Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛС ТЕПЛОВОД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

3. Розробка техпроцесу налагодження і ремонту обладнання теплових пунктів.

Налагодження регулятора перепаду тисків (РПТ). Перед включенням регулятора перепаду тисків у роботу необхідно перекопатися в щільності всіх монтажних з'єднань, герметичності сильфопа й щільності закриття клапана. Для перевірки сильфопа варто закрити вентилі на імпульсних трубопроводах і зняти дроселі. Якщо сильфон герметичний, то теча із сильфопної камери має швидко припинитися. Під час перевірки щільності закриття відкривають засувку перед клапаном, а потім закривають засувку після клапана. За нульового тиску в надсильфонній камері й повністю ослабленої пружини клапан має бути закритий і тиск після нього не збільшуватися. Почерговим відкриттям вентилів продувають імпульсні лінії, установлюють дроселі й підключають лінії до клапана. Засувкою відключають другу ступінь водонагрівача гарячого водопостачання. Відкривають вентилі на імпульсних лініях регулятора витрати, обертанням налагоджувального гвинта встановлюють заданий перепад тисків. У разі обертання гвинта за годинниковою стрілкою регульований перепад тисків збільшується, проти годинникової стрілки - зменшується.

Налагодженим регулятора температури (РТ). Перед включенням регулятора температури необхідно: переконатися в щільності всіх монтажних з'єднань, герметичності сильфона й щільності закриття клапана регулятора, як це було зазначено вище для регулятора перепаду тиску; продути імпульсні пінії; установити відповідно до схемою дросель на імпульсній лінії. Діаметр дроселя вибирають у межах 0,3-0,4 мм. Відкрити вентиль робочої води, що надходить до регулятора температури. Обертанням налагоджувального гвинта клапана (за годинниковою стрілкою) зробити натяг пружини таким чином, щоб за максимального водорозбору клапан забезпечував необхідну витрату води, що нагріває. Поступовим обертанням маховика ТРБ-2 за годинниковою стрілкою (наближаючи сопло до заслінки) знайти таке положення сопла, за якого температура гарячої води дорівнюватиме заданій (60°С).

Налагодження елеватора. Методику налагодження елеватора визначають тепловим режимом опалювального будинку. Якщо будинок перегрівається, то через сопло елеватора проходить більше мережної води .ніж необхідно. Підвищена витрата мережної води через сопло елеватора є результатом завищення його діаметра порівняно з необхідним. У цьому випадку налагодження зводиться до заміни на сопло меншого діаметра. Під час розрахунку діаметра сопла у двотрубній системі опалення необхідно повністю погасити наявний напір у соплі елеватора. Якщо діаметр сопла з розрахунку вийшов менше 3 мм, то встановлюють дросельну шайбу, діаметром не менше 2,5 мм, яка гасить частину напору. При цьому необхідно виходити з мінімально наявного напору, що може мати місце протягом досить тривалого часу. У період збільшення напору ного надлишок дроселюється регулятором витрат.

У разі однотрубної системи опалення діаметр сопла вибирають за розрахунковим або трохи збільшеним коефіцієнтом змішування. Надлишковий папір знижується дросельними шайбами, як і в попередньому випадку. Перёд установкою сопла заміряють його вихідний отвір із точністю не менше 0,1 мм. Після установки сопла визначають фактичний коефіцієнт змішування за заміряними температурами і витратами мережного га наявного напору. Якщо у разі повного відкриття всіх засувок, регулювальних клапанів витрата води виявиться нижче норми, то необхідно збільшити діаметр дросельних шайб (якщо попи встановлені), а також перевірити можливість збільшення діаметра шайби регулятора витрати за її наявності. В іншому випадку варто збільшити діаметр сопла. Якщо витрата мережиої води виявиться вище норми, то сопло варто замінити на сопло з меншим діаметром. Новий діаметр сопла визначають за раніше розрахованим діаметром за формулою:

(1)

де dф, d - відповідно фактичний і встановлений знову діаметр сопла елеватора, мм;

Gф, Gн - відповідно фактичні (завищені або зменшені) і необхідні витрати води, т/год.

Новий коефіцієнт змішування у разі зміни фактичного діаметра сопла знаходять за формулою:

(2)

де Uн, Uф - відповідно новий і фактичний коефіцієнт змішування.

