- •Розділ і. Верховна рада україни як єдиний орган законодавчої влади
- •Глава 1. Загальна характеристика конституційно-правового статусу Верховної Ради України
- •§ 1.1.1. Порядок формування і структура Верховної Ради України
- •§ 1.1.2. Основні принципи діяльності, функції та компетенція Верховної Ради України
- •§ 1.1.3. Конституційно-правова відповідальність Верховної Ради України
- •Глава 2. Порядок функціонування ВерховноЇ Ради України
- •§ 1.2.1. Сесія як основна організаційна форма діяльності
- •Верховної Ради України
- •§ 1.2.2. Законодавчий процес у Верховній Раді України
- •§ 1.2.3. Порядок здійснення парламентського контролю в Україні
- •§ 1.2.4. Установчо-номінаційні процедури у Верховній Раді України
- •Глава 3. Міжпарламентське співробітництво верховної ради україни
- •§ 1.3.1. Нормативні та інституційні основи участі Верховної
- •Ради України у міжпарламентському співробітництві
- •§ 1.3.2. Міжпарламентський Союз як всесвітня організація міжпарламентського співробітництва
- •§ 1.3.3. Європейські організації міжпарламентського співробітництва
- •§ 1.3.4. Двостороннє міжпарламентське співробітництво Верховної Ради України
- •2 Про законотворчу роботу Верховної Ради України у 2005 році // Парламентські вісті. – 2006. – № 17 (135). – 4-13 січня. – с.35-36.
- •4 Про законотворчу роботу Верховної Ради України у 2005 році // Парламентські вісті. – 2006. – № 17 (135). – 4-13 січня. – с.35-36.
Глава 3. Міжпарламентське співробітництво верховної ради україни
§ 1.3.1. Нормативні та інституційні основи участі Верховної
Ради України у міжпарламентському співробітництві
На початку становлення парламентаризму здійснення безпосередніх зв’язків з іноземними державами та офіційних заходів з представниками органів державної влади зарубіжних країн належало до прерогатив виконавчих органів та глав держав. Але згодом, разом зі зміцненням парламентських установ, демократизацією державного ладу та розвитком міжнародного спілкування, роль законодавчих і представницьких органів у міжнародних відносинах підвищувалася, особливого значення набули міжпарламентські зв’язки. Незважаючи на різноспрямовані й часом суперечливі тенденції в розвитку парламентаризму, до кінця XIX в. міжпарламентське співробітництво знайшло своє чільне місце в практиці міжнародних відносин.
У XX ст., і особливо після Другої світової війни, еволюція міжпарламентських відносин знайшла прояв у розширенні сфери таких відносин, залученні все нових учасників, збільшенні розмаїтості форм взаємодії. Так, складаються міжнародні міжпарламентські організації (наприклад, Арабський міжпарламентський союз, Союз африканських парламентів, Центральноамериканський парламент і т.д.), роль яких поступово зростає, створюються всі нові міжнародні організації, у яких є органи, сформовані на міжпарламентській основі (наприклад, Парламентська асоціація Співдружності, Андський парламент в Андській групі, Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва тощо), у деяких міжнародних організаціях, у яких спочатку не передбачалося створення органів міжпарламентського співробітництва, із плином часу такі органи засновуються (зокрема, Асоціація держав Південно-Східної Азії – АСЕАН – існувала 10 років, перш ніж в 1977 р. була сформована Міжпарламентська Організація АСЕАН), активізуються двосторонні міжпарламентські контакти.
Можливо, якби ООН створювалася в 80–90-і рр. XX в., у її структурі знайшлося б місце і для органів міжпарламентського співробітництва. Принаймні у Декларації Верховної Ради СРСР, прийнятої 9 лютого 1955 р., тобто за кілька місяців до вступу Радянського Союзу до Міжпарламентського Союзу, говорилося про те, що «встановлення безпосередніх зв’язків між парламентами, обмін парламентськими делегаціями, виступ парламентських делегацій однієї країни в парламенті іншої країни будуть відповідати прагненням народів до розвитку дружніх відносин і до співробітництва»1. Активізація міжпарламентських зв’язків вимагала в кожній країні створення відповідної нормативної бази й формування адекватної організаційної моделі.
