24. Методи та моделі ціноутворення.

У практиці ціноутворення використовують найрізноманітніші методи визначення ціни на товар, ці методи можна об’єднати в 3 базові моделі ціноутворення:

1) модель ціноутворення, що базується на витратах виробництва;

2) модель ціноутворення, що базується на попиті;

3) модель ціноутворення, що базується на конкуренції.

Кожна модель містить конкретні методи ціноутворення.

До витратної моделі можна віднести наступні методи: метод надбавок, метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал.

- Метод надбавок полягає у тому, що ціну товару визначають додаванням до витрат на його виробництво і збут певної надбавки. Багато виробників викор. стандартний розмір надбавки, х-ний для даної галузі.

- Метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал полягає у прагненні підприємства встановити таку ціну, яка дасть їй змогу покрити всі витрати й отримати заплановану норму прибутку на інвестований капітал.

До моделі, що базується на ринковому попиті на товар належить метод максимізації поточного прибутку, проведення аукціону.

- Метод максимізації поточного прибутку заснований на законі попиту, згідно з яким, зниження ціни на товар збільшує попит на нього і навпаки, фірма хоче знайти таку точку ціни на кривій попиту, яка забезпечить максимальний прибуток

- Метод проведення аукціону полягає у отриманні споживачами права змагатися між собою за змогу купівлі якогось унікального товару. Ціну визначає попит на товар, сила бажання придбати його.

До конкурентної моделі ціноутворення належить метод ціноутворення на основі рівня поточних цін, метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару, метод встановлення ціни на підставі торгів.

- Метод ціноутворення на основі рівня поточних цін. У такій ситуації фірми орієнтуються передусім не на власні витрати чи попит, а на ціни конкурентів.

- Метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару - якщо фірма розробила новий товар з кращими чи гіршими за аналогічні параметри товару свого основного ринкового конкурента, то вона може встановлювати ціну з урахуванням показника конкурентоспроможності:

- Метод встановлення ціни на підставі торгів - покупець оголошує конкурс на виробництво складного товару із заздалегідь визначеними параметрами, масштабну науково-дослідну розробку, будівництво певного об'єкта тощо.

25. Маркетингові цінові стратегії та умови їх застосування.

Існують 3 види стратегії цін: це стратегія цін на нові товари, у межах товарної номенклатури, стратегія коригування цін.

- Стратегія на нові товари:

1. Стратегія «зняття вершків» передбачає максимально високі ціни під час виведення на ринок нового продукту, а потім поступове зниження цін. Ця стратегія використовується, коли: попит перевищує пропозицію

2. Стратегія проникнення передбачає встановлення низьких цін на товари з метою проникнення на нові ринки, завоювання попиту, значної частки ринку, а потім — підвищення цін на товари.

3) Стратегія наслідування лідера передбачає, що фірма у визначенні ціни орієнтується на ціну фірми-лідера.

4) Стратегія переважних цін — встановлення на продукт трохи нижчих цін, ніж у конкурентів.

5) Стратегія престижних цін передбачає продаж товарів за високими цінами-і розрахована на сегменти ринку з низькою еластичністю попиту, які особливу увагу приділяють якості товару.

- Стратегія ціноутворення в рамках товарної номенклатури:

​1. Встановлення цін у межах товарного асортименту. Здебільшого фірма створює не один товар, а товарний асортимент, тобто базову модель і кілька її різновидів. Кожна наступна модель асортименту має додаткові властивості. Якщо на дві моделі асортименту ціни різняться неістотно, споживачі купуватимуть досконалішу модель.

2. Встановлення ціни на товари, що доповнюють основний. Чимало фірм поряд з основним товаром пропонують товари, що його доповнюють, або допоміжні вироби. Стратегія ціноутворення полягає в регламентуванні "неукомплекто-ваної" моделі за низькою ціною для залучення споживачів до купівлі укомплектованих додатковими пристроями товарів за вищою ціною. Дешева "неукомплектована" модель не має достатньої кількості зручностей і переваг, тому більшість покупців відхиляють її, купуючи моделі, обладнані додатковими пристроями.

3. Встановлення цін на обов'язкові компоненти товару. У деяких галузях промисловості виробляють так звані обов'язкові компоненти, що мають використовуватись разом з основним товаром, наприклад леза для гоління і фотоплівка. Ціна на компонент до товару встановлюється, як правило, вищою, ніж на основний товар.

- Стратегія кориування цін: Підприємство коригують ціни залежно від відмінностей у характеристиках споживачів і ситуацій, що постійно змінюютьс на ринку. Вирізняють стратегію з урахуванням психології споживачів, ціни для стимулювання збуту, та ціни, які орієнтовані на міжнародні ринки.