4. Вправа «Проблеми героїв»

Мета: розвиток навичок справлятись з проблемами поведінки.

Зміст: учасникам пропонується подумати і озвучити, що потрібно змінити в собі П’ятачку, Кролику і Іа. З учасниками обговорюється, як героям потрібно втілити в життя дані рекомендації.

Примітки для ведучого: п’ятачку потрібно навчитись говорити «ні» і відстоювати свою точку зору. Кролику слід навчитись просити і приймати відмову. Віслюку необхідно повірити в себе і навчитись вирішувати ситуації.

5. Вправа « Чорні шнурки»

Мета: розрядка, можливість для проявлення фантазії, можливість побачити спільне.

Зміст: всі сидять на стільцях в колі, ведучий в центрі кола пропонує помінятись місцями тих, у кого, чорні шнурки. Задача всім знайти місце, в тому числі і ведучому. Той, хто не знайшов місце, стає ведучим. По мірі оволодіння грою ведучий може подавати приклад називання більш цікавих ознак, як то визначення відношень, усвідомлення почуттів і інше.

6. Рефлексія

Мета: отримання зворотного зв’язку.

Зміст: учасники по колу розповідають про те, як вони почували себе на занятті, що сподобалось, що ні. Можна запропонувати визначити свою вагу

Заняття 4

Мета: Конструктивне вирішення складних ситуацій.

1. Привітання і обмін почуттями.

Мета: налаштування групи на роботу і на хвилю «тут і тепер»

2. Вправа «Шукаю друга»

Мета: емоційна розрядка, усвідомлення себе зі сторони.

Зміст: кожен пише на аркуші об’яву з короткою інформацією про бажаного друга і про себе без імені і фамілії. 2 етап: одна людина все перемішує і пускає по колу, якщо вам подобається ця об’ява, то на ній кладеться сніжинка, на своїй об’яві нічого не кладете. 3 етап: роздаються об’яви назад, кожен рахує кількість сніжинок, вибирається один з найбільшою кількістю сніжинок.

Примітки для ведучого: тим в кого мало сніжинок, потрібно підтримати і обговорити, що потрібно змінити в собі і своїх вимогах.

3. Вправа «Так – ні»

Мета: усвідомлення відчуттів, які виникають в момент відстоювання позиції, пошук невербальних ознак власної впевненої поведінки.

Зміст: учасників розділяють на пари, один говорить слово «так», а інший – «ні», голос повинен поступово підвищуватись. При цьому кожен займає позу, в якій відчуває себе впевнено. Задача – переконати партнера.

Далі йде обговорення, побудоване на наступних питаннях: чи вдалось переконати партнера, не підвищуючи голос і не змінюючи позу? Яка була поза, чи вона допомогла? Як її сприймав партнер? Як ви вважаєте чи захоче ця людина знову з вами зустрітись? Як на ваш погляд виглядає впевнена людина? В чому,це проявляється? А чи можна відмовити людині і при цьому зберегти з ним відносини?

Примітки для ведучого: краще, якщо учасники розділяться на пари з сусідом. Партнером зайвого учасника стає ведучий.

4 Профілактична казка «Корч»

Мета: діагностика і корекція само сприйняття підлітків; організація умов, сприятливих пізнанню свого життєвого призначення.

Зміст: давним-давно в одному прекрасному лісі посеред гарних дерев з густими кронами і стрункими стовбурами жив дивний Корч. Своїм дивакуватим виглядом він викликав загальні глузування сусідів. Довго лежав Корч серед цих дерев,гірко розмірковуючи ,чому він не такий,як всі. Всі дерева як дерева,красиві як на підбір ,а він скрючений ,обідраний,кривий – ні краси,ні толку. Як йому було прикро!( Метафоричний криз : неприйняття своєї унікальності, так як йде порівняння себе з іншими; він страждає від цього ; Корчу нема кому допомогти прийняти свою унікальність.)

Одного разу до лісу приїхали лісоруби. Вони зрізали дерева одне за одним ,вкладали їх у вантажівку і відвозили на меблеву фабрику. « Щасливчики» , - думав Корч заздрячи цим деревам, - « З них виготовлять гарні меблі , яка буде радувати людей і приносити їм користь , а я так нікому і непотрібен . Так і згнию в цьому лісі , і ніхто навіть не дізнається про моє існування…»( Метафоричний криз: образа,заздрість,крах надій.)