Співробітництво Верховної Ради України з міжнародними організаціями, державами та парламентами світу здійснюється відповідно до національних інтересів і завдань зовнішньої політики, визначених Основними напрямами зовнішньої політики України, схваленими постановою Верховної Ради України від 2 липня 1993 р.2 Згідно з названими Основними напрямами, Україна здійснює активну, гнучку і збалансовану зовнішню політику на чотирьох головних напрямах: 1) розвиток двосторонніх міждержавних відносин; 2) розширення участі в європейському регіональному співробітництві; 3) співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав; 4) членство в ООН та інших універсальних міжнародних організаціях. Кожен з цих напрямів має комплекс пріоритетів, які зумовлюються національними інтересами України та її прагненням сприяти підтриманню регіонального і загального миру, забезпеченню міжнародної безпеки, вирішенню глобальних проблем людства. При цьому Україна розбудовує свої двосторонні та багатосторонні відносини з іншими державами та міжнародними організаціями на основі принципів добровільності, взаємоповаги, рівноправності, взаємовигоди та невтручання у внутрішні справи.
Регламент Верховної Ради України містить спеціальні положення, присвячені реалізації міжпарламентських контактів. Так, у Регламенті Верховної Ради України ці питання регулюються рядом статей глави 31 „Надання Верховною Радою законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України. Офіційні делегації Верховної Ради України”. Зокрема, частина перша статті 199 передбачає, що Верховна Рада щорічно ухвалює план співробітництва з парламентами іноземних держав. Проект такого плану готує комітет, до предмета відання якого належать питання засад зовнішньої політики, з урахуванням пропозицій Голови Верховної Ради України, комітетів та депутатських фракцій. Частина друга названої статті покладає на офіційні парламентські делегації України в строк до 15 днів після закінчення візиту до іноземної держави обов’язок подавати Верховній Раді звіт про його підсумки, що надається народним депутатам.
Ст.23 Закону „Про комітети Верховної Ради України” передбачає, що за погодженням з Головою Верховної Ради України комітети взаємодіють з відповідними органами парламентів іноземних держав, представництвами міжнародних організацій, беруть участь у заходах міжнародних організацій з питань, віднесених до предметів відання комітетів. Крім того, комітети можуть вносити пропозиції Голові Верховної Ради України про включення членів комітетів та/або працівників секретаріатів комітетів до складу офіційних парламентських делегацій.
Положення про Апарат Верховної Ради України, затверджене розпорядженням Голови Верховної Ради України від 31 травня 2000 р. № 459, визначає завдання цього структурного підрозділу у забезпеченні здійснення міжпарламентського співробітництва. Згідно з названим документом, Апарат Верховної Ради України забезпечує: 1) розробку пропозицій щодо розвитку зв’язків з парламентами зарубіжних країн і міжпарламентськими організаціями; 2) розробку планів міжпарламентського обміну і проведення організаційних заходів щодо їх реалізації, забезпечення членів делегацій Верховної Ради України, груп народних депутатів України, які виїжджають за кордон, відповідними матеріалами і документами; забезпечення ділових зв’язків з дипломатичними місіями в Україні та представництвами України за кордоном, організацію перекладу в ході зустрічей, переговорів з іноземними партнерами, а також переклад документів, повідомлень і листів, о надходять до Верховної Ради України іноземною мовою; 3) організацію прийомів у Верховній Раді України парламентських делегацій, політичних діячів та дипломатичних представників іноземних держав, представників міжнародних організацій; 4) підготовку матеріалів і пропозицій з питань зовнішньополітичної діяльності Верховної Ради України.
Правила, присвячені окремим сторонам участі депутатів у міжпарламентських зв’язках, також можуть міститися й в інших нормативних правових актах. До таких актів, зокрема, належить Положення про Державний Протокол та Церемоніал України, затверджений Указом Президента України від 22 серпня 2002 р. № 746/2002.1 Це Положення в частині, що стосується питань участі у протокольних заходах Голови Верховної Ради України, діє до прийняття Верховною Радою України відповідного рішення в порядку, установленому Конституцією України. Поряд із цим, Керівник Апарату Верховної Ради України може затверджувати на підставі цього Положення необхідні методичні документи з питань додержання Державного Протоколу та Церемоніалу України з урахуванням особливостей функціонування даного органу.
Додержання Державного Протоколу та Церемоніалу України під час міжпарламентських заходів в Україні забезпечують структурні підрозділи з питань протоколу Апарату Верховної Ради України.