Нерівномірне прогрівання системи є результатом недостатньої витрати води внаслідок низького значення коефіцієнта змішування. Занижений коефіцієнт змішування може бути через погану якість виготовлення й складання елеватора, завищення діаметра камери змішування. Коефіцієнт змішування також знижується внаслідок збільшення опору системи.

Дросельні діафрагми (шайби). За відсутності автоматичних регуляторів стабілізацію гідравлічного режиму й поглинання надлишкових напорів па теплових пунктах і перед окремими теплоприймачами роблять за допомогою дросельних діафрагм.

Дросельні діафрагми встановлюють на подавальному або на зворотному трубопроводі, або на обох трубопроводах залежно від необхідного для системи гідравлічного режиму. Наприклад, за тиску у зворотному трубопроводі теплової мережі, недостатнього для затікання верхніх точок системи опалення, дросельну діафрагму встановлюють на зворотному трубопроводі теплового пункту, створюючи необхідний підпір для системи. Якщо тиск в подавальному трубопроводі перевищує допустимий з умови міцності системи, діафрагму встановлюють на цьому трубопроводі.

Діаметр отвору дросельної діафрагми (мм) - визначають за формулою:

(3)

де G - розрахункова витрата води через дросельну діафрагму, т/год;

ΔН - папір, що дросслюсться діафрагмою, м.

Напір, що дроселюється у діафрагмі, знаходять як різницю між наявним напором перед системою теплоспоживання або окремим теплоприймачем і гідравлічним опором системи (з урахуванням опору встановлених у ній дросельних пристроїв) або опором теплоприймача.

Щоб уникнути засмічення не слід встановлювати дросельні діафрагми з діаметром отвору менше 2,5 мм. За розрахункового діаметра діафрагми менше 2,5 мм треба надлишковий напір дроселювати у двох діафрагмах, установлюючи їх послідовно (на відстані не менше десяти діаметрів трубопроводу), або на доставному й зворотному трубопроводах.

Дросельні діафрагми, зазвичай, установлюють у фланцевих з'єднаннях (на тепловому пункті після фільтра) між запірними арматурами, що дозволяє їх заміняти без спуску води із системи.

Регулювання тенлосножнвання абонентів теплових мереж є завершальним етапом проведення налагоджувальних робіт. Завдання регулювання полягає в тому, щоб у працюючій тепловій мережі досягти розрахункових (заданих) гідравлічних і теплових режимів і нормального теплопостачання всіх підключених споживачів. У процесі регулювання системи теплопостачання мас бути досягнуто:

- розрахункову циркуляцію води в теплових мережах;

- розподіл теплоносія між всіма підключеними системами теплоспоживання, а всередині них - за приладами у чіткій відповідності до розрахункових теплових навантажень.

Регулюванню підлягають всі абоненти, підключені до мереж від одного джерела тепла.

Регулювання систем теплоспоживання й окремих приладів зводиться до перевірки відповідності фактичних витрат води розрахунковим.

За відсутності коптрольно-внмірювальних приладів відповідність фактичних витрат води розрахунковим визначають температурним перепадом води в системі або в окремому приладі. У цьому випадку під розрахунковою витратою розуміють витрату води в системі теплоспоживання або приладі, що забезпечує дотримування заданого температурного графіка.

Малий температурний перепад свідчить про підвищені витрати води й відповідно завищений діаметр отвору дросельної діафрагми або сопла елеватора, а великий.температурний перепад - про знижені витрати води й відповідно занижений діаметр отвору дросельної діафрагми або сопла елеватора.

У разі недостатньої поверхні нагрівання необхідно додатково встановити опалювальні прилади.

У разі горизонтального або вертикального розрегулюванпя системи опалення роблять підрегулюваппя за допомогою вентилів або кранів, встановлених на стояках і підводках до приладів, що у деяких випадках можливо виконати тільки за допомогою дросельних діафрагм.

У разі горизонтального розрегулюванпя діафрагми встановлюють на всіх стояках системи, погоджуючи в такий спосіб кільця опалювальної системи за гідравлічним опором.

