Література:

1. Філософія: Підручник(За ред. Г.А.Зайченка та інш.)К,1995.

2. Петрушенко В.А. Філософія, Курс лекцій. К.2000.

3. Філософський словник(За ред. Шанкарука) К.,1988.

Перш за все слід усвідомити зміст проблеми буття. Останній проявляється принаймні в 3-х аспектах: у розумінні а)світу як вічно існуючого; б) буття світу як передумови його єдності і в) світу як реальності. При цьому з’ясовуємо зміст поняття «буття» як філософської категорії, яка дана для позначення всього, що існує. Слід пам’ятати, що категорія «буття» найбільш абстрактна і одна з найдавніших.

При розгляді матерії, висвітлюємо тлумачення матерії у філософських традиціях Платона, Аристотеля, неоплатонізму, Середньовічною філософією. Матерія не може існувати поза рухом, що рух внутрішньо притаманний їй. Розглядаємо основні форми існування матерії: простір і час.

Матеріальні об’єкти не можуть існувати не лише поза рухом але і простором і часом. Аналіз діалектичного зв’язку форм буття та матерії і її атрибутів дає можливість розібратися у складних проблемах суперечності розвитку сучасного світу, екологічної кризи, місця і ролі людини в цілісній єдності їх та їх проявах.

Щоб з’ясувати сутність свідомості слід розглянути підходи до поняття свідомості в історії філософії: гілозоїзму, вульгарного матеріалізму, ідеалізму. Треба зупинитися на альтернативних точках зору щодо свідомості: а) вона є ідеальна; вона - матеріальна. Слід засвоїти природні передумови і суспільно-історичні причини формування свідомості та її творчу активність.

Питання до самоперевірки:

1. Зміст та функції поняття буття в філософії.

2. Категоріальні визначення буття в історії філософії.

Тема № 12. Діалектика – всезагальна теорія розвитку і метод.

Література:

1. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань, Львів 2007,с.162-192.

2. Філософія: Навчальний посібник. (За ред. І.Ф.Надольного, К.2001.)

3. Подольская Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії, к.-2006, с.301-350.

Спочатку уточнюємо розуміння діалектики та її історичні форми (стихійна, ідеалістична, матеріалістична). Потім з’ясовуємо діалектику як системне вчення про всезагальні зв’язки і розвиток (принципи, закони, категорії. Розкриваємо зміст поняття розвитку, відмінність і зв’язок його з рухом, регресивний і прогресивний розвиток. Слід уяснити дві тенденції концепції розуміння розвитку (метафізичну та діалектичну) та їх особливість прояву) характер дійсності, джерело руху, характер розвитку, спрямованість розвитку.

Важливе значення має розуміння альтернатив діалектики/ альтернативні діалектичні погляди/: метафізичний, догматичний, еклектичний, софістика, релятивізм.

При завершенні вивчення цієї теми студенти оволодівають знанням таких категорій: концепція, діалектика, метафізика, розвиток, принцип, закон, регресивність, прогресивність, догматизм, еклектика, релятивізм; софістика, кількість, якість, єдність протилежностей, боротьба протилежностей, протиріччя, види протиріч, заперечення, властивість, міра, стрибок.

Питання до самоперевірки:

1. Українська філософія як вираз особливостей національного характеру та світосприйняття українців.

2. Особливості розвитку філософської думки за часи Київської Русі.