55. Податкова система, її суть та вимоги до побудови.
При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння. По-перше, податкова система - це сукупність податків і податкових платежів, які законодавчо закріпленні в державі. По-друге, податкова система включає в себе механізми нарахування, сплати податків та організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства.
Таким чином, податкова система - це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення ПКУ.
Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему в цілому є:
— порядок встановлення і введення в дію податків;
— види податків;
— права та обов'язки платників податків;
— порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
— відповідальність учасників податкових відносин.
У різних країнах податкові системи не однакові, кожна з них має свої особливості. Вони створювались і розвивались у різні історичні періоди, в різних економічних умовах. Але є й загальні показники, які характеризують податкові системи. Найбільш узагальнюючим з них є податковий тиск - відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукту. Він показує, яка частина виробленого суспільством продукту перерозподіляється за допомогою бюджетних механізмів.
Податкова система характеризується:
- по-перше – порядком встановлення і введенням в дію податків і зборів та їх скасування;
- по-друге – класифікацією податків;
- по-третє – правами та обов’язками платників податків;
- по-четверте – порядком розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
- по-п’яте – відповідальністю учасників податкових відносин.
Побудова податкової системи повинна відповідати таким вимогам:
- системність – полягає в тому, що податки повинні бути взаємопов’язані між собою й органічно доповнювати один одного;
- встановлення визначальної бази податкової системи – визначальною базою побудови податкової системи є обсяг коштів, якого потребує держава для виконання покладених на неї функцій;
- формування правової основи – правову основу системи становлять відносини власності, адже форма власності відбивається на формуванні доходів відповідних юридичних і фізичних осіб, а особливості формування доходів повинні враховуватись при встановленні об’єкта оподаткування;
- формування вихідних принципів.
56. Позиково-ощадні асоціації. Фінансові компанії.
Кредитні спілки. Ломбарди. Добродійні фонди.
57. Поняття грошового обороту як процесу руху грошей.
а товарно-грошових відносин під час купівлі-продажу товарів, надання послуг, задоволення різного роду зобов'язань у грошовій формі, а також при розподілі та перерозподілі грошових коштів виникають розрахунки і платежі. Змінюючи форму вартості (товар на гроші, гроші на товар), гроші знаходяться в постійному русі між трьома суб'єктами: фізичними особами, господарюючими суб'єктами та органами державної влади.
Це, зокрема, переміщення грошей між:
• окремими підприємствами та організаціями;
• підприємствами та організаціями і населенням;
• окремими фізичними особами;
• комерційними банками і підприємствами та організаціями;
• комерційними банками і населенням;
• окремими комерційними банками;
• комерційними банками і центральним банком;
• небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами та населенням — з іншого;
• небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення і банками;
• окремими небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення.
Грошовий оборот – це процес, це рух грошей, який відбувається безперервно, є єдиним цілим, що пов’язує між собою всю різноманітність економічних суб’єктів та забезпечує реалізацію відносин між ними.
Рис. Модель сукупного грошового обороту