44. Зварювання плавленням, загальна характеристика та відмінні особливості.

Зварювання – це технологічний процес одержання нероз’ємних з’єднань металів, сплавів та інших матеріалів, здійснюваний на основі сил міжатомного зчеплення зварюваних матеріалів. Зварювання поширено застосовується у машинобудуванні, металообробці, у будівництві і є незамінним у виробництві товарів народного споживання.

Зварювання дозволяє сполучати між собою однорідні металеві сплави, різнорідні метали (наприклад, мідь з алюмінієм, сталь з міддю), метали з неметалами( керамікою, склом, графітом та ін.), а також пластмаси.

Усі методи зварювання можна класифікувати: за фізичними ознаками, за способом утворення зварної сполуки, за видом використаної енергії, ступені автоматизації.

Зварювання плавленням застосовується для металів і сплавів, які здатні переходити в пластичний стан при нагріванні до температур, нижчих від температури плавлення (сталь, алюміній та ін.), що дозволяє здійснювати зварювання в пластичному стані шляхом стиснення двох попередньо нагрітих частин металу. При стисненні оксидна плівка на поверхнях дотику руйнується і стає можливим взаємопроникнення (дифузія) кристалічних зерен однієї частини в зерна іншої, що забезпечує їх зварювання. З підвищенням температури нагріву величина зусилля, потрібного для стиснення, зменшується.

45. Зварювання плавленням. Електродугове зварювання.

Зварювання – це технологічний процес одержання нероз’ємних з’єднань металів, сплавів та інших матеріалів, здійснюваний на основі сил міжатомного зчеплення зварюваних матеріалів.

Нині електродугове зварювання найпоширеніше.

Використовується електрична дуга, яка може забезпечити високу температуру (до 6000) .

Зварювання дугою прямої дії:

Електрична дуга виникає між двома електродами, один з яких є зварюваною деталлю, а другий – спеціальний стрижень. Менш ефективний метод.

Найчастіше виконується за допомогою металевих електродів, які плавляться (метод Слав’янова) і графітовими електродами, які не плавляться (метод Бенардаса). Стрижневі металеві електроди виготовляють із спеціального дроту, який за хімічним складом близький до зварюваних деталей.

Зварювання відкритою дугою призводить до утворення оксидів металу на поверхні, газонасиченості, пухкості структури і зниженню механічних властивостей зварного шва.

При зварюванні під флюсом дуга горить під товстим шаром сипкого флюсу, який плавиться і рівномірно вкриває шов, поліпшуючи його якість; флюс поліпшує умови праці, зменшуючи виділення пилу, газів, теплового та освітлювального випромінювання.

46. Зварювання тиском, основні закономірності та види. Використання тиску в технології.

Електричне контактне зварювання.

Заготовки попередньо нагріваються ел струмом великої густини, який проходить через їхню поверхню. Цим способом одержують до 30% зварних з’єднань. 3 основних типи: стикове, точкове, шовне.

Газопресове зварювання

Заготовки нагрівають до пластичного стану газовими пальниками, після чого зчавлюють для утворення зварного з’єднання. Застосовується при зварюванні труб, арматури, рейок.

Ультразвукове

Завдяки мех впливу ультразвукових коливань у матеріалах відбувається деформація зсуву. Підвищення температури в зоні зварювання не відбувається, тому структурні зміни матеріалів практично відсутні.

Зварювання тертям

Для одержання стикових з’єднань. Заготовки щільно притискують одну до одної, і одну піддають обертовому руху. У результаті механічного і теплового впливу при терті метали переходять у пластичний стан. Застосовується при виготовленні різальних інструментів, штампів, валів.