- •Криміналістика
- •1.Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики
- •2.Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3.Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4.Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •5.Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •6.Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •7.Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •8.Процесуально-криміналістичне оформлення фотозйомки, кінозйомки та відеозапису
- •9.Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •10.Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •11.Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •12.Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •13.Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •14.Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •15.Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •16.Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •17.Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •18.Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •19.Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •20.Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •21.Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •22.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •23.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •24.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •25.Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •26.Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •27.Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •28.Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •29.Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •30.Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •31.Тактика і технологія проведення слідчих дій
- •32.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •33.Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •34.Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •35.Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •36.Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •37.Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •38.Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •39.Тактика проведення огляду місця події
- •40.Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •41.Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •42.Огляд предметів і документів
- •43.Огляд документів
- •44.Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45.Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46.Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47.Психологічний процес формування показань
- •48.Поняття, значення і види допиту
- •49.Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50.Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51.Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту обвинуваченого і підозрюваного
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54.Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання
- •55.Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів
- •56.Тактика пред'явлення для впізнання
- •57.Пред'явлення для впізнання живої особи
- •58.Пред'явлення для впізнання трупів
- •59.Пред'явлення для впізнання речей
- •60.Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості та приміщень
- •61.Пред'явлення для впізнання тварин
- •62.Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками
- •63.Тактика завершального етапу пред'явлення для впізнання
- •64.Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів
- •65.Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій
- •66.Система судово-експертних установ України
- •67.Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта
- •68.Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •69.Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація
- •70.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи
- •71.Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)
- •72.Експертиза слідів ніг людини та взуття
- •73.Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин
- •74.Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів)
- •75.Експертиза холодної зброї
- •76.Загальні вимоги до об'єктів, що направляються на експертизу
- •77.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи
- •78.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи
- •79.Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи
- •80.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи
- •81.Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки
- •82.Класифікація окремих методик розслідування
- •83.Структура методик розслідування окремих видів злочинів
- •84.Завдання криміналістичної методики розслідування окремих видів і груп злочинів
- •85.Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування
- •86.Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів
- •87.Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення
- •88.Криміналістична класифікація і характеристика вбивств
- •89.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства
- •90.Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств
- •91.Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу
- •92.Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи
- •93.Особливості розслідування вбивств на замовлення
- •94.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті
- •95.Особливості розслідування замаскованих вбивств
- •96.Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї
- •97.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини
- •98.Розслідування раніше нерозкритих вбивств
- •99.Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •100.Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •101.Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •102.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •103.Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •104.Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •105.Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •106.Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •107.Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •108.Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •109.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •110.Криміналістична характеристика вимагання
- •111.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •112.Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •113.Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •114.Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •115.Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері
- •116.«Слідова картина» злочинів, вчинених у банківській сфері
- •117.Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері
- •118.Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності
- •119.Криміналістична характеристика хабарництва
- •120.Особливості розслідування хабарництва
- •121.Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •123.Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань
- •124.Огляд, виїмка та дослідження документів
- •125.Проведення інвентаризацій і ревізій
- •126.Затримання з краденим
- •127.Призначення судових експертиз
- •128.Способи ухилення від сплати податків
- •129.Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій
- •130.Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження
- •131.Поняття контрабанди та способи її виконання
- •132.Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди
- •133.Криміналістична характеристика кримінальних пожеж
- •134.Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії
- •135.Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню
- •136.Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп
- •137.Судові експертизи у розслідуванні дтп
- •138.Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів
- •139.Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля
- •140.Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів
- •141.Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля
98.Розслідування раніше нерозкритих вбивств
З криміналістичної точки зору, для нерозкритого злочину характерно те, що встановлена подія, виявлені та досліджені матеріальні й інші джерела доказів, але особа, що вчинила злочин, не виявлена. У процесуальному плані це означає, що кримінальна справа порушена, проведені можливі за відсутністю підозрюваної особи слідчі дії, розшукові заходи і кримінальна справа зупинена провадженням. Таким чином, до нерозкритих відносяться такі злочини, по яких в певний законом термін проведено розслідування, але зібрані докази не привели до встановлення винної особи і, в зв'язку з цим, провадження по кримінальній справі зупинено.
