42. Операції комерційних банків та їх характеристика.

Специфіка функціонування комерційних банків полягає у тому, що їх продуктом є, з одного боку, надання різних послуг шляхом проведення пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій, а з іншого – створення безготівкових платіжних засобів, що значною мірою є результатом тих же операцій. До базових банківських операцій належать 16 операцій, які й визначають банк як фінансову установу (ст. З Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи:

– пасивні операції;

– активні операції;

– послуги.

Пасивні операції комерційних банків – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу. За видами банківські ресурси поділяються на: власні, залучені, позичені операції.

Є чотири форми пасивних операцій комерційних банків:

– первинна емісія цінних паперів комерційного банку;

– відрахування від прибутку банку на формування або збільшення фондів;

– одержання кредитів від інших юридичних осіб;

– депозитні операції.

Активні операції комерційних банків – це операції, пов'язані з розміщенням банківських ресурсів у грошових і кредитних та інвестиційних портфелях.

Поряд із традиційними банківськими операціями (кредитування, розрахунки) розвиваються нетрадиційні. Це в першу чергу банківські послуги, серед яких головне місце займають трастові, гарантійні, консультативні що здійснюються банком за дорученням клієнта, за його рахунок та, як правило, від його імені. Банк за їх виконання отримує комісійну винагороду.

Отже, створення стійкої, гнучкої й ефективної банківської інфраструктури – одне з найважливіших завдань економічної реформи в Україні. Особливо значущим е розвиток банківської системи за кордоном, тому що саме практика закордонних банків у розвинутих країнах визначає становлення сучасної вітчизняної банківської системи, наближає її до міжнародних стандартів, а отже, обумовлює вихід українських банків на світовий рівень, тобто і відновлення, зміцнення довіри з боку іноземних партнерів стосовно України.

43. Організаційна і функціональна структура нбу.

  Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.    До системи Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.    Національний банк в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх статути та положення.    Для інкасації та охорони цінностей і об'єктів Національний банк має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю.    Важливими структурними елементами структури Національного банку України є його філії. Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функції філій Національного банку визначаються Положенням, що затверджується Правлінням Національного банку. Таке положення затверджене постановою Правління Національного банку України від 22.12.2000 р. №495 та має назву “Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України”. Згідно з цим Положенням до філій НБУ належать такі територіальні управління:    - Головне територіальне управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим;    - Головне управління Національного банку України по м. Києву і Київській області;    - територіальні управління Національного банку України в областях.    Таким чином, в основі створення філій НБУ лежить принцип адміністративно-територіального поділу.    Створення, реорганізація та ліквідація територіальних управлінь здійснюються за рішенням Правління Національного банку.    Філії НБУ не мають окремого балансу. Баланс територіальних управлінь є складовою консолідованого балансу Національного банку.    Основними завданнями територіальних управлінь є:    - Проведення грошово-кредитної політики, що спрямована на підтримування внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України, зміцнення банківської системи та ефективне управління грошово-кредитним ринком.    - Забезпечення надійної схоронності цінностей та дотримання належних умов їх зберігання.    - Здійснення контролю за розвитком валютного ринку й роботою банків на ринку цінних паперів.    - Аналіз грошово-кредитних відносин на відповідній території та їх прогнозування.    - Здійснення валютного контролю за дотриманням уповноваженими банками вимог чинного валютного законодавства.    - Організація розрахунків у порядку, установленому Національним банком.    - Забезпечення контролю за дотриманням банками чинного законодавства України, економічних нормативів і нормативно-правових актів Національного банку.    - Проведення емісійно-касової роботи, спрямованої на безперебійне і своєчасне забезпечення банків готівкою та здійснення касового обслуговування органів Державного казначейства України.    - Забезпечення належного рівня надійності внутрішнього банківського контролю, що відповідає характеру і масштабам бухгалтерських операцій.    - Підготовка та подання Національному банку фінансової і статистичної звітності за результатами своєї діяльності.    - Здійснення контролю за поданням банками фінансової та статистичної звітності Національному банку й аналіз економічних показників за результатами їх діяльності.    - Розгляд запитів банків, суб'єктів підприємницької діяльності, фізичних осіб і правоохоронних органів з питань грошово-кредитної та валютної політики, грошового обігу, банківського нагляду, валютного контролю та ліцензування, бухгалтерського обліку, відкриття рахунків і організації розрахунків та звітності, з інших питань банківської діяльності та надання на них відповідей.    - Здійснення всіх видів перевірок банків і банківських установ (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності).    - Упровадження засобів автоматизації та сучасних комп'ютерних технологій за усіма напрямами банківської діяльності.    - Забезпечення, у межах функціональних обов'язків, виконання вимог законодавства, спрямованого на боротьбу зі злочинністю, корупцією, легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (у тому числі статей 12 та 18 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”), та взаємодії з правоохоронними органами.    З метою реалізації вказаних завдань у Положенні закріплені функції та права територіальних управлінь в залежності від сфери банківської діяльності.    Для порівняння розглянемо, які функції покладаються на філії центральних банків у інших державах. В Італії в кожній провінції завданнями філій Банку Італії є: 1) рефінансування місцевих банків та всіх банків, які мають операційні структури на місцях; 2) нагляд за місцевими банками (тобто, банками, що мають головні контори в провінції); 3) вивчення та аналіз економічних та фінансових тенденцій на місцевому рівні, надання спеціальних звітів в Департамент досліджень в Римі або надання консультаційних послуг місцевому відділу нагляду; 4) діяльність в якості місцевого відділення Казначейства, прийняття грошових надходжень та здійснення виплат від імені держави. Ці операції проводяться через рахунок Казначейства, що знаходиться в Центральній Конторі в Римі; 5) емісія банкнот та їх вилучення; 6) проведення операцій з надання місцевих клірингових послуг; 7) функціонування в якості представництва італійського Офісу іноземних валют.    До компетенції Центрального Банку землі в Німеччині відносяться: 1) угоди із землею та із землями, а також з публічними адміністраціями землі або земель; 2) угоди з кредитними інститутами його регіону, якщо вони не підпадають під компетенцію Ради директорів.    До функцій філій Банку Франції входить: випуск банкнот в обіг; обслуговування клієнтури, зокрема за операціями з цінними паперами; організація клірингових розрахунків через розрахункові палати; збір інформації про діяльність кредитних установ; оцінка банківських ризиків; консультування підприємств з питань фінансового аналізу та експертизи; збір та аналіз економічної і фінансової інформації на регіональному рівні, зокрема, за допомогою кон'юнктурних обстежень в різних галузях економіки.    Таким чином, незважаючи на певні відмінності, які існують у повноваженнях філій центральних банків різних держав, спільним для них є реалізація завдань відповідного центрального банку на регіональному рівні.