2.5. Класифікація антропогенних ландшафтів

Класифікацій антропогенних ландшафтів є багато. Їх огляд і критичний аналіз зроблено в публікаціях С.В. Калесника [26], Ф.М. Мількова [37], А.Г. Ісаченка [24], В.С. Жекуліна [17], В.М. Пащенка [49]. Головний недолік попередніх спроб класифікації – в змішуванні двох цілком різних понять  класифікації антропогенних ландшафтів і районів співвідношення натуральних і антропогенних геокомплексів.

Класифікація антропогенних ландшафтів "означає поділ їх на групи за якоюсь ознакою – або найбільш суттєвою в самій структурі комплексу, або важливою для потреб практики" [39]. Таких класифікацій може бути багато. Ф.М. Мільков наводить шість класифікацій антропогенних ландшафтів [37], В.С. Жекулін – чотири [17] тощо. Визнання і широке застосування в практиці наукових пошуків – отримали лише дві з них – класифікації антропогенних ландшафтів за їх змістом і за генезою [37]. Всі інші мають допоміжне значення. Розглянемо антропогенні ландшафти Поділля через призму цих двох класифікацій: коротко – за генезою, детальніше – за змістом ландшафтних комплексів.

За генезою. Враховуючи способи виникнення антропогенних ландшафтів, в межах Поділля, можна виділити шість їх генетичних груп.

Підсічні ландшафти – геокомплекси зародження яких пов'язане з вирубкою лісів. Якщо взяти до уваги, що у минулому близько 70 % території Поділля було зайнято лісовими масивами, то вирубці і викорчовуванню лісу завдячують своїм походженням більша частина сільськогосподарських, селитебних, дорожних та інших антропогенних ландшафтів.

Орні ландшафти – антропогенні геокомплекси, що сформувались в результаті розорювання незайманих ділянок степів і лук, які в минулому були розповсюджені в південно-західних (вододільні простори між лівими притоками Дністра) і східних, передстепових районах Поділля. До них відносяться: частина сучасних польових ландшафтів і покинуті земельні наділи, контури яких і тепер добре помітні на схилах долин річок Придністер'я, в Товтрах і Кременецьких горах.

Пірогенні ландшафти – антропогенні геокомплекси, що сформувались на місці спалених лісів і степів. Переважно це польові ландшафти, рідше пасовищні. Археологічні та історичні матеріали свідчать, що пірогенний фактор відігравав важливу роль у формуванні антропогенних ландшафтів Поділля лише у стародавні часи, значно пізніше – в ході військових дій (татаро-монгольське нашестя, набіги кримських татар, друга світова війна тощо). Тепер можна спостерігати так звані "весняні пали" на крутих схилах і "стінках" в Придністер'ї, товтрових горбах та в балках.

Пасквально-дигресійні ландшафти – геокомплекси, що виникають в місцях надмірного випасу свійських тварин. Це лучно-пасовищні ландшафти схилів долин лівих приток Дністра, Товтр, Кременецьких гір, Подільського горбогір'я, що знаходяться на стадії спустошених вигонів; чагарникові "стінки" Придністер'я; рідколісся на місці дубових і дубово-букових лісів Товтр і Кременецьких гір.

Рекреаційно-дигресійні ландшафти – своєрідні геокомплекси, які формуються в місцях надмірного рекреаційного навантаження. До таких відносяться Сабарівський ліс і Дубовий гай в околицях м. Вінниці, лісові масиви поблизу м. Хмільника Вінницької області і курортного комплексу в околицях м. Сатанова Хмельницької області тощо. Їх активне рекреаційне освоєння призвело до майже повного знищення підліску, а на окремих ділянках і трав'яного покриву. В Дубовому гаю, в місцях розташування таборів відпочинку висохли чотири заболочених озера, що призвело до висихання дубу і сосни. Помітно активізувались ерозійні та обвальні процеси на берегах р. Південний.Буг в місцях масового купання.

Техногенні ландшафти – особлива генетична група антропогенних ландшафтів, в яких за допомогою техніки докорінно перебудовуються всі компоненти ландшафту, включно і літогенна основа. Якщо попередні генетичні групи сприяли формуванню, переважно, сільськогосподарських ландшафтів, то геокомплекси техногенного походження зустрічаються у кожному класі антропогенних ландшафтів (рис.5). До них однаково можна віднести кар'єри з відвалами, ставки і водосховища, оборонні вали і кургани.

