3.1. Чинники формування ліквідності та платоспроможності вітчизняних підприємств у посткризовий період

У посткризовий період, коли в національній економіці ще не має чітких сигналів, що криза завершена, продавці сировини і матеріалів перебувають у невизначеності під час формування ціни на свою продукцію, зміна податкового законодавства та інші чинники погіршує інвестиційний клімат, що призводить до дефіциту ресурсів для суб’єктів господарювання. Враховуючи це, підприємства задля забезпечення власної конкурентоспроможності і платоспроможності змінюють структуру капіталу та фінансовий стан. Така структура потребує теоретичного дослідження і практичного моніторингу з боку як науковців, так і підприємства. Визначення чинників впливу і виділення основних напрямів моніторингу зовнішнього середовища забезпечить фінансову стійкість і платоспроможність у процесі його діяльності.

Організація проведення дослідження зовнішнього середовища для забезпечення платоспроможності підприємства передбачає створення ефективної схеми моніторингу, на основі діагностики основних факторів впливу, яка міститиме комплекс заходів, диференційованих за стадіями життєвого циклу підприємства й пов’язаних із визначенням цілей і завдань проведення моніторингу, здійсненням аналізу та прогнозування ліквідності та платоспроможності, а також контролем одержаних результатів та їх архівацією для подальших досліджень. Безперервний процес моніторингу зовнішнього середовища дає можливість розробити заходи протидії внутрішнім і зовнішнім чинникам, що здатні призвести до втрати стійкості [88].

Моніторинг - це система постійного спостереження за процесами і тенденціями, які протікають в зовнішньому і внутрішньому середовищі із метою своєчасної оцінки виникаючих ситуацій [50, с.89].

Пропонуємо процес моніторингу відобразити за допомогою схеми задля кращого його розуміння (рис.3.1.)

Суб’єкти моніторингу платоспроможності підприємства

Зворотній зв’язок

Прямий зв’язок

1-й рівень: керуюча система

2-й рівень: керована система

Вибір

Цілей моніторингу

Об’єктів моніторингу

Методів моніторингу

Делегування відповідальності суб’єктів моніторингу відповідно до об’єктів

Безпосередній процес моніторингу

Оформлення результатів моніторингу

Рис.3.1. Схема проведення моніторингу платоспроможності підприємства

Джерело:

Cуб'єкти моніторингу поділяють на дві групи: керуючу і керовану системи. Працівники керуючої системи управління, встановлюючи і керуючись цілями моніторингу бізнес-системи, обирають методи моніторингу, за допомогою яких вони досліджують бізнес-систему, її внутрішнє і зовнішнє середовища. В результаті використання методів моніторингу керівники бізнес-системи отримують інформацію про наявність або відсутність потреби застосовувати регулюючі заходи. Отже, суб’єкти керуючої системи фактично визначають рівень результативності моніторингу [57, с.122].

За наслідками комплексного аналізу даних моніторингу формується загальний аналітичний висновок про стан зовнішнього середовища й місце підприємства в ньому, тенденція його подальшого розвитку й можливі напрями підвищення ефективності його ліквідності та платоспроможності. Наявність повної своєчасної та достовірної інформації про процеси, що відбуваються в різних галузях і сферах зовнішнього середовища, є необхідною умовою успішного функціонування підприємства та відповідно покращення значень показників ліквідності та платоспроможності. Періодичність моніторингу залежить від стану зовнішнього середовища, чим нестабільнішою є ситуація, тим частіше потрібно здійснювати моніторинг впливу чинників зовнішнього середовища [88].

Так, якщо моніторингом виявлено недостатній рівень платоспроможності підприємства, то можна реалізувати такі дії:

• оптимізація руху фінансових ресурсів підприємства і врегулювання фінансових відносин, які виникають у процесі розрахункових відносин між господарюючими суб'єктами з метою ефективного їх розподілу;

• розробка стійкої фінансової стратегії підприємства;

• розробка проектів перспективних і поточних фінансових планів, прогнозних балансів та бюджетних коштів;

• розрахунок прогнозних значень реалізації продукції (план продажів) і план капіталовкладень, собівартості продукції тощо;

• визначення джерел фінансування господарської діяльності, включаючи бюджетне фінансування довго- та короткострокове кредитування тощо;

• координація фінансових підрозділів підприємства [2, с.85-86].

Усю сукупність чинників, що впливають на ліквідність та платоспроможність підприємства прийнято поділяти на зовнішні та внутрішні.

Внутрішні чинники - це компоненти, що залежать від внутрішньої структури організації та підлягають управлінню з боку підприємства. В сучасній науковій літературі зовнішнє середовище розглядають як складну багаторівневу структуру елементів, які знаходяться за межами підприємства та різним чином впливають на його діяльність. Зовнішні чинники утворюють зовнішнє середовище, коливання в якому можуть різко змінити фінансовий стан підприємства і навіть спричинити до її банкрутства. Пропонуємо більш детально закцентувати свою увагу на зовнішніх чинниках, адже саме вони є найбільш непередбачуваними та ризикованими[6, с. 358].

