- •Врахування особливостей будови різних конструкцій біогазових установок.
- •3. Схема акумулятивного зброджування:
- •4. Схема заглибленого метантенка:
- •5. Схема нагрівальних приладів:
- •6. Схеми газгольдерів:
- •7. Схема біогазової установки для свинокомплексу на 24 тис. Голів:
- •2. Перетворення енергії вітру в теплову.
- •8. Вітродвигун:
- •3. Схемні вирішення теплонасосних установок.
- •9. Схема геліовітротеплової установки:
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 2. Тема 2: Опалення.
- •1. Використання пасивного сонячного обігріву.
- •2. Впровадження активних систем сонячного гарячого водопостачання.
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 3. Тема 4. Повітряне опалення
- •1. Вивчення порядку монтажу та експлуатації побутових газових котлів.
- •2. Засвоєння основ експлуатації електрокотлів.
- •3. Складання інструкції з використання теплогенераторів і калориферів.
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 4. Тема 5. Системи теплопостачання
- •1. Завдання й особливості експлуатації теплових мереж у сільській місцевості
- •2. Вивчення статичного і динамічного режиму водяних теплових мереж.
- •3. Приєднання споживачів теплоти до водяної теплової мережі
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 5. Тема 6. Підтримання якісної та економічної роботи системи теплопостачання
- •1. Поточне обслуговування й експлуатація теплових мереж.
- •2. Аналіз порядку гідравлічних випробувань теплових мереж.
- •3. Розробка техпроцесу налагодження і ремонту обладнання теплових пунктів.
- •4. Організація обліку споживання теплової енергії в теплових пунктах абонента
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 6. Тема 9. Роль водопостачання. Роль водного господарства в інтенсифікації сільського господарства.
- •1. Основні види і задачі гідромеліорації.
- •2. Вивчення видів зрошення і режимів зрошення.
- •4. Порівняння основних типів поливу сільськогосподарських культур: поверхневий полив, дощування, підгрунтове і краплинне зрошення.
- •5. Ознайомлення із зрошувальними системами трьох видів: відкрита, закрита і комбіновані
- •6. Вивчення конструкцій поливних машини і засобів малої механізації.
- •Срс 7. Тема 11. Покращення якості води
- •1. Вивчення законів фільтрації при рухові ґрунтових вод. Фільтраційні потоки, закон Дарсі.
- •2. Визначення основного показника - швидкості фільтрації — як фіктивної швидкості, коли б рух рідини відбувався через всю площу поперечного перерізу.
- •3. Дослідження впливу повільного і різкозмінного руху ґрунтових вод на процес фільтрації.
- •Срс 8. Тема: 12. Транспортування і розподіл води.
- •1. Вибір схеми сільськогосподарського водопостачання.
- •2. Середньодобові норми водоспоживання, графіки добового і річного водоспоживання, інтегральна крива водоспоживання.
- •3. Поділ систем водопостачання за такими ознаками: виду об'єкта, що обслуговується, призначенню, способу подачі води, виду використовуваних природних джерел, надійності подачі води.
- •4. Основні елементи систем водопостачання.
- •4.2. Глибина закладання водопровідної мережі й особливості прокладання
- •4.3 Вимоги до розташування мережі
- •Срс 9. Тема 13. Технічне забезпечення водозабору
- •1.Проведення класифікації водозабірних споруд і пристроїв із поверхневих
- •2.Проектування водзаборів, вибір і розташування насосних станцій і інших споруд.
- •3.Забор води із поверхневих джерел. Будова і режими роботи насосних станцій.
- •4. Влаштування водозабірних свердловин
- •5. Види водозабірних свердловин за типом водоприймальної частини
- •6. Влаштування шахтних колодязів
- •Срс 10. Тема 16. Технічне забезпечення водовідведення.
- •1. Огляд основних положень: Безнапірна течія рідини. Рівномірний рух у відкритих руслах та каналах. Рівняння рівномірного руху.
- •2.Визначення коефіцієнтів Шезі та швидкісної характеристики каналу.
- •3. Аналіз класифікації відкритих русел. Умови існування рівномірного руху в штучних руслах.
- •4. Застосування методу послідовного наближення результатів для розрахунку гідравлічно найвигіднішого поперечного перерізу каналів.
- •5. Вирішення основних типів задач розрахунку каналів при рівномірному русі рідини.
