- •Криміналістика
- •1.Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики
- •2.Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3.Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4.Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •5.Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •6.Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •7.Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •8.Процесуально-криміналістичне оформлення фотозйомки, кінозйомки та відеозапису
- •9.Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •10.Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •11.Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •12.Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •13.Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •14.Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •15.Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •16.Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •17.Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •18.Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •19.Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •20.Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •21.Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •22.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •23.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •24.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •25.Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •26.Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •27.Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •28.Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •29.Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •30.Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •31.Тактика і технологія проведення слідчих дій
- •32.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •33.Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •34.Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •35.Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •36.Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •37.Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •38.Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •39.Тактика проведення огляду місця події
- •40.Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •41.Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •42.Огляд предметів і документів
- •43.Огляд документів
- •44.Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45.Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46.Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47.Психологічний процес формування показань
- •48.Поняття, значення і види допиту
- •49.Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50.Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51.Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту обвинуваченого і підозрюваного
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54.Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання
- •55.Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів
- •56.Тактика пред'явлення для впізнання
- •57.Пред'явлення для впізнання живої особи
- •58.Пред'явлення для впізнання трупів
- •59.Пред'явлення для впізнання речей
- •60.Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості та приміщень
- •61.Пред'явлення для впізнання тварин
- •62.Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками
- •63.Тактика завершального етапу пред'явлення для впізнання
- •64.Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів
- •65.Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій
- •66.Система судово-експертних установ України
- •67.Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта
- •68.Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •69.Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація
- •70.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи
- •71.Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)
- •72.Експертиза слідів ніг людини та взуття
- •73.Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин
- •74.Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів)
- •75.Експертиза холодної зброї
- •76.Загальні вимоги до об'єктів, що направляються на експертизу
- •77.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи
- •78.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи
- •79.Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи
- •80.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи
- •81.Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки
- •82.Класифікація окремих методик розслідування
- •83.Структура методик розслідування окремих видів злочинів
- •84.Завдання криміналістичної методики розслідування окремих видів і груп злочинів
- •85.Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування
- •86.Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів
- •87.Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення
- •88.Криміналістична класифікація і характеристика вбивств
- •89.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства
- •90.Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств
- •91.Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу
- •92.Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи
- •93.Особливості розслідування вбивств на замовлення
- •94.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті
- •95.Особливості розслідування замаскованих вбивств
- •96.Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї
- •97.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини
- •98.Розслідування раніше нерозкритих вбивств
- •99.Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •100.Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •101.Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •102.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •103.Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •104.Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •105.Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •106.Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •107.Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •108.Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •109.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •110.Криміналістична характеристика вимагання
- •111.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •112.Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •113.Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •114.Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •115.Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері
- •116.«Слідова картина» злочинів, вчинених у банківській сфері
- •117.Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері
- •118.Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності
- •119.Криміналістична характеристика хабарництва
- •120.Особливості розслідування хабарництва
- •121.Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •123.Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань
- •124.Огляд, виїмка та дослідження документів
- •125.Проведення інвентаризацій і ревізій
- •126.Затримання з краденим
- •127.Призначення судових експертиз
- •128.Способи ухилення від сплати податків
- •129.Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій
- •130.Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження
- •131.Поняття контрабанди та способи її виконання
- •132.Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди
- •133.Криміналістична характеристика кримінальних пожеж
- •134.Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії
- •135.Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню
- •136.Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп
- •137.Судові експертизи у розслідуванні дтп
- •138.Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів
- •139.Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля
- •140.Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів
- •141.Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля
120.Особливості розслідування хабарництва
Приводами до порушення кримінальної справи про хабарництво є звичайно отримувані слідчими органами письмові чи усні повідомлення про вчинений злочин, чи такий, що готується, явка з повинною, статті, замітки і листи, опубліковані в друкованих ЗМІ, а також дані про вчинений злочин, безпосередньо виявлені органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом.
Повідомлення про вчинене хабарництво чи таке, що готується, можуть надходити також і від учасників злочину, інших осіб, що були очевидцями передання хабарів чи знають про це від третіх осіб; службових осіб, яким пропонувався хабар; від органів дізнання, які виконали необхідні оперативно-розшукові заходи з метою виявлення злочину, і осіб (особи), що його вчинили.
Попередня перевірка матеріалів. До неї звертаються в тих випадках, коли в матеріалах хоч і містяться дані, що вказують на можливий злочин, але їх недостатньо для порушення кримінальної справи. Попередня перевірка повинна проводитися в максимально стислий термін.
Ця діяльність може здійснюватися викликом заявника для уточнення і повнішого висвітлення обставин, викладених у заяві, для з'ясування, чи виконано ту дію (дії), за яку (які) мали місце давання та одержання хабара, чи мали місце які-небудь відступ-лення від звичайного порядку виконання таких дій і т. д.
Виклик інших осіб для одержання пояснень можливий лише у випадках, коли без цього неможливо вирішити питання про порушення кримінальної справи. Тим паче не слід викликати для одержання пояснень тих, на кого лягає підозра в одержанні чи посередництві в данні хабара.
