- •Глава 1. Артилерійська зброя кораблів
- •1.1. Історія появи та розвитку корабельної артилерії
- •1.2. Призначення, будова і класифікація артилерійських пострілів
- •1.3. Тактичні властивості та класифікація корабельних артилерійських комплексів
- •1.4. Будова корабельних артилерійських комплексів
- •1.5. Характеристика корабельних артилерійських комплексів вмс Артилерійський комплекс ак-230
- •Артилерійська установка 2м-3м
- •Глава 2. Ракетна зброя кораблів
- •2.1. Історія появи та розвитку корабельних комплексів крилатих ракетної зброї
- •2.2. Тактичні властивості та класифікація корабельних комплексів крилатих ракет
- •2.3. Будова корабельних комплексів крилатих ракет
- •2.4. Характеристика корабельних комплексів крилатих ракет вмс Комплекс тактичної ракетної зброї «Терміт»
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Мінна зброя
- •3.1. Історія появи та розвитку морської мінної зброї
- •3.2. Тактичні властивості та класифікація морських мін
- •3.3. Будова морських мін
- •3.4. Характеристика морських мін вмс
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4. Протимінна зброя
- •4.1. Історія появи та розвитку морської протимінної зброї
- •4.2. Тактичні властивості та класифікація морської протимінної зброї
- •4.3. Загальні поняття про контактні та неконтактні трали
- •4.4. Шукачі і засоби знищення мін
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 5. Торпедна зброя
- •5.1. Історія появи та розвитку торпедної зброї
- •5.2. Тактичні властивості та класифікація торпедної зброї
- •Торпедні апарати пч і нк
- •5.3. Будова торпед і торпедних апаратів кораблів
- •5.4. Характеристики торпедної зброї кораблів вмс
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 6. Протичовнова зброя
- •6.1. Історія появи та розвитку протичовнової зброї
- •6.2. Тактичні властивості та класифікація протичовнової зброї
- •6.3. Будова комплексів протичовнової зброї
- •6.4. Характеристика ракетних протичовнових комплексів
- •Запитання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Глава 1. Артилерійська зброя кораблів ………………………….……….…... 2
- •1.1. Історія появи та розвитку корабельної артилерії ………………………..….. 2
4.4. Шукачі і засоби знищення мін
На відміну від неконтактних тралів шукачі не викликають спрацювання підривників мін. Вони виявляють міну за певними фізичними ознаками, за якими міна відрізняється від навколишнього середовища. Найбільше поширення одержали шукачі мін, що засновані на електромагнітному, телевізійному й гідродинамічному принципах дії.
Шукачі, застосовувані спільно із засобами позначення, називаються шукачами-позначниками, а шукачі, застосовувані спільно із засобами знищення виявлених мін, називаються щукачами-знищувачами.
Електромагнітні шукачі здатні виявляти донні міни з феромагнітними (зі звичайних конструкційних сталей) корпусами, незалежно від прозорості води й у замуленому стані (у шарі мулу до 1 м).
В електромагнітних шукачах виявлення мін здійснюється за допомогою пошукових елементів, що буксируються поблизу ґрунту.
Рис. 4.10. Схема виявлення міни електромагнітним шукачем
1 - генераторна котушка; 2 - приймальна котушка; 3 - первинне електромагнітне поле; 4 - міна; 5 - вторинне електромагнітне поле
При застосуванні шукача в режимі знищувача спрацюванням виконавчої частини здійснюється автоматична подача напруги на віддачу бомби (заряду ВР) у місці знаходження виявленої міни.
Бомба, що відділилася від касети, лягає поблизу міни й через певний час (близько 1 хв) вибухає. Вибух бомби (заряду ВР) виводить з ладу виявлену міну, викликаючи детонацію її заряду, руйнує її корпус або порушує герметичність приладової камери міни.
Для збільшення ширини зони пошуку мін у шукачах та шукачах-знищувачах використовується декілька пошукових елементів.
Телевізійні шукачі дозволяють виявляти донні міни з корпусами із будь-якого матеріалу, але можливості їх у значній мірі залежать від прозорості води (замулені міни телевізійний шукач не виявляє).
Рис. 4.11. Шукач-знищувач
1 - система утримання заданої відстані від ґрунту; 2 - пошукові елементи; 3 - касети; 4 - бомба; 5 - міна; 6 – відвідник.
У телевізійному шукачі зображення ділянки ґрунту, що потрапило в поле зору телекамери, проходить на екрані перед оператором. Останній з появою міни на екрані натисканням кнопки викликає спрацювання виконавчої частини шукача. Буй, що відділився від касети, позначає місце знаходження міни.
Рис. 4.12. Телевізійний шукач
1 - буксир-кабель; 2 - заглибник; 3 - пошукові елементи;
4 - касета позначення; 5 - контрольні буї
Збільшення ширини зони пошуку телевізійного шукача здійснюється шляхом буксирування декількох пошукових елементів. Дальність розпізнання міни телевізійним шукачем залежить від ряду причин: яскравості зображення, прозорості води тощо. Телевізійний шукач складається з буїв-носіїв (пошукових елементів), касети з буями-позначниками, заглибника, контрольних буїв, буксира-кабелю та корабельної апаратури керування шукачем.