Якось вранці до лісу забрів один дідусь. Він довго ходив по лісі і набирав хмиз для обігріву свого житла. Корч вже втративши надію бути колись комусь потрібним , лежав серед заростей трави і думав про щось своє. Для нього було крайньою несподіванкою , що дідусь звернув на нього увагу. Він підняв Корч з землі , спробував на міцність , злегка зігнувши її, і поклав у свій візок. Їй належало згоріти без сліду, як що не рахувати золи, тай ту заметуть, викинуть і забудуть. Але не дивлячись на це він був щасливий! ( Метафора: метафора «потрібності» , яка заклечається в тому , що іноді , через бажання бути потрібним , ми штовхаємо себе на «самогубство», ми « згораємо»)

У візку Корч опинився у великій компанії різних палок і полін і, як завжди, одразу знайшлись і добрі і заздрісники. Пакісних виявилось більше, і вони стали ображати і хіхікати на рахунок його зовнішності. І так йому стало боляче за всі ті роки страждань і знущань…( Несвідомі процеси)

На довершення всіх принижень візок несподівано труснуло. Корч вилетів, перекидався по дорозі і почав скочуватись по схилу гори. Навіщо жити, якщо навіть в багаття не придався! О, як же важко дістався йому цей спуск. Від страху перед тим , що з ним станеться в кінці, він судорожно намагався зачепитись за невеликі деревця,за каміння, за траву, за землю…, але нічого не виходило. В решті-решт , бідний корч зрозумів,що летить з обриву. Всередині все стислося і здавалось, перед ним промайнули всі картинки з його життя.(Довга пауза). (Метафоричний криз: шанс змінити життя)

Він впав в море. « Що це? Куди я потрапив? Що зі мною буде?» - думав Корч. Ця стихія лякала своєю невідомістю, незрозумілістю,нереальністю…Через деякий час на морі розпочався шторм. Все навкруги потемніло,завив вітер, над морем загрожуючи затягнулись величезні хмари. Корч кидало з боку в бік, било холодними хвилями. Він то поринав в морська безодню, то випливав на поверхню, і думав, що цей жах не закінчиться ніколи, що ось зараз точно йому прийде кінець…Але ось шторм почав потроху стихати… на небі показалось сонечко… Озирнувшись навкруги, він побачив багато цікавого: зграї пропливаючих риб, коралові рифи, пелікана, літаючого над водою в пошуках їжі,приємно і ніжно шелесткі хвилі…Теплі морські хвилі, ніби улюблене дитя, заколисували Корч…Він по іншому побачив цей світ:навкруги не було нікого , з ким можна було б його порівняти…Тут він був один такий…, єдиний…І на душі в нього стало радісно і спокійно(Пауза) (Метафора: Вода і шторм – метафоричні символи душі і кризи. Коли людина змінює своє життя, вона потрапляє в кризу; тобто їй випадає нагода пережити це як шанс змінити своє світовідчуття; криза змінює людину шторм змінив самовідчуття Корча, зануривши її в себе, в свою стихію, і йому стало спокійніше – саме криза принесла оздоровлення. Чим більше ми у своєму житті переживаємо цих незгод , тим менше в нас стає тривожних очікувань, тим «здоровіше», сильніше стаємо ми. Відбуваються видозміни в душі, усвідомлення себе в новій якості.)

Так він плавав на хвилях,доки його не викинуло на берег. Знову безнадія – так і доведеться лежати тут,доки не згниєш і не перетворишся в гній. До чого ж беззмістовне виявилось моє життя! Погрівшись на сонці , Корч якось непомітно заснув під рівномірний плеск хвиль. На поверхні його стовбуру вийшла морська сіль, і поступово утворились, виблискуючі в променях сонця, кристали…(Аналогічні повчальні ситуації. Невротичність Корча заклечається в тому,що він постійно чимось не задоволений.)

Прокинувся він від доторку чиїхось ніжних рук,які його підняли. Корч побачив усміхнене обличчя людини, яка з захопленням повторювала « Це просто диво! Справжнє диво!». На нього ніхто не дивився з такою любов’ю…(Пауза)…і ніколи він не чув такої похвали в свою адресу…,(Пауза) і ніхто не тримав його в руках так обережно(Довга пауза) Людина підняла Корч, отряхнула пісок зі стовбуру,принесла його додому,відшліфувала і покрила лаком.(Метафора:визнання індивідуальності;придача «товарного вигляду»)

Корч був у повній розгубленості, але його спритно підхопили і доправили туди,де багато народу і всі захоплювались його формою, його неповторністю,його художньою цінністю…(Довга пауза).Корч помістили на стенд з написом « Дар моря» і відносились до нього з великою повагою. Його неодноразово представляли на ріні конкурси, і він отримав велику кількість нагород. У всьому світі відмічали її вишуканість і теплоту,і масу інших дивовижних якостей. Для Корча була зроблена спеціальна підставка,на якій він щасливо спочивав, спостерігаючи радісно усміхнені обличчя і вслуховуючись в захоплені похвали відвідувачів,які намагались ненароком доторкнутись до нього , просто доторкнутись до цього дивного творіння природи.

«Скільки бід я переніс,- думав Корч,- і все ж таки в кінці шляху моє життя набуло сенсу. До чого ж мені добре і спокійно». ( Метафора торжество).

Аналіз вражень учасників . Коментарі психолога відносно метафоричного сенсу казки.

Обговорення в колі: Який сюжет викликав найбільший відгук в душі? Яку ви придумали кінцівку? Чому саме таку?

Ведучий : « Ця історія про відкриття унікальності Корча. Вона вчить нас само прийняттю . А , що таке само прийняття, на ваш погляд.

Примітки для ведучого: завдання: з закритими очима прослухати казку і придумати свій кінець.