Візити в Україну за своїм значенням, статусом особи, яка очолює іноземну делегацію та особливостями їх здійснення поділяються на державні, офіційні, робочі візити, візити проїздом, неофіційні візити, візити у статусі особистого гостя. Пропозиції щодо доцільності та актуальності візитів в Україну глав зарубіжних парламентів вносяться на розгляд Голови Верховної Ради України Міністерством закордонних справ України. Рішення щодо часу проведення такого візиту, його тривалості, органів та осіб, відповідальних за підготовку візиту, і щодо направлення запрошення приймаються Головою Верховної Ради України, на основі рекомендацій структурних підрозділів апарату Верховної Ради України.
Програма візиту в Україну глави іноземного парламенту затверджується Головою Верховної Ради України. У програмі візиту передбачається проведення переговорів, зустрічей та бесід, офіційного обіду (сніданку, вечері) на честь особи, яка очолює іноземну делегацію (на честь делегації), на прохання глави іноземної делегації – відвідання театру, а також інших заходів з урахуванням побажань глави делегації, рівня та складу делегації. У разі прибуття глави іноземної делегації з дружиною у програмі візиту передбачається участь у протокольних заходах дружини відповідної офіційної особи з Української Сторони.
Рівень прийому, фінансування витрат та обслуговування іноземної делегації визначається категорією візиту і враховує принцип взаємності.
Протокольне та організаційне забезпечення візитів в Україну глав іноземних парламентів здійснюється структурними підрозділами з питань протоколу Апарату Верховної Ради України із залученням структурного підрозділу з питань протоколу Міністерства закордонних справ України.
Домовленість Української Сторони з іноземною стороною щодо заходів із проведення візиту досягається завчасно. Під час переговорів з цього питання Українська Сторона виходить із того, що кількісний склад іноземної делегації, яка прибуває в Україну, не обмежується, повинен відповідати можливостям України.
Офіційна церемонія зустрічі глави парламенту іноземної держави проходить в аеропорту (на вокзалі), де главу парламенту зустрічають заступник Голови Верховної Ради України (за рішенням Голови Верховної Ради України), перший заступник Міністра закордонних справ України разом із главою дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні, глава дипломатичного представництва України у відповідній іноземній державі, заступник голови Київської міської державної адміністрації, керівник (заступник керівника) структурного підрозділу з питань протоколу Міністерства закордонних справ України, інші офіційні особи.
Під час офіційної церемонії зустрічі глави парламенту іноземної держави в аеропорту (на вокзалі) на його честь піднімаються державний прапор відповідної іноземної держави і Державний Прапор України.
На основній автомашині встановлюються прапорці відповідної іноземної держави і України (відповідно праворуч і ліворуч у напрямку руху автомашини).
В автомашині главу парламенту іноземної держави супроводжує заступник Голови Верховної Ради України.
Офіційна церемонія проводів глави парламенту іноземної держави не проводиться.
Під час офіційного візиту главі парламенту іноземної держави може надаватися державна резиденція (м. Київ, вул. Липська, 4). У цьому випадку над державною резиденцією піднімається державний прапор відповідної іноземної держави.
Програмою візиту глави парламенту іноземної держави передбачається його зустріч з Президентом України, час якої попередньо узгоджується Головою Верховної Ради України з Президентом України.
Програмою офіційного візиту глави парламенту іноземної держави передбачається покладення ним вінка до могили Невідомого солдата. Під час цієї церемонії главу парламенту іноземної держави супроводжують заступник Голови Верховної Ради України, перший заступник Міністра закордонних справ України разом із главою дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні, глава дипломатичного представництва України у відповідній іноземній державі, інші офіційні особи. Церемонія передбачає проходження глави парламенту іноземної держави повз стрій почесної варти до могили, покладення вінка, вшанування пам’яті загиблих хвилиною мовчання, виконання військовим оркестром державного гімну відповідної іноземної держави, Державного Гімну України, проходження воїнів почесної варти урочистим маршем перед главою парламенту іноземної держави.
Якщо програма візиту глави парламенту іноземної держави передбачає поїздку по Україні, його супроводжує з Української Сторони заступник Міністра закордонних справ України разом із главою дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні, відповідальні працівники Апарату Верховної Ради України, структурного підрозділу з питань протоколу Міністерства закордонних справ України.
Під час офіційного візиту глави парламенту іноземної держави передбачається вручення йому пам’ятних подарунків від імені Верховної Ради України.
