Структурі ландшафтознавчого прогнозу.
Основа карт природно-ландшафтознавчого прогнозування схема фізико-географічного, а антропогенно-ландшафтознавчого природно-господарського районування регіону. Разом вони утворюють єдиний генетичний ряд прогнозних ландшафтознавчих карт. На схемі природно-господарського районування Правобережної України зроблено спробу прогнозу змін ландшафтних комплексів під впливом антропогенного чинника на найближчі 10-15 років (рис. 46).
Рис. 46. Прогноз розвитку антропогенних ландшафтів Правобережної України на майбутні 10-15 років
1 території появи або розширення наявних площ міських ландшафтів ;2 корінні зміни сучасних (натуральних і антропогенних) ландшафтних комплексів під впливом дачного будівництва; 3 зміна ландшафтних комплексів під впливом промисловості; 4 території виникнення нових або розширення площ наявних кар'єрно-відвальних комплексів; 5 райони зменшення площь польових ландшафтів; 6 райони зміни ландшафтних комплексів під впливом осушення; 7 райони зміни ландшафтних комплексів під впливом будівництва каналів і зрошення; 8 території значного збільшення площ лісокультурних насаджень; 9 нові водні комплекси (водосховища, канали, ставки); 10 зміни ландшафтних комплексів під впливом будівництва нових та реконструкції старих доріг, створення біля них рекркаційних об'єктів; 11 райони формування нових та активного розширення площ наявних рекреаційних ландшафтних комплексів; 12 райони поступового знищення белігеративних комплексів (курганів, валів, городищ).
Межі: а антропогенних зон; б підзон; в країв; г районів.
14 індекси районів.
Серед географів панує думка, ''що прогноз не повинен бути ''жорстким'', категоричним. Чим більше він буде гнучкий і багатоваріантний, тим більше буде приближатися до істини'' [3]. До певної міри це справедливо стосовно природно-ландшафтознавчих прогнозів, що можна пояснити нашим неповним знанням механізмів розвитку ландшафтних комплексів. Такий підхід до прогнозування необхідно розглядати як спробу ''перетворити в достоїнство основний недолік географічного прогнозу його приблизність'' [7].
Враховуючи уже наявні негативні наслідки впливу людини на ландшафти, та їх розвиток (можливо і катастрофічний) в майбутньому, ''гнучкість'', особливо багатоваріантність регіонального антропогенно-ландшафтознавчого прогнозу необхідно розглядати як його основний недолік, неминуче зло. Регіональний антропогенно-ландшафтознавчий прогноз повинен бути (до цього необхідно прагнути) точним, ''жорстки'', тільки тоді він буде реальним і відповідати дійсності.
Аналіз прогнозних карт показує, що в найближчому майбутньому антропогенізація природних смуг, їх окремих регіонів, формування природно-господарських зон з відповідною структурою антропогенних ландшафтних комплексів буде продовжуватися, хоча в дещо менших, але ще досить широких масштабах. Внаслідок цього, особливо актуальними є проблеми охорони природи, збереження наявних та створення нових заповідних об’єктів, як основи майбутньої регіональної екомережі.
Запитання для самоконтролю
Чим відрізняються між собою природно-ландшафтознавчий та антропогенно-ландшафтознавчий прогнози?
Взаємодією яких чинників зумовлена складність антропогенно-ландшафтознавчого прогнозування?
Який на Вашу думку повинен бути антропогенно-ландшафтознавчий прогноз: багатоваріантним, ''гнучким'' чи ''жорстким'', категоричним?
Яке місце займає антропогенно-ландшафтознавчий прогноз у структурі природного прогнозу?
Завдання для самостійної роботи.
1. Проаналізувати можливості оптимізації небажаних антропогенних процесів в межах України у найближчому майбутньому.
2. Скласти аналітичний реферат на тему: ''Шляхи та можливості створення нових природоохоронних об’єктів в умовах розвитку ринкових відносин та приватної власності'', ''Елементи екомережі мого району та прогноз їх функцірнування''.
Рекомендована література.
Аношко В.С. Основы географического прогнозирования / В.С. Аношко, А.М. Трофимов, В.М. Широков. М.: Наука, 1987. 214 с.
Будыко М.И. Климат в прошлом и будущем / М.И. Будыко. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1980. 350 с.
Звонкова Т.В. Географическое прогнозирование / Т.В. Звонкова. М.: Мысль, 1987. 167 с.
Куницин Л.Ф. Некоторые общие вопросы технологической оценки природных комплексов при инженерном освоении территории / Л.Ф. Куницин, Л.И. Мухина, В.С. Преображенский. // Изв. АН СССР, сер. геогр. 1969. № 1. С. 27-34.
Львович М.И. Мировые водные ресурсы и их будущее / М.И. Львович. М.: Мысль, 1974. 448 с.
Мильков Ф.Н. К проблеме развития современных ландшафтных компексов / Ф.Н. Мильков // Изв. ВГО, 1964. Т. 46. Вып. 1 С. 15-21.
Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты / Ф.Н. Мильков. М.: Мысль, 1973. 223 с.
Преображенский В.С. Ландшафты и практика / В.С. Преображенский. М.: Знание, 1981. 63 с.
Шищенко П.Г. Прикладная физическая география / П.Г. Шищенко. К.: Вища школа, 1988. 190 с.
