- •1.Державний устрій Польщі (історія та сучасність)
- •2.Національні символи Польщі.
- •3.Національні традиції і звичаї Польщі.
- •5.Специфіка польського менталітету.
- •6.(В першому питанні)
- •7.Періодизація історії та розвитку культури Польщі.
- •5 Період Відновлення Польської держави — II Річ Посполита (1918–1939)
- •6 Період Друга світова війна (1939–1945)
- •8.Історичні регіони Польщі.
- •13.Краків як друга столиця Польщі: причини переносу столиці та значення для польської культури
- •14.Люблінська унія та заснування Речі Посполитої: значення для історії польських земель
- •15. «Шляхетська демократія» в Польщі: причини формування,провідні ідеали та наслідки
- •16.Відносини Польщі з Московською державою кінця 16-17 століть
- •17. Польські землі після Віденського конгресу 1815р.
- •18. Романська культура в польських землях.
- •19. Польські повстання
- •25. Значення повстання Тадеуша Костюшко для польської історії та свідомості.
- •26. Причини та наслідки поділів Польщі
- •27. Польща під владою Росії в 19 ст. (Королівство Польське, повстання 1830 і 1863)
- •28. Перша світова війна на польських землях та відновлення незалежності
- •29. Польща часів другої світової війни
- •30. Рух опору в Польщі часів Другої світової війни
- •31.Політико-економічне та культурне життя Польща після 1950х рр
- •32.Діяльність польської “Солідарності” та шлях Польщі до нової європейської країни:демократичні перетворення в Польщі.
- •35. Видатні польські нобелівські лауреати
- •37. Сарматський міф в працях польських історіографів
- •38. Розвиток музичного мистецтва в Польщі: становлення польської опери та видатні польські музиканти.
- •39. Ренесанс в Польщі: культурно-історичний контекст та національна своєрідність.
- •40. Розвиток польського кіномистецтва в хх ст.: основні тенденції, режисери та актори.
- •41. Специфіка сучасної системи освіти в Польщі
- •42. Польське бароко в європейському контексті
- •43. Готичний стиль в польській архітектурі
- •44. Видатні політичні діячі, правителі, полководці Польщі до XX ст.
- •45 Польська наука від середньовіччя до сьогодення.
- •48 Рух Молода Польща специфіка і значення для польської культури.
- •49 Специфіка стилю Модерн в польській архітектурі
30. Рух опору в Польщі часів Другої світової війни
Поразка армії не зломило волі польського народу продовжувати боротьбу з агресорами за незалежність. Першочерговим завданням було забезпечення наступності державної влади. 30 вересні 1939 р. до Парижі було створено польський уряд в еміграції. Провідні позиції в ньому займали представники чотирьох головних антісанаціонних партій (селянської, соціалістичної, національно-демократичної і партії праці). Опозиція зуміла суттєво обмежити повноваження президента на користь прем'єра.
На Заході була сформована польська армія, що налічувала в 1940 р. більше 84 тис. військовослужбовців. Після розгрому Франції, уряд і частина армії (близько 20 тис.) перебралися до Великобританії.
Одночасно йшло становлення руху Опору в окупованій країні. Вже у вересні 1939 виник ряд таємних військових організацій, найбільшою з яких був Союз збройної боротьби, 1942 р. - Армія Крайова (АК). Власні збройні формування створили практично всі політичні партії.
Окупанти, незважаючи на всі зусилля, так і не зуміли налагодити тотальний контроль над усіма сторонами життя польського суспільства в генерал-губернаторстві. Найбільш важливі для нього прояви суспільно-політичної активності перейшли в підпілля. Широкий розмах придбала непідцензурна видавнича діяльність, були створені система таємного середньої та вищої освіти, організації для ведення культурно-освітньої та виховної роботи. Діяла підпільна система правосуддя, спрямована проти зрадників і колабораціоністів.
Важливим елементом національного життя поляків були католицька та інші церкви.
У Згідно зі вказівками військового і політичного керівництва Армія Крайова повинна була займатися збиранням і підготовкою сил для загального збройного повстання в момент звільнення Польщі союзниками і польською армією, існувала на Заході. Довгий час польський рух Опору, пов'язане з урядом в еміграції, утримувалося від активної збройної боротьби. До кордону 1942-1943 рр.. в його бойової діяльності переважали диверсії, що здійснювалися спеціально створеної для цього структурою. Лише наприкінці 1942 р., коли гітлерівці приступили до виселення поляків з району Замостя, Армія Крайова змушена була перейти тут до активним партизанських дій. Кілька більш широко АК стала практикувати активні форми боротьби після розгрому німецьких військ під Сталінградом.
Героїчну сторінку в історію боротьби польського народу з німецькими окупантами вписали повстанці варшавського гетто. 19 Квітень 1943, коли почалася остаточна ліквідація столичного гетто, члени Єврейської бойової організації чинили збройний опір фашистам, тривало більше півмісяця, до 8 травня. Були також ліквідовані інші гетто в ряді польських міст, а що містилися в них євреї знищені на місці або вивезені до концентраційних таборів Треблінка, Майданек і ін
Самостійним, незалежним від уряду в еміграції і делегатури було течія в русі Опору, очолюване комуністами. До восени 1943 р. комуністи не висували програми революційних перетворень у повоєнній Польщі, виходячи з прийнятої міжнародним комуністичним рухом у червні 1941 м. установки, що головні зусилля всіх патріотичних сил слід зосередити на збройній боротьбі проти гітлерівців, щоб прискорити звільнення батьківщини.
5 січня 1942 була утворена Польська робоча партія (ППР). Серед її перших практичних кроків було створення Гвардії Людової. За чисельністю вона поступалась Армії Крайовій. Армія Людова розгорнула в 1944 р., коли її загони почали отримувати зброю від Польського партизанського штабу, створеного в СРСР.
У 1943 ППР вступила в переговори з Делегатуру(підпільний орган виконавчої влади) про рівноправне співробітництво. Але вони закінчились безрезультатно.