Іноді доцільно вдатися до проведення ревізій і відомчих перевірок. Однак захоплюватися перевірочними діями не можна: хабарництво можна успішно розкрити, лише використовуючи весь арсенал процесуальних засобів виявлення і закріплення доказів, які є у слідчого тільки після порушення кримінальної справи.
Проаналізувавши наведене, можна резюмувати, що незалежно від початкових слідчих ситуацій перевірочні дії та початок розслідування здійснюються з урахуванням того, що:
1) заява може бути наклепницькою, і тоді гласна її перевірка може скомпрометувати службову особу;
2) у випадку достовірності викладених у заяві фактів така перевірка може насторожити винних і пов'язаних із ними осіб, шо негативно вплине на результати розслідування.
Програма первинних слідчих дій передбачає таке.
Затримання з речовим доказом - ефективний засіб викриття хабарників. Здебільшого воно виконується за всебічно перевіреною заявою конкретної особи, щодо якої має місце вимагання хабара.
Для викриття хабарників можуть використовуватися судово-оперативне фотографування, кінознімання, відео- та аудіо-запис, оперативпо-розшукові можливості органів дізнання. Затриманню має передувати ретельне, детальне підготування цієї слідчої дії.
Момент затримання на місці злочину визначається конкретними обставинами справи. Воно проводиться в момент давання і одержання хабара або відразу після його вручення. Затримання повинно бути виконане так, щоб хабарник не зміг звільнитися від предмета хабара, що є найважливішим речовим доказом.
Допити. Безпосередньо після затримання необхідно допитати хабарника, який унаслідок затримання його на місці злочину деморалізований і часто зразу ж визнає свою вину в учиненні злочину.
На початковій стадії розслідування така слідча дія часто буває найбільш ефективним засобом викриття підозрюваних у вчиненні злочину. Найкращий результат досягається тоді, коли забезпечується раптовість допиту і підозрювані не встигають до нього підготуватися.
Під час допиту підозрюваного варто використовувати докази про хабарництво, що вже наявні в первинних матеріалах.
У процесі допиту доцільно також установити характер взаємин допитуваного з іншими підозрюваними. Це дозволить вибрати найбільш ефективну тактику подальшого розслідування.
Якщо кримінальну справу порушено за заявою, то однією з первинних слідчих дій є допит заявника. Він проводиться з метою уточнення обставин, викладених у заяві.
У процесі допиту заявника доцільно скласти схему того місця, де передавався хабар. Потім необхідно виконати огляд цього місця. Збіг основних орієнтирів на ньому і на схемі буде об'єктивним підтвердженням обґрунтованості зробленої заяви.
Якщо є очевидці злочину, їх теж необхідно допитати на початку розслідування. Основна увага приділяється з'ясуванню обставин передавання й одержання хабара (де давався хабар, що було предметом хабара, як поводилися учасники злочину, хто при цьому був присутній і т. д.).
Обшуки. Особистий обшук та обшук за місцем проживання співучасників хабарництва, а також у робочому кабінеті службової особи - хабарника проводиться з метою виявлення і вилучення предметів хабара, документів, що свідчать про підготування злочину, цінностей, нажитих злочинним способом.
У більшості випадків особистий обшук та обшук приміщень здійснюють одночасно. Особливу увагу варто звертати на листування, поштові квитанції, записники, номери телефонів, що підтверджують зв'язок співучасників хабарництва, а також свідчать про дії службової особи, обумовлені одержанням хабара чи такі, що характеризують особу обвинуваченого.
Іноді у ході обшуку можна знайти не сам предмет хабара, а лише його пакування (чи його частину). Зневажати такими знахідками не варто. На пакуванні може зберегтися запис, що вказує, кому належить предмет, хто його передав. У разі виявлення в хабародавця і хабарника частин пакувального матеріалу, в який було загорнуто предмет хабара, за допомоги криміналістичної експертизи можна встановити, що вони були частинами цілого. Залежно від характеру хабара і ймовірного пакування варто спробувати за допомоги фахівця-криміналіста знайти на них пальцеві відбитки хабародавця.
Коли має місце виявлення у хабарника грошей, їх необхідно сфотографувати, порахувати, зафіксувати номера купюр, а також наявні на них індивідуальні ознаки (розриви, помарки і т. ін.). Точний опис грошей має велике значення особливо тоді, коли хабародавець визнає себе винним. Його показання про суму, купюри і про їхні індивідуальні ознаки, відповідні результати огляду грошей, виявлених у ході обшуку в хабарника, виступатимуть важливими доказами вчиненого злочину.
Коли виявляють документи, що пояснюють чи якось пов'язані з діяльністю обшукуваної службової особи, їх необхідно вилучити і ретельно дослідити, щоб з'ясувати, яких питань вони стосуються і хто зацікавлений у їх вирішенні.
За наявності до того достатніх підстав обшукові підлягають особи, в яких учасники злочину могли сховати предмет хабара, цінності, нажиті злочинним шляхом, документи.
