92 Травлення в тостий кишци

З тонкої кишки хімус порціями через ілеоцекальний сфінктер проходить у товсту кишку. Сфінктер відіграє роль клапана, який відкривається рефлекторно. Відкриття сфінктера відбувається під впливом перистальтичної хвилі тонкої кишки, яка збільшує тиск на нього. Сік товстої кишки виділяється при механічному подразненні слизової кишки неперетравленими харчо- вими речовинами. За добу соку виділяється 0,05-0,06 л. У соку міститься велика кількість відторгнених епітеліальних клітин і слиз, невелика кількість ферментів: пептидаза, ліпаза, амілаза, нуклеаза. Сік має лужну реакцію (рН - 8,5-9). У товстій кишці всмоктується вода й хімус перетворюється в калові маси.Мікрофлора товстої кишкисприяє кінцевому розпаду залишків неперетравленої їжі, гальмує розви- ток патогенних мікроорганізмів, приймає участь в обміні речовин організму, у синтезі вітамінів і фізіологі- чно активних речовин, в оновленні епітелію. Бактерії розкладають і волокна клітковини, які не перетрав- люються ферментами кишки. Порушення мікрофлори призводить до розмноження в кишечнику стафіло- кока, протея, дріжджів та ін. мікроорганізмів. Мікрофлора синтезує вітамін К і деякі вітаміни групи В.

Всмоктування — це процес транспорту в кров і лімфу різних поживних речовин через один чи декілька бар’єрів, які утворюють біологічні мембрани.Транспорт макромолекул здійснюється шляхом фагоцитозу, піноцитозу (ендоцитоз). Деяка кількість речовин транспортується міжклітинними проміжками — персорбція. Це проникнення з порожнини кишеч- ника у внутрішнє середовище організму невеликої кількості антитіл, алергенів, ферментів, бактерій.Мікромолекули: мономери поживних речовин і йони транспортуються активним і пасивним транспор- том. Пасивний транспорт: дифузія (рух речовин у бік меншої їх концентрації), фільтрація (здійснюється за гідростатичним тиском), осмос (рух води в бік більшого осмотичного тиску). Активний транспорт— перенесення речовин проти градієнта концентрації з затратою енергії. Часто такий транспорт пов’язаний з ферментом K-Na-АТФазою. Вторинне активне транспортування(котранспортування, симпорт – енергозалежним є транспорту- вання Na+). Натрійзалежним є транспортування глюкози, білків, хлоридів, води. У ротовій порожнинівсмоктування майже відсутнє. Можуть всмоктуватися глюкоза, вода, деякі лі- карські препарати, отрути (синильна кислота). У шлункувсмоктується H2O, мінеральні солі, алкоголь, глюкоза й невелика кількість амінокислот. Деяка кількість речовин всмоктується в 12-палій кишці. Основні процеси всмоктування відбуваються в порожній кишці Всмоктування в тонкій кишці залежить від скорочення її ворсинок (підсилюється вілікініном). При скорочені ворсинок порожнина їх лімфатичних судин стискується, лімфа витискується і створюється при- смоктувальна дія центральної лімфатичної судини.

94 Основний обмин

Основний обмін (ОО) – добові енерговитрати організму в стандартних умовах:

- зранку (тому, що є добові коливання рівня енерговитрат – він мінімальний вночі о 3-4 годині й максимальний ввечері о 17-18 годині);- в умовах фізичного та емоційного спокою (м’язева робота супроводжується збільшенням енерговитрат організму, так як на скорочення м’язів необхідно витрачати значну кількість енергії; в умовах емоційної напруги активується симпатичний відділ вегетативної нервової системи Ù збільшується кількість катехоламінів та тироксину Ù розщеплення окиснення та фосфорилювання Ù збільшення енерговитрат організму);- лежачи (щоб не витрачалася зайва енергія на скорочення м’язів на підтримання антигравітаційної пози);- при температурі комфорту (при цьому підтримання сталості температури тіла не потребує напруження процесів тепловіддачі та теплопродукції, тобто на ці процеси не витрачається енергія);- натще (через 10-12 годин після прийому їжі, щоб не проявлялася специфічно-динамічна дія їдла).Специфічно-динамічна дія їжі – збільшення енерговитрат, що пов’язане з прийомом їжі. Після прийому вуглеводної та жирової їжі, специфічно-динамічна дія їжі складає 10-15%, а білкової – 30%. Збільшення енерговитрат пов’язане з активацією гладеньких м’язів ШКТ та виділення секретів (травних секретів), з процесами всмоктування – всі ці процеси протікають із використанням енергії АТФ. Амінокисноти після всмоктування в печінці дезамінуються та перамінуються, що також потребує енерговитрат, саме тому специфічно-динамічна дія білкової їжі вища, ніж вуглеводневої та жирової.Відповідно, визначаючи ОО створюють умови, під час яких енергія окиснення поживних речовин витрачаєть на підтримання нормальної життєдіяльності організму в стані бадьорості, але за умови, що енерговитрати організму мінімальні. Енергія окиснення поживних речовин при цьому витрачається так:- 50% її перетворюється на первинне тепло й виділяється з організму, 50% йде на синтез АТФ;Витрати АТФ такі:- процеси біосинтезу – 23%; - скорочення м’язів (підтримання тонусу скелетних м’язів, скорочення міокарду та дихальних м’язів)– 15%- робота механізмів активного транспорту речовин – 12%.Фактори від яких залежить величина ОО:1. Стать.2. Маса тіла.3. Зріст.4. Вік. 5. Особливості процесів обміну речовин в організмі, а саме процесів аеробного окисного фосфорилювання, степінь спряження окиснення та фосфорилювання в дихальному ланцюзі. Це в свою чергу, визначається впливом на процеси окисного фосфорилювання регуляторних механізмів – катехоламінів та тироксину.