- •Література
4. Організація обліку споживання теплової енергії в теплових пунктах абонента
Облік і реєстрація споживання теплової енергії організують для:
- взаємних фінансових розрахунків між енергопостачальними організаціями й споживачами теплової енергії;
- контролю за тепловими та гідравлічними режимами роботи систем теплоспоживання;
- контролю за раціональним використанням теплової енергії іі теплоносія;
- документування параметрів теплоносія: маси (об'єму), температури та тиску.
Розрахунки споживачів теплової енергії з енергопостачальними організаціями за отримане ними тепло здійснюють па підставі показань приладів обліку її контролю параметрів теплоносія, встановлених у споживача та допущених в експлуатацію відповідно до вимог "Правил обліку теплової енергії й теплоносія".
Взаємні зобов'язання епергопостачальиої організації та споживача щодо розрахунків за теплову енергію і теплоносій, а також дотримання режимів відпускання й споживання теплової енергії і теплоносія визначають Договором на відпускання й споживання теплової енергії.
Під час облаштування та експлуатації вузлів обліку теплової енергії необхідно керуватися чинною нормативною й технічною документацією.
Правила встановлюють рівень оснащеності вузлів обліку джерел теплота й мінімально необхідне оснащення вузлів обліку споживачів засобами вимірів залежно від схеми теплопостачання й теплового навантаження, зафіксованих у Договорі.
Всі роботи з облаштування вузла обліку викопують тільки організації, що мають ліцензію (дозвіл) Держміськтехнагляду України.
Організація обліку теплової енергії й теплоносія, отриманих водяними системами теплоспоживання. У відкритих і закритих системах теплоспоживання на вузлі обліку теплової енергії й теплоносія за допомогою приладу (приладів) визначають:
- час роботи приладів вузла обліку;
- отриману теплову енергію;
- масу (об'єм) теплоносія, отриманого доставшім трубопроводом і повернутого зворотним трубопроводу;
- масу (об'єм) теплоносія, отриманого доставнм трубопроводом і повернутого зворотним трубопроводом за кожну годину;
- середньогодинну й середньодобову температуру теплоносія в доставпому й зворотному трубопроводах вузла обліку.
У системах теплоспоживання, підключених за незалежною схемою, додатково визначають масу (об'єм) теплоносія, що витрачається на підживлення.
У відкритих системах теплоспоживання додатково визначають:
- масу (об'єм) теплоносія, витраченого на водорозбір у системах гарячого водопостачання;
- середньогодипний тиск теплоносія в доставиому й зворотному трубопроводах вузла обліку.
Середньогодинні н середньодобові значення параметрів теплоносія визначають на підставі показань приладів, які реєструють параметри теплоносія.
У відкритих і закритих системах теплоспоживання, де сумарне теплове навантаження не перевищує 0,5 Гкал/год, масу (об'єм) отриманого й повернутого теплоносія за кожну годину й середиьогодгіниі значення параметрів теплоносіїв можуть не визначатися.
У споживачів у відкритих і закритих системах теплоспоживання, сумарне теплове навантаження яких не перевищує 0,1 Гкал/год, на вузлі обліку за допомогою приладів можна визначати не тільки час роботи приладів вузла обліку, масу (об'єм) отриманого й повернутого теплоносія, а також масу (об'єм) теплоносія, що витрачають на підживлення.
У відкритих системах, теплоспоживання додатково визначають масу теплоносія, витраченого на водорозбір у системі гарячого водоностачання.
Вузол обліку теплової енергії, маси (об'єму) і параметрів теплоносія обладнують на тепловому пункті, що належить споживачу, у місці, максимально наближеному до його головних засувок.
Вимоги до метрологічних характеристик приладів обліку.
Теплолічильники забезпечують вимір теплової енергії гарячої води з відносною похибкою не більше:
±5% за різниці температур у доставному й зворотному трубопроводах від 10 до 20°С;
±4% за різниці температур у доставному н зворотному трубопроводах понад 20°С.
Теплолічильники забезпечують вимірювання теплової енергії пари з відносною похибкою не більше:
5% у діапазоні витрати пари від 10 до 30%;
4% у діапазоні витрати пари від 30 до 100%.
Водолічильиики мають забезпечувати вимір маси (об'єму) теплоносія з відносною похибкою не більше 2% у діапазоні витрат води й конденсату від 4 до 100 відсотків.
Допуск в експлуатацію вузлів обліку споживача здійснює представник еініргопосгачальної організації в присутності представника споживача, про що складають відповідний акт. Акт складають у двох примірниках, один із яких одержує представник споживача, а інший - представник енергопостачальної організації. Акт допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії в споживача має бути затверджений керівником енергопостачальної організації.
