- •В.А. Кучинський Конспект лекцій з дисципліни «Управління ризиками і страхування підприємницької діяльності»
- •Харків − 2015
- •Тема 11: „страхові ризики і їх оцінювання” 64
- •Тема 12: „страховий ринок” 78
- •Тема 13: „державне регулювання страхової діяльності” 94
- •Тема 14: „фінансова надійність страхової компанії” 98
- •Предмет, наукові основи і цілі навчальної дисципліни
- •1.2 Чинники невизначеності і ризику
- •Тема 1: „невизначеність і ризик в економіці”
- •1.1 Поняття невизначеності і ризику
- •1.3 Класифікація ризиків
- •Тема 2: „особисте ставлення людей до ризику”
- •2.1 Елементи теорії корисності і їх застосування для оцінки ставлення людей до ризику
- •2.2 Типи людей, виділені за ставленням до ризику
- •2.3 Плата за ризик. Винагорода за ризик
- •2.4 Керівники і їх поведінка в умовах ризику
- •Тема 3: „вимірювання ризику (імовірнісний підхід)”
- •3.1 Загальні принципи аналізу ризику
- •3.2 Імовірність результату
- •3.3 Очікуване значення результату
- •3.4 Розкид результатів
- •3.5 Відносний ризик
- •Тема 4: „методи кількісного аналізу ризику”
- •4.1 Статистичний метод
- •4.2 Метод аналізу доцільності витрат
- •4.3 Аналітичний метод
- •4.4 Метод аналізу чутливості
- •4.5 Нормативний метод
- •4.6 Метод експертних оцінок
- •4.7 Метод аналізу ризику за допомогою дерева рішень
- •4.8 Метод аналогій
- •Тема 5: „способи зниження ризику в підприємницької діяльності”
- •5.1 Страхування ризику
- •5.2 Розподіл ризику
- •5.3 Об'єднання ризиків
- •5.4 Диверсифікація
- •5.5 Хеджування ризику
- •5.6 Зниження ризику шляхом збору додаткової інформації
- •5.7 Резервування коштів на покриття непередбачених витрат
- •Тема 6: „ризик інвестиційних рішень в підприємницькій діяльності”
- •6.1 Поняття активу. Ризикові і безризикові активи
- •6.2 Взаємозв'язок ризику і прибутку
- •6.3 Поняття коефіцієнта чутливості і його застосування при формуванні інвестиційного портфеля
- •6.4 Ризики інвестиційних проектів і методи їх зниження
- •Тема 7: „урахування ризику при прийнятті управлінських рішень”
- •7.1 Управління і ризик: основні поняття
- •7.2 Прийняття рішень в умовах неповної поінформованості
- •7.3 Прийняття рішень в умовах активної протидії
- •7.4 Прийняття рішень в умовах незворотності вибору
- •Тема 8: „оцінка економічної безпеки підприємства”
- •8.1 Основні дефініції
- •8.2 Складові економічної безпеки підприємства
- •8.3 Інтегральна оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •Тема 9: „сутність, принципи й роль страхування”
- •9.1 Економічна сутність, необхідність і функції страхування
- •9.2 Основні терміни та поняття страхування
- •9.3 Страховий фонд, способи і форми та історичні етапи розвитку форм його організації
- •9.4 Принципи страхування
- •9.5 Роль страхування в розвитку сучасних суспільних соціально-економічних відносин
- •Тема 10: „класифікація страхування”
- •10.1 Поняття класифікації, значення та критерії класифікації
- •10.2 Класифікація за формою проведення. Обов’язкове та добровільне страхування
- •10.3 Класифікація за об’єктом страхування і родом небезпеки. Галузі страхування
- •10.4 Класифікація за статусом страхувальника, спеціалізацією страховика
- •10.5 Класифікація за способом розрахунку страхової виплати. Системи страхової відповідальності
- •Тема 11: „страхові ризики і їх оцінювання”
- •11.1 Поняття, види, характеристика ризиків та їх класифікація
- •11.2 Сутність оцінювання ризиків та зміст актуарних розрахунків в страхуванні
- •11.3 Показники страхової статистики і їх місце в оцінці ризиків
- •11.4 Страхові тарифи і страхові премії, їх види та методики розрахунків для різних видів страхування
- •11.5 Принципи управління страховими ризиками. Зміст ризик-менеджменту у страхуванні
- •Тема 12: „страховий ринок”
- •12.1 Поняття та основні категорії страхового ринку
- •12.2 Страхова послуга як специфічний ринковий продукт. Особливості реалізації страхової послуги та застосування маркетингу у страхуванні
- •12.3 Договір страхування як форма страхового зобов’язання та умова реалізації страхової послуги. Укладання, виконання та припинення договору страхування
- •12.4 Поняття комплексного страхового ринку і його компоненти
- •12.5 Страховий ринок України
- •12.6 Тенденції розвитку страхових ринків інших країн світу
- •Тема 13: „державне регулювання страхової діяльності”
- •13.1 Необхідність і призначення державного регулювання страхової діяльності
- •13.2 Страхове законодавство як інструмент регулювання страхової діяльності. Структура страхового законодавства України
- •13.3 Орган нагляду за страховою діяльністю та його функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю суб'єктів страхового ринку
- •Тема 14: „фінансова надійність страхової компанії”
- •14.1 Поняття і зміст фінансової надійності страховика та засоби її забезпечення
- •14.2 Платоспроможність страховика та умови її забезпечення
- •14.3 Власні кошти страхової організації, їх склад і джерела формування
- •14.4 Страхові резерви, умови їхнього формування і розміщення
- •14.5 Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення. Інші показники платоспроможності страховика
- •Література
4.6 Метод експертних оцінок
Метод експертних оцінок застосовується, як правило, при відсутності статистичних даних. Для визначення ризику бізнес-проекту проводиться опитування досвідчених спеціалістів − експертів.
