22 Провидникова функция сп

Крім рефлекторної, спинний мозок виконує функцію проведення імпульсів у головний мозок і у зворотному напрямі. Ця функція здійснюється білою речо­виною, що складається з нервових волокон, які утворюють провідні шляхи.Під провідними шляхами мають на увазі групи нервових волокон, які характеризую­ться спільною будовою і функцією. Нервові волокна одного шляху починаються від однорідних нейронів і закінчуються на нейронах, які виконують однакову функцію. Розрізняють асоціативні, комісуральніі проекційнінервові волокна. Асоціативні волокна здійснюють зв'язки між сегментами спинного мозку, комісуральні - між функціонально однорідними протилежними ділянками, а проекційні зв'язують спинний мозок з вищими відділами центральної нервової системи. Останні утворюють основні провідні шляхи - висхідніі низхідні.

Висхідні шляхи проводять збудження від рецепторів, які сприймають ін­формацію з зовнішнього світу і внутрішнього середовища організму їх ділять на екстеро-, інтеро-і пропріорецептивні.Основними висхідними є тонкий, кли­ноподібний, латеральнийі вентральний спинноталамічні, дорзальнийі вент­ральний спинномозочкові шляхи. Тонкий, або ніжний (пучок Голля), і клиноподібний пучок (Бурдаха) прохо­дять у задніх стовпах білої речовини. Волокна цих пучків є відростками чутливих нейронів спинальних гангліїв. Вони проводять імпульси від пропріорецепторів (м'язи, сухожилки, суглобові поверхні), тактильних рецепторів (дотик, тиск) і ре­цепторів внутрішніх органів. Волокнами тонкого пучка поширюються імпульси від каудальної частини тіла і нижніх кінцівок, волокнами клиноподібного - від краніальної частини і вер­хніх кінцівок. У спинному мозку ці шляхи не перериваються, не перехрещуються і закінчуються у довгастому мозку біля ядер Голля і Бурдаха, де утворюють синаптичні переключення на другі нейрони. Відростки цих нейронів йдуть до специфічних ядер таламуса протилежного боку. Тут переключаються на треті нейрони, аксони яких досягають нейронів четвертого шару кори великих півкуль. Припускають, що волокнами цих шляхів проводиться інформація, яка дає змогу визначити локалізацію і контур периферичного подразнення, а також його зміну у часі. Латеральним спинноталамічним шляхом поширюються імпульси больової і температурної чутливості, вентральним - тактильної. Спинноталамічні шляхи розташовані у бокових стовпах білої речовини. Вони перериваються і перехрещуються на рівні сегмента, в який входять, або спочатку проходять кілька сегмен­тів і переходять на протилежний бік. Звідси йдуть волокна, що закінчуються у зо­рових горбах. Тут вони утворюють синапси на нейронах, аксони яких ідуть у кору великих півкуль.

23 Рухови центри довгастого и середнього м

Довгастий мозок виконує дві функції: І – рефлекторну – тут знаходяться центри А – власних рефлексів(ядра 9,10,11,12 пар ЧМН) Б – центри вегетативних рефлексів(дихальний, судиноруховий, їжевий, захисні рефлекси) ІІ – поведінкову функцію. Через довгастий мозок проходять висхідні шляхи від спинного мозку до головного і низхідні шляхи. Через висхідні шляхи і ЧМН довгастий мозок отримує імпульси від рецепторів м’язів лиця, шиї, кінцівок, тулуба, від шкіри лиця, слизових оболонок очей, носової і ротової порожнини, від рецепторів слуху, вестибулярного апарату, рецепторів гортані, трахеї, легень, інтерорецепторів травної системи і ССС. Рефлекторні центри довгастого мозку

І – життєво важливі центри: - дихальний  - серцевої діяльності - судиноруховий - обміну речовин

ІІ – травні: - смоктання - жування - ковтання - слиновиділення - секреції шлунку - секреції підшлункового соку

ІІІ – захисні рефлекси: - чихання - кашель - блювота - мигання - сльозотечія

IV – центри встановлених рефлексів мозку: - рефлекси рівноваги

За рахунок діяльності цих центрів забезпечується регуляція дихання, кровообігу і травлення. ^ Таким чином, основна біологічна роль довгастого мозку заклечається в забезпеченні в постійності складу внутрішнього середовища.

За участю рухових ядер СрМ здійснюються позо-тонічні рефлекси двох видів: 1.Випрямні – забезпечують відновлення порушеної пози. У тварин, що мають шию, випрямні рефлекси мають 2 фази: а) Рефлекс випрямлення голови – він починається з подразнення отолітових вестибулорецепторів у відповідь на порушення нормального положення голови в просторі (наприклад при падінні). Рівень замикання цього рефлексу – СрМ. Для його здійснення необхідна участь червоних ядер та РФ СрМ. По низхідних шляхах від цих структур інформація передається до мотонейронів спинного мозку Ù перерозподіл тонусу м’язів шиї Ù голова набуває нормальне положення в просторі (тім’ячком доверху). б) Рефлекс випрямлення тулуба – починається з подразнення пропріорецепторів шиї, що спричиняється рефлексом випрямлення голови, так як при цьому відновлюється нормальне положення голови у просторі, але порушується її нормальне положення відносно тулуба. Вхід інформації від пропріорецепторів шиї здійснюється на рівні спинного мозку Ù підйом до надсегментарних структур СрМ Ù обробка цієї інформації Ù передача до мотонейронів спинного мозку Ù до м’язів, які забезпечують відновлення нормального положення тулуба відносно голови у просторі. 2. Стато-кінетичні – забезпечують збереження пози рівноваги при русі з прискоренням. При русі з лінійним прискоренням збуджуються отолітові рецептори, а при русі з кутовим прискоренням – рецептори півколових канальців. Вхід цієї інформації в ЦНС здійснюється на рівні заднього мозку Ù підйом до структур СрМ Ù обробка та передача низхідними шляхами до мотонейронів спинного мозку Ù перерозподіл тонусу м’язів, який забезпечує збереження рівноваги під час руху з прискоренням. Важливим компонентом стато-кінетичних рефлексів є присінково-окорухові рефлекси Ù ністагм очей Ù більш продовжена фіксація предметів в полі зору під час руху Ù краща орієнтація в просторі Ù більш надійне збереження пози при русі.