- •1.Державний устрій Польщі (історія та сучасність)
- •2.Національні символи Польщі.
- •3.Національні традиції і звичаї Польщі.
- •5.Специфіка польського менталітету.
- •6.(В першому питанні)
- •7.Періодизація історії та розвитку культури Польщі.
- •5 Період Відновлення Польської держави — II Річ Посполита (1918–1939)
- •6 Період Друга світова війна (1939–1945)
- •8.Історичні регіони Польщі.
- •13.Краків як друга столиця Польщі: причини переносу столиці та значення для польської культури
- •14.Люблінська унія та заснування Речі Посполитої: значення для історії польських земель
- •15. «Шляхетська демократія» в Польщі: причини формування,провідні ідеали та наслідки
- •16.Відносини Польщі з Московською державою кінця 16-17 століть
- •17. Польські землі після Віденського конгресу 1815р.
- •18. Романська культура в польських землях.
- •19. Польські повстання
- •25. Значення повстання Тадеуша Костюшко для польської історії та свідомості.
- •26. Причини та наслідки поділів Польщі
- •27. Польща під владою Росії в 19 ст. (Королівство Польське, повстання 1830 і 1863)
- •28. Перша світова війна на польських землях та відновлення незалежності
- •29. Польща часів другої світової війни
- •30. Рух опору в Польщі часів Другої світової війни
- •31.Політико-економічне та культурне життя Польща після 1950х рр
- •32.Діяльність польської “Солідарності” та шлях Польщі до нової європейської країни:демократичні перетворення в Польщі.
- •35. Видатні польські нобелівські лауреати
- •37. Сарматський міф в працях польських історіографів
- •38. Розвиток музичного мистецтва в Польщі: становлення польської опери та видатні польські музиканти.
- •39. Ренесанс в Польщі: культурно-історичний контекст та національна своєрідність.
- •40. Розвиток польського кіномистецтва в хх ст.: основні тенденції, режисери та актори.
- •41. Специфіка сучасної системи освіти в Польщі
- •42. Польське бароко в європейському контексті
- •43. Готичний стиль в польській архітектурі
- •44. Видатні політичні діячі, правителі, полководці Польщі до XX ст.
- •45 Польська наука від середньовіччя до сьогодення.
- •48 Рух Молода Польща специфіка і значення для польської культури.
- •49 Специфіка стилю Модерн в польській архітектурі
48 Рух Молода Польща специфіка і значення для польської культури.
«Молода Польща» (пол. Mloda Polska) - неоромантичне течія в польській культурі, сформоване 1890-1918 роках XX століття. Воно розвивалося під сильним впливом позитивізму під взаємодією з такими художніми течіями, як натуралізм, імпресіонізм, символізм, експресіонізм, неокласицизм. Естетична програма «Молодої Польщі» була неоднорідною. В цілому, творців об'єднували відчуття дисгармонії життя, утвердження творчої свободи та незалежності художника, пов'язане з пошуками нових засобів художнього вираження, бунт проти міщанського суспільства і його моралі. Ця течія проявило себе в польському мистецтві, літературі (особливо поезії), музиці , театрі. Метою «М-коду. П.» було відновлення Польщі як незалежної буржуазно-демократичної республіки. Зробила значний вплив на конспіративні революційні організації, що діяли в Польщі.
Перші кроки “Молодої Польщі” були позначені боротьбою з представниками “старої літератури”, в якій домінувала творчість Елізи Ожешко, Болеслава Пруса, Хенрика Сенкевича. Молоді висловлювалися проти натуралізму, за філософські рефлексії, психологічні оповідання, екзотичну і “настроєву”лірику, яка “оперує символічними образами”. Проголошували гасла індивідуалізму і художньої свободи, але боронилися від звинувачень про брак патріотизму.
Серед особливостей, властивих поколінню модерністів, слід відзначити зацікавленість есхатологією, чому в більшій мірі сприяла філософія і культура Сходу. Але захоплення екзотичними східними віруваннями і традиціями були лише епізодом в історії “Молодої Польщі”. Більш популярною була тема Татрів. Культура, звичаї, музика, легенди гуралей
(польська етнічна група в Татрах) вважалися найдосконалішим прикладом для наслідування.
“Молода Польща” не була літературною школою, вона була рухом, і той рух мав різні фази. Двадцять вісім років існування “Молодої Польщі” –це період злетів і падінь, випробувань і досягнень. Криза в таборі позитивістів, крах філософських підстав попередньої епохи визначили подальший розвиток свідомості молодого покоління і шляхи еволюції національної літератури.
За двадцять вісім років польські модерністи пройшли складний, бурхливий і
в той же час цікавий шлях від натуралізму і декадансу до неокласицизму.
49 Специфіка стилю Модерн в польській архітектурі
Стиль модерн виник як спроба відмовитися від стилізаторства й еклектики і винайти новий архітектурний стиль, що відповідав би духові часу. Модерн у польській архітектурі представлений його трьома напрямами, властивими й іншим країнам Європи: декоративним, раціональним, національно-романтичним. Модерн, чи Сецесія, був стилем інтернаціональним. На противагу його космополітизму польські архітектори з 1890-х рр. розпочали пошуки польського національного стилю в архітектурі, так званого стилю народового. Провідною постаттю цього архітектурного напряму став Станіслав Віткевич — мистецтвознавець, письменник, художник і архітектор, У 1886 р. він приїхав до містечка Закопаного в польських Татрах і, захопившись красою форм і конструктивною логікою гуральських дерев'яних будівель, почав дошукуватися в них основ «прапольського» національного стилю, який належало відродити. Тим часом Закопане стало модним гірським курортом, тож протягом 1892–1913 рр. С. Віткевич збудував тут кілька десятків дерев'яних вілл, стилізованих під гуральську традиційну архітектуру, а також дерев'яний костел. Так виник «Закопанський стиль», що вплинув на пошуки національної своєрідності в архітектурі інших народів Центрально-Східної Європи — чехів, словаків, угорців, українців. У подальшому, після завершення Першої світової війни, архітектура Польщі розвивалася в єдиному річищі з архітектурою Західної Європи, пройшовши етапи функціоналізму, Ар-Деко, сталінського ретроспективізму, «інтернаціонального стилю» та постмодернізму.