Глава 2. Порядок функціонування ВерховноЇ Ради України

§ 1.2.1. Сесія як основна організаційна форма діяльності

Верховної Ради України

Порядок роботи Верховної Ради України, у тому числі й форми її діяльності, встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Згідно з частиною 1 ст.82 Конституції український парламент працює сесійно. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп/2002 визначено, що слова „працює сесійно” необхідно розуміти так, що Верховна Рада України працює не безперервно, а під час певних періодів – сесій, на які збирається у конституційно визначені строки¹.

Сесія є основною організаційною формою діяльності Верховної Ради України, оскільки саме в її межах, спільною діяльністю народних депутатів України реалізуються її конституційні повноваження і приймаються остаточні рішення. Сесійний порядок роботи парламенту дає змогу забезпечити поєднання фахової підготовки й попереднього опрацювання питань порядку денного з їх колегіальним обговоренням і прийняттям остаточних рішень за участю всього депутатського корпусу, врахувати пропозиції різних депутатів і депутатських об’єднань, досягти компромісу між представниками різних політичних сил і соціальних груп.

У сесіях здійснюється й відлік часу існування Верховної Ради України. Кожна чергова сесія нумерується, починаючи з першої сесії новообраного парламенту (парламенту відповідного скликання). Скликання парламенту нумеруються, починаючи з Верховної Ради України, яка функціонувала на момент проголошення незалежності України в 1991 р. Таким чином, Верховна Рада України, обрана у березні 2006 р., вважається Верховною Радою V скликання.

Сесії Верховної Ради України бувають двох видів: чергові, тобто ті, що проводяться з чіткою періодичністю, та позачергові, які скликаються за необхідності, в період між черговими сесіями, для вирішення невідкладних питань. Протягом року проводяться дві чергові сесії (так звані весняна й осіння), які розпочинаються в перший вівторок лютого і перший вівторок вересня кожного року і завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. У разі запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану сесія Верховної Ради України без прийняття спеціального рішення продовжується до його припинення.

Проведення двох чергових сесій протягом року є загальною практикою сучасного парламентаризму; саме в такому режимі працюють парламенти Бразилії, Іспанії, Італії, Лівану, Молдови, Росії, Тунісу та багатьох інших держав світу.

Позачергова сесія скликається Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного складу парламенту або на вимогу Президента України і триває до вирішення відповідних питань, але не більш як до моменту відкриття чергової сесії. На позачерговій сесії можуть обговорюватися тільки питання, для яких вона скликана.

Згідно зі ст.9 Регламенту 2006 р. сесії Верховної Ради України складаються з пленарних засідань Верховної Ради, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради.

Як правило, перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань, другий – для роботи в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях, а четвертий – для роботи народних депутатів з виборцями. У разі потреби Верховна Рада після можливого скороченого обговорення може прийняти рішення про одноразову зміну свого місячного, тижневого або денного порядку роботи.

Засідання Верховної Ради України можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламентських слухань. Пленарні засідання – це головна форма діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади під час її сесії. Вони є регулярними зібраннями народних депутатів України у визначений час і у визначеному місці, що проводяться за встановленою процедурою. На пленарних засіданнях розглядаються питання, віднесені Конституцією України до повноважень Верховної Ради України, і шляхом голосування народних депутатів України приймаються рішення з цих питань. Фактично, пленарні засідання – це загальні збори депутатського корпусу, на яких здійснюється колективне обговорення і прийняття остаточних рішень з усіх питань порядку денного.

У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комітетів починається у вівторок о 10 годині і закінчується в п’ятницю о 14 годині. У вівторок та четвер тижня, відведеного для пленарних засідань, якщо не прийнято (ad hoc) іншого рішення Верховної Ради, протягом дня проводяться два засідання: ранкове – з 10 години до 14 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і вечірнє – з 16 години до 18 години. У середу та п’ятницю проводяться лише ранкові засідання. Друга половина середи відводиться для роботи народних депутатів у комітетах, тимчасових спеціальних комісіях та тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях. Понеділок та друга половина п’ятниці кожного тижня відводиться для самостійної роботи народних депутатів, пов’язаної зі здійсненням депутатських повноважень. Пленарне засідання Верховної Ради України може бути продовжено головуючим на засіданні понад визначений робочий час не більш ніж на 15 хвилин.