Гідролокаційні шукачі здатні виявляти якірні та плаваючі на заданому поглибленні міни на значних відстанях (до 6-8 каб). Такі гідролокаційні шукачі встановлюються на протимінних кораблях; їх можливості з виявлення якірних (плаваючих) мін значно вище, ніж у корабельних гідролокаторів. На озброєнні протимінних кораблів знаходяться й гідролокаційні шукачі, призначені для виявлення донних та придонних мін. Вони забезпечують виявлення донних (придонних) мін попереду за курсом корабля (у певному секторі) на відстанях до 3 каб, з високою точністю визначення місця знаходження міни, що допускає прицільну стрільбу з реактивних бомбометальних установок.
Для виявлення та знищення донних і придонних мін, що перебувають попереду за курсом протимінного корабля, можливе застосування активних самохідних знищувачів. Такі знищувачі, маючи телекерування або діючи автономно (використовуючи при цьому можливості гідролокаційних та оптичного (лазерного) шукачів), здатні виявляти донні (придонні) міни й знищувати їх шляхом прицільного скидання бомби в місце знаходження виявленої міни або шляхом безпосередньої доставки спеціального заряду ВР до її корпуса.
Для виявлення донних мін можливе використання спеціальних водолазних шукачів і водолазів, що пройшли спеціальну підготовку, а також бойових плавців. Останні можуть мати самохідні підводні апарати, оснащені апаратурою, що дозволяє порівняно точно й довгостроково витримувати задані параметри пошуку мін.
Підривні засоби знищення мін, що включають у себе зосереджені й шнурові (лінійні) заряди ВР, застосовуються, як правило, для знищення донних (придонних) мін, у тому числі й замулених, при однократному покритті ділянки ґрунту зоною вибухів. Як зосереджені заряди застосовуються глибинні бомби, бомби шукачів-знищувачів, спеціальні заряди ВР та інший боєзапас. Застосування зосереджених зарядів доцільно лише в тому випадку, якщо місце знаходження донної (придонної) міни позначено порівняно точно (шукач, водолаз). Одна глибинна бомба (ББ-1, ВР=100 кг) при вибуху на ґрунті знищує донну міну в площі квадрата зі стороною 16-20 м.
У випадку якщо місце знаходження міни (мін) відомо приблизно, доцільно застосовувати шнурові (лінійні) заряди (ШЗ). Застосування шнурових зарядів можливо й у тому випадку, коли дійсна ділянка (район) на основі отриманих даних вважається небезпечною у мінному відношенні, але на пошук мін перед виходом (проходом) кораблів немає часу. Застосування шнурових зарядів дозволяє знищувати донні (придонні) міни за один прийом, у найкоротший термін і з великим ступенем надійності.
Шнуровий заряд збирається з окремих секцій (довжина кожної секції 200 м), що з'єднуються один з одним спеціальними замками (гранична довжина шнурового заряду 2000 м). Він складається з капронової оболонки (може бути й інший матеріал) діаметром 8-12 см, заповненої шашками вибухової речовини (тротил, А-1Х-20 тощо). Маса ВР на 1 м довжини заряду 7-8 кг. Спеціальні вкладиші, що розділяють у шнуровому заряді шашки ВР, перешкоджають поширенню детонації убік корабля (постановочної в'юшки) на ділянці ШЗ, що перебуває над поверхнею води. По ділянці ШЗ, що перебуває у воді, детонаційна хвиля проходить безперешкодно. Така конструкція ШЗ забезпечує безпеку корабля-шнуроукладальника під час вибуху (випадковому тощо), що стався поблизу зануреної у воду частини шнурового заряду або несанкціонованому спрацюванні підривника. У небезпечних для морських та базових тральщиків районах можливе застосування малими носіями (рейдовий, катерний тральщик, вертоліт) буксируваного шнурового заряду (БШЗ), що складається з трьох секцій шнурового заряду ШЗ-2 (загальна довжина 600 м).
Комплексні шукачі-знищувачі мін КИУ-1, КИУ-3 призначені для пошуку, позначення й знищення донних мін.
Основні тактико-технічні дані:
Швидкість корабля при пошуку – від 4 до10 вуз. Ширина зони пошуку (знищення) – від 10 до 130 м. Глибина місця, що допускає використання шукача – від 10 до 150 м.
Трьохканальний телевізійний шукач ИУ-3 призначений для пошуку й позначення місця донних мін.
Основні тактико-технічні дані:
Швидкість корабля при пошуку – до 6 вуз. Ширина зони пошуку (знищення) – 30 м. Глибина місця, що допускає використання шукача – 10-60 м.
Гідроакустичні станції тральщиків призначені для пошуку: МГ-69 – якірних мін; МГ-79 – донних мін.
Основні тактико-технічні дані:
Пошукова швидкість – від 8 до 10 вуз. Дальність виявлення: якірної міни – до 5 каб.; донної міни – до 2 каб. Заглиблення якірних мін – до 100 м. Глибина постановки донних мін – до 100 м.
