- •Методичні вказівки
- •1. Загальні положення
- •Змістовний лекційний модуль № 1.
- •Додаткова:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Тема №5. Антична філософія. Література:
- •Тема №6. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження. Література:
- •Тема №7. Філософія Нового часу. Література:
- •Тема № 8. Німецька класична філософія та філософія марксизму. Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Тема № 13. Проблема пізнання та методологія наукового пізнання в філософії Література:
- •Тема № 14. Основні засади філософського розуміння суспільства. Література:
- •Тема №15. Духовне життя суспільства. Наука як предмет філософського аналізу. ЛітературА:
- •Навчальні питання:
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Тестові завдання з перевірки засвоєння матеріалу семінарського заняття:
- •Література обов’язкова:
- •Додаткова:
- •Навчальні питання:
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Тестові завдання з перевірки засвоєння матеріалу семінарського заняття:
- •Література обов'язкова:
- •Література додаткова:
- •Організація контролю знань та вмінь самостійної роботи студентів
- •У міжсесійний період:
- •Під час заліково-екзаменаційної сесії:
- •4.1. Базові нормативні знання, які забезпечують задовільну оцінку при підсумковому контролі, є такими:
- •Організація виконання міжсесійної контрольної роботи
- •Варіанти міжсесійної контрольної роботи:
Література:
Декарт Р. Рассуждения о методе, В 2 Т , М. Мысль ,1989 .
Тейяр де Шарден. Феномен человека, М. 1985.
Філософія. Підручник. Під рід І.В. Бичко, К., Либідь, 2001.
З метою всебічного вивчення специфіки взаємовідносин людини з навколишнім світом розглядаються проблеми природи свідомості людини , її сутності як вищої форми відображення об'єктивної дійсності , особливості її генезису та структури.
Свідомість є властивістю високоорганізованої матерії, регулятором цілеспрямованої діяльності людини, продуктом суспільно-історичного розвитку, ідеальним образом матеріального світу. Категорія “свідомість” аналізується у взаємозв'язку з категоріями “ дух ” , “душа” , “ внутрішній світ людини ” “ психічне ”. Звернути увагу на то , що могутність, та унікальність свідомості яскраво виявлена в її складній будові та в розмаїтості її життєвих функцій.
Питання до самоперевірки:
Проблема реальності і свідомості та її суттєві ознаки.
Структура і функції свідомості.
Тема № 4. Основні етапи розвитку світової філософії.
Філософія Стародавнього Сходу.
Література:
Філософія: Підручник.- К., 1995.- С. 24-30.
Філософія. Курс лекцій.- К.- 1994.- Лекція №2.
Стислий розгляд історії філософії в країнах Давнього Сходу Індії та Китаї свідчить, що народи цих країн мали своєрідні філософські ідеї і зробили свій внесок у розвиток філософської думки давнього рабовласницького світу, намагалась розв’язати ті ж питання, якими займалась пізніше філософія народів Заходу.
Питання до самоперевірки:
Значення проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізацій для розуміння процесів суспільного життя та розвитку філософії.
Сучасне значення ідейних надбань Стародавнього Сходу.
Тема №5. Антична філософія. Література:
Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1990.
Введение в философию в 2х томах.- М., 1999.
История философии.- Р-Д., 1999.
Філософія. Підручник. (За ред. В.Г. Кременя та інш.) –Х., 2001.
Для Європи найпершою історичною формою філософії була Антична філософія.
Слово "античний" в перекладі з давньогрецької мови означає «давній». Зазначену відмінність понять можна побачити через окреслення етапів розвитку античної філософії:
1 етап – натурфілософський (фізичний), або рання класика (VII – V ст. до н.е.)
2 етап – висока класика (V–IV ст. до н.е.)
3 етап – пізня класика, або завершальний цикл античної філософії. До нього входять періоди:
елліністична філософія (IV–І ст. до н.е.).
олександрійська філософія (І ст. до н.е. –V–VI ст.)
римська філософія (І–VI ст. н.е.).
Антична філософія перекидає місток інтелектуальних досягнень до наступної епохи дохристиянського європейського Середньовіччя.
Питання до самоперевірки:
Особливості, умови формування та етапи розвитку етнічної філософії.
Розвиток ідей в античній натурфілософії.
Тема №6. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження. Література:
Петрушенко В.Л. Філософія: Н.П.- К-Л., 2002.
Подольска Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство., Київ-2006.
Надольний І.Ф. Філософія. - Підручник.-К., 2002.
За часовими межами епоха Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії (іноді — від заснування Константинополя), тобто з IV—V ст., до відкриття Америки (або до падіння Константинополя), тобто до ХУ—XVI ст. Етапи розвитку середньовічної філософії найчастіше визначають так:
1 етап – апологетика та патристика (II—IX ст.);
2 етап – схоластика та містика (X—XVI ст.).
Звернемо увагу на те, що духовні зміни в процесі формування середньовічного суспільства випереджали соціальні, що засвідчує надзвичайно важливу роль духовного фактора в розвитку історії. У розвитку світоглядних і філософських ідей європейського Відродження простежується тенденція переходу від ідей раннього гуманізму (XIV ст.) до ідей натурфілософії (кінець XVI — початок XVII ст.). Якщо ж розглядати цю тенденцію докладніше, то можна виділити в її розвитку три періоди:
гуманістичний (антропоцентричний) період: середина XIV— середина XV ст.;
платонічний (онтологічний та пантеїстичний) період: середина XV — перша третина XVI ст.;
натурфілософський період: друга половина XVI — пол. XVII ст.
Питання до самоперевірки:
Провідні ідеї розвиненої схоластики та їх історичне значення.
Епоха Відродження в історії Європи: загальна характеристика духовного життя.
