1.2.2. Вибір виду зброї і типу боєприпасів для поразки цілей

Вирішивши питання про черговість поразки цілей, командир вибирає вид зброї, якою залежно від дальності стрільби, характеру, уразливості і важливості цілі вогневе завдання може бути виконане найефективніше (з найменшою витратою боєприпасів і за найкоротший час). Швидкість поразки цілі може досягатися зосередженням вогню декількох вогневих засобів або залученням могутнішого виду зброї для вирішення даного завдання.

Механізовані і танкові підрозділи ведуть бій, як правило, при тісній взаємодії один із одним; їм додаються (або їх підтримують) артилерійські підрозділи гармати, міномети, ПТКР. Тому командири механізованих і танкових взводів і рот повинні твердо знати вогневі можливості цих підрозділів, а також доданої артилерії - у першу чергу, граничні дальності стрільби, дальності найбільш дійсного вогню і прямого пострілу, бойову скорострільність і середню витрату снарядів і часу на поразку типових цілей. Ці знання дозволять командиру грамотно призначати вид зброї і боєприпасів для поразки будь-яких цілей.

Вогонь танкових гармат застосовують для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками й іншими бронецілями, для руйнування оборонних споруд, придушення і знищення артилерії і живої сили противника; по найбільш важливих цілях доцільно застосовувати зосереджений вогонь прямим наведенням взводом і ротою танків.

Артилерійські підрозділи, звичайно, притягуються для ураження артилерії і мінометів, командних пунктів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, а також живої сили противника.

Міномети використовуються переважно для знищення і придушення живої сили і вогневих засобів противника на зворотних скатах висот, в ярах та інших укритих місцях.

Підрозділи ПТКР застосовуються для знищення танків, а також важливих вогневих засобів, у тому числі і тих, що знаходяться в інженерних спорудах.

Стрілецька зброя – автомати і ручні кулемети – використовується для знищення живої сили противника зосередженим вогнем на відстанях до 800 м, окремими автоматами - до 400 м, ручними кулеметами – до 800 м. Ротні кулемети, і кулемети, що встановлені на бронетранспортерах, застосовуються для знищення живої сили і поразки вогневих засобів противника на відстанях до 1000 м. Крупнокаліберні кулемети, встановлені на бронетранспортерах, можуть уражати живу силу і вогневі засоби противника на відстанях до 2000 м.

Щодо повітряних цілях вогонь стрілецької зброї застосовують по вертольотах і низько літних літаках на відстані до 500 м .

Командиру роти, особливо, танкової, доводиться вирішувати питання і про найбільш доцільний вибір боєприпасів для поразки цілі, враховуючи наявність снарядів у боєкомплекті. Кумулятивні снаряди, наприклад, слід застосовувати для стрільби по важких танках; снаряди з початковою швидкістю вище 1000 м/с. - по середніх танках і усіх, що швидко рухаються, броньованих цілях, починаючи з граничних відстаней стрільби; осколково-фугасну гранату по бронетранспортерах і живій силі з установкою підривника на осколкову і фугасну дію або сповільнену дію при стрільбі на руйнування бліндажів, ДЗОС, цегляних будівель тощо.