Глосарій за темами дисципліни «Фінанси підприємств»

Тема 1. Основи фінансів підприємств

Фінансова система – це сукупність окремих ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян.

Фінанси підприємств – це економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.

Об’єктом ФПП є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.

Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд соціального призначення, фонд заохочення, резервний фонд та інші.

Фінансові ресурси – це грошові кошти, що є в розпорядженні підприємства.

Фінансовий механізм підприємства – це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати виробництва.

Фінансове прогнозування – це передбачення ймовірного фінансового стану підприємства, обґрунтування показників фінансових планів.

Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств

Грошовий оборот – це сутність грошей у русі.

Розрахунки представляють собою відносини, що виникають між підприємствами і організаціями в процесі реалізації, розподілу й перерозподілу суспільного продукту на підставі здійснення статутної діяльності.

Готівка – використовується як засіб обігу та платежу у вигляді грошових знаків – банкнот, купюр, монет.

Безготівкові гроші – це гроші, рух яких здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах з врахуванням взаємних вимог.

Монета – грошовий знак, випущений державою та виготовлений з металу. Монета вважається повноцінною, якщо лігатура (домішок до металу) не перевищує 10 відсотків.

Паперові гроші не мають власної вартості і замінюють дійсні гроші в їхній функції засобу обігу і платежу.

Кредитні гроші – одна із форм грошей, що виникла внаслідок розвитку кредитних відносин. Це узагальнена назва різних видів грошей, що виникають як заміщення майнових боргових зобов’язань приватних осіб і держави ( вексель, чек).

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банку, коли гроші списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Платіжне доручення – це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунку на рахунок отримувача коштів.

Платіжна вимоги-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина – вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина – доручення покупця банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунку на рахунок постачальника.

Чек – документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти з рахунка чекодавця на рахунок пред’явника чека (отримувача коштів).

Акредитив – це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

Вексельна форма розрахунків – це розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем.

Розрахункова дисципліна передбачає зобов’язання суб’єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов’язаннями в повному обсязі та у встановлені строки.