5.5 Хеджування ризику

Хеджування − діяльність зі зниження цінових ризиків шляхом укладання ф'ючерсних угод.

Ф'ючерс − це контракт на постачання (купівлю) у визначений в майбутньому термін певної кількості товару за існуючою нині ціною.

Різновидом ф'ючерсного контракту є угода з премією або опціон, відповідно до якого одна сторона здобуває право купити або продати що-небудь у майбутньому по заздалегідь обговореній ціні зі сплатою комісійних (премії).

5.6 Зниження ризику шляхом збору додаткової інформації

Визначено, що більшість помилкових рішень пов'язана з недостатньою поінформованістю осіб, що приймають рішення. При цьому збільшення ступеня поінформованості про предмет рішення і його наслідків дозволяє знизити ризик. У той же час, інформація має свою ціну і за збільшення ступеня поінформованості необхідно платити. Тому, приймаючи рішення про придбання додаткової інформації слід порівнювати витрати на її придбання й очікувані граничні вигоди від прийняття більш точного рішення (рис. 5.1) [4].

Кількість (К_пр) і ціна (Ц_пр) необхідної інформації визначаються точкою перетину кривих очікуваної граничної вигоди (В) і очікуваних витрат (ВТ), пов'язаних з її одержанням. Якщо очікувана вигода від покупки інформації перевищує очікувані граничні витрати (В≥ВТ), то таку інформацію необхідно придбати. Якщо ж навпаки (В<ВТ), то від покупки такої інформації краще відмовитися.

Невідповідність фактичних результатів прийнятого рішення запланованим у багатьох випадках пояснюється обмеженістю наявної інформації. Більш повна інформація дозволяє приймати більш обґрунтовані рішення, наслідки яких будуть близькими до розрахункових. Оскільки інформація є цінним товаром, то зацікавлені особи готові за неї платити.

Рисунок 5.1 − Визначення оптимального обсягу необхідної інформації

Гранична вартість повної інформації визначається як різниця між вираженими у вартісній формі очікуваними результатами певної дії чи рішення, виконуваного або прийнятого в умовах повної поінформованості Д₀, і очікуваними результатами тієї ж дії або рішення в умовах неповної поінформованості Д_н [9]:

ВІ_пр ≤ Д₀ – Д_н. (5.1)

Якщо ж інформація коштує більш ВІпр, то її придбання, навіть при абсолютно точному прогнозі, зменшить величину результату, наприклад, прибуток, одержуваний в умовах визначеності, порівняно з прибутком, одержуваним в умовах невизначеності. У цьому випадку додаткову інформацію придбавати недоцільно.

Розглянемо інший аспект ризику, пов'язаний з неповною поінформованістю про можливі результати прийнятих рішень.

Успіх роботи на ринку залежить також і від того, наскільки точно ціни передають необхідну інформацію. В умовах досконалої конкуренції передбачається повна поінформованість учасників ринкового процесу (покупців і продавців). У цьому випадку ціни передають точну інформацію про альтернативні витрати того чи іншого економічного блага. Наявність точної інформації не гарантує успіху, але значно полегшує його досягнення, сприяючи підвищенню ефективності координації, оптимальному розподілу наявних ресурсів. Однак на практиці учасники ринкових угод мають нерівний ступінь поінформованості. Так, продавці товарів поінформовані про їхню якість краще, ніж покупці, а особи, що страхуються, мають більшу інформацію про об'єкти страхування, ніж страхові компанії. Потенційні продавці (як і потенційні покупці) нерідко приховують справжні цілі своєї поведінки і використовують різні способи для одержання однобічних переваг. Ринковий механізм виявляється неспроможним у силу неповноти (асиметрії) інформації.

Асиметрія інформації − нерівний ступінь поінформованості учасників ринкових угод.

Важливою мірою боротьби з асиметрією інформації є ринкові сигнали. Ефективним сигналом служать гарантії та поруки. Немаловажною обставиною є репутація фірми: марка установи, фірмові знаки і т.д. Одним із сигналів про якість найманого працівника може бути, зокрема, його освітній рівень.