Верховна Рада України працює за порядком денним, що являє собою загальний перелік питань, які плануються до розгляду. Порядок денний затверджується на кожну чергову сесію і включає два розділи: перший – питання, повністю підготовлені для розгляду Верховною Радою і у встановленому порядку надані народним депутатам; другий – питання, підготовку і доопрацювання яких парламент доручає здійснити комітетам, тимчасовим спеціальним комісіям, а також законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні. Відповідні головні комітети подають до Верховної Ради свої висновки про готовність закріплених за ними для підготовки і доопрацювання питань і пропозиції про включення їх до того чи іншого розділу порядку денного сесії.

Порядок денний сесії Верховної Ради має містити інформацію про назви, реєстраційні номери та дати реєстрації проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради, суб'єктів права законодавчої ініціативи; відомості щодо невідкладності розгляду; назву головного комітету, тимчасової спеціальної комісії чи тимчасової слідчої комісії, відповідальних за підготовку питання до розгляду Верховною Радою.

До порядку денного сесії Верховної Ради включаються позачергово без голосування: 1) закони, повернуті з пропозиціями Президента України на повторний розгляд; 2) проект закону про Державний бюджет України на наступний рік; 3) законопроекти, які готуються (підготовлені) за дорученням Верховної Ради до другого чи третього читання; 4) питання про складення присяги, питання про призначення, обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад, а також питання щодо здійснення парламентського контролю, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією України та законами України; 5) щорічні та позачергові послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 6) проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та звіт про стан виконання Державного бюджету України поточного року; 7) проекти законів про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсацію міжнародних договорів України; 8) питання організації роботи Верховної Ради та її органів; 9) інші питання, передбачені в цьому Регламенті.

Пропозиції щодо проекту порядку денного сесії Верховної Ради узагальнюються апаратом Верховної Ради за поданнями комітетів, тимчасових слідчих комісій та тимчасових спеціальних комісій про включення питань до того чи іншого розділу. Після їх обговорення та схвалення Погоджувальною радою проект постанови про порядок денний сесії Верховної Ради вноситься Головою Верховної Ради України на затвердження Верховною Радою.

Питання затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради, які залишилися не розглянутими на черговій сесії Верховної Ради, включаються до проекту порядку денного наступної чергової сесії Верховної Ради того самого скликання, який затверджується в установленому цим Регламентом порядку.

Проект порядку денного сесії Верховної Ради надається народним депутатам під час їх реєстрації на початку чергової сесії. Проект рішення про внесення змін до затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради надається народним депутатам не пізніш як за день до його розгляду.

Схвалений Погоджувальною радою проект порядку денного сесії Верховної Ради разом з переліком нерозглянутих і невідкликаних законопроектів на попередній сесії Верховної Ради, а також тих законопроектів, які комітети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до проекту порядку денного сесії Верховної Ради, вноситься Головою Верховної Ради України на затвердження Верховною Радою. Пропозиції щодо будь-якого питання проекту порядку денного сесії Верховної Ради обговорюються за скороченою процедурою, якщо інше не встановлено цим Регламентом.

Пропозиція до проекту порядку денного сесії Верховної Ради, яка за результатами голосування Верховної Ради не отримала необхідної кількості голосів народних депутатів, зазначеної у частині третій цієї статті, вважається відхиленою.

Проект постанови Верховної Ради про затвердження порядку денного сесії Верховної Ради приймається в цілому більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

До затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради можуть включатися додаткові питання шляхом внесення змін до нього. Питання, включені до порядку денного сесії, можуть переноситися, змінюватися чи виключатися з нього після обговорення за скороченою процедурою. Пропозиції про внесення змін до затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради готуються і вносяться в такому самому порядку, як до проекту порядку денного сесії Верховної Ради.

Постанова про включення, виключення чи перенесення розгляду питань затвердженого в цілому порядку денного сесії Верховної Ради за наполяганням суб'єкта права законодавчої ініціативи приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Рішення про перенесення розгляду питань, включених до порядку денного сесії Верховної Ради, може прийматися не більше одного разу щодо одного й того ж питання, за винятком питань про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України або їх денонсацію. Перенесене питання порядку денного сесії Верховної Ради може бути розглянуто на позачерговій сесії Верховної Ради. Не підлягають перенесенню на наступну сесію Верховної Ради питання, зазначені в пунктах 7, 9, 12, 12-1, 23, 28, 30, 31 частини першої статті 85 Конституції України.