Кожному експерту, працюючому окремо, надається перелік можливих ризиків і пропонується визначити величину втрат та імовірність їх настання.
Після обробки інформації, тобто розрахунок найбільш вірогідної величини втрат та імовірності її настання по кожному виду ризику, результати оголошуються кожному експерту і, не інформуючи, хто дав кожну оцінку, експертизу повторюють.
Розрахунок найбільш вірогідної величини втрат та імовірності її настання по кожному виду ризику може бути виконаний по трьох або по двох оцінках. Очікувані значення визначаються за формулами:
1) при трьох оцінках:
(4.13)
2)при двох оцінках:
,
(4.14)
де
− очікуване (середнє) значення показника;
Хmin − мінімальне значення показника;
Хmax − максимальне значення показника;
Хні − найбільш імовірне значення показника (яке зустрічаються найчастіше).
4.7 Метод аналізу ризику за допомогою дерева рішень
У процесі підготовки рішення виділяють різні його варіанти, що можуть бути прийняті, а також для кожного з варіантів − ситуації, які можуть наступити незалежно від волі особи, яка приймає рішення. Ці ситуації також беруть до уваги.
Далі, зображуючи графічно можливі варіанти рішень і їхні наслідки, одержують дерево рішень, що залежно від ступеня складності проблеми має різне число гілок.
Слідуючи від вихідної точки уздовж гілок дерева, можна різними шляхами досягти будь-якої його кінцевої точки. Гілкам конкретного дерева співвідносять об'єктивні або суб'єктивні оцінки можливості реалізації розглянутих подій і впливу на них прийнятих рішень або виконуваних дій (імовірність, розміри витрат і доходів). Таким чином, слідуючи уздовж гілок дерева, можна за допомогою відомих правил комбінування оцінок оцінити кожен варіант шляху таким чином, що вони стануть практично порівнянними для особи, яка приймає рішення (ОПР). Отже, можна знайти оптимальні рішення й одночасно проранжувати різні варіанти дій.
Для оцінки використовують імовірності, коефіцієнти впевненості або шанси. Комбінування оцінок ведуть за допомогою правил отримання логічного висновку в умовах неповної визначеності.
У випадку, коли для оцінки використовують імовірності, для їхнього комбінування використовують підхід Байєса. Відповідно до нього ступінь невизначеності кожної події оцінюється імовірністю (0-1). Вихідними даними для застосування методу Байєса служать не тільки імовірності, але і коефіцієнти впевненості, а також шанси, на підставі яких обчислюють імовірності.
Метод Байєса дозволяє визначати відносну правдоподібність висновків залежно від наявності або відсутності підтверджуючих або заперечуючих свідчень. Він заснований на теоремі Байєса:
(4.15)
де Р(Н/Е) - апостеріорна ймовірність висновку Н при наявності свідчення Е (тобто імовірність висновку Н за умови, що відомо факт існування Е); Р(Н) - апріорна ймовірність висновку Н при відсутності будь-яких свідчень; Р(Е) - імовірність свідчення Е; Р(Е/Н) - імовірність того, що свідчення Е має місце, якщо вірний висновок Н; Р(Е/неН) - імовірність того, що свідчення Е має місце, якщо висновок Н помилковий;
Згідно з теоремою (4.15), одержання нових незалежних свідчень дозволяє збільшити або зменшити ймовірність висновку. При цьому урахування свідчення з номером N+1 проводиться на базі ймовірності, обчисленої з урахуванням N попередніх свідчень.