У разі вертикального розрегулюванпя однотрубної системи із замикальними ділянками проводять такі заходи щодо регулювання:

- установлюють діафрагми на підводках до опалювальних приладів верхніх поверхів, знімають секції із приладів верхніх поверхів, збільшують діаметри перемичок на верхніх поверхах, знімають перемички на перших поверхах, збільшують коефіцієнт змішування елеватора у разі перегрівання приладів верхніх поверхів і педогріваппя приладів нижніх поверхів;

- зменшують коефіцієнт змішування елеватора шляхом прикриття засувки після елеватора у разі рівномірного недогрівання опалювальних приладів верхніх поверхів і одночасного перегрівання приладів нижніх поверхів;

- установлюють діафрагми на замикальних ділянках цих стояків на верхніх поверхах у разі недогрівання опалювальних приладів верхніх поверхів па окремих стояках.

Перед регулюванням система теплоспоживапня має бути промита, і повністю вилучене повітря із приладів і трубопроводів.

Необхідно стежити за дотриманням необхідних ухилів розвідних магістралей і підводок до нагрівальних приладів, що забезпечують видалення повітря із систем опалення, а також за горизонтальністю установки радіаторів, щоб уникнути утворення в них повітряних мішків.

Регулювання систем теплоспоживапня з підмішувальпим насосом, на тепловому пункті полягає у створенні розрахункової циркуляції в системі для забезпечення температурного перепаду, що досягається зміною фактичного коефіцієнта змішування. Коефіцієнт змішування насосної установки змінюють відповідним настроюванням регуляторів витрати й змішання.

За відсутності автоматичних регуляторів витрати й змішування коефіцієнт змішування змінюють за допомогою засувок.

Коефіцієнт змішування регулюють засувками на лінії змішування й па доставному трубопроводі (у разі установлення на ньому насоса) або засувкою па зворотному трубопроводі (у разі установлення насоса на зворотному трубопроводі) Після встановлення необхідного коефіцієнта змішування напори, що дроселюються засувками, мають бути поглинені дросельними діафрагмами, а засувки повністю відкриті. У разі надлишкового напору насоса рекомендують за відсутності насоса з необхідною характеристикою зменшити діаметр робочого колеса.

Ремонт устаткування теплових пунктів

Основою надійної, безперебійної й економічної роботи теплових пунктів є, крім правильної експлуатації устаткування, своєчасне і якісне проведення профілактичних планових ремонтів.

Форма організації ремонтних робіт визначається специфікою теплових пунктів - необхідністю проведення ремонтних робіт переважно в міжопалювальпий період, а також організаційною структурою підприємства.

Обсяг ремонтних робіт визначають із урахуванням дефектів, виявлених у процесі поточної експлуатації, а також на основі даних експлуатаційних випробувань.

Відомості дефектів складають перед проведенням ремонтних робіт з експлуатаційних даних для визначення обсягу ремонтних робіт.

За результатами дефектації складові частини для ремонту устаткування теплового пункту мають бути розсортовані па три групи: придатні деталі, що не мають ушкоджень, які впливають на роботу устаткування, зі зношуванням у межах допуску; деталі, що мають зношування й ушкодження, усунення яких можливе; дефекгні деталі, що мають зношування й ушкодження, усунення яких неможливе (або недоцільне).

Планн-графіки вимикання теплового пункту й теплових мереж для проведення ремонтних робіт узгоджують з місцевим керівництвом населеного пункту й затверджують у головного інженера експлуатаційної організації. Під час складання плану-графіка ремонту необхідно враховувати, іцо максимальна тривалість відключення гарячого водопостачання не має перевищувати 15 днів.

Під час поточного ремонту трубопроводів проводять їх зовнішній огляд, перевіряють наявність підтікання води через фланцеві з'єднання. Перед заміною прокладок на фланцях трубопроводів попередньо виготовляють прокладки, очищають фланці від старої прокладки й корозійних відкладень. Виготовляють нові болти й гайки та замінюють. За наявності витратомірної шайби проводять її ревізію, оглядаючи й очищаючи всі деталі, замінюють прокладки. Замінюють старі зварювальні стики з виготовленням і зварюванням вставки. Після ремонту проводять обпресуваиня трубопроводів. Після усунення всіх зауважень і дефектів проводять ремонт теплоізоляції.

