Психологічний аналіз уроку

Психологічна мета уроку:

1. проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку;

2. врахування в меті уроку психологічного завдання вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі;

3. використання окремих способів психологічного впливу, методичних прийомів, які забезпечують розвиток учнів.

Стиль уроку

1. визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвивального навчання:

• відповідність навантаження на пам¢ять учнів та їхнє мислення;

• визначення обсягу відтворювальної діяльності учнів і творчої;

• планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника тощо) і в процесі самостійного пошуку;

• застосування вчителем проблемно-еврестичного навчання; хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує;

• врахування контролю, аналізу та оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, і взаємної критичної оцінки, самоконтролю та самоаналізу учнів;

• співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, які викликають позитивні емоції у зв¢язку з виконаною роботою, установки, які стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів тощо) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації тощо);

1. особливості самоорганізації вчителя:

• підготовка до уроку і найголовніше – усвідомлення психологічної мети та внутрішня готовність до її здійснення;

• робоче самопочуття на початку та впродовж уроку (зібраність, налаштованість на тему і психологічну мету уроку, енергійність, наполегливість у досягненні накресленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна вправність тощо);

• педагогічний такт (ситуації, прояви);

• психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, ділового контакту тощо).

Організація пізнавальної діяльності учнів

1. визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи мислення та уяви учнів:

• планування способів сприйняття учнями досліджуваних об¢єктів і явищ, їх осмислення;

• використання установок у формі переконання, навіювання;

• планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

• використання різних форм роботи для актуалізації в пам¢яті учнів раніше засвоєних знань і вмінь, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи на повторення);

1. активізація мислення та уяви учнів у процесі формування нових знань і вмінь;

• визначення рівня сформованості знань і вмінь учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи-відкриття, формулювання висновків);

• опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності та уяви учнів;

• планування прийомів і форм роботи, які забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-еврестичного вирішення завдань з відсутніми і зайвими даними, організація пошукової і дослідницької роботи учнів на уроці, створення ситуацій підвищенної складності, але з можливим їх вирішенням у ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

• керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати та узагальнювати;

• використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору й систематизації матеріалу, а також обробки результатів та оформлення роботи);

1. закріплення результатів роботи:

• формування навичок шляхом виконання вправ;

• навчання використання раніше засвоєних умінь і навичок в нових умовах роботи, запобігання механічному перенесенню.

Організованість учнів:

1. ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку;

2. наявність груп учнів за рівнем навченості, врахування цього під час визначення доцільності використання індивідуальної, групової та фронтальної роботи учнів на уроці.

Врахування вікових особливостей учнів:

1. планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів;

2. планування уроку з урахування сильних і слабких учнів;

3. диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

Аркуш спостереження (схема аналізу й самоаналізу уроку)

Загальні відомості:

1. Школа, клас, дата проведення уроку.

2. Тема уроку, завдання уроку.