Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Олійник А.М. ЗФН.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
398 Кб
Скачать
☆

Література:

  1. Декарт Р. Рассуждения о методе, В 2 Т , М. Мысль ,1989 .

  2. Тейяр де Шарден. Феномен человека, М. 1985.

  3. Філософія. Підручник. Під рід І.В. Бичко, К., Либідь, 2001.

З метою всебічного вивчення специфіки взаємовідносин людини з навколишнім світом розглядаються проблеми природи свідомості людини , її сутності як вищої форми відображення об'єктивної дійсності , особливості її генезису та структури.

Свідомість є властивістю високоорганізованої матерії, регулятором цілеспрямованої діяльності людини, продуктом суспільно-історичного розвитку, ідеальним образом матеріального світу. Категорія “свідомість” аналізується у взаємозв'язку з категоріями “ дух ” , “душа” , “ внутрішній світ людини ” “ психічне ”. Звернути увагу на то , що могутність, та унікальність свідомості яскраво виявлена в її складній будові та в розмаїтості її життєвих функцій.

Питання до самоперевірки:

  1. Проблема реальності і свідомості та її суттєві ознаки.

  2. Структура і функції свідомості.

Тема № 4. Основні етапи розвитку світової філософії.

Філософія Стародавнього Сходу.

Література:

Філософія: Підручник.- К., 1995.- С. 24-30.

Філософія. Курс лекцій.- К.- 1994.- Лекція №2.

Стислий розгляд історії філософії в країнах Давнього Сходу Індії та Китаї свідчить, що народи цих країн мали своєрідні філософські ідеї і зробили свій внесок у розвиток філософської думки давнього рабовласницького світу, намагалась розв’язати ті ж питання, якими займалась пізніше філософія народів Заходу.

Питання до самоперевірки:

  1. Значення проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізацій для розуміння процесів суспільного життя та розвитку філософії.

  2. Сучасне значення ідейних надбань Стародавнього Сходу.

Тема №5. Антична філософія. Література:

  1. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1990.

  2. Введение в философию в 2х томах.- М., 1999.

  3. История философии.- Р-Д., 1999.

  4. Філософія. Підручник. (За ред. В.Г. Кременя та інш.) –Х., 2001.

Для Європи найпершою історичною формою філософії була Антична філософія.

Слово "античний" в перекладі з давньогрецької мови означає «давній». Зазначену відмінність понять можна побачити через окреслення етапів розвитку античної філософії:

1 етап – натурфілософський (фізичний), або рання класика (VII – V ст. до н.е.)

2 етап – висока класика (V–IV ст. до н.е.)

3 етап – пізня класика, або завершальний цикл античної філософії. До нього входять періоди:

  • елліністична філософія (IV–І ст. до н.е.).

  • олександрійська філософія (І ст. до н.е. –V–VI ст.)

  • римська філософія (І–VI ст. н.е.).

Антична філософія перекидає місток інтелектуальних досягнень до наступної епохи дохристиянського європейського Середньовіччя.

Питання до самоперевірки:

  1. Особливості, умови формування та етапи розвитку етнічної філософії.

  2. Розвиток ідей в античній натурфілософії.

Тема №6. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження. Література:

  1. Петрушенко В.Л. Філософія: Н.П.- К-Л., 2002.

  2. Подольска Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство., Київ-2006.

  3. Надольний І.Ф. Філософія. - Підручник.-К., 2002.

За часовими межами епоха Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії (іноді — від заснування Константинополя), тобто з IV—V ст., до відкриття Америки (або до падіння Константинополя), тобто до ХУ—XVI ст. Етапи розвитку середньовічної філософії найчастіше визначають так:

1 етап – апологетика та патристика (II—IX ст.);

2 етап – схоластика та містика (X—XVI ст.).

Звернемо увагу на те, що духовні зміни в процесі формування середньовічного суспільства випереджали соціальні, що засвідчує надзвичайно важ­ливу роль духовного фактора в розвитку історії. У розвитку світоглядних і філософських ідей європейського Відродження простежується тенденція переходу від ідей раннього гуманізму (XIV ст.) до ідей натурфілософії (кінець XVI — початок XVII ст.). Якщо ж розглядати цю тенденцію докладніше, то можна виділити в її розвитку три періоди:

  1. гуманістичний (антропоцентричний) період: середина XIV— середина XV ст.;

  2. платонічний (онтологічний та пантеїстичний) період: середина XV — перша третина XVI ст.;

  3. натурфілософський період: друга половина XVI — пол. XVII ст.

Питання до самоперевірки:

  1. Провідні ідеї розвиненої схоластики та їх історичне значення.

  2. Епоха Відродження в історії Європи: загальна характеристика духовного життя.