Зовнішні чинники впливу на платоспроможність підприємства доцільно поділити на дві основні групи:

• чинники прямого впливу або чинники мезорівня відносно підприємства, як відкритої ланки господарських взаємовідносин;

• чинники опосередкованого (непрямого) впливу або чинники макрорівня. Зовнішні чинники непрямого впливу можуть впливати як на чинники мезорівня, так і на внутрішнє середовище функціонування підприємства [29, с. 96].

Для успішної діяльності суб'єкта господарювання необхідно так управляти цими чинниками, щоб нівелювати негативний вплив зовнішнього середовища. У випадку, якщо підприємство має стійку внутрішню структуру й об'ємні запаси, але зовнішнє середовище занадто нестабільне, найбільш ефективними будуть дії з пом'якшення зовнішніх загроз на ринку шляхом диверсифікації (освоєння нових товарів і ринків) й інтеграції бізнесу. У випадку, якщо підприємство має більше слабких сторін, ніж сильних, доцільним є або концентрація на дуже вузькому сегменті ринку, або вихід із ринку [54].

В науковій літературі наводяться різні підходи до аналізу зовнішнього середовища. Для аналізу впливу зовнішнього середовища на платоспроможність підприємства як складову економічної стійкості доцільно використати методику дослідження зовнішнього середовища, яка включає такі етапи:[105, с.119]:

1. Структурування зовнішнього середовища підприємства, визначення найвагоміших елементів (чинників), що потребують дослідження.

2. Визначення "критичних точок" та меж аналізу зовнішнього середовища.

3. Збирання інформації, необхідної для проведення дослідження.

4. Визначення методичного інструментарію дослідження.

5. Проведення дослідження та узагальнення отриманих висновків.

Для визначення найвагоміших елементів впливу на платоспроможність підприємства використовують різні методики, а саме:

• PEST - аналіз, розглядаються політичні, економічні, соціальні та технічні фактори;

• STEEP - окрім факторів, розглянутих за попередньою методикою, враховують ще й природні чинники;

• PESTLE – окрім розглянутих чинників у попередніх методиках, аналізують правові фактори;

• STEEPLE - до чинників, аналізованих за попередніми методиками, додають етнічні;

• T.E.M.P.L.E.S. – враховує технологічні, економічні, ринкові, політичні, нормативно-правові, екологічні, соціальні чинники.

Для кожної із вище наведених методик характерними є певні недоліки. Спільною негативною рисою для усіх методик є важкість представлення їх величин у кількісному вимірі через важкість оцінки їх впливу на результуючий показник.

Для структурування зовнішнього середовища доцільно використати методику T.E.M.P.L.E.S. (Technology, Economics, Market, Politics, Laws, Ecology, Society), зважаючи на можливість оцінити найбільшу кількість елементів [31]. Основні фактори зовнішнього середовища та їх групування за даною методикою наведено в табл. 3.1

Основною перевагою даної методики є те, що вона в структурованій формі охоплює значний обсяг чинників зовнішнього середовища і в ній наведено напрями аналізу чинників для кожної групи

Зовнішні обставини, зазвичай, не підлягають регулюванню з боку керівництва окремого підприємства, тому, щоб забезпечити фінансову стійкість, необхідне гнучке пристосування до них.

Таблиця 3.1

Основні фактори зовнішнього середовища за методикою

T.E.M.P.L.E.S.

Група факторів	Основні фактори групи	Напрям аналізу факторів
Економічно-соціальні	- темпи розвитку національної економіки - рівень галузево-регіонального розвитку. - динаміка і кон'юнктура ринку - темп інфляції - рівень безробіття - державна політика у питаннях формування ціноутворення та розміру мінімальної заробітної плати - швидкість зростання доходів громадян - рівень та динаміка освіти та культури населення - чисельність та структура населення -демографічні показники	- оцінка попиту і пропозиції на цільовому ринку - чутливість підприємства до вартості позикового капіталу - аналіз тенденцій фондового та валютного ринку - оцінка внутрішньогалузевої конкуренції. - опрацювання статистичних даних країни задля оцінки макроекономічних показників (рівень безробіття, рівень зайнятості, ВВП, ВНП, тощо.) - вплив структури населення на діяльність суб’єкта господарювання
Ситуаційно-політичні	- політична ситуація - рівень політичної стабільності - рівень корупції - адміністративні перешкоди - система забезпечення і охорони прав власності	- очікування рішень посадових осіб - вплив реформ та програм уряду на діяльність підприємства - оцінка політичних змін в країні
Нормативно-правові	- нормативно-правове забезпечення в сфері трудових відносин та динаміка їх змін. - нормативно-правові акти у питаннях регулювання господарської діяльності - законодавство в сфері оподаткування	- дослідження змін і тенденцій, як на рівні держави та і на місцевому рівні, які прямо чи опосередковано можуть вплинути на діяльність підприємства. - оцінка впливу чинного законодавства на рівень конкуренції на ринку
Технологічні	- розвиток нових технологій та можливість їх запровадження на підприємстві - новітні стандарти техніки та обладнання	- аналіз можливостей підприємства вводити у виробничий процес новітні технології - оцінка можливості запровадження нових методів отримання, зберігання та обробки інформації
Екологічні	- нормативно-правове забезпечення та стандарти у сфері охорони здоров’я та екологічної безпеки	- аналіз впливу підприємства на екологію регіону - оцінка діяльності конкурентів в екологічній сфері.

