- •Врахування особливостей будови різних конструкцій біогазових установок.
- •3. Схема акумулятивного зброджування:
- •4. Схема заглибленого метантенка:
- •5. Схема нагрівальних приладів:
- •6. Схеми газгольдерів:
- •7. Схема біогазової установки для свинокомплексу на 24 тис. Голів:
- •2. Перетворення енергії вітру в теплову.
- •8. Вітродвигун:
- •3. Схемні вирішення теплонасосних установок.
- •9. Схема геліовітротеплової установки:
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 2. Тема 2: Опалення.
- •1. Використання пасивного сонячного обігріву.
- •2. Впровадження активних систем сонячного гарячого водопостачання.
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 3. Тема 4. Повітряне опалення
- •1. Вивчення порядку монтажу та експлуатації побутових газових котлів.
- •2. Засвоєння основ експлуатації електрокотлів.
- •3. Складання інструкції з використання теплогенераторів і калориферів.
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 4. Тема 5. Системи теплопостачання
- •1. Завдання й особливості експлуатації теплових мереж у сільській місцевості
- •2. Вивчення статичного і динамічного режиму водяних теплових мереж.
- •3. Приєднання споживачів теплоти до водяної теплової мережі
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 5. Тема 6. Підтримання якісної та економічної роботи системи теплопостачання
- •1. Поточне обслуговування й експлуатація теплових мереж.
- •2. Аналіз порядку гідравлічних випробувань теплових мереж.
- •3. Розробка техпроцесу налагодження і ремонту обладнання теплових пунктів.
- •4. Організація обліку споживання теплової енергії в теплових пунктах абонента
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 6. Тема 9. Роль водопостачання. Роль водного господарства в інтенсифікації сільського господарства.
- •1. Основні види і задачі гідромеліорації.
- •2. Вивчення видів зрошення і режимів зрошення.
- •4. Порівняння основних типів поливу сільськогосподарських культур: поверхневий полив, дощування, підгрунтове і краплинне зрошення.
- •5. Ознайомлення із зрошувальними системами трьох видів: відкрита, закрита і комбіновані
- •6. Вивчення конструкцій поливних машини і засобів малої механізації.
- •Срс 7. Тема 11. Покращення якості води
- •1. Вивчення законів фільтрації при рухові ґрунтових вод. Фільтраційні потоки, закон Дарсі.
- •2. Визначення основного показника - швидкості фільтрації — як фіктивної швидкості, коли б рух рідини відбувався через всю площу поперечного перерізу.
- •3. Дослідження впливу повільного і різкозмінного руху ґрунтових вод на процес фільтрації.
- •Срс 8. Тема: 12. Транспортування і розподіл води.
- •1. Вибір схеми сільськогосподарського водопостачання.
- •2. Середньодобові норми водоспоживання, графіки добового і річного водоспоживання, інтегральна крива водоспоживання.
- •3. Поділ систем водопостачання за такими ознаками: виду об'єкта, що обслуговується, призначенню, способу подачі води, виду використовуваних природних джерел, надійності подачі води.
- •4. Основні елементи систем водопостачання.
- •4.2. Глибина закладання водопровідної мережі й особливості прокладання
- •4.3 Вимоги до розташування мережі
- •Срс 9. Тема 13. Технічне забезпечення водозабору
- •1.Проведення класифікації водозабірних споруд і пристроїв із поверхневих
- •2.Проектування водзаборів, вибір і розташування насосних станцій і інших споруд.
- •3.Забор води із поверхневих джерел. Будова і режими роботи насосних станцій.
- •4. Влаштування водозабірних свердловин
- •5. Види водозабірних свердловин за типом водоприймальної частини
- •6. Влаштування шахтних колодязів
- •Срс 10. Тема 16. Технічне забезпечення водовідведення.
- •1. Огляд основних положень: Безнапірна течія рідини. Рівномірний рух у відкритих руслах та каналах. Рівняння рівномірного руху.
- •2.Визначення коефіцієнтів Шезі та швидкісної характеристики каналу.
- •3. Аналіз класифікації відкритих русел. Умови існування рівномірного руху в штучних руслах.
- •4. Застосування методу послідовного наближення результатів для розрахунку гідравлічно найвигіднішого поперечного перерізу каналів.
- •5. Вирішення основних типів задач розрахунку каналів при рівномірному русі рідини.
- •Література
2. Вивчення статичного і динамічного режиму водяних теплових мереж.
У водяних теплових мережах розрізняють два режими: динамічний і статичний. Задачею динамічного режиму є забезпечення циркуляції теплоносія води у всіх ланках системи теплопостачання (теплообмінниках джерела теплоти, трубопроводах теплової мережі, споживачах). Гідравлічний режим теплових мереж визначає тиск у доставних і зворотних трубопроводах, напори на виходах теплової мережі в джерела тепла й на теплових пунктах споживачів, тиск на всмоктувальних трубках мережи их і перекачувальних насосів, необхідні напори насосів джерела тепла й перекачувальних станцій.
