- •Методичні вказівки
- •1. Загальні положення
- •Змістовний лекційний модуль № 1.
- •Додаткова:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Тема №5. Антична філософія. Література:
- •Тема №6. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження. Література:
- •Тема №7. Філософія Нового часу. Література:
- •Тема № 8. Німецька класична філософія та філософія марксизму. Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Тема № 13. Проблема пізнання та методологія наукового пізнання в філософії Література:
- •Тема № 14. Основні засади філософського розуміння суспільства. Література:
- •Тема №15. Духовне життя суспільства. Наука як предмет філософського аналізу. ЛітературА:
- •Навчальні питання:
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Тестові завдання з перевірки засвоєння матеріалу семінарського заняття:
- •Література обов’язкова:
- •Додаткова:
- •Навчальні питання:
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Тестові завдання з перевірки засвоєння матеріалу семінарського заняття:
- •Література обов'язкова:
- •Література додаткова:
- •Організація контролю знань та вмінь самостійної роботи студентів
- •У міжсесійний період:
- •Під час заліково-екзаменаційної сесії:
- •4.1. Базові нормативні знання, які забезпечують задовільну оцінку при підсумковому контролі, є такими:
- •Організація виконання міжсесійної контрольної роботи
- •Варіанти міжсесійної контрольної роботи:
Література:
Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії,К,2006,с.101-195.
Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник.-К.,1995.
Некласична філософія, зокрема, наважилася не протиставите людині чисті принципи, а прийняти людину такою, якою вона є у реальності, через це вона навіть у мовному відношенні стала простішою, зрозумілішою та стилістично більш різноманітною. С. Кіркегор уперше використав термін "екзистенція" для позначення таких особливостей людського буття, як неузасадженість та вихід за всі і всілякі межі. Фрідріх Ніцше та його ідеї належать до одних із найбільш впливових і дискусійних у XX ст. Його праці містять суперечливі твердження і не підлягають однозначному причитуванню. Якщо А. Шопенгауер говорив про волю до буття, то Ф.Ніцше наголошував на тому, що воля являє собою "волю до волі", тобто поривання до самовиявлення у будь-який спосіб. Воля виявляє себе насамперед через життя, яке для Ф.Ніцше постає першою і єдиною реальністю. Все інше, про що ми ведемо розмову — Всесвіт, природа, почуття та ін.,— усе це є лише елементами життя. Оскільки життям рухає волевиявлення, у ньому панує боротьба за виживання. Французький екзистенціаліст Ж-П. Сартр зосередився виключно на внутрішньому самовідчутті та переживанні людиною свого буття. Сартр виходив із ідеї феномена, із факту початкової наданості нам того, що врешті ми називаємо світом.
Абстрактно-теоретичний рівень дослідження пов’язаний з виникненням структуралізму, головні представники Леві-Стросс, Лакан.
Герменевтика – це теорія і практика тлумачення, інтерпретації, розуміння.
Представники Мартін Хайдеггер, Гадамер, Поль Рікьор. Позитивізм, ідеалістичний напрямок, представники якого все справжнє знання вважають результатом конкретних наук. Засновник позитивізму Огюст Конт. У філософії XXст. вагоме місце належить релігійній філософії.
Питання до самоперевірки:
Культурологія та філософія історії у філософії ΧΧ ст.
Основні напрямки релігійної філософії ΧΧ ст.
Тема № 10. Філософська думка в Україні. Основні етапи та школи
вітчизняної філософії.
Література:
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа.- К., 1991.
Горський В.С., Історія української філософії., Курс лекцій. - К., 1996.
Сковорода Г., Повне зібрання творів, у 2-х т.- К., 1973.
Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник. - К., 1995.
Яворский С. Философские произведения, в 2т.- К.: Наукова думка.,1993.
Українська філософія - це явище переважно внутрішнє у відношенні до української культури, тобто, що вона виражала, концентрувала, і виводила на рівень осмислення деякі важливі риси національного характеру та світосприйняття українців.
Філософія як особливий напрям з’явився в часи Київської Русі. XVI- на початку ХVIІ ст., в Україні проявляються гуманістичні, реформаційні та просвітницькі тенденції і процеси, виникає професійна філософія, а згодом - вищий навчальний заклад - Києво-Могилянська академія. Найвідоміші професори філософії: І. Голятовський, І.Гізель, С. Яворський, Ф.Прокопович. Значне місце в ХІХ ст. займає університетська філософія. Представники: П.Юркевич, Н.Гоголь, Т.Г.Шевченко, І.Франко, Л.Українка, М.Драгоманов. В ХХ ст. працювали М.Грушевський, В.Винниченко, В.Вернадський, С.Єфремов, А.Кримський.
Сучасна філософія перемагає стереотипи мислення, догматизм, негативізм, політизованість, знаходиться на шляху до загальнолюдських цінностей.
Питання до самоперевірки:
Діалектика як теорія світобачення, її змістові наголоси.
2. Закони діалектики та їх роль у пізнанні.
ТЕМА № 11. Онтологія. Філософське розуміння світу. Проблема матерії в філософії.