Проект розкладу пленарних засідань сесії Верховної Ради на кожний місяць сесії готується апаратом Верховної Ради за поданнями комітетів, тимчасових спеціальних комісій та тимчасових слідчих комісій з урахуванням пропозицій депутатських фракцій відповідно до затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради і подається на розгляд Погоджувальної ради. Проект розкладу пленарних засідань сесії Верховної Ради має містити інформацію про день і час проведення та порядок денний пленарних засідань, назви, реєстраційні номери законопроектів (у тому числі й альтернативних) із зазначенням суб'єктів права законодавчої ініціативи, дату їх надання народним депутатам.

Схвалений Погоджувальною радою проект розкладу пленарних засідань сесії Верховної Ради в той же день направляється комітетам, тимчасовим спеціальним комісіям та тимчасовим слідчим комісіям, депутатським фракціям. Наступного дня після засідання Погоджувальної ради до початку ранкового пленарного засідання проект розкладу пленарних засідань сесії Верховної Ради надається народним депутатам.

Порядок денний пленарних засідань Верховної Ради на кожний день пленарного тижня готується апаратом Верховної Ради на підставі затвердженого розкладу пленарних засідань сесії Верховної Ради з урахуванням передбаченої в ньому черговості та фактичного стану готовності кожного питання до розгляду Верховною Радою.

У порядку денному пленарних засідань Верховної Ради мають зазначатися реєстраційні номери та назви законопроектів (у тому числі й альтернативних), суб’єкти права законодавчої ініціативи, дати надання законопроектів народним депутатам; визначені доповідачі і співдоповідачі; орієнтовний час розгляду питань.

У дні проведення пленарних засідань щотижня на початку ранкового пленарного засідання відводиться до 30 хвилин для стислих (до трьох хвилин): у вівторок - оголошень, заяв, повідомлень, пропозицій (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому цим Регламентом порядку) від депутатських фракцій; у середу - оголошень, заяв, повідомлень, пропозицій народних депутатів; у п'ятницю - оголошень запитів та прийняття рішень про підтримку та направлення запитів. У п’ятницю першого і третього тижня місяця з 13 до 14 години відводиться час для виступів народних депутатів „з різних питань”. У п’ятницю третього тижня місяця з 10 години відводиться час для оголошення запитів та прийняття рішень про підтримку та направлення запитів, а також обговорення відповідей на запити народних депутатів за участю керівників та посадових осіб державних органів (крім органів судової влади), органів місцевого самоврядування, які відповідають на запити і запитання народних депутатів.

Питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради розглядаються в тій послідовності, у якій їх включено до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради. Питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради, що залишилися не розглянутими на пленарному засіданні, розглядаються Верховною Радою першими на наступному пленарному засіданні. Апарат Верховної Ради забезпечує отримання народними депутатами порядку денного на наступний день пленарних засідань (за винятком питань, що залишилися не розглянутими на попередньому пленарному засіданні) до 18 години дня, що йому передує.

Суттєвими відмінностями характеризується перша сесія Верховної Ради України нового скликання. Головна її специфіка полягає в тому, що вона має організаційно-установчий характер, тобто її головна мета полягає у створенні всієї необхідної структури парламенту (його інституціоналізації) і визначенні порядку його подальшої роботи. За тривалістю вона майже удвічі коротша від звичайної.

Верховна Рада вважається повноважною за умови обрання не менше 2/3 від її конституційного складу і збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30-й день після оголошення результатів виборів.

Регламент Верховної Ради України 2006 р. зобов’язує апарат Верховної Ради України надсилати депутатам не пізніше ніж через 7 днів після офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів комплект документів, з якими вони мають ознайомитись для повноцінної участі у роботі парламенту від самого початку першої сесії: 1) Кон­ституцію України; 2) текст офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів України; 3) Регламент Верховної Ради України; 4) Закон України «Про статус народного депутата України»; 5) Закон України «Про комітети Верховної Ради України»; 6) Закон про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України; 7) Положення про помічника-консультанта народного депутата України; 8) Положення про апарат Верховної Ради України; 9) список посадових осіб апарату Верховної Ради та їх службові телефони; 10) довідковий матеріал про обраних народних депутатів (прізвище, ім’я та по-батькові, рік народження, освіта, професія, останнє місце роботи, посада, партійність, поштова адреса, номери телефонів); 11) постанову Верховної Ради України про перелік комітетів Верховної Ради України попереднього кликання.

