- •1.Культурно-історичні і соціальні умови виникнення філософії.
- •2. Назвати основні особливості та проблеми філософії Середньовіччя.
- •3. У чому полягає філософський метод г.В.Ф. Гегеля.
- •Визначити поняття світогляду. Назвати і охарактеризувати основні форми світогляду.
- •Основні школи ранньої грецької філософії. Загальна характеристика.
- •Визначити поняття релятивізм.
- •1. Релігія як тип світогляду. Основні характеристики та функції релігії.
- •1. Причини виникнення і основні функції моралі.
- •2. Поняття суб’єкту в європейській філософії.
- •3. Визначити поняття емпіризм.
- •2. Метафізика Аристотеля. Критика Аристотелем теорії ідей Платона.
- •3. Визначити поняття раціоналізм.
- •1. Проаналізувати особливості філософії доби Відродження.
- •2. Розкриписутъ практичної філософії Канта. Категоричний імператив.
- •3. Шо таке онтологія? Основна онтологічна проблематика.
- •1. Філософія Просвітництва: її сутність та основні представники.
- •2. Розкрити основні ідеї етики Аристотеля.
- •3. Визначити поняття агностицизм.
- •1. Людина як проблема філософії. Основні концепції філософської атропології
- •2.Космологія Платона.
- •3. Охарактеризуйте сутність ірраціоналізму та волюнтаризму а. Шопенгауера.
- •1. Етика Сократа. Вчення Сократа про благо.
- •2. Надайте характеристику позитивістським напрямкам філософії.
- •3. Визначити поняття матеріалізм. Основні різновиди матеріалізму.
- •1.Логіка Аристотеля та його вчення про метод
- •2. Свідомість як загально-наукова проблема
- •3.Сутність ідеалізму. Основні різновиди ідеалістичної філософії
- •1.Теорія ідей Платона. Основні положення
- •2. Обгрунтувати специфічність і відмінність філософії від побутового знання , релігії, науки, мистецтва
- •3. Проблеми істини в науці і філософії. Основні теорії істини
- •1. Теорія пізнання і. Канта. Проаналізувати поняття «річ-в-собі».
- •2. Сучасна аналітична філософія. Осн. Ідеї і представники.
- •3. Проблема буття у філософії. Головні підходи до її розуміння.
- •1. Основні положення філософії ф. Бекона.
- •2. Визначення поняття метафізика. Історія терміну та сучасне тлумачення.
- •3. Назвати і охарактеризувати головні течії сучасної філософії.
- •1.Проаналізувати основні положення філософії р. Декарта.
- •2.Скептицизм як філософія. Основні різновиди скептицизму.
- •3.Визначити поняття сутність. Головні філософські підходи до розуміння сутності.
- •Основні положення філософії Геракліта.
- •2.Онтологічне вчення Ансельма Кентерберійського.
- •3. Скептицизм д. Юма
- •1. Основні положення філософії б.Спінози. Визначення поняття субстанція
- •2. Філософія постмодерну. Загальна характеристика
- •3. Спір про універсалії. Дати характеристику номіналізму
- •1. Християнська філософія раннього середньовічча. Патристика.
- •2. Сенсуалізм Дж. Локка. Загальна характеристика
- •3.Визначити поняття дуалізм
- •1. Дати загальну характеристику давньоіндійської філософії.
- •2.Фома Аквінський
- •3.Вчення гуманізму
- •1. Учому полягає спір про універсалії. Дати характеристику реалізму.
- •2. Основні релігійно-філософські ідеї конфуціанства.
- •3. Загальна характеристика екзистенціалізму. Сутність екзистенціальної проблематики.
- •1.Поняття Філософія. Основні вчення філософії
- •2.Вчення Даосизму
- •3.Вчення про державу Платона
- •1. Що таке філософська проблема?Дати характеристику головних філософських проблем.
- •2. Релігійно-філософське вчення буддизму.
- •3. Загальна характеристика стоіцизму.
1. Етика Сократа. Вчення Сократа про благо.
Етика(Від давньо - грецького етос - характер, звичай) - філософське дослідження сутності, цілей і причин моралі і моральності.
Як в області теоретичного пізнання, так і в області моралі, значення Сократа полягає не тільки в змісті і систематизації висловлених ним ідей, скільки в тому методі, яким вони оброблялися. Сократ виховував у своїх сучасників переконання в існуванні безумовного морального блага. Зло може відбуватися тільки від невідання блага і шляху до нього. Це встановлення нерозривного зв'язку між знанням добра і добрими вчинками призводить Сократа до ототожнення мудрості з чеснот, розумності - з добром.
Всі види морального блага тяжіють до двох кінцевим інстанціях: користь і законам. Порушення законів неписаних або божественних тягне за собою відплату. Існування таких законів (богопочитание, покора батькам) служило для Сократа вказівкою на те, що людській свідомості властива якась вища і загальна розумність, веліннями якої людина безумовно зобов'язаний коритися.
Етика Сократа мала релігійний характер. Він був переконаний в існуванні Бога, як світового розуму, і у впливі Бога на все живе.
У питаннях етики Сократ розвивав принципи раціоналізму, стверджуючи, що доброчесність виникає з знання і людина, яка знає, що таке добро, не стане робити зло. Добро - теж знання.
2. Надайте характеристику позитивістським напрямкам філософії.
Історія позитивізму має три періоди розвитку.
Перший, початковий позитивізм, представниками якого були О. Конт, Г. Спенсер, О. Михайловський. Програма початкового позитивізму зводилася до таких засад:
пізнання необхідно звільнити від усякої філософської інтерпретації;
вся традиційна філософія повинна бути скасована і змінена спеціальними науками (кожна наука сама собі філософія);
у філософії необхідно прокласти третій шлях, який подолав би суперечність між матеріалізмом та ідеалізмом.
Ці та інші положення були викладені О. Контом в роботі «Курс позитивної філософії»; Г. Спенсером в 10-томнику «Синтетична філософія».
Другий позитивізм виріс з першого. Його відомими представниками були: австрійський фізик Е. Мах, німецький філософ Р. Авенаріус, французький математик Ж. А. Пуанкаре.
Вони звернули увагу на факт релятивності (тобто відносності) наукового знання і зробили висновок про те, що наука не дає істинної картини реальності, а надає лише символи, знаки практики. Заперечується об'єктивна реальність наших знань. Філософія зводиться до теорії пізнання, відірваної від світу.
Третя форма позитивізму – неопозитивізм, який має два різновиди: логічний позитивізм і семантичний. Предметом філософії, на думку логічних позитивістів, повинна бути логіка науки, логіка мови, логічний аналіз речень, логічний синтаксис мови. Другий період логічного позитивізму – це розвиток семантики. Цей напрям визначає мові головну роль в усіх сферах діяльності. Всі соціальні колізії обумовлені недосконалістю мови та людського спілкування. Представники: Б. Рассел, А. Тарський, К. Поппер, Л. Вітченштейн та ін.