Технологічний процес капітального ремонту трубопроводів складається з таких операцій: огляд і дефсктація всіх трубопроводів у тепловому пункті; перевірка якості труб; розмітка труб під різання; різання труб і обробка крайок під зварювання; заміна ділянок трубопроводу; ремонт зварених з'єднань труб і фасонних частин; розбирання й складання фланцевих з'єднань і заміна прокладок; ремонт фланців; ремонт опор і підвісок; промивання трубопроводів.

Окремі ділянки трубопроводів підлягають заміні, якщо в результаті огляду й дефектації було встановлено:

- значне зменшення товщини стінки порівняно з номінальними розмірами;

- наявність великої внутрішньої корозії.

Ремонт насосів включає: очищення, промивання и ревізію всіх деталей; заміну або відновлення основних деталей насоса; контроль осьового розбігу ротора й зазорів в ущільненнях і підшипниках; заміну підшипників; перевірку вала (за необхідності його шліфування й виправлення); заміну чепцевих ущільнень; статичне балансування робочого колеса; складання насоса, центрування з електродвигуном.

Обертові деталі насоса не мають забоїн, задирок, тріщин. Радіальний зазор внутрішнього кільця підшипника має бути не більше 0,2 мм, а прогин вала перевищувати І мм. Тріщини, руйнування сепараторів не допускаються. Биття паска ущільнення робочого колеса па валу насоса має бути більше 0,12 мм. Ротор насоса під час обертання має вільно обертатися без заїдань. Після монтажу насосів і електродвигунів варто перевірити правильність центрування насоса н електродвигуна шляхом перевірки щупом радіального зазору між папівмуфтами и електродвигунами в чотирьох діаметрально протилежних точках, при цьому обертання валів насоса й електродвигуна не допускається.

Ремонт водопідігрівника включає такі роботи: очищення поверхонь теплообмінника від накипу й інших відкладень; перевірку щільності водопідігрівника (щільності вальцювання нагрівальних трубок, з'єднань його окремих частин між собою й з трубопроводами). Очищення нагрівальних трубок теплообмінників від корозійних відкладень і продуктів иакипоутворення варто робити гідравлічним, гідропневматичним або хімічним способами. Після очищення іі промивання (або монтажу) підігрівник має бути перевірений на щільність під тиском. У разі виявлення течі у вальцюванні або в трубках варто зробити підвальцьовування трубок або заміну їх новими.

Поточний ремонт гідроелеваторів включає: підготовку робочого місця; розбирання фланців і зняття елеватора; огляд і очищення змішувальної камери, горловини, дифузора й сопла; вимірювання діаметра сопла, перевірку центрування й щільності прилягання до фланця елеватора; виготовлення нових прокладок й прогін болтів; установку елеватора й складання фланців.

Під час капітального ремонту замінюють елеватор.

Під час поточного ремонту автоматизованого елеватора перевіряють: справність кінцевих вимикачів, наявність змащення в редукторі, правильність спрацьовування тимчасового реле, стан контактів виконавчих реле блока автоматики, кріплення й електричні з'єднання блока автоматики, відключення електродвигуна в кінцевому положенні регулювального органа (голки), справність сигнальної лампи й перемикача режиму керування, стан змішувальної камери, дифузора й сопла, а також рейки й редуктора.

Після ремонту автоматизований елеватор налаштовують на заданий температурний графік за допомогою еталонних резисторів за схемами, наведеними у паспорті.

Тепловий пункт після проведення поточного ремонту приймає комісія в складі представників зацікавлених теплопостачальних організацій та ЖЕКу.

До моменту приймання теплового пункту в постійну експлуатацію після капітального ремонту має бути закінчено всі ремонтні, налагоджувальні й будівельні роботи, всі системи агрегату, вузли, прилади та їх комплектуючі елементи мають бути в справному, працездатному стані.

Включення теплових пунктів в експлуатацію. Тепловий пункт може бути включений в експлуатацію тільки після того,-як зроблена підготовка до експлуатації місцевих систем споживання (опалення, гарячого водопостачання й вентиляції). Перед включенням в експлуатацію теплового пункту після ремонту промивають трубопроводи і устаткування, проводять гідравлічні випробування. Перед пуском має бути перевірено відповідність виконання ремонтних робіт проекту та їх якість.

Тепловий пункт може бути включений тільки після заповнення місцевих систем опалення й вентиляції трубопроводів теплового пункту па трасі опалення мережкою водою відповідно до графіка, затвердженого тепломережею.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]