Для розробки проекту порядку денного першої сесії Верховної Ради нового скликання і проектів інших документів, що виносяться на першу сесію, підготовки пропозицій щодо організації роботи створюється Підготовча депутатська група з числа новообраних народних депутатів.

Перше після виборів пленарне засідання Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат. Порядок головування на подальших засіданнях до обрання Голови Верховної Ради визначається Погоджувальною Радою депутатських груп і фракцій. Надалі засідання веде Голова Верховної Ради або його заступники, вони ж організують роботу Верховної Ради. На першому засіданні головуючий пропонує депутатам почати формування депутатських фракцій, дає пояснення про їхні права і порядок формування.

До сформування персонального складу комітетів на пленарних засіданнях першої сесії новообраної Верховної Ради питання розглядаються такій послідовності: 1) формування Тимчасової президії першої сесії; 2) оголошення Прем’єр-міністром України чи собою, яка виконує його обов’язки, про складення повноважень Кабінетом Міністрів України; 3) обрання Лічильної комісії; 4) вирішення питання про висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради; 5) заслуховування позачергового послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 6) доповідь Голови Верховної Ради України попереднього скликання про стан законодавчої роботи; 7) заслуховування доповіді Підготовчої депутатської групи; 8) про перелік комітетів та предмети їх відання; 9) про формування і реєстрацію депутатських фракцій; 10) про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України; 11) обрання Голови Верховної Ради України та його заступників; 12) обрання голів комітетів, їх перших заступників і заступників, секретарів та членів комітетів; 13) про Погоджувальну раду депутатських фракцій у Верховній Раді України. Зазначений перелік питань не потребує обговорення і затвердження Верховною Радою, однак у разі необхідності парламент може прийняти рішення про зміну їх послідовності.

Після того, як вищеозначені питання вирішені, Верховна Рада України нового скликання переходить до звичайного режиму роботи.

Кожному народному депутату України відводиться в Залі засідань Верховної Ради України постійне місце, оформлене табличкою із зазначенням його прізвища, ініціалів, виборчого округу чи партійного списку, який він представляє, а також обладнане необхідними для роботи електронними і технічними засобами. Місця для народних депутатів України відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання Верховної Ради особи, які не є народними депутатами України, не повинні знаходитися в місці розміщення депутатів, за винятком тих осіб, які супроводжують депутатів-інвалідів, а також технічних працівників, визначених Верховною Радою

Засідання Верховної Ради, так само як і засідання її комітетів та тимчасових спеціальних комісій, є відкритими і гласними, за винятками, встановленими Регламентом і Законом України „Про комітети Верховної Ради України”. Гласність роботи Верховної Ради забезпечується шляхом трансляції її засідань по телебаченню і радіо, публікації стенографічного звіту засідань Верховної Ради, публікації її рішень у „Відомостях Верховної Ради України”, газеті „Голос України” та інших офіційних виданнях Верховної Ради України. Час та обсяг трансляції, обсяг друку визначаються постановами Верховної Ради України щодо кожної сесії окремо. Хід засідання Верховної Ради безпосередньо транслюється через візуальне зображення і звукове відтворення у службові приміщення для преси та приміщення для публіки, що розташовуються у будинку парламенту.

За рішенням Верховної Ради України на засідання парламенту запрошуються представники державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, наукових установ, незалежні експерти, вчені та інші спеціалісти для надання необхідних відомостей і висновків з питань, що розглядаються Верховною Радою України. Верховна Рада не менш як 1/3 голосів або підписів депутатів від їх фактичної кількості може вимагати присутності на засіданні будь-якого державного службовця. Посадові особи, яких обирає, призначає чи затверджує Верховна Рада, викликаються безпосередньо, а підлеглі їм службовці викликаються через них, крім випадків, встановлених законом, коли вони викликаються безпосередньо.

