- •Глава 1. Артилерійська зброя кораблів
- •1.1. Історія появи та розвитку корабельної артилерії
- •1.2. Призначення, будова і класифікація артилерійських пострілів
- •1.3. Тактичні властивості та класифікація корабельних артилерійських комплексів
- •1.4. Будова корабельних артилерійських комплексів
- •1.5. Характеристика корабельних артилерійських комплексів вмс Артилерійський комплекс ак-230
- •Артилерійська установка 2м-3м
- •Глава 2. Ракетна зброя кораблів
- •2.1. Історія появи та розвитку корабельних комплексів крилатих ракетної зброї
- •2.2. Тактичні властивості та класифікація корабельних комплексів крилатих ракет
- •2.3. Будова корабельних комплексів крилатих ракет
- •2.4. Характеристика корабельних комплексів крилатих ракет вмс Комплекс тактичної ракетної зброї «Терміт»
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Мінна зброя
- •3.1. Історія появи та розвитку морської мінної зброї
- •3.2. Тактичні властивості та класифікація морських мін
- •3.3. Будова морських мін
- •3.4. Характеристика морських мін вмс
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4. Протимінна зброя
- •4.1. Історія появи та розвитку морської протимінної зброї
- •4.2. Тактичні властивості та класифікація морської протимінної зброї
- •4.3. Загальні поняття про контактні та неконтактні трали
- •4.4. Шукачі і засоби знищення мін
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 5. Торпедна зброя
- •5.1. Історія появи та розвитку торпедної зброї
- •5.2. Тактичні властивості та класифікація торпедної зброї
- •Торпедні апарати пч і нк
- •5.3. Будова торпед і торпедних апаратів кораблів
- •5.4. Характеристики торпедної зброї кораблів вмс
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 6. Протичовнова зброя
- •6.1. Історія появи та розвитку протичовнової зброї
- •6.2. Тактичні властивості та класифікація протичовнової зброї
- •6.3. Будова комплексів протичовнової зброї
- •6.4. Характеристика ракетних протичовнових комплексів
- •Запитання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Глава 1. Артилерійська зброя кораблів ………………………….……….…... 2
- •1.1. Історія появи та розвитку корабельної артилерії ………………………..….. 2
2.2. Тактичні властивості та класифікація корабельних комплексів крилатих ракет
Призначення корабельних комплексів крилатих ракет
Комплекси крилатих ракет знаходяться на озброєнні надводних кораблів та берегових ракетних військ ВМС, і вважаються одним з основних видів ударної керованої ракетної зброї (РЗ), що може застосовуватися у морському бою.
Комплекси крилатих ракет призначені для ураження як одиночних надводних кораблів (крейсерів, кораблів охорони, транспортів та інших цілей), так і кораблів у складі з’єднань і конвоїв.
В окремих випадках КР можуть застосовуватися для нанесення ударів по наземних об’єктах та знищення підводних човнів противника в надводному положенні.
Бойове застосування крилатих ракет може виконуватися як одиночними пусками, так і залпами. Кількість КР у залпі залежить від завдання стрільби, наявності крилатих ракет на носії, кількості носіїв, що приймають участь у стрільбі, електромагнітної сумісності ракет та інших факторів.
Крилатим ракетам, як виду ударної зброї, властиві великі дальності ефективного застосування по морським і наземним цілям. Великі дальності застосування КР істотно зменшують, а у ряді випадків повністю виключають протидію носіям КР з боку сил і засобів оборони об’єктів противника, що атакуються. В той же час, великі дальності застосування КР значно підвищують вимоги до всіх видів забезпечення бойової діяльності носіїв КР і, перш за все, до розвідки, цілевказівки і навігаційного забезпечення.
Тактичні властивості крилатих ракет
Тактичні властивості КР визначають основні переваги крилатих ракет порівняно з іншими видами зброї, як за основними ТТХ, так і за ефективністю бойового застосування.
