8.3 Інтегральна оцінка рівня економічної безпеки підприємства

Найменування складових економічної безпеки підприємства

Методика оцінки складових економічної безпеки підприємства

1

2

1) Фінансова складова

Виділяють п'ять областей фінансової стійкості (областей ризику), яким можна поставити у відповідність п'ять рівнів фінансової безпеки:

1) абсолютна фінансова стійкість і абсолютна безпека − для функціонування підприємству досить власних обігових коштів;

2) область нормальної фінансової стійкості і нормальний рівень безпеки − підприємство практично обходиться власними джерелами формування запасів і покриття витрат;

3) область нестійкого фінансового стану і нестабільного рівня безпеки − підприємству недостатньо власних обігових коштів, і воно зводить баланс за допомогою середньострокових і довгострокових позик і кредитів;

4) область критичного фінансового стану і критичного рівня безпеки − підприємство забезпечує фінансування своєї діяльності за допомогою короткострокових кредитів (крім середньострокових і довгострокових);

5) область кризового фінансового стану і кризового рівня безпеки − підприємство не в змозі забезпечити фінансування своєї діяльності ні власними, ні позиковими засобами, тобто знаходиться на грані банкрутства.

1

2

2) інтелектуальна складова

Розраховують значення наступних показників (коефіцієнтів):

1) плинність працівників високої кваліфікації − це відношення кількості працівників, що звільнилися з власного бажання та звільнених за порушення трудової дисципліни, до загальної кількості працівників даної кваліфікації;

2) питома вага інженерно-технічних і наукових співробітників − це відношення кількості інженерно-технічних і наукових співробітників до всієї кількості працюючих;

3) показник винахідницької (раціоналізаторської) активності − це відношення кількості винаходів (рацпропозицій) до

кількості працюючих або інженерно-технічних працівників;

4) показник освітнього рівня − це відношення кількості осіб, які мають вищу (спеціальну) освіту відповідно до профілю діяльності підприємства, до загальної кількості працюючих.

Значення всіх показників зводять в інтегральний, використовуючи наступну формулу (відомий у математиці метод відстаней)

де n − кількість показників; В_і − вага і-го показника; _і − відносна

оцінка і-го показника; _і розраховується за наступними правилами:

, якщо більше значення показника є кращим;

, якщо менше значення показника є кращим,

де П_і − значення і-го показника; П_mіn − найменше значення

показника (коефіцієнта) із усієї кількості порівнюваних підприємств (або за весь аналізований період, якщо наявні дані характеризують у динаміці тільки одне підприємство); П_mаx − найбільше значення показника (коефіцієнта) із усієї кількості порівнюваних підприємств (або за весь аналізований період, якщо наявні дані характеризують у динаміці тільки одне підприємство).

Аналогічні розрахунки виконують для всіх порівнюваних підприємств (періодів часу).

Далі виводять середнє значення

інтегрального показника (П_ін.ср) для галузі (ринку), або ж для конкретного підприємства за ряд років. При цьому можна задати певний діапазон середніх

(0,7П_ін.ср ≤ П_ср ≤ 1,3П_ін.ср).

За ступенем відхилення фактичних значень від середнього можна судити про рівень інтелектуальної складової економічної безпеки.

Якщо значення П_і, розраховане для аналізованого підприємства, менше

3) кадрова складова

Склад показників кадрової складової коригується по відношенню до інтелектуальної складової. У ряді випадків показники інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки підприємства поєднують.

4) технологічна складова

Розраховують значення наступних показників (коефіцієнтів):

1) рівень прогресивності технологій − це відношення кількості використовуваних прогресивних сучасних технологій до загальної їх кількості на підприємстві;

2) рівень прогресивності продукції − це відношення кількості найменувань

1

2

виготовлених нових прогресивних видів продукції до загальної їх кількості;

3) рівень технологічного потенціалу − це частка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальній кількості нових рішень, які використовуються у виробничому процесі і т.д.

П_ср, то це свідчить про рівень інтелектуальної безпеки вище за середнє. Якщо П_і > П_ср, то рівень безпеки нижче середнього. Значення П_і, що попадають у зазначений вище інтервал, свідчать про середній рівень безпеки.

5) правова складова

Рівень правової безпеки визначається залежно від співвідношення втрат, понесених підприємством (як реальних, так і у вигляді упущеної вигоди) унаслідок порушення правових норм і загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Для оцінки може бути використана наступна шкала:

1) втрат немає − абсолютна правова безпека;

частка правових втрат складає:

2) від 0 до 25% − нормальна правова безпека;

3) 25-50% − нестабільний стан;

4) 50-75% − критичний стан;

5) 75-100% − кризовий стан.

6) силова складова

Рівень даної складової економічної безпеки підприємства може бути визначений на основі оцінки ймовірності реалізації загроз, які відносяться до даної складової. Ця ймовірність (Р) може бути розрахована об'єктивно як частота негативних впливів у минулому і поточному періодах діяльності підприємства, або ж суб'єктивно − методом експертних оцінок. При цьому до уваги необхідно брати можливий збиток, унаслідок реалізації погроз. Для оцінки рівня силової складової економічної безпеки використовується наступна шкала:

1) високий рівень − Р ≤ 0,0001, Ут = Вк;

Р ≤ 0,01, ВД < Ут ≤ В;

Р ≤ 0,01; Пч < Ут ≤ ВД;

Р ≤ 0,1, Ут ≤ Пч;

2) середній рівень − 0,0001 < Р ≤ 0,001, Ут = Вк;

0,001 <Р ≤ 0,01, ВД < Ут ≤ В;

0,01 < Р ≤ 0,1, Пч < Ут ≤ ВД;

0,1 < Р ≤ 0,2, Ут ≤ Пч;

3) низький рівень − Р > 0,001, Ут = Вк;

Р > 0,01, ВД < Ут ≤ В;

Р>0,1, Пч < Ут ≤ ВД;

Р>0,2, Пт ≤ Уч,

де Р − імовірність утрат; Ут − величина можливих утрат; Вк - власні кошти підприємства; В − виторг від реалізації продукції; ВД − валовий доход; Пч − чистий прибуток.

