123.Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань

Аналізуючи можливі типові ситуації початкового етапу розслідування розкрадань, ми в загальних рисах описали і зазначили коло слідчих та інших дій, що виконуються залежно від цих ситуацій. Із усіх названих дій розгляньмо особливості виконання тільки деяких: допитів свідків; оглядів і виїмок документів; проваджень інвентаризацій і ревізій; затримань розкрадачів на місці злочину; призначень судових експертиз; відтворень обстановки та обставин події; допитів обвинувачених.

Допити свідків. Як свідки допитуються:

- особи, причетні до певних виробничих або товарно-грошових операцій (представники адміністрації, які давали дозвіл на виконання операцій або ставили свої підписи на сумнівних документах; облікові чи бухгалтерські працівники; комірники; працівники охорони; водії тощо);

- особи, обов'язком яких був контроль за здійсненням відповідних операцій, зокрема ревізори;

- працівники відділів претензій та рекламацій від отримувачів продукції;

- представники місцевих відділів (відділень) державного органу, що контролює справність відповідних вимірювальних технічних засобів;

- комерційні ревізори транспортних організацій, які перевіряли повідомлення про недостачі (недопоставки) вантажів;

- родичі та знайомі розкрадачів, які можуть повідомити про факти розкрадання або спосіб життя обвинувачених.

Основні питання, що їх треба з'ясувати у ході допиту:

- обставини провадження незаконних дій (наприклад, щодо випуску, використання не облікованої продукції, приховування недостач або лишків);

- характеристика викраденого майна (наприклад, яке майно привласнено, ким, коли, в якій кількості, на яку суму тощо);

- справжність або фіктивність відповідних документів (наприклад, відомі свідкові факти підроблювання документів, одержання за його допомогою продукції тощо);

- запроваджена на підприємстві система документообігу та які ухилення від неї практикувалися (чи відповідають установленим вимогам умови зберігання, транспортування вантажів, норми природних втрат);

- стосунки допитуваного з обвинуваченим, оцінювання факту вчиненого розкрадання та ін.

124.Огляд, виїмка та дослідження документів

Слідчий одержує документи:

а) разом із первинними матеріалами (наприклад, до акта ревізії долучаються всі сумнівні документи, або такі, що підтверджують висновки ревізора);

б) від різних заінтересованих осіб (заявників, цивільних позивачів), які надають їх із власної ініціативи або на пропозицію слідчого;

в) за результатами виїмки, яка дозволяє забезпечити повноту документів, що вилучаються, унеможливлює знищення чи фальсифікацію документів.

Прийоми аналізу документів, що допомагають установлювати розкрадання, ділять на декілька груп.

• Аналіз окремого документа: перевірка за формою - чи має документ усі необхідні реквізити, чи є серед них сумнівні; арифметична перевірка - контроль за правильністю кінцевих показників, підрахованих за горизонтальними рядками та вертикальними графами; нормативна перевірка - вивчення змісту документа під кутом зору відповідності його чинним нормативним актам, правилам та інструкціям, нормам витрат, розцінкам тощо.

• Аналіз декількох документів, що відображають одну й ту ж або декілька взаємозв'язаних операцій: зустрічна перевірка -зіставлення різних екземплярів одного й того ж документа; метод взаємного контролю - зіставлення різних, які з різних боків відображають одну операцію (наприклад, правильність нарахування заробітної плати можна перевірити аналізом наряду на роботу і відповідних розцінок).

• Аналіз облікових даних, що відображають рух однорідних матеріальних цінностей, - відтворення кількісно-сумарного обліку і контрольне зіставлення залишків (наприклад, інвентаризаційний опис на початок інвентаризаційного періоду, прибутково-видаткові документи (на одержання і на видачу), інвентаризаційний опис на кінець інвентаризаційного періоду).

• Методи фактичного контролю - перевірка стану засобів підприємства (вибіркова або суцільна (повна) інвентаризація, лабораторні аналізи або експертизи); фактична перевірка господарських операцій, відображених у документі,- контроль наявності в натурі продукції, зазначеної в документі.