Істотною особливістю криміналістичної характеристики злочинів минулих років, як показує вивчення практики, є те, що значна їх частина вчинюється особами, які незнайомі потерпілому. Відсутність зв'язку та відносин між потерпілим і стороннім йому злочинцем, іноді випадковий характер їх зустрічей, тим більше на вулиці або на відкритій місцевості, серйозно складнюють можливість намітити версію не тільки про особу злочинця, але й про коло осіб, серед яких його потрібно шукати. Перевірка в цих випадках зв'язків потерпілого, як правило, не призводить до шуканого результату та не дає підстав для підозри відносно якої-небудь певної особи.
Велика кількість несвоєчасно розкритих злочинів часто вчинюється особами які в минулому судимі, є рецидивістами, злочинцями-«гастролерами», а також особами без певних занять, або що не мають певного місця проживання.
Крім названої специфіки яка властива нерозкритим злочинам минулих років, розслідування їх утруднюється ще рядом обставин, які складають в сукупності особливу слідчу ситуацію. До таких обставин треба передусім віднести складність або неможливість виявлення слідів злочину, перевірки доказів через тривалий час після його вчинення. Тому промахи, допущені раніше внаслідок поверхневих, поспішних або невмілих дій при огляді місця події та при провадженні інших слідчих дій, згодом, після поновлення провадження в справі, як правило, усунути надзвичайно важко. Це негативно позначається, наприклад, на проведенні судових експертиз, утрудняє виявлення та вилучення документів, оскільки для багатьох з них існують певні терміни зберігання тощо.
Неповнота слідства виникає, як правило, внаслідок некваліфікованого, безініціативного або несумлінного дослідження обставин справи, зокрема перевірки версій про винну особу або про коло осіб, серед яких його потрібно шукати. Одностороння оцінка доказів, що є в справі нерідко призводить до побудови і перевірки слідчим однієї або декількох версій, але не всіх можливих. Опинившись в полоні версії, помилково покладеної в основу розслідування, слідчий не перевіряє інші, не збирає доказів, необхідних для їх перевірки. Тим самим упускається можливість розслідування «по гарячих слідах», слідство заходить в глухий кут і провадження у справі зупиняється в зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин. Іноді злочини залишаються нерозкритими тому, що на момент зупинення провадження в справі не всі обгрунтовано побудовані слідчі версії були вичерпно та повно перевірені.
Додаткові складності при розслідуванні злочинів минулих років виникають і в зв'язку з тим, що за час, що пройшов після первинного розслідування, окремі потерпілі та свідки, показання яких мають важливе значення, можуть змінити місце проживання, а в ряді випадків і прізвище, що створює додаткові труднощі при провадженні необхідних слідчих дій за їх участю. Крім того, час об'єктивно згладжує повноту спогадів про факти минулої дійсності. У результаті раніше допитані й особливо своєчасно не допитані свідки можуть ненавмисно спотворювати істотні для справи обставини.
Специфіку розслідування злочинів минулих років зумовлюють і причини суб'єктивного характеру. Сюди можна віднести умисне приховання або знищення як злочинцем, так і іншими особами слідів злочину. Наприклад, проводиться ремонт квартири після вчинення вбивства, змінюється злочинцем зачіска, знищується одяг, свідків схиляють до дачі явно неправдивих показань тощо.
Нерідко злочинець умисно знищує різні документи, які не є речовими доказами, але можуть бути використані в процесі розслідування, або спеціально підробляє документи для введення в оману слідства. Наприклад, у справах про вбивство, злочинець, який є родичем потерпілого, після вчинення вбивства може не тільки ретельно сховавати труп, але і знищити всі прижиттєві фотографії вбитого. Це виключає в подальшому можливість експертного ототожнення особи вбитого за ознаками зовнішньості.
