- •1 Физиология как наука
- •2 Методи дослідження
- •3 Внесок робіт і.М. Сєченова, і.П. Павлова, п.К. Анохіна у розвиток світової фізіології
- •8.Потенціал спокою
- •9.Потенціал дії
- •10.Види транспорту йонів через мембрани клітин.
- •12 Механізми проведення збудження мієліновими та без мієліновими нервовими волокнами.
- •14.Будова та властивості м’язових волокон.
- •19 Види центрального гальмування
- •17. Нейрон, його будова та функції.
- •22 Провидникова функция сп
- •23 Рухови центри довгастого и середнього м
- •24 Мозочок и його функции
- •26 Базальни ядра
- •27 Сенсорні,асоціативні і моторні зони кори головного мозку
- •28 Автономна нервова система (вегетативна)
- •33 Гормони щитоподибнои
- •34. Пидшлунковои з
- •37 Чоловичи гормони
- •42 Билки плазми крови
- •43 Онкотичний тиск
- •59 Роль клапана
- •60 Артериальный пульс
- •63 . Гуморальна регуляція роботи серця.
- •64 Гемодинамика
- •71 Система дихання
- •88 Властивости жовчи
- •91 Рух кишок
- •92 Травлення в тостий кишци
- •94 Основний обмин
- •95 Билковый обмин
- •101 Температура тила
- •103 Теплоотдача
- •Кількість тепла, що утворюється в організмі залежить від:
- •Теплоутворення забезпечують:
- •Тепловіддачу забезпечують:
- •104 Система видилення
12 Механізми проведення збудження мієліновими та без мієліновими нервовими волокнами.
За будовою всі нервові волокна поділяють на: - безмієлінові - мієлінової оболонки не мають; - мієлінові- мають мієлінову оболонку; при цьому певні частини волокна вкриті мієліновою оболонкою, а між ними є невкриті проміжки - перехвати Ранв'є; особливістю мієлінової оболонки є її високий опір - вона складається з фосфоліпідів, які є диелектриками (ізоляторами).
Механізми проведення збудження по безмієліновим нервовим волокнам такий. Під впливом подразника (П) на мембрані волокна виникає збудження – ПД. Між збудженими та незбудженими ділянками мембрани волокна виникає різниця потенціалів дії; зовні та всередині ці ділянки сполучені провідним середовищем (цитоплазма та міжклітинна рідина) між цими ділянками мембрани виникають місцеві елекричні струми, що спрямовані від "+" до "-", діють на мембрану із зовнішньої та внутрішньої поверхні. Ці струми є подразниками для мембрани. Далі процес повторюється ПД поширюється вздовж всієї мембрани нервового волокна.
Механізм проведення збудження по мієліновим нервовим волокнам принципово не відрізняється від механізму проведення по безмієлінових волокнах: під впливом подразника (П) в одному з перехватів Ранв'є виникає ПД - на мембрані перезарядка л між цим (збудженим) і сусідніми (незбудженими) перехватами Ранв'є виникає різниця потенціалів ДІЛ; вони з'єднані провідним середовищем л виникають місцеві струми (від "+" до "-"). Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила (амплітуда ПД), тривалість (тривалість ПД), швидкість збільшення сили (швидкість збільшення піку ПД) надпорогові л на мембрані не збудженого перехвату Ранв'є виникає деполяризація, яка досягає Екр л виникає ПД.
Суттєва відмінність поширення ПД по мієліновим волокнам полягає в тому, що в них місцеві струми виникають не між сусідніми ділянками мембрани, а між сусідніми перехватами Ранв'є л ПД поширюється від одного перехвату до іншого (стрибкоподібно) л швидкість поширення ПД збільшується. На швидкість поширення збудження по нервовим волокнам впливають такі фактори:
1. Наявність мієлінової оболонки збільшують швидкість. 2. Відстань між перехватами Ранв'є - чим він більший, тим більша швидкість. Так як в м'язових волокнах відсутня мієлінова оболонка, то швидкість проведення збудження по цим волокнам будуть визначати фактори 3-6. 3. Діаметр волокна - чим він більший, тим менший опір чинить аксоплазма волокна поширенню локальних струмів і тим більша швидкість проведення збудження.4. Амплітуда ПД - чим вона більша, тим швидше деполяризація доходить до Екр, і тим більша швидкість проведення.5. Поріг деполяризації (АУ) - чим він менший, тим швидше деполяризація мембрани волокна доходить до Екр, і тим більша швидкість проведення.6. Швидкість наростання піку ПД - чим вона більша, тим швидше розвивається деполяризація до Екр, і тим більша швидкість проведення збудження.
13. механізм передачі збудження через нервово-м’язовий синапс
Зв'язок мотонейрона і м'язових волокон здійснюється через нервово-м'язовий синапс. Нервово-м'язове з'єднання починається закінченням однієї з кінцевих гілочок аксона мотонейрона, покритих пресинаптичної мембраною. Імпульс передається на постсинаптическую мембрану - сарколемму м'язової клітини. Між ними знаходиться синаптична щілину. Проведення збудження з нервового волокна на м'язову клітину відбувається завдяки медіатора ацетилхоліну, який знаходиться в пресинаптичної гудзика в синаптичних бульбашках. При порушенні мотонейрона імпульс спускається по його аксону і викликає деполяризацію пресинаптичної мембрани. В результаті в ній відкриваються кальцієві канали і з синаптичної щілини в синаптическое розширення синапсу входять іони Са2 +. Після цього звільняється ацетилхолін, проникає в синаптичну щілину і досягає постсинаптичної мембрани. На її поверхні знаходяться рецептори, чутливі до ацетилхоліну (холінорецептори). При взаємодії ацетилхоліну з рецепторами в постсинаптичні мембрані відкриваються натрієві канали. Через них з синаптичної щілини всередину м'язової клітини проникають іони Na+, що призводить до деполяризації сарколеми. В результаті розвивається потенціал дії м'язового волокна.