Джерело:

Усі фактори зовнішнього середовища можна поділити на ті, які чинять позитивний вплив на ліквідність та платоспроможність підприємства та, відповідно, дають можливості для розвитку підприємства і ті, які стримують розвиток фінансово-господарськї діяльності підприємства та виступають загрозами успішного розвитку. У таблиці 3.2 відображено можливості та загрози, що випливають із факторів зовнішнього середовища на ліквідність та платоспроможність підприємств.

Таблиця 3.2

SW – аналіз середовища функціонування підприємств, що мають вплив на ліквідність та платоспроможність

Група факторів	Можливості	Загрози
Економічно-соціальні	- пришвидшення темпів розвитку національної економіки - сприятлива кон’юнктура ринку - відносно стабільні ціни на сировину та готову продукцію - притік до країни кваліфікованих кадрів - ефективна державна політика у питаннях формування ціноутворення та розміру мінімальної заробітної плати - пришвидшення зростання доходів громадян - рівень та динаміка освіти та культури населення - збільшення чисельності та оптимізація структури населення -поліпшення демографічної ситуації в країні	- спад економічного розвитку, економічна криза; - нестабільна кон’юнктура ринку - зростання темпів інфляції - зростання рівня безробіття - недосконалість законодавчого обґрунтування політики ціноутворення та розміру мінімальної заробітної плати - неплатоспроможність покупців - процес «старіння» населення - збільшення показника смертності населення
Ситуаційно-політичні	- високий рівень політичної стабільності - рівень корупції - система забезпечення і охорони прав власності	- соціально-політична нестабільність, військовий стан - лобіювання інтересів, адміністративні перешкоди
Нормативно-правові	- нормативно-правове забезпечення в сфері трудових відносин та динаміка їх змін. - нормативно-правові акти у питаннях регулювання господарської діяльності - нестабільність законодавства в сфері оподаткування	- неналежне нормативне обгрунтування захисту прав працівників - неузгодженість у правовому аспекті питань щодо створення та ефективного функціонування підприємства - громіздка податкова політика
Технологічні	- розвиток нових технологій та можливість їх запровадження на підприємстві - новітні стандарти техніки та обладнання	-невідповідність продукції та технологічних процесів європейським стандартам -застаріла виробнича база і технології виробництва - брак коштів на модернізацію та впровадження європейських стандартів
Екологічні	- нормативно-правове забезпечення та стандарти у сфері охорони здоров’я та екологічної безпеки	- відсутність стандартів у сфері екологічної безпеки, які б відповідали вимогам ЄС -негативна екологічна ситуація

Джерело: Складено автором на основі

Окрім групування чинників за методикою T.E.M.P.L.E.S., багато із вітчизняних науковців використовують методику групування факторів впливу за трьома рівнями. Загалом механізм впливу чинників можна візуально побачити на рисунку 1.

Рис. 3.2. Чинники впливу на фінансову стійкість і платоспроможність підприємства.

Джерело: Рубаха

Чинники I рівня - це узагальнюючі (базові) чинники, які є результатом впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають генератором взаємодії більш дрібних чинників.

До чинників I рівня відносять:

• фазу економічного розвитку системи;

• стадію життєвого циклу підприємства.

Фаза економічного циклу розвитку економічної системи є базовим зовнішнім чинником, що впливає на платоспроможність підприємства. Залежно від фази економічного розвитку системи будуть різними темпи реалізації продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходів підприємства та населення.

Другим базовим чинником I рівня виступає стадія життєвого циклу підприємства, що визначає потенційні його можливості щодо забезпечення обсягів діяльності, а отже, величини прибутку, формування приросту активів та їх фінансування за рахунок окремих видів джерел.

Чинники II рівня - похідні. Вони є результатом дії основоположних (базових) чинників (фази економічного розвитку системи та стадії життєвого циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних) належать: середній рівень доходів населення; демографічна ситуація; соціальна політика держави; податкова політика держави; грошово-кредитна політика; амортизаційна політика; загальний рівень стабільності; стратегія управління обсягами діяльності; стратегія управління активами; стратегія управління капіталом; стратегія управління грошовими потоками.

