми один одного і як взаємодія. План:
- •4. Спілкування як сприйняття (перцепція) людьми один одного.
- •I. Перше враження.
- •II. Сприйняття людини в процесі спілкування.
- •5. Спілкування як взаємодія (інтерактивний аспект спілкування).
- •Лекція №4
- •Голосові характеристики мови
- •Невербальні засоби спілкування
- •Візуальні:
- •Акустичні:
- •Тактильні:
- •Ольфакторні:
- •Ритмічні жести
- •Емоційні жести
- •Вказівні жести
- •Зображувальні жести
- •Символічні жести
- •Відкритість
- •Підозра і прихованість
- •«Доміпаитність — підпорядкованість»
- •Переклад емоцій «мовою тіла»
- •Види запитань для проведення бесіди
- •Лекція №5 Тема: Основні компоненти ділового спілкування. Психологія безконфліктоного спілкування.
- •7.Стратегія і тактика спілкування.
- •Лекція № 6 – 7 Тема: Особливості педагогічного спілкування
- •1. Поняття про педагогічне спілкування.
- •3. Педагогічне спілкування як творчий процес.
- •Лекція № 8 Тема: Стиль професійно-педагогічного спілкування. Комунікабельність педагога і шляхи її самовиховання.
- •Обозов н.Н. Психология межличностных отношений. – к., 1990.
- •Рогов е.И. Психология общения. – м., 2001.
- •4. Правила педагогічного спілкування
- •Лекція № 9 Тема: Технологія професійно-педагогічного спілкування.
- •Обозов н.Н. Психология межличностных отношений. – к., 1990.
- •Рогов е.И. Психология общения. – м., 2001.
4. Спілкування як сприйняття (перцепція) людьми один одного.
I. Перше враження.
1) Схема нерівності: соціальної, інтелектуальної, фізичної, вікової.
Основна ознака нерівності:
а) одяг (ціна, акуратність, кольори, розмір, силует одягу: строгий - більш високий статус; 0 - більш низький статус; окуляри - більш інтелектуальна людина, і т.д.);
б) особливості поведінки (поза вразвалку, мовчання у відповідь, використання термінології – ознака переваги.)
2) Схема естетичне враження – людина, яка нам подобається зовні, є вище статусом.
3) Схема стосунків – людина, яка до нас ставиться добре, краще тієї, хто погано, або нейтрально.
Соціальний стереотип – це стійке уявлення про яке-небудь явище, що є в суспільстві.
II. Сприйняття людини в процесі спілкування.
По положенню губів і бровей.
По погляду зчитується інформація (хто говорить, менше дивиться на співрозмовника, чим той, хто слухає). У Японії прийнято дивитися на підборіддя, у індіанців - убік. Племена Вітути й Барроро при спілкуванні стоять спинами. У племені Луо при спілкуванні стоять спинами зять і теща.
По жестах (Чим більше емоцій, тим більше жестів. Людина хоче, щоб його краще зрозуміли й почули.) У Болгарії «так» - погойдування головою, як у нас «ні». Почісування носа, вуха, ока - неправда. Дитина прикриває рукою рот і говорить «це не я». Інтерпретувати окремий жест неможливо, тому що він пов'язаний з контекстом.
По позах. Відкрита - людина готова до прийняття інформації, а якщо вона прикриває своє тіло руками, ногами - закрита поза - не готова до прийняття інформації. Якщо людина відкриває руки - готова до взаємодії. Якщо подається всім тілом на вас - прояв зацікавленості. Рука під підборіддя й палець до скроні - критична поза. Пальці до голови - поза мислителя.
По ході. Це індивідуальна характеристика людини. По ході визначається емоційний стан людини. Щастя - летюча, легка хода. Гордість - довгий крок. Гнів - важка хода. Страждання - руки не рухаються.
Оцінка іншої людини відбувається на підставі видів її дій і стереотипизації.
5. Спілкування як взаємодія (інтерактивний аспект спілкування).
Варіанти взаємодії:
1. Боротьба – зусилля людей, спрямовані в протилежні сторони.
2. Розтаскування – кожний тягне у свою сторону, зусилля теж протилежні.
3. Зміна порядку супідрядності – один давить зверху, а інший виштовхує першого.
4. Керування – один керує іншим за допомогою емоцій або знань.
5. Згода – разом ідуть до певної мети.
Одну і теж дію можна по-різному інтерпретувати. Інтерпретація дій відбувається в контексті.
Э. Берн автор підходу «Трансактний аналіз» (трансакція - це взаємодія). Його книги: «Ігри, у які грають люди», «Люди, які грають в ігри». Книга Харріса - «Я О.К. - ти О.К.».
Перлс виділив 3 позиції спілкування:
Позиція дитина (плаче, скаржиться, просить пошкодувати).
Позиція батько (суворий, контролюючий, «треба робити так»).
Позиція дорослого (бере відповідальність на себе).
Перлс виділяє 2 головні позиції в спілкуванні:
Господар становища - вимогливий, активний, «повинен».
Підлегла сторона - слабкий, потребуючий підтримки. Виправдувальна характеристика - «я хотів як краще».
Харріс виділяє 3 позиції спілкування:
Переслідувач - норми, правила, схожий на «батька».
Позиція жертви - обставини не дозволяють щось робити.
Позиція помічника - підтримка, порадник.
Джеймс виділяє 4 позиції в спілкуванні:
Обвинувач - ти повинен, як ти міг, я не очікував від тебе.
Плакатель - я нічого не можу, у мене нічого не вийде.
Дистрактор (руйнівник) - а баба Яга проти - виходить за межі ситуації.
Комп'ютер - неупередженість - посилається на книжки, подає інформацію, не висловлює свою точку зору.