У залежності від виду господарської діяльності людей (за змістом) антропогенні ландшафти Поділля можна розділити на вісім класів: сільськогосподарські, лісові і водні антропогенні, селитебні, промислові, дорожні, рекреаційні та белігеративні. Є спроби виділити також радіаційні ландшафти, формування і функціонування яких пов'язане з аварією на Чорнобильській атомній електростанції, сакральні  ландшафти територій духовного відродження, тафальні  формування котрих пов’язане з похованням людей та інші. Зараз названі класи антропогенних ландшафтів привернули до себе увагу вчених. Частина з них детально досліджені (промислові, рекреаційні), інші  стали об'єктами постійної уваги. Враховуючи зростаюче значення антропогенних ландшафтів в структурі сучасних ландшафтів, і вирішенні екологічних проблем, вони будуть детально розглянуті в подальшому.

Рис. 5. Техногенні геокомплекси в структурі антропогенних ландшафтів.

Класи антропогенних ландшафтів.

А. Сільськогосподарські ландшафти:

1 - польові; 2 - лучно-пасовищні; 3 - садові.

Б. Лісові антропогенні ландшафти:

1 - лісокультурні; 2 - похідні; 3 - умовно-натуральні.

В - Водні антропогенні ландшафти:

1 - водосховища; 2 - ставки; 3 - канали.

Г. Промислові ландшафти:

1 - кар'єрно-відвальні; 2- торфово-болотні; 3 - власне промислові.

Д. Селитебні ландшафти:

1 - сільські; 2 - міські.

Е. Дорожні ландшафти.

Ж. Рекреаційні ландшафти.

З. Белігеративні ландшафти.

Т. Техногенні геокомплекси.

а. Сільськогосподарські:

I - польові: 1 - рекультивовані кар'єрно-відвальні геокомплекси; 2 - розорані днища спущених ставків; 3 - осушені болота; 4 - розорані кургани і вали.

II - лучно-пасовищні: 1 - рекультивовані кар'єрно-відвальні геокомплекси; 2 - луки, пасовища на місці спущених ставків; 3 - осушені території; 4 - кургани і вали, що використовуються під пасовища.

III - садові: 1 - рекультивовані кар'єрно-відвальні геокомплекси; 2 - засаджені днища спущених ставків; 3 - сади на терасах.

б. Лісові:

I - лісокультурні: 1 - нарізні тераси з лісопосадками; 2 - рекультивовані кар'єрно-відвальні геокомплекси; 3 - зарослі деревною рослинністю вали і кургани; 4 - лісопосадки на місці водойм; 5 - лісопосадки на лініях нафто- і газопроводів.

II - похідні: 1 - ліси, що відновились натуральним шляхом на лініях нафто- і газопроводів.

в. Водні:

I - водосховища: 1 -нерегульовані водосховища;

II - ставки: 1 - нерегульовані ставки;

III - канали: 1 - покинуті канали.

г. Промислові:

I - кар'єрно-відвальні геокомплекси (відпрацьовані);

II - торфово-болотні пустоші (відпрацьовані);

III - власне промислові: 1 - докорінно змінені ландшафтні геокомплекси; 2 - промислові площадки.

д. Селитебні ландшафти:

I - сільські: 1 - нарізні та насипні тераси; 2 - рекультивовані й покинуті кар'єри і відвали; 3 - нерегульовані водойми; 4 - спущені ставки, зайняті під городи, спортмайданчики, житлові масиви;

II - міські: 1 - нарізні й насипні тераси; 2 - рекультивовані й покинуті кар'єрно-відвальні геокомплекси; 3 - насипні, намивні і т.п. поверхні під парками, будівлями; 4 - кургани, вали; 5 - нерегульовані водойми.

е. Дорожні: 1 - виїмки; 2 - насипи.

ж. Рекреаційні: 1 - рекультивовані і стихійно використані з метою рекреації кар'єрно-відвальні геокомплекси; 2 - використані з метою рекреації покинуті водосховища, ставки, канали.

з. Белігеративні:

I - кургани: 1 - покинуті кургани;

II - вали: 1 - покинуті вали.