Чинники ii рівня бувають як зовнішніми, так і внутрішніми.

Зовнішні чинники ii рівня - це такі, вплив яких пов'язаний з характером державного регулювання (податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо). Від ступеня відповідності видів, напрямів, методів цього регулювання і фази економічного циклу залежатиме характер та глибина впливу деталізуючих чинників, або чинників III рівня.

До внутрішніх похідних факторів другого рівня, що забезпечують фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом.

Чинники iiі рівня - є деталізуючими. За їх допомогою з'ясовують і деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства похідних чинників. До їх складу відносять: середній рівень доходів населення; рівень конкуренції та інфляції;склад та структуру активів; стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим капіталом та управління ризиком.

Вплив чинників цього рівня є актуальним в сучасних умовах, зважаючи на низький темп росту платоспроможності населення, який не стимулює до розширення діяльності підприємства. Дефіцит коштів з дохідних джерел спонукає підприємства, задля забезпечення розвитку, залучати додаткові джерела фінансування тим самим впливати на фінансову стійкість.

Рівень інфляційних процесів у державі зменшує платоспроможність підприємства в наступних періодах діяльності через зменшення купівельної спроможності отриманого прибутку.

Кожен із вище названих чинників несе в собі певний ризик для підприємства, що проявляється в процесі його дії, наслідки якого можна побачити не відразу. З плином часу згубний вплив цих чинників буде лише посилюватися. Тому, з метою раннього ідентифікування факторів впливу та запобігання заподіянню шкоди підприємству пропонуємо модель управління ризиком втрати платоспроможності підприємства

Досліджуючи питання управління ліквідністю і платоспроможністю підприємства і продукції, найбільшу увагу, на нашу думку, потрібно приділяти тим зовнішнім чинниками, на які підприємство може впливати своїми діями. До таких чинників зараховуємо:

– споживачів (наявність споживачів, їх лояльність до підприємства і його продукції, купівельні уподобання тощо);

– поведінку конкурентів (форми конкурентної боротьби, які обирають конкуренти – цінову, комунікаційну, удосконалення товару тощо; наявність чи відсутність практик нечесної конкурентної боротьби тощо);

– ставлення до підприємства і продукції громадськості (наявність чинників забруднення підприємством навколишнього середовища, шкідливість впливу продукції чи її відходів на споживачів, співпраця підприємства із місцевими громадами та їх підтримка у вигляді корпоративної соціальної відповідальності);

– контактні аудиторії і наявність маркетингових каналів для поширення інформації контактним аудиторіям (можливість розповсюдження маркетингових комунікацій цільовим групам населення, доступність для підприємства контактних аудиторій засобів масової інформації, громадських організацій, навчальних закладів, державних установ тощо).

Постановка мети та цілей діагностики ліквідності та платоспроможності підприємства

Інформаційно- аналітичне забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства

Зовнішня інформація

Внутрішня інформація

Відносні показники ліквідності та платоспроможності

Абсолютні показники ліквідності та платоспроможності

Розрахунок інтегральних показників діяльності підприємства

Реалізація стратегії управління ризиком втрати платоспроможності

Рдоп >Рфакт

Розробка стратегії управління ризиком втрати платоспроможності

Прийняття ризику

Визначення фактичного рівня ризику (Рфакт)

Виявлення:

Конкурентних переваг, резервів, «сильних місць»

Ідентифікація основних ризиків

Загроз, слабких місць

Виявлення причин, джерел ризику

Якісний аналіз

Оцінка і аналіз проведених розрахунків

Кількісний аналіз

Прогнозування платоспроможності та фінансової стійкості суб’єктів

господарювання

Встановлення допустимого рівня ризику (Рдоп)

Управління ризиком втрати платоспроможності

Вибір методів управління ризиком втрати платоспроможності

Внутрішні: Зовнішні:

Уникнення Страхування ризику

Лімітування Розподіл ризику

Диверсифікація

Мінімізація

Створення резервів

Хеджування

Контроль

Рис. 3.1. Модель управління ризиком втрати платоспроможності підприємства

Джерело:

Підприємство, як відкрита система та самостійний учасник ринкових відносин має унікальну структуру внутрішнього та зовнішнього середовища, тобто "зіштовхується" із унікальним, властивим тільки йому набором чинників втрати платоспроможності, притаманним конкретному сегменту ринку, вплив яких потрібно мінімізувати з метою покращення фінансового стану підприємства. Отже, аналіз чинників платоспроможності та ліквідності підприємства дозволяє розробити унікальну, персональну систему управління підвищенням ліквідності і платоспроможності підприємством