4 Встановлення цін на побічні продукти виробництва

Суть цієї стратегії полягає в тому, що виробник прагне знайти ринок збуту для цих побічних продуктів і готовий погодитися на будь-яку ціну на них, би покривала витрати на їхнє зберігання і доставку. Така практика дозволяє продавцю знизити ціну на основний товар, зробивши його більш конкурентноздатним. Іноді побічні продукти можуть навіть приносити певний дохід. Наприклад, багато лісопильних заводів налагодили вигідну торгівлю корою та опилками, які використовуються як декоративний матеріал для домашнього інтер'єру і ландшафту садів і парків.

5 Встановлення цін на комплект товарів

Суть стратегії полягає в тому, що продавці поєднують товари в набір і пропонують його за нижчою ціною. Так, театри і спортивні команди продають сезонні квитки за ціною, нижчою від вартості одного квитка; готелі пропонують постояльцям пакет послуг, який включає кімнату для проживання, харчування і розваги; виробники комп'ютерів встановлюють на свої персональні комп'ютери пакети програм, які можуть зацікавити користувачів. Таке "ущільнення" цін може стимулювати збут товарів, які інакше споживачі просто не купили б, але для того щоб спонукати їх купити набір, його ціна повинна бути досить низькою.

Інакше кажучи, встановлення цін на набори товарів використовується для продажу більшої кількості товарів, ніж необхідно. Придбати квиток на ексклюзивний матч досить складно, однак квитки на фінальні футбольні матчі Кубка світу можна купити в пакеті з квитком на літак авіакомпанії Concorde.

В) СТРАТЕГІЇ КОРЕКТУВАННЯ ЦІН

Компанії, як правило, коректують свої вихідні ціни в залежності від розходжень у характеристиках споживачів і ситуацій, що постійно змінюються.

1 Встановлення цін зі знижками і заліками

Багато компаній коректують свої вихідні ціни таким чином, щоб заохотити визначену відповідну реакцію з боку споживачів, яка може виражатися в достроковій оплаті рахунків, придбанні товару у великих кількостях або несезонних купівлях. Подібне цінове коректування, яке називається знижками і заліками, може виступати в декількох формах.

Знижка за платіж готівкою виражається в зниження ціни товару для покупців, які оперативно оплачують свої рахунки. Типовим прикладом є умова "2/10, нетто 30", що означає, що рахунок необхідно оплатити протягом 30 днів, але покупець може отримати скидку у 2%, якщо розплатиться протягом 10 днів. Знижка повинна надаватися всім покупцям, які виконали цю умову. Подібні знижки типові для багатьох галузей підприємницької діяльності, вони сприяють поліпшенню фінансового стану продавця і скороченню витрат, пов'язаних зі стягненням кредитів і безнадійних боргів.

Під знижкою за кількість закуповуваного товару розуміють зниження ціни товару для покупців, які купують товар у великих кількостях. Типовим прикладом може бути умова "10 доларів за штуку при купівлі менше 100 штук, 9 доларів за штуку при купівлі 100 штук і більше". Продавці вина звичайно пропонують "дванадцять за ціну одинадцяти", а торговий дім Маkrо автоматично надає знижку на гуртові закупівлі. Знижки служать як засіб стимулювання споживача, спонукаючи його купувати більше товарів в одного продавця, а не користуватися послугами декількох постачальників.

Іноді з покупців великої кількості товару стягується надбавка за кількість. В Японії при купівлі упаковки з 12 пляшок пива одна пляшка коштує дорожче, ніж при купівлі невеликої кількості пива. Велика упаковка цінніша, і тому її ціна менш еластична. Завищена ціна може також встановлюватися на дефіцитні товари або товари, які купуються в комплектах (наприклад, дефіцитні квитки на кілька сусідніх місць на концерт чи спортивну подію); деякі маленькі ресторани нараховують надбавку для великих груп. В антикварних магазинах купівля столових приборів на шість персон коштує дорожче, ніж купівля одного виробу. У даному випадку ціна зростає при зростанні кількості, набір на вісім персон коштує дорожче, ніж на шість, на дванадцять — дорожче, ніж на вісім. Надбавки за кількість — явище більше розповсюджене, ніж думають споживачі, тому воно і спрацьовує. Споживачі очікують зниження цін при купівлі більшої кількості і тому не вираховують вартість одного предмета. Надбавка за кількість зростає при розмаїтості і складності розмірів упакування, а на деяких ринках на 30% товарів встановлюється націнка за кількість.

Знижку сфері торгівлі (відому також як функціональна знижка) продавці товару надають учасникам каналів товароруху, які виконують певні функції, наприклад продаж товару, його зберігання і ведення обліку. Оскільки різні канали товароруху надають різні послуги, виробники товару можуть надавати їм різні знижки, однак у рамках того самого каналу товароруху виробники зобов'язані надавати всім учасникам цього каналу однакові знижки.

Сезонна знижка виражається в зниженні ціни для покупців, які роблять несезонні купівлі товарів чи послуг. Наприклад, виробники садового інвентарю в очікуванні піку сезонної торгівлі, що припадає на пізню весну і літо, з метою заохочення роздрібних торговців до завчасного розміщенню своїх замовлень, пропонують їм сезонні знижки в осінньо-зимовий період. Готелі, мотелі авіалінії пропонують сезонні знижки в період спаду попиту на їхні послуги. Сезонні знижки дозволяють продавцю підтримувати стабільний рівень виробництва протягом усього року.

Заліки представляють собою ще один вид знижок із прейскурантної ціни. Наприклад, товарообмінний залік — це зниження ціни нового товару при умові здачі старого. Залікові знижки характерні для сфери торгівлі автомобілями, але застосовуються також і при торгівлі іншими товарами тривалого користування. Заліки за просування товарів — це виплати або скидки з ціни для винагороди дилерів за участь в програмах реклами і стимулювання збуту.