- •Методичні вказівки
- •1. Загальні положення
- •Змістовний лекційний модуль № 1.
- •Додаткова:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Тема №5. Антична філософія. Література:
- •Тема №6. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження. Література:
- •Тема №7. Філософія Нового часу. Література:
- •Тема № 8. Німецька класична філософія та філософія марксизму. Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Тема № 13. Проблема пізнання та методологія наукового пізнання в філософії Література:
- •Тема № 14. Основні засади філософського розуміння суспільства. Література:
- •Тема №15. Духовне життя суспільства. Наука як предмет філософського аналізу. ЛітературА:
- •Навчальні питання:
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Тестові завдання з перевірки засвоєння матеріалу семінарського заняття:
- •Література обов’язкова:
- •Додаткова:
- •Навчальні питання:
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Тестові завдання з перевірки засвоєння матеріалу семінарського заняття:
- •Література обов'язкова:
- •Література додаткова:
- •Організація контролю знань та вмінь самостійної роботи студентів
- •У міжсесійний період:
- •Під час заліково-екзаменаційної сесії:
- •4.1. Базові нормативні знання, які забезпечують задовільну оцінку при підсумковому контролі, є такими:
- •Організація виконання міжсесійної контрольної роботи
- •Варіанти міжсесійної контрольної роботи:
Література обов'язкова:
Філософія. Підручник. За загальною ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибака В.К.- Харків: 2000, 672 с.
Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник.-К., 2000. 544 с.
Філософія: Навчальний посібник. За ред. І.Ф. Надольного,- К., 2001.457 с.
Філософський словник, 2-ге вид. За ред. В.І. Шинкарука.- К., 1988.
Спиркин А.Г. Основы философии,- М., 1988, гл.4 § 8-10, гл.5, § 1, 2, 5.
Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник, за ред. I.B. Бичка /.-К., Либідь, 1993, с. 288-317
Література додаткова:
Кутирев В.Т. Людина і світ: три парадигми взаємодії. Філософ. і соціолог. думка.-1991. №7.
Дельгадо X. Мозг и сознание, - М. ,1991.-c.33-42.
Лой A.M. Проблема свідомості: історичність досвіду. Філософ. і соціолог. думка,- 1992.- № 7.
Проблема сознания в современной западной философии.- М.,1989.
Алексеев П.В., Панин A.B. Теория познания и диалектика.-М. ,1991.
Лекторский В.А. Объект, субъект, познания,- М., 1980.
Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання К.,1996.
Організація контролю знань та вмінь самостійної роботи студентів
Контролюючими заходами під час вивчення студентами навчальної дисципліни є:
У міжсесійний період:
вивчення теоретичного матеріалу змістовних модулів у вигляді складання конспекту лекцій;
виконання міжсесійної контрольної роботи та її представлення для перевірки і оцінки викладачем до початку заліково-екзаменаційної сесії.
Під час заліково-екзаменаційної сесії:
усне опитування на двох (2-х)семінарських заняттях за планами які в себе включають теоретичні питання 2-х змістовних лекційних модулів;
виконання однієї аудиторної контрольної роботи у вигляді тестових завдань.
складання іспиту з навчальної дисципліни.
Підсумковий контроль з дисципліни «Філософія» здійснюється на основі підрахунку накопиченої (інтегральної) суми балів, яку отримав студент за підсумками поточного контролю та контролюючих заходів на 3-му курсі навчання під час заліково-екзаменаційної сесії.
Підсумковий семестровий контроль передбачає дві форми оцінювання успішності засвоєння студентом навчального матеріалу дисципліни:
кількісна оцінка (бал успішності);
якісна оцінка.
Кількісна оцінка (бал успішності) – це відсоток, який становить, інтегральна сума балів, отриманих студентом на контролюючих заходах, по відношенню до максимально можливої суми балів, що встановлена робочою програмою дисципліни.
Якісна оцінка – це оцінка, яка виставляється на підставі кількісної оцінки (бал успішності). На цей час в університеті по навчальній дисципліні «Філософія» використовується чотирьохбальна шкала якісних оцінок: відмінно, добре, задовільно, незадовільно.
Семестровий іспит – це письмова форма підсумкового контролюючого заходу, який проводиться в період заліково-екзаменаційної сесії. Під час іспиту перевіряється засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу (знань, вмінь та навичок, що зазначені у програмі дисципліни). Оцінка успішності виконання студентом цього заходу здійснюється у формі кількісної оцінки (бал успішності), тобто відсотку, який становить загальна сума балів, отриманих студентом за виконання завдань (запитань) екзаменаційного білету по відношенню до максимально можливої суми балів за цими завданнями (питаннями).
Студент вважається допущеним до підсумкового семестрового контролю (ПСК) з дисципліни «Філософія», якщо він виконав усі види робіт поточного контролю, які передбачені робочою навчальною програмою дисципліни, і набрав за накопичувальною системою суму балів не менше 50% від максимально можливої за дисципліною та своєчасно виконав і представив для перевірки і оцінки міжсесійну контрольну роботу.
Оцінка семестрового контролю здійснюється під час іспиту за допомогою екзаменаційних білетів, які містять теоретичні питання з усіх змістовних модулів. Екзаменаційні білети складені у вигляді тестових завдань. Кожна правильна відповідь на питання екзаменаційного білету питання оцінюється у 5 балів. Максимальна сума балів, яку студент може отримати за складання іспиту становить 100 балів.
Іспит проводиться тільки у письмовій формі. Іспит проводиться викладачем, який визначається відповідним наказом по університету до початку заліково-екзаменаційної сесії. На написання відповідей на питання екзаменаційного білету відводиться до 80 (90) хвилин.
Накопичена підсумкова оцінка з навчальної дисципліни «Філософія» розраховується як:
ПО = 0,5 ОПК + 0,5 (ОЗЕ + ОМ)
ПО – підсумкова оцінка;
ОПК – кількісна оцінка (у відсотках від максимально можливої) заходу підсумкового контролю;
ОЗЕ – кількісна оцінка (у відсотках від максимально можливої) заходу контролю самостійної роботи студента під час проведення аудиторних занять;
ОМ - кількісна оцінка (у відсотках від максимально можливої) заходу контролю самостійної роботи студента у міжсесійний період;