Для допуску вузла обліку теплової енергії до експлуатації представник споживача має пред'явити:
- принципову схему теплового пункту;
- проект на вузол обліку, погоджений з енергопостачальною організацією;
- паспорта на прилади вузла обліку;
- документи про перевірку приладів вузла обліку з печаткою;
- технологічні схеми вузла обліку, погоджені з Держстандартом (ця вимога тільки до приладів, що вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду тиску);
- акт про відповідність монтажу вимогам Правил виміру витрат газів і рідин стандартними звужувальними пристроями РД 50-213-80 (ця вимога тільки до приладів, що вимірюють витрату теплоносія методом змінного перепаду тиску);
- змонтований і перевірений на працездатність вузол обліку теплової енергії н теплоносія, включаючи прилади, що реєструють параметри теплоносія.
Під час допуску вузла обліку до експлуата ції має бути перевірено:
- відповідність заводських номерів приладів обліку зазначеним у їх паспортах;
- відповідність діапазонів вимірів установлюваних приладів обліку діапазонам вимірюваних параметрів;
- якість монтажу засобів вимірів і ліній зв'язку, а також відповідність монтажу вимогам паспортів і проектної документації;
- наявність пломб.
У випадку виявлення невідповідності вимогам Правил вузол обліку до експлуатації не допускають й в акті наводять повний перелік виявлених недоліків із зазначенням пунктів Правил, положення яких порушено.
У разі допуску в експлуатацію вузла обліку споживача (після одержання акта) представник енергопостачальної організації пломбує прилади вузла обліку теплової енергії й теплоносія.
Вузол обліку споживача вважають допущеним до ведення обліку отриманої теплової енергії й теплоносія після підписання акта представником енергопостачальної організації й представником споживача.
Облік теплової енергії й теплоносія па основі показань приладів вузла обліку споживача здійснюють з моменту підписання акта про його приймання в експлуатацію.
Перед кожним опалювальним сезоном здійснюють перевірку готовності вузлів обліку теплової енергії до експлуатації, про що складають відповідний акт.
Експлуатація вузла обліку теплової енергії має здійснюватись відповідно до технічної документації.
Відповідальність за експлуатацію н поточне обслуговування вузла обліку теплової енергії несе посадова особа, призначена керівником організації, якій підпорядковано цей вузол обліку.
Роботи з обслуговування вузла обліку, пов'язані з монтажем, перевіркою, монтажем і ремонтом устаткування, виконує персонал спеціалізованих організацій, що мають ліцензію Держміськтехнагляду на право виконання таких робіт.
Показання приладів вузла обліку теплової енергії записують у журналах щодоби, у фіксований час. У журналі фіксують час початку записів показань приладів вузла обліку та показання приладів, що реєструють параметри теплоносія.
У строк, обумовлений Договором, споживач зобов'язаний представити в енергопостачальну організацію копію журналів обліку і силової енергії й теплоносія, а також запису показань приладів, що реєструють параметри теплоносія.
Представник споживача зобов'язаний повідомити в енергопостачальну організацію показання приладів вузла обліку на момент їх виходу з ладу.
У разі виходу з ладу приладів обліку, за допомогою яких визначаються кількість теплової енергії й масу (об'єм) теплоносія, а також приладів, що реєструють параметри теплоносія, ведення обліку теплової енергії іі маси (об'єму) теплоносія й реєстрацію його параметрів (на період не більше 15 діб протягом року з моменту приймання вузла обліку па комерційний розрахунок) здійснюються па підставі показань цих приладів, узятих за три доби, які передували виходу їх з ладу, з коректуванням за фактичною температурою зовнішнього повітря на період перерахування.
У разі несвоєчасного повідомлення споживачем про порушення режиму іі умов роботи вузла обліку й вихід його з ладу вузол обліку вважають таким, що вийшов з ладу, з моменту його останньої перевірки енергопостачальпою організацією. У цьому випадку кількість теплової енергії, масу (об'єм) теплоносія й значення його параметрів визначають на підставі розрахункових теплових навантажень, зазначених у договорі, і показань приладів вузла обліку джерела теплоти.
Вузол обліку теплової енергії вважають таким, що вийшов з ладу, у випадках:
- несанкціонованого втручання в його роботу;
- порушення пломб, ліній електричних зв'язків;
- механічного ушкодження приладів і елементів вузла обліку;
- роботи кожного з них за межами норм точності;
- урізань у трубопроводи, не передбачених проектом вузла обліку.
Періодичну перевірку вузлів обліку споживача здійснюють представники енергопостачальної організації й (або) Держміськтехпагляду в присутності представника споживача.