1 Термін "ландшафтна сфера" введений в географічну літературу Ю.К. Єфремовим у 1950р.
1 Ландшафтно-інженерні системи не компонентні, а блокові системи, де один з блоків - власне антропогенний ландшафт (компонентна система), другий - активна інженерна споруда. Широко розповсюджені сільськогосподарські ландшафтно-інженерні системи - поля, сади, луки зі зрошувальними каналами і дощувальними агрегатами.
1 РС антропогенний - антропогенні комплекси займають - 75-100 % району; натурально-антропогенний - 25-75 і натуральний - 0-25 %.
1 В сучасних джерелах показана загальна лісистість, із врахуванням лісокультур. Частку лісокультур можна визначити за фондовими матеріалами.
1 До глибини 5 м водосховища найкраще прогріваються, тут активно проходять фізичні й хімічні процеси, розвивається біота.
1 Ця глава написана сумісно з В.М. Воловиком
1 Склеп (в архітектурі церкви підпілля, підземна кімната). Склепи, походять від ранніх християнських катакомб. Пізніше, християнські церкви часто супроводжувалися на могилах мучеників і святих, склеп застосовувався як підземна каплиця (наприклад базиліка Святого Петра, Сан Прасседе (San Prassede) і Сан Лоренцо Фьюорі Мура (San Lorenzo Fuori Mura) у Римі, Пирогова у Вінниці). Тіла церковників й інших відомих людей також дозволено ховати в склепах. Пізніше, склеп припинив виконувати лише цю функцію і був розширений, щоб включити всю площу під хором. Він був пов'язаний сходами з хором, ставши важливою частиною сакральних ландшафтів романського і готичного періодів. Значна кількістьсклепів була покритабагатими орнаментами (собор Святої Марки у Венеції).
1 Національні цвинтарі, спеціальні місця для похорону в Сполучених Штатах Америки і ПуертоРико, для тих, хто служив в американських збройних силах. Національні цвинтарі були засновані в 1862 під час Громадянської війни. У 1973, адміністрація ветеранів (тепер Відділ справ ветеранів ВСВ) відкрила 82 цвинтарі. Пожертвування дозволили ВСВ додати 2,5 мільйони місць під могили до основної землі. Тепер, ВСВ обслуговує приблизно 4,5 мільйони могил у 112 національних цвинтарях. З низ, 67 відкрито для нових поховань, і 45 заповнені.
2 У Вінниці є низка цвинтарів, на місці яких створено інші комплекси: західна частина Центрального парку культури і відпочинку (у минулому цвинтар жертв репресій 19371939 рр., сквер по Хмельницькому шосе вул. Першотравневій (у минулому цвинтар січових стрільців) тощо.
1 Карнак, селище в південній Бретані (департамент Морбіан, Франція), поблизу якого знаходиться велике скупчення мегалітичних пам'ятників - алеї менгірів, кромлехи, овальні і витягнуті кургани з камерами і без них. Найбільш відома - алея менгірів (III тисячоріччя до н.е.), що містить орієнтовані в напрямку зі сходу на захід ряди поставлених вертикально кам'яних блоків. Три ділянки алеї, розділені невеликими проміжками, мають 11, 10 і 13 рядів, у яких нараховується відповідно 1099, 1029 і 555 каменів. Загальна довжина алеї близько 3 км. Великі блоки піднімаються на 3,5-5 (і більш) м. На деяких з них висічені зображення, що відносяться до епохи римського панування, і навіть християнські символи. З алеєю пов'язані численні поховання.
2 Евбері, невелике селище в районі вапняних пагорбів у графстві Уілтшір у Південній Англії. Розташоване на території одного з найбільших доісторичних пам'ятників Європи. Пам'ятник - кромлех, оточений ровом і зовнішнім валом з вапняку (загальна площа близько 11,5 га). Висота від дна розчищеного рову до гребеня валу приблизно 15 м. Усередині цієї, позначеної амфітеатром, території збереглись залишки кільця з поставлених вертикально стовпів піщанику (близько 100, вага до 50 т); діаметр кільця близько 340 м. Усередині великого кільця є сліди двох малих, а при розкопках були виявлені залишки ще одного - там, де згодом проходив великий зовнішній рів, який відносять до більш пізнього періоду. З півдня (тут був один із трьох входів на територію мегаліта) до пам'ятника примикає алея, утворена двома рядами стовпів з піщанику - менгірів. Споконвічно ця алея зв'язувала кола Евбері з двома концентричними колами кромлеха на пагорбі Овертон-Хілл, що знаходиться на відстані 2,4 км. Спорудження комплексу Евбері почалося незадовго до кінця неолітичної епохи і ймовірно завершилося у 2000 р. до н.е.
3 Знайдені дольмени на заході України, у Львівській області
1 Кремація відома у Новій Зеландії, але в останній частині Полінезії не знайдена. Випадкові сліди кремації знайдені у Меланезії, а також встановлено, що вона застосовувалась у західній частині Південної Америки.
2 Аналогічні вежі, що називаються ''чульп'', зустрічаються у Південній Америці (область Тіауанако).
1 Висота будинку в об'єднаних Арабських Еміратах сягає 828 м.
2 Розділ написано сумісно з Л.М. Кирилюком