- •Криміналістика
- •1.Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики
- •2.Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3.Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4.Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •5.Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •6.Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •7.Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •8.Процесуально-криміналістичне оформлення фотозйомки, кінозйомки та відеозапису
- •9.Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •10.Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •11.Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •12.Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •13.Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •14.Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •15.Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •16.Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •17.Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •18.Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •19.Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •20.Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •21.Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •22.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •23.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •24.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •25.Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •26.Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •27.Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •28.Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •29.Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •30.Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •31.Тактика і технологія проведення слідчих дій
- •32.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •33.Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •34.Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •35.Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •36.Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •37.Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •38.Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •39.Тактика проведення огляду місця події
- •40.Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •41.Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •42.Огляд предметів і документів
- •43.Огляд документів
- •44.Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45.Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46.Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47.Психологічний процес формування показань
- •48.Поняття, значення і види допиту
- •49.Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50.Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51.Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту обвинуваченого і підозрюваного
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54.Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання
- •55.Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів
- •56.Тактика пред'явлення для впізнання
- •57.Пред'явлення для впізнання живої особи
- •58.Пред'явлення для впізнання трупів
- •59.Пред'явлення для впізнання речей
- •60.Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості та приміщень
- •61.Пред'явлення для впізнання тварин
- •62.Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками
- •63.Тактика завершального етапу пред'явлення для впізнання
- •64.Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів
- •65.Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій
- •66.Система судово-експертних установ України
- •67.Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта
- •68.Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •69.Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація
- •70.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи
- •71.Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)
- •72.Експертиза слідів ніг людини та взуття
- •73.Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин
- •74.Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів)
- •75.Експертиза холодної зброї
- •76.Загальні вимоги до об'єктів, що направляються на експертизу
- •77.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи
- •78.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи
- •79.Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи
- •80.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи
- •81.Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки
- •82.Класифікація окремих методик розслідування
- •83.Структура методик розслідування окремих видів злочинів
- •84.Завдання криміналістичної методики розслідування окремих видів і груп злочинів
- •85.Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування
- •86.Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів
- •87.Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення
- •88.Криміналістична класифікація і характеристика вбивств
- •89.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства
- •90.Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств
- •91.Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу
- •92.Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи
- •93.Особливості розслідування вбивств на замовлення
- •94.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті
- •95.Особливості розслідування замаскованих вбивств
- •96.Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї
- •97.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини
- •98.Розслідування раніше нерозкритих вбивств
- •99.Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •100.Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •101.Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •102.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •103.Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •104.Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •105.Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •106.Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •107.Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •108.Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •109.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •110.Криміналістична характеристика вимагання
- •111.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •112.Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •113.Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •114.Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •115.Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері
- •116.«Слідова картина» злочинів, вчинених у банківській сфері
- •117.Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері
- •118.Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності
- •119.Криміналістична характеристика хабарництва
- •120.Особливості розслідування хабарництва
- •121.Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •123.Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань
- •124.Огляд, виїмка та дослідження документів
- •125.Проведення інвентаризацій і ревізій
- •126.Затримання з краденим
- •127.Призначення судових експертиз
- •128.Способи ухилення від сплати податків
- •129.Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій
- •130.Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження
- •131.Поняття контрабанди та способи її виконання
- •132.Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди
- •133.Криміналістична характеристика кримінальних пожеж
- •134.Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії
- •135.Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню
- •136.Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп
- •137.Судові експертизи у розслідуванні дтп
- •138.Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів
- •139.Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля
- •140.Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів
- •141.Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля
26.Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
Мікрооб'єкти – це невидимі або маловидимі неозброєним оком об'єкти, котрі в усіх вимірах не перевищують 2 мм. Мікрооб'єкти можуть бути органічного, неорганічного і синтетичного походження.
В трасологічному розумінні мікрооб'єкт — це слід-предмет, тобто мікроскопічна частка, котра зберігає свої зовнішні ознаки форми і розміри, які характеризуються як індивідуальний об'єкт дуже малих розмірів. Така частка може бути вимірена, зберігати форму, а при взаємодії з іншими об'єктами виступати як слідоутворюючий об'єкт.
Різноманітність фізичних тіл (твердих, сипких, рідких), здатних ділитися і утворювати мікроскопічні частки цілого, сприяла появі в спеціальній літературі та на практиці багатьох термінів, які визначають одне й те ж поняття. Крім терміна "мікрооб'єкти", зустрічаються також терміни "мікротіла", "мікрочастки", "мікро-деталі", "мікросубстанції", "мікроречовини" тощо.
Найбільш повне дослідження мікрооб'єктів здійснили Вандер та Кириченко. Останній запропонував класифікувати їх за такими підставами:
а) за характером зв'язку з подією злочину — мікросліди та мікроутворення;
б) за доказовим значенням — мікроречові та мікроматеріальні;
в) за розмірністю — парамікрооб'єкти, ультрамікрооб'єкти та субмікрооб'єкти;
г) за зв'язком зі слідоутворювальним об'єктом — мікросубсташщ та мікротраси;
д) за сукупністю властивостей — мікротіла, мікрочастки та мікроречовини.
Мікрооб'єкти слід поділяти на мікрооб'єкти-частки і мікрооб'єкти-сліди.
Перша група поділяється на мікрочастки і мікроречовини.