На засіданнях Верховної Ради можуть бути присутніми і пересічні громадяни, однак тільки на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде Секретаріат Верховної Ради. Заявки на запис подаються не пізніш як за добу до засідання. На засіданнях Верховної Ради та її органів можуть бути також присутні за запрошеннями гості та службові особи.

Представники засобів масової інформації можуть бути присутні на відкритих засіданнях Верховної Ради України за умови їх акредитації у Верховній Раді України.

Рішення про проведення закритого засідання Верховної Ради України може бути прийняте після скороченого обговорення більшістю голосів депутатів від їх конституційного складу для розгляду конкретно визначених питань. На закритому засіданні забороняється використання фото-, кіно- і відеотехніки, засобів телефонного зв’язку і радіозв’язку, а також засобів звукозапису й обробки інформації. Крім того, на таких засіданнях обмежена присутність запрошених осіб. Регламент Верховної Ради України передбачає закритий перелік осіб, які можуть бути присутні на будь-якому засіданні – як відкритому, так і закритому. До таких осіб, за своїм посадовим статусом, належать Президент України, члени Кабінету Міністрів України, інші особи, уповноважені від органів, що мають право законодавчої ініціативи, а також особи, присутність яких визначена Верховною Радою необхідною для розгляду відповідного питання.

На засіданнях Верховної Ради України ведуться протокол і стенограма, які підписуються головуючим на засіданні. Стенограма закритого засідання Верховної Ради України зберігається у відповідному структурному підрозділі апарату Верховної Ради України на правах секретного документа.

Засідання розпочинається з поіменної реєстрації народних депутатів України, визначення кворуму (встановленого мінімального числа народних депутатів України, необхідного для початку роботи і прийняття рішень), а також з повідомлення головуючого на засіданні про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням і за викликом. Згідно з офіційним тлумаченням, даним у Рішенні Конституційного Суду України від 17.10.02 р. №17-рп/2002 Верховна Рада України правомочна приймати закони та інші конституційно визначені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів, яка згідно з Конституцією України необхідна для прийняття відповідного рішення.

Пленарні засідання проводяться згідно з порядком денним сесії та розкладом її пленарних засідань. Обидва названі документи формуються апаратом Верховної Ради України (за поданнями комітетів та тимчасових комісій), схвалюються Погоджувальною радою і приймаються Верховною Радою України більшістю голосів від конституційного складу парламенту.

Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні допускається лише у випадках, зазначених у Регламенті Верховної Ради України. Винесенню питання на розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради передує його підготовка у відповідних комітетах Верховної Ради, за винятком випадків, зазначених у Регламенті.

Обговорення питання на пленарному засіданні Верховної Ради може бути повним або скороченим. Процедура повного обговорення питань включає: 1) доповідь народного депутата – ініціатора пропозиції або іншого суб’єкта права законодавчої ініціативи чи його представника, запитання доповідачу і відповіді на них; 2) співдоповідь визначеного головним комітетом чи тимчасовою спеціальною комісією співдоповідача, запитання співдоповідачу і відповіді на них; 3) виступи народних депутатів – ленів головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона не була надана народним депутатам разом з висновком відповідного комітету чи тимчасової спеціальної комісії; 4) виступи по одному представнику від кожного комітету, тимчасової спеціальної комісії, до яких, крім головного комітету, направлявся проект закону чи іншого акта Верховної Ради, у разі, якщо висновки цих комітетів чи тимчасових спеціальних комісій не були надані народним депутатам; 5) виступи представників депутатських фракцій, народних депутатів; 6) оголошення головуючим на пленарному засіданні про припинення обговорення та повідомлення про кількість промовців, які виступили і які записалися на виступ; 7) заключне слово доповідача і співдоповідача (співдоповідачів); 12) уточнення та оголошення головуючим на пленарному засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування. Розгляд питання за скороченою процедурою можливий тільки за спеціальним рішенням парламенту.