7) ринкова складова

Оцінка рівня ринкової безпеки виконується на основі оцінки ступеня відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства

1

2

зовнішнім, які генеруються ринковим середовищем. Чинники ринкового середовища і фактори, що визначають внутрішні можливості підприємства, як і в методі SWOT-аналізу [12] поділяють на дві групи. Для зовнішнього середовища − можливості і загрози; для підприємства − сильні і слабкі сторони діяльності.

Вплив кожного з чинників на ринкову безпеку підприємства оцінюють за допомогою коефіцієнтів упевненості, що виміряються за шкалою від -1 до +1. Кожний з чинників розглядається як свідчення про наявність або відсутність загроз ринковій безпеці підприємства. При цьому можливості і сильні сторони оцінюють від 0 до +1, а загрози і слабкі сторони − від 0 до -1. Значення коефіцієнта упевненості відображує ступінь впевненості в тім, що вплив вимірюваного ним фактора збільшує (+) або зменшує (-) ступінь ринкової безпеки підприємства.

Значення коефіцієнтів упевненості (оцінки) чинників визначають на підставі минулого досвіду діяльності або експертним методом.

Для оцінки рівня ринкової складової економічної безпеки використовується наступна шкала:

Ко < -0,8 − кризовий стан;

-0,8 < Ко < -0,6 − критичний рівень безпеки;

-0,6 < Ко < -0,3 − передкритичний стан;

-0,3 < Ко < +0,3 − ситуація невизначеності;

+0,3 < Ко < +0,6 − нестійкий стан;

+0,6 < Ко < +0,8 − нормальний рівень безпеки;

Ко > +0,8 − абсолютна безпека,

де Ко − інтегральна оцінка всього комплексу чинників.

8) інтерфейсна складова

Рівень інтерфейсної складової економічної безпеки може бути розрахований за методикою експертних оцінок, яка виконується за наступними етапами:

1) ранжирування − виділення оціночних критеріїв і їхнє ранжирування стосовно конкретної ситуації;

2) зважування − визначення вагових характеристик оціночних критеріїв для кожного з можливих ділових партнерів;

3) комплексна оцінка − комплексна оцінка ділових партнерів з урахуванням рангів і вагових характеристик оціночних критеріїв і прийняття рішень.

Сукупну оцінку надійності j-го контрагента виконують за формулою

,

де О_ji − оцінка і-го показника для j-го контрагента; В_ji − вагомість і-го показника для j-го контрагента.

Оцінку надійності взаємодії з усією сукупністю контрагентів Н_заг розраховують як середньоарифметичну Н_j (середньозважену, якщо вагомості контрагентів істотно різняться).

Залежно від її значення можна виділити наступні рівні економічної безпеки:

Н_заг = 1 − абсолютна безпека;

0,75 ≤ Н_заг < 1 − нормальна безпека;

1

2

0,50 ≤ Н_заг < 0,75 − нестабільне положення;

0,25 ≤ Н_заг < 0,50 − критичний стан;

0,00 ≤ Н_заг < 0,25 − кризовий стан.

9) екологічна складова

Рівень екологічної безпеки може бути визначений як середнє рівнів окремих факторів:

,

де S - площа території, яку використовує підприємство; S_л - площа ушкоджень ландшафту; S_е - площа енергетично забрудненої території; S_рв - площа, зайнята під смітники; Z_вд - фактична концентрація забруднюючих речовин у воді; Z_гр.пв - гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у воді; Z_пв - фактична концентрація забруднюючих речовин у повітрі; Z_гр.вд - гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у повітрі; k_л - коефіцієнт, що враховує ступінь ушкодження ландшафту; k_е - коефіцієнт, що враховує інтенсивність енергетичного забруднення; k_рв - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у відходах; k_вд - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у воді; k_пв - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у повітрі.

Рівень безпеки може бути визначений у такий спосіб:

Р_еб = 0 - абсолютна екологічна безпека;

Р_еб ≤ 0,25 - нормальна екологічна безпека;

0,25 < Р_еб ≤ 0,50 - нестійкий екологічний стан;

0,50 < Р_еб ≤ 0,75 - критичний рівень екологічної безпеки;

Р_еб > 0,75 - екологічна криза.

10) інформаційна складова

Як показники рівня інформаційної безпеки можуть бути використані наступні коефіцієнти:

1) коефіцієнт повноти інформації (К_пі) − розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, яка приймає рішення (ОПР), і обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення;

2) коефіцієнт точності інформації (К_ті) − розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної в розпорядженні ОПР інформації;

3) коефіцієнт суперечливості інформації (К_сі) − розраховується як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Обсяг інформації може бути розрахований у сторінках формату А4, кількості символів тексту, Кбайт, Мбайт тощо.

Рівень інформаційної безпеки визначається за формулою:

К_і = К_пі × К_ті × К_сі

якщо: К_і ≥ 0,7 − рівень безпеки високий;

0,3 ≤ К_і < 0,7 − рівень безпеки середній;

К_і < 0,3 − рівень безпеки низький.