Тема № 13. Проблема пізнання та методологія наукового пізнання в філософії Література:

1. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировозрения.- К. 1984.

2. Ярошевич B.I. Людина в системі пізнання. - К., 1996.

3. Петрушенко В.Л., Філософія., Курс лекцій, навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації. – К ., 2007.

Починаючи вивчати тему необхідно з'ясувати сутність та структуру пізнавального процесу. Перш за все слід уяснити суть пізнання та гносеології, їх взаємозв'язок, чітко знати предмет гносеології.

Гносеологія - це розділ філософії, що вивчає природу пізнання, умови та закономірність пізнавальної закономірності людини, відношення знання до реальності, умови достовірності та критерії істинності знання, тобто процес пізнання є предметом дослідження гносеології. Особливу увагу слід звернути на те, чому пізнання світу було актуальним і в часи Античності і в наші часи.

Пізнання світу визнають не тільки матеріалісти, але і більшість ідеалістів. Проте існує вчення, що заперечує можливість достовірного пізнання сутності дійсності. Саме це вчення дістало назву агностицизму. В ході вивчення матеріалу знайдіть представників цього напрямку, з'ясуйте причини виникнення та різновиди агностицизму.

В процесі пізнання світу людина взаємодіє з явищами дійсності. У гносеології це осмислюється з допомогою категорій „суб'єкт” та „об'єкт” Вивчіть визначення суб'єкту та об'єкту пізнання з точки зору сучасної філософії, та їх взаємозв'язки.

Важливу увагу приділіть вивченню пізнання світу різними філософськими напрямками, розкрийте сутність чуттєвого та раціонального пізнання (їх специфіку), їх форми, з'ясуйте єдність чуттєвого та раціонального пізнання, сенсуалізму і раціоналізму.

Значення має вияснення, чому пізнання – це відображення та творчість. Зверніть увагу на те, що тривалий час матеріалістична філософія процес пізнання розглядала ізольовано від суспільно – політичної практики, тобто як пасивній, споглядальний процес, в якому об'єкт і суб'єкт незмінні. З'ясуйте основоположення, на яких ґрунтується сучасна наукова гносеологія. За підсумками вивчення теми студенти повинні знати зміст категорій: пізнання, гносеологія, теорія пізнання, наукове пізнання, логічне пізнання та його форми, сенсуалізм, раціоналізм, об'єкт, суб'єкт, чуттєве пізнання та його форми.

З метою всебічного вивчення особливостей науково-дослідницької діяльності пропонується розглянути основні принципи пізнання, вимоги до застосування певних методів на емпіричному та теоретичному рівнях а також переваги та обмеженості у конкретній проблемній ситуації що дає можливість охарактеризувати основні форми наукового пізнання, показати їх евристичні можливості: виробляти навички використання адекватного методологічного інструментарію для вирішення наукових завдань.

Питання до самоперевірки:

1. Поняття пізнання та його види.

2. Проблема істини у пізнанні.

1. Поняття методу та його складових у сучасній філософській методології.

4. Методи і форми наукового пізнання.