До динамічного режиму висувають такі вимоги:
- напори перед тепловими пунктами мають бути достатніми для подачі відповідних витрат вод в місцеві системи теплопспоживання;
- тиск води у зворотних трубопроводах не має перевищувати допустимий робочий тиск у безпосередньо приєднаних системах споживачів тепла й у той же час має бути вищим на 0,5 кгс/см2 статичного тиску систем опалення для забезпечення їхнього заповнення;
- тиск води у зворотних трубопроводах теплової мережі, щоб уникнути підсмоктування повітря, має бути не менше 0,5 кгс/см2;
- тиск води в усмоктувальних патрубках мережних, підживлювальпих, підкачувальних і змішувальних насосів не має перевищувати допустимого за умовами міцності конструкції насосів і бути не нижче 0,5 кгс/см2;
- тиск у доставиому трубопроводі під час роботи мережних насосів має бути- таким, щоб не відбувалося скипання води за її максимальної температури в будь-якій точці доставного трубопроводу в устаткуванні джерела тепла й у приладах систем теплоспоживапня, безпосередньо приєднаних до теплових мереж; при цьому тиск в устаткуванні джерела тепла, у тепловій мережі й системах споживачів не має перевищувати допустимих меж їх міцності;
- перепад тисків па теплових пунктах споживачів має бути не менше гідравлічного опору систем теплоспоживапня з урахуванням втрат тиску в дросельних діафрагмах і соплах елеваторів;
- статичний тиск у системі теплопостачання не має перевищувати допустимий тиск в устаткуванні джерела тепла, у теплових мережах і системах теплоспоживання, безпосередньо приєднаних до мереж, і забезпечувати заповнення їх водою;
- статичний тиск має визначатися умовно для температури води до 100°С; для випадків аварійної зупинки мережних насосів або відключення окремих ділянок теплової мережі у разі складних рельєфів місцевості й гідравлічного режиму допускається враховувати підвищення статичного тиску за рахунок скипання води з температурою вище 100°С.
Динамічний режим забезпечується:
- роботою мережних насосів, установлюваних на джерелі теплоти іі у проміжних точках мережі (на підстанціях);
- роботою підживлювальпих насосів, дросельними пристроями, установлюваними в проміжних точках мережі.
За допомогою мережних насосів створюється необхідний папір перед тепловими пунктами. Піджнвлювальні насоси служать для компенсації втрат мережної води у разі витоків через нещільності в трубопроводах і підтримки в тепловій мережі тисків на необхідному рівні. Зазвичай за допомогою підживлювальпих насосів і регуляторів підтримується постійний тиск у зворотному колекторі станції (основна нейтральна точка) або в місці перетинання ліній тиску зворотної магістралі у разі динамічного режиму з лінією тиску статичного режиму (додаткова нейтральна точка). У разі складного рельєфу місцевості (значна різниця висот) теплову мережу ділять на зони. Під час підіймання профілю місцевості від джерела теплоти на зворотному трубопроводі встановлюють дросельний пристрій, що дозволяє збільшити тиск у зворотному трубопроводі верхньої зони. У разі зниження профілю місцевості від джерела на зворотному трубопроводі встановлюють насоси для зниження тиску у зворотному трубопроводі й збільшення напору у споживачів.
Завданням статичного режиму є забезпечення наповнення систем опалення за відсутності циркуляції. У разі статичного режиму тиск у точках приєднання систем опалення має бути вище статичної висоти систем опалення й водночас нижче тиску, допустимого для системи опалення за умов міцності. Статичний режим забезпечується роботою підживлювальних насосів і відповідних регулювальних пристроїв. У разі складного рельєфу місцевості (більша різниця висот) теплову мережу під час статичного режиму ділять на зони. У кожній зоні під час зупинки мережних насосів підтримується своє значення статичного тиску. У зв'язку з більшою кількістю споживачів, що приєднуються до теплових мереж, не можливо задовольнити викладені вище вимоги для всіх споживачів. Невідповідність умов у теплових мережах окремим споживачам коригується застосуванням різних схем їх приєднання.
Необхідний напір мережпих насосів під час розрахункових витрат теплоносія визначають за формулою:
Нн = Нс + Нв, (1)
де Нв - втрата напору у водонагрівній установці джерела тепла, м;
Нс - сумарна втрата напору в доставному й зворотному трубопроводах теплової мережі до найбільш віддаленого абонента й у системі споживача (включаючи втрати в тепловому пункті).
Під час установки на теплових мережах дросельних і підкачувальних насосних станцій (за умови гідравлічного режиму) напір мережних насосів вибирають також з урахуванням напору дроселювання та напору підкачувальних насосів.
Продуктивність мережних насосів визначають:
а) для закритих систем теплопостачання (за сумарною розрахунковою витратою води на опалення, вентиляцію й гаряче водопостачання за наявності регуляторів сталості витрати й сумарною розрахунковою витратою води на опалення і вентиляцію га середньогодинними витратами мережної води на гаряче водопостачання з коефіцієнтом 1,5 у разі паралельної і змішаної схем без регуляторів сталості витрат);
б) для відкритих систем теплопостачання (за сумарною розрахунковою витратою води на опалення, вентиляцію и середньогодинними витратами води на гаряче водопостачання з коефіцієнтом 1,2 у разі гідравлічного розрахунку теплових мереж без обліку навантаження гарячого водопостачання; за сумарною витратою на опалення, вентиляцію та середньогодинними витратами води на гаряче водопостачання з коефіцієнтом 1,7 у разі гідравлічного розрахунку теплових мереж з урахуванням навантаження гарячого водопостачання).
У разі невідповідності напорів, отриманих за формулою (1), характеристиці встановлених мережних насосів передбачено один із заходів:
- зменшення діаметра робочих коліс насосів;
- заміна мережних насосів;
- спорудження насосних станцій, що підкачують.
Напір підживлювальних насосів визначають обраним статичним напором.
Продуктивність підживлювальних насосів у закритих системах теплопостачання дорівнює 0,5% об'єму води в. трубопроводах теплової мережі й у безпосередньо приєднаних до них системах теплоспоживання (для компенсації витоку води), а у відкритих системах - сумі максимальної витрати води на гаряче водопостачання й витрат води на компенсацію витоку (0,5% від об'єму системи теплопостачання).