Основні тактичні властивості крилатих ракет:
широкий діапазон дальності стрільби;
можливість керування КР у польоті та самонаведення її на обрану для ураження ціль;
можливість вибіркового ураження цілей;
можливість залпової стрільби крилатими ракетами;
потужна вражаюча дія КР по цілі;
мала помітність КР та великі швидкості їх польоту;
можливість стрільби крилатими ракетами у будь-який час доби та, практично, при будь-яких гідрометеорологічних умовах.
Широкий діапазон дальності стрільби забезпечує можливість бойового застосування ракет в конкретних умовах бойових дій носія.
Діапазон дальності стрільби обмежується значеннями мінімальної дальності стрільби і максимальною, які істотно залежать від таких технічних характеристик крилатих ракет, як:
- мінімальна дальність до цілі, при якій ракета ще може виконати наведення на захоплену пристроєм самонаведення (ПСН) надводну або наземну ціль;
- максимальна дальність польоту в конкретних умовах бойового застосування;
- максимальна дальність телекерування тощо.
Дальності стрільби крилатими ракетами незрівнянні ні з якими іншими видами зброї.
Можливість керування крилатою ракетою у польоті і самонаведення її на обрану для ураження ціль дозволяє комплексу КР мати також незрівнянну ні з якими іншими видами зброї ефективність стрільби. Однією з найважливіших тактичних характеристик крилатих ракет є ймовірність попадання крилатої ракети в морську або наземну ціль. Ймовірність попадання крилатої ракети в ціль практично для усіх КР більше ніж 0,9.
Можливість вибіркового ураження цілей – дану тактичну властивість мають тільки крилаті ракети. Вибіркове ураження цілі можливо здійснювати як за допомогою телекерування зі стріляючого корабля, так і без такого, але за допомогою бортової апаратури системи керування ракети. Ця тактична властивість значно підвищує бойові можливості ракетної зброї.
Можливість залпової стрільби крилатими ракетами визначається максимальним числом ракет в залпі та максимальним числом ракет в груповому залпі.
Залпом називається декілька послідовних пусків ракет, зроблених носієм зі встановленим темпом.
Кожному комплексу крилатих ракет та носію властиве певне максимальне число ракет в залпі. Якщо ракетний залп носія не забезпечує необхідної ефективності застосування крилатих ракет, то організовується груповий залп.
Груповим залпом називається сукупність залпів, вироблених декількома носіями з розрахунком на одночасний підхід перших ракет залпів до цілі.
Потужна вражаюча дія крилатих ракет по цілі одна з найвищих серед інших видів зброї.
Вражаюча дія крилатих ракет по цілі обумовлює той ефект дії по об’єкту противника (збиток), для досягнення якого і здійснюється ракетна стрільба.
Повною характеристикою вражаючої дії крилатих ракет по цілі є умовний закон ураження цілі, який характеризує, з одного боку, потужність бойової частини ракети, з іншого боку, – живучість цілі.
Для ракет з фугасною бойовою частиною користуються не законом ураження цілі, а його числовою характеристикою – середнім числом попадань ракет, що призводять до ураження цілі.
Мала помітність крилатих ракет і великі швидкості їх польоту обмежують можливості ППО противника при протидії залпу КР, а іноді зовсім виключають таку можливість.
Мала помітність крилатих ракет, у першу чергу, визначається їх малими поперечними розмірами, як правило, близько 0,5 м та малою ефективною відбиваючою поверхнею, близько 0,1 м2. Це призводить до пізнього виявлення КР засобами ППО, що скорочує зону обстрілу зенітних вогневих засобів (ЗВЗ) ППО противника і збільшує ймовірність ураження цілей.