Мікрочастки — це матеріальні тіла малого розміру, які мають певну просторово-геометричну форму одиничного тіла. До них відносяться тверді частини різного походження, що відділилися від цілого, наприклад волокна тканин, ошурки, відщепи деревини, насіння рослин, частки лакофарбових покрить, а також сипкі тіла, кожна частка яких зберігає свою форму, розміри і відображає їх при взаємодії з іншими об'єктами. Тому мікрочастку можна інтерпретувати як слід-предмет.
Мікроречовини —це мікрогалькості (порція, об'єм) речовини, що відділилися від твердих, сипких, рідких тіл, не мають зовнішньої форми і втратили власну індивідуальність.
У разі взаємодії твердих тіл вони є слідами металізації, нашарування і відшарування, упресування часток контактуючих тіл одна в одну, наприклад при зіткненні автомашини з перепоною, наїзді на пішохода, контакті одягу злочинця і жертви. Такі сліди мікрочасток нерідко називають перехідними частками, або слідами накладення. Отже, мікроречовини — це рідкі або газоподібні частини цілого (твердого, сипкого, рідкого), які втратили геометричну форму зовнішньої будови і характеризуються лише якісно-кількісними даними речовини.
Друга група мікрооб'єктів — це мікрооб'єкти-сліди у трасологічному розумінні. Слід мікрооб'єкта є його відображенням на якомусь носії, що виникає на мікрорівні внаслідок певної взаємодії (механічної, фізичної, хімічної, біологічної). Це можуть бути сліди тиснення, ковзання, тертя. Мікрооб'єкт є слідоутворювальним до тих пір, поки зберігає певну зовнішню форму. В разі втрати ознак зовнішньо визначеного об'єкта останній перетворюється в певну мікрокількість речовини.
Зараз в експертній практиці використовуються в основному мікросліди механічного походження — сліди тиснення і ковзання на металі (сліди на гільзах, кулях, замках, сліди відмичок і т.п.).
Сліди мікроречовин є матеріальними утвореннями — частинками, що відділилися від цілого. Це різні нашарування у вигляді плям, часточок, що відшарувалися, тощо. Отже, сліди мікрооб'єктів-часток можуть бути трьох видів: слід-предмет, слід-відображення, слід-речовина.
Робота з мікрооб'єктами на місці події. Локалізація мікрооб'єктів на предметах обстановки місця події дає змогу встановлювати механізм здійснення злочину, групову належність матеріалів і речовин. З урахуванням розмірів мікрооб'єктів, запропоновано три методи їх виявлення: імовірнісний, інструментальний та фотографічний.
При використанні імовірнісного методу рекомендується вивчити конкретну обстановку та механізм вчинення злочину і на підставі його аналізу встановити імовірні місця контакту учасників злочину з матеріальною обстановкою, дослідити ці місця із застосуванням оптичних засобів (лупи, мікроскопи).
Інструментальний метод припускає дослідження слідів контакту не тільки на місці події із застосуванням технічних засобів, а й перенесення інструментального дослідження в лабораторію, кабінет слідчого. Для цього місце контакту, тобто місце, де прогнозується наявнісгь мікрооб'єктів, необхідно вилучити разом із слідоносієм.
Фотографічний метод також є інструментальним, застосовується у поєднанні з імовірнісним.
Наприклад, виявивши місце співудару об'єктів, його необхідно оглянути за допомогою мікроскопа МБС або 10-кратної лупи, потім крупномасштабно сфотографувати, вилучити сліди разом з предметами або зробити зі скоби речовини, перенести їх на дактилоплівку, скотч.
Пошук мікрооб'єктів треба розпочинати зразу ж після початку огляду. При цьому рекомендується вжити заходи, щоб запобігти втраті мікрочасток. Необхідно уникати створення протягів, не переміщувати недоглянуті предмети, не торкатися їх голими руками, не палити, не пересуватися на місці події без дозволу слідчого. Для пошуку мікрооб'єктів треба забезпечити потужне спрямоване освітлення, використовувати світлофільтр, лупу з підсвітленням.
Предмет, що оглядається, перш за все необхідно зафіксувати на місці його виявлення, потім покласти на аркуш чистого паперу і дослідити. Тоді мікрооб'єкти, що випадково відділилися, залишаться на білому папері. Засоби вчинення злочину, одяг, предмети, тканини не можна класти один на одного, поміщати в одну упаковку. Неприпустимим є попереднє контактне поєднання слідоутворювального об'єкта зі слідом — уведення знаряддя в канал речового доказу, "примірювання" взуття підозрюваного до слідів на місці події.
Вилучений предмет, мікрооб'єкт потрібно упакувати з дотриманням таких правил:
кожний з них упаковують окремо;
вологі об'єкти попередньо сушать;
знаряддя вчинення злочину та інші малогабаритні предмети (пляшку, ніж, стамеску) закріплюють нерухомій тарі, щоб не пошкодити мікрооб'єкти при транспортуванні;
плями крові, рідких речовин на одязі можна зконтурувати білими нитками або прикрити шматком кальки, поліетиленової плівки.
Кожна упаковка наділяється засвідченими надписами.
