Висновки

Результати дослідження за темою магістерської дипломної роботи дають можливість зробити такі основні висновки та пропозиції:

1. Проаналізувавши існуючі підходи до трактування поняття «ліквідність» та «платоспроможність» було ще раз підтверджено їх тісний взаємозв’язок, але разом з тим розмежовано ці поняття. Економічну категорію платоспроможності запропоновано розглядати як здатність підприємства здійснювати перманентну фінансово-господарську діяльність, що є найвищою метою функціонування будь-якого суб’єкта господарювання. Ліквідність більшістю вчених розглядається, як спроможність підприємства своєчасно перетворювати активи на грошові кошти з метою виконання необхідних платежів;

2. Визначення сутнісних характеристик дало можливість чітко виділити види ліквідності підприємства за джерелами забезпечення та періодами оцінки; систематизувати та доповнити класифікацію станів платоспроможності підприємства, що підлягають оцінюванню;

3. Запропонована модель діагностики ліквідності та платоспроможності підприємств передбачає систему абсолютних та відносних показників. Серед абсолютних показників ліквідності та платоспроможності для аналізу використано: надлишок або нестачу відповідних груп активів та пасивів, надлишок або нестачу власних оборотних коштів, а серед відносних: коефіцієнт абсолютної, швидкої, поточної ліквідності, коефіцієнт загальної платоспроможності, коефіцієнт забезпечення власного оборотного капіталу, рівня платіжної готовності та коефіцієнта автономії та фінансової стійкості, коефіцієнт фінансового левериджу. Узагальнюючим показником ліквідності та платоспроможності підприємств є інтегральний показник ліквідності, який дає змогу допомогти підприємству визначити тенденцію руху основних показників ліквідності та здійснити прогноз на найближче майбутнє.

4. Для забезпечення ефективного управління підприємством загалом, керівництву першочергово необхідно забезпечити належну поінформованість менеджерів для прийняття відповідних управлінських рішень, відлагодження процесу інформаційно-аналітичного забезпечення фінансової стійкості. Процес інформаційно-аналітичного забезпечення ліквідності та платоспроможності підприємства – це сукупність процесів, що передбачають визначення потреби в інформації, її збір, перевірку, обробку та зберігання для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення ліквідності та платоспроможності підприємства.

5. У процесі аналізу ліквідності та платоспроможності визначених підприємств (ПГОТАПМ «Львівпрхпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс») було прослідковано тенденцію до зменшення ліквідності та платоспроможності з кожним роком (2012-2016 рр). За аналізований період значення показників не відповідають нормативам. Також можна стверджувати про недостатні обсяги чистого робочого капіталувідмітити неналежне значення розміру чистого робочого капіталу, невідповідність нормативам показників, ділової активності, фінансової стійкості, структури активів, які мають прямий вплив на стан ліквідності та платоспроможності суб’єктів господарювання. На основі розрахунку відповідних показників, також можна стверджувати про неможливість покращення стану платоспроможності у найближчий період.

6. На основі здійсненого факторного аналізу, можна виокремити фактори, що мають найбільший вплив на ліквідність та платоспроможність підприємств.Основними факторами, що мають позитивний вплив на стан платоспроможності підприємства є частка податків у поточних зобов’язаннях, фондовіддача, співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей. До числа факторів, що мають негативний вплив на платоспроможність підприємств, можна віднести: податкоспроможність підприємства, частка основних засобів в ліквідних активах, частка дебіторської заборгованості та виручки.

7. Для підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища особливо важливим є вчасно виявити чинники впливу на ліквідність та платоспроможність вітчизняних підприємств, як внутрішні, так і зовнішні, тому постає питання відлагодженості процесу моніторингу чинників впливу на ліквідність та платоспроможність підприємств. Автором запропоновано п’ять етапів даного процесу, щ охоплюють визначення суб’єктів моніторингу ліквідності та платоспроможності, вибір цілей, методів, об’єкту моніторингу, делегування відповідальності суб’єктів моніторингу ліквідності та платоспроможності та визначення результату моніторингу ліквідності та платоспроможності.

8. Головними причинами неплатоспроможності підприємства, окрім чинників зовнішнього середовища, можуть бути: помилки у розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості; невиконання замовлень; неконтрольоване зростання собівартості продукції; втрата каналів реалізації та постійних замовників; неплатоспроможність покупців і замовників; брак власних джерел фінансування; значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість й у надлишкові виробничі запаси; низька якість фінансового планування на підприємстві; низька оборотність оборотних коштів.

9. У сучасних умовах госпoдарювання можна виділити основні шляхи підвищення платоспроможності підприємства: розробка ефективної стратегії розвитку підприємства; відмова від капітальних вкладень, що перевищують фінансові можливості підприємства; зменшення змінних витрат за рахунок автоматизації виробничого процесу; відстрочка й реструктуризація по можливості кредитної заборгованості; прискорення оборотності дебіторської заборгованості та ефективне використання необоротних активів; проведення реорганізації або реструктуризації підприємства, вдосконалення його організаційної структури та корпоративного управління

10. Для мінімізації негативно впливу чинників на діяльність суб'єктів господарювання та забезпечення довгострокової платоспроможності підприємств України необхідно здійснити заходи щодо: спрощення процедури отримання підприємством кредиту на невелику суму з метою зростання оборотності та пожвавлення господарської діяльності;кредитування підприємств пріорітетних галузей економіки на пільгових умовах комерційними банками за рахунок їх довгострокового рефінансування НБУ;стимулювання альтернативних способів фінансування (лізинг, факторинг, форфейтинг, акціонування, фінансування по векселях) через урегулювання суперечностей та "пробілів" законодавства; практичного застосування методів податкового регулювання (інвестиційний податковий кредит, податкові канікули, податкова амністія, відтермінування та (чи) прострочення платежів, податкові вирахування);надання дотацій, субсидій експортоорієнтованим галузям;збільшення державних закупівель продукції, що виробляється пріорітетними галузями економіки;використання авансової форми платежів при розрахунках за сировину, матеріали;покращення інвестиційного клімату шляхом усунення суперечностей законодавства, розробка законодавчих актів ідентичних для вітчизняного та зарубіжного простору.