Робочі візити глав парламентів іноземних держав організовуються та проводяться в порядку, передбаченому для офіційних візитів глав парламентів іноземних держав. У церемонії зустрічі (проводів) глави парламенту іноземної держави, який прибуває в Україну з робочим візитом, в аеропорту (на вокзалі) беруть участь заступник Голови Верховної Ради України (за рішенням Голови Верховної Ради України), заступник Міністра закордонних справ України разом із главою дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні, керівник (заступник керівника) структурного підрозділу з питань протоколу Міністерства закордонних справ України, інші офіційні особи.
Програми візитів особистих гостей Голови Верховної Ради України - високих посадових осіб, представників іноземних держав, які прибувають в Україну на особисте запрошення Голови Верховної Ради України, затверджує Голова Верховної Ради України.
Особистого гостя Голови Верховної Ради України в аеропорту (на вокзалі) зустрічає (проводжає) особа, визначена Головою Верховної Ради України.
Організацію візиту особистого гостя Голови Верховної Ради України забезпечує Апарат Верховної Ради України за сприяння або безпосередньою участю Міністерства закордонних справ України.
Категорія, протокольне та організаційне забезпечення візитів в Україну інших високих посадових осіб зарубіжних парламентів та парламентських делегацій визначаються Головою Верховної Ради України на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань протоколу Апарату Верховної Ради України, погоджених з Міністерством закордонних справ України.
У церемонії зустрічі (проводах) заступника глави парламенту іноземної держави та супроводженні під час таких візитів беруть участь заступник Голови Верховної Ради України або за його дорученням керівник відповідного структурного підрозділу Апарату Верховної Ради України. За наявності відповідної домовленості у програмі візиту заступника глави парламенту іноземної держави можуть передбачатися його зустрічі з Президентом України, Головою Верховної Ради України, іншими посадовими особами.
Планом протокольного та організаційного забезпечення візиту з урахуванням категорії візиту та складу його учасників передбачається: протокольне, організаційне та матеріально-технічне забезпечення місць проведення заходів за програмою; забезпечення додержання протокольного рівня заходів за програмою візиту та складу їх учасників від Української Сторони; організація заходів безпеки та медичного обслуговування іноземної делегації; готельне та автотранспортне забезпечення іноземної делегації; додержання порядку проходження прикордонного контролю та митних формальностей; виготовлення необхідної протокольної атрибутики та інформаційних матеріалів друкарським способом; придбання (виготовлення) та підготовка пам'ятних подарунків, сувенірів тощо.
При відбутті Голови Верховної Ради України за кордон з державним, офіційним чи робочим візитом та поверненні їх після таких візитів в Україну в аеропорту (на вокзалі) піднімається Державний Прапор України. У проводах Голови Верховної Ради України під час його відбуття за кордон з державним, офіційним чи робочим візитом, зустрічі при поверненні їх з таких візитів в аеропорту (на вокзалі) беруть участь посадові особи, визначені у додатку № 1 до Положення про Державний Протокол та Церемоніал України.
Під час зарубіжного візиту за кордон Голову Верховної Ради України, як правило, супроводжує перший заступник Міністра закордонних справ України або один із його заступників. Інших осіб, які супроводжують Голову Верховної Ради України під час його державного, офіційного чи робочого візиту за кордон, визначає сам Голова Верховної Ради України.
Розроблення програми візиту Голови Верховної Ради України за кордон забезпечує відповідний структурний підрозділ з питань протоколу Апарату Верховної Ради України спільно з відповідними структурними підрозділами Міністерства закордонних справ України, Управлінням державної охорони України із залученням дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні.
Для підготовки зарубіжного візиту Голови Верховної Ради України до відповідної іноземної держави відряджається передова група у складі представників структурного підрозділу з питань протоколу Апарату Верховної Ради України спільно з представниками Управління державної охорони України.
Про час та місце відбуття Голови Верховної Ради України за кордон главі дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні завчасно повідомляється структурним підрозділом з питань протоколу Апарату Верховної Ради України.
З метою належного забезпечення міжнародної діяльності України її державним бюджетом передбачаються відповідні видатки, включаючи валютні ресурси. Протягом двох останніх років обсяги бюджетних асигнувань, що виділяються на зовнішньополітичну діяльність Верховної Ради України, залишаються незмінними: 1 млн. 600 тис. грн. – на організацію та здійснення офіційних прийомів Верховною Радою України і 9 млн. грн. – на візити народних депутатів України за кордон1.
Деякі аспекти діяльності Верховної Ради України на міжнародній арені регулюються міжнародно-правовими актами, розробленими й підписаними, головним чином, у міждержавних організаціях, у рамках яких здійснюється міжпарламентське співробітництво.