Для доповіді надається не менше 10 хвилин, співдоповіді – п’яти хвилин і заключного слова – трьох хвилин. Для виступу в обговоренні, для заяв, резолюцій, повідомлень, оголошення депутатських запитів, обґрунтування відповіді на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, надається три хвилини; для повторних виступів в обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, для виступів щодо постатейного голосування проектів законів, інших актів Верховної Ради, виступів щодо кандидатур на посади, внесення пропозицій - дві хвилини; для виступів з процедури та з мотивів голосування, пояснень, обґрунтування пропозицій чи поправок, зауважень, запитань та відповідей на них, повідомлень, реплік, довідок, оголошення окремої думки - одна хвилина. Тривалість часу для доповіді й співдоповіді під час розгляду проектів кодексів та законопроектів, які містять більш як 100 статей, пунктів, а також законопроектів про внесення змін до Конституції України збільшується у два рази, якщо Верховна Рада не прийме іншого рішення. Загальна тривалість часу розгляду кожного питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради пропонується головуючим на пленарному засіданні перед початком обговорення цього питання, залежно від кількості осіб, які записалися на виступ. Якщо є заперечення народних депутатів щодо пропозиції головуючого на пленарному засіданні, Верховна Рада приймає процедурне рішення щодо тривалості обговорення зазначеного питання.

Ніхто не має права виступати на засіданні Верховної Ради України без дозволу головуючого. Той, хто порушує це правило, позбавляється слова без попередження.

Президент України, Прем'єр-міністр України, Голова Національного банку України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Рахункової палати, Генеральний прокурор України або уповноважені ними особи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мають гарантоване право на виступ з обговорюваного питання, якщо воно стосується їх повноважень.

Регламент Верховної Ради встановлює правило про неприпустимість у мові грубих образливих висловів, що завдають шкоди честі й гідності громадян і посадових осіб; закликів до незаконних дій; висловів, що розпалюють національну й соціальну ворожнечу, використання свідомо недостовірної інформації, необґрунтованих звинувачень на будь-чию адресу. За порушення встановлених правил виступаючий може бути позбавлений слова без попередження.

Основні організаційні функції на засіданнях верховної Ради України здійснює головуючий (Голова Верховної Ради України або один із його заступників, а за їх відсутності – обраний ad hoc народний депутат з числа присутніх на засіданні), який, зокрема, оголошує про відкриття й закриття засідання; забезпечує додержання положень Регламенту; надає слово для виступу, щодо порядку ведення засідання; організовує голосування і підрахунок голосів, оголошує результати голосування; забезпечує порядок у Залі засідань; підписує протокол засідання.

Під час засідання головуючий не може висловлювати власну думку по суті обговорюваних питань, коментувати виступи, давати характеристику виступаючим. Якщо головуючий вважатиме за потрібне взяти участь в обговоренні якогось питання, він, отримавши слово, передає функції головуючого до прийняття рішення з обговорюваного питання іншому головуючому. При порушенні головуючим положень Регламенту, підтвердженому відповідним рішенням Верховної Ради України, Верховна Рада України може передати функції головуючого до завершення розгляду обговорюваного питання іншому головуючому, прийнявши відповідне рішення.

Відповідно до частини другої статті 84, статті 91 Конституції України Верховна Рада України приймає рішення виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, крім випадків Передбачених Конституцією та Регламентом Верховної Ради. Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених Регламентом, коли проводиться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів та відкрите голосування шляхом подачі іменних бюлетенів.

На відміну від деяких зарубіжних держав (наприклад, Франції) в Україні не передбачена можливість делегування голосу депутата. Голосування здійснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування місці біля залу для пленарних засідань.

Рішення про персональні обрання, призначення, надання годи на призначення на посаду, надання згоди на звільнення з посади приймаються Верховною Радою шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених законом та Регламентом, коли рішення приймаються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Рішення Верховної Ради щодо проектів законів, постанов, інших актів Верховної Ради приймаються лише з питань, включених до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради до початку пленарного засідання. Водночас рішення з так званих „процедурних питань” згідно зі ст. 49 Регламенту 2006 р. можуть прийматися без підготовки в комітетах та включення до порядку денного. Такі рішення приймаються відразу після скороченого обговорення однією третиною голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Процедурне рішення приймається відкритим поіменним голосуванням і заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради.

Упродовж останнього тижня четвертої, а також за період п’ятої та шостої сесій Верховної Ради України, робота яких припала на 2004 рік, відбулося 139 пленарних засідань, на яких було розглянуто 1151 питання з найактуальніших питань суспільного життя, у тому числі прийнято 330 законів¹. Протягом 2005 року в відбулося 136 пленарних засідань, ухвалено 333 закони².