Наприклад, при відбитті удару двох КР «Exoсet» по кораблях британських ВМС, ЗРК «Сі Дарт» не спромігся узяти крилаті ракети на супровід, оскільки відмітки від цілі на екрані радара спостерігалися погано й періодично пропадали зовсім. У результаті, КР «Exoсet» попала в правий борт середньої частини есмінця «Шеффілд», дещо вище ватерлінії. Не дивлячись на те, що ракета не вибухнула, через велику пожежу корабель врятувати не вдалося, він затонув.
Великі швидкості ракет на траєкторії (від 200 м/хв. до 700 м/хв. та більше) скорочують час находження КР у зоні ураження ППО. Тим самим, зменшується число стрільб ЗВЗ та збільшується ймовірність подолання системи ППО противника крилатими ракетами залпу.
Можливість стрільби крилатими ракетами у будь-який час доби і, практично, при будь-яких гідрометеорологічних умовах дуже важлива тактична властивість, яка дозволяє скоротити час бою до мінімуму, так як відомо, що у бою виграє той, хто випередить противника у маневрі, нанесенні удару або відкритті вогню.
Однак, є гідрометеорологічні умови, які обмежують можливість бойового застосування крилатих ракет, це:
- граничне хвилювання моря;
- діапазон температур повітря;
- гранична швидкість вітру відносно носія;
- льодова обстановка та опади (для КР з тепловими пристроями самонаведення).
Конкретні значення вказаних умов, що обмежують бойове застосування крилатих ракет, наводяться в Правилах ракетної стрільби відповідних типів крилатих ракет.
Класифікація корабельних комплексів крилатих ракет
Корабельні комплекси крилатих ракет прийнято розділяти за наступними характеристиками:
за носієм: морського, берегового, авіаційного базування;
за видом старту: надводний, підводний;
за призначенням: протикорабельні, протичовнові, проти наземних цілей;
за дальністю дії (умовно): малої, середньої та великої дальності.
Корабельні комплекси крилатих ракет малої дальності, як правило, це ті, що мають дальність стрільби 100 – 150 км. Такі комплекси КР ще називають тактичними, тобто такими, що використовуються для рішення тактичних завдань у бою. До них належать:
Комплекси КР морського базування:
«Метель» з дальністю 50 км (протичовнова);
«Терміт» з дальністю 80 км (протикорабельна);
«Exoсet» AM.39 з дальністю 70 км (протикорабельна);
«Водопад» з дальністю 100 км (протичовнова);
«Уран» з дальністю до 130 км (протикорабельна);
«Гарпун» з дальністю до 120 км (протикорабельна);
«Москіт» з дальністю 120 км (протикорабельна) тощо.
Рис. 2.1. Пуск ПКР «Терміт»
Корабельні комплекси крилатих ракет середньої дальності, як правило це ті, що мають дальність стрільби 150 – 600 км. Такі комплекси КР ще називають оперативно-тактичними, тобто такими, що використовуються в інтересах бою та операцій на оперативно-тактичну глибину. До них належать:
Комплекси КР морського базування:
«Базальт» з дальністю 500 км (протикорабельна);
«Томагавк» BGM-109B з дальністю 550 км (протикорабельна),
«Альфа» з дальністю 300 км (протикорабельна/наземні цілі);
«Онікс» з дальністю до 300 км (протикорабельна);
Корабельні комплекси крилатих ракет великої дальності, як правило це ті, що мають дальність стрільби більше 600 км. Такі комплекси КР називають або оперативними, тобто такими, що використовуються в інтересах операції, або стратегічними, що мають дальність стрільби 1000 км і більше, тобто такими, що використовуються для рішення стратегічних завдань. До них належать:
Комплекси КР морського базування:
«Граніт» з дальністю більше 600 км (протикорабельна);
«Томагавк» BGM-109A з дальністю 2500 км (наземні цілі);
BGM-109C з дальністю 1300 км (наземні захищені цілі);
BGM-109D з дальністю 1800 км (наземні площадні цілі);
«Метеоріт-М» з дальністю 3000 км (протикорабельна);
«Гранат» з дальністю 3000 км (протичовнова) тощо.
