- •Конспект лекцій
- •1.1 Теоретичні положення ризик-менеджменту
- •7.03050801 "Фінанси і кредит"
- •Тема1 Теоретичні основи ризик-менеджменту………......…...….4
- •Тема 2 Поняття ризику……………………………………….……..9
- •Тема 3 Прийняття оптимальних рішень в умовах невизначеності…………………………………….…………….…..28
- •Тема 4 Ризик-менеджмент у сфері фінансів…………….……….38
- •Тема 5 Фінансовий ризик-менеджмент…………………….……58
- •Тема 6 Організація та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України……………………………...……90
- •Тема 1 Теоретичні основи ризик-менеджменту
- •1.2 Актуальність ризик-менеджменту
- •Тема 2 Поняття ризику
- •2.1 Класифікація ризиків
- •2. За характером впливу на результати діяльності підприємства:
- •3. За родом небезпеки:
- •4. За характером діяльності:
- •5. Природа об’єктів, підданих ризику:
- •2.2 Загальна схема процесу управління ризиками
- •2.3 Оцінка ризику
- •2.4 Методи виявлення ризику
- •2.5 Методи управління ризиками та їх вибір
- •Тема 3 Прийняття оптимальних рішень в умовах невизначеності
- •3.1 Теоретичні положення та основні критерії оптимальності
- •3.2 Критерій гарантованого результату
- •3.3 Критерій оптимізму
- •3.4 Критерій песимізму
- •3.5 Критерій мінімаксного ризику Севиджа
- •3.6 Критерій узагальненого максиміну (песимізму-оптимізму) Гурвіца
- •3.7 Оптимальність за Парето
- •Тема 4 Ризик-менеджмент у сфері фінансів
- •4.1 Фінансовий ризик: його суть, класифікація та принципи управління
- •4.2 Методи оцінки ризику
- •4.3 Оцінка показників ринкового ризику
- •4.4 Схема управління та методи впливу на фінансові ризики
- •4.5 Особливості аналізу операційних ризиків у фінансових інститутах
- •Тема 5 Фінансовий ризик-менеджмент
- •5.1 Відсоткові ризики
- •5.2 Ризикові інвестиційні процеси
- •5.3 Кредитні ризики
- •5.3.1 Фактори, що сприяють виникненню кредитних ризиків
- •5.3.2 Аналіз кредитних ризиків
- •5.3.3 Прийоми зменшення кредитних ризиків
- •5.3.4 Кредитні гарантії
- •5.4 Ризики ліквідності
- •5.5 Інфляційний ризик
- •5.5.1 Зв'язок процентної ставки з рівнем інфляції
- •5.5.2 Інфляційна премія
- •Заходи щодо зниження інфляції
- •5.6 Валютний ризик
- •5.6.1 Конверсія валюти
- •5.6.2 Зниження валютних ризиків
- •5.7 Ризик активів
- •5.7.1 Біржові ризики
- •5.7.2 Вплив ризику дефолту та оподаткування
- •5.7.3 Максимізація вартості активів
- •Тема 6 Організація та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України
- •6.1 Загальні концепції ризик-менеджменту в банках
- •6.2 Організаційне та функціональне забезпечення ризик-менеджменту в банках
- •6.3 Рекомендації до системи управління окремими видами ризиків
- •6.3.1. Кредитний ризик
- •6.3.2 Ризик ліквідності
- •6.3.3 Ризик зміни процентної ставки
- •6.3.4 Ринковий ризик
- •6.3.5 Валютний ризик
- •6.3.6 Операційно-технологічний ризик
- •6.3.7 Ризик репутації
- •6.3.8 Юридичний ризик
- •6.3.9 Стратегічний ризик
- •6.4 Рекомендації щодо системи управління ризиками в банківській групі
- •Список використаних джерел
- •Додаток а
5.7.2 Вплив ризику дефолту та оподаткування
Часом можна зіштовхнутися з такою ситуацією, коли облігації з однаковою купонною прибутковістю й строками погашення продаються за різною ціною. Ці відхилення обумовлені впливом на вартість цінних паперів. Інших факторів, які приводять до того, що за всієї своєї зовнішньої ідентичності вони лише здаються однаковими.
Облігації, що забезпечують однаковий потік фіксованих грошових надходжень, можуть відрізнятися з ряду причин. Однак найбільш істотними є ризик дефолту й умови оподатковування. Як приклад розглянемо облігацію, з якої передбачається виплата 1000 у. о. після закінчення одного року. Припустимо, що процентна ставка з річних облігацій Казначейства США становить 6 % на рік. Ці цінні папери не піддані ризику дефолту, і тому ціна на таку облігацію буде становити 1000 у. о. / 1,06 = 943,40 у. о. Однак, якщо існує хоч який-небудь ризик дефолту (тобто ризик неплатежу), незалежно від того, наскільки малий цей ризик, ціна такої облігації буде менше 943,40 дол., а її прибутковість буде вище 6 % на рік.
Рівень оподатковування облігацій може залежати від того, хто є емітентом або безпосередньо від самого типу облігації. Все це, безумовно, впливає на вартість облігацій. У США, наприклад, дохід, отриманий за облігаціями, емітованими урядами штатів і місцевих органів управління, звільняються від федерального прибуткового податку. При всіх інших подібних параметрах ця особливість робить такі облігації більш привабливими для платників податків, і в порівнянно з іншими порівнянними облігаціями ціна на них буде вищою (а прибутковість відповідно нижчою).
Існує також безліч інших факторів, що призводять до появи розходження в цінах між зовні ідентичними цінними паперами з фіксованим доходом.
Розглянемо дві такі можливості, що відображаються на вартості й прибутковості облігацій:
I. Можливість дострокового викупу. Ця особливість дає емітентові право викупу своїх облігацій до настання остаточної дати їх погашення. Така облігація називається облігацією із правом викупу.
2. Конвертованість. Ця особливість дає власникові облігації право обміняти її на заздалегідь певну кількість акцій тієї компанії, що випустила цю облігацію. Облігація, що має таку відмітну ознаку, називається конвертованою.
Інтуїція підказує, що будь-яка властивість, яка робить облігацію більш привабливою для емітента, призведе до зниження її ціни й, відповідно, все що підвищує цінність облігації в очах інвестора, спричиняється підвищення ціни. Тому можливість здійснення дострокового викупу призведе до зменшення ціни такої облігації (і підвищення її прибутковості під час погашення). Можливість же здійснювати конвертацію сприяє підвищенню ціни облігації й зниженню її прибутковості під час погашення.
5.7.3 Максимізація вартості активів
У багатьох випадках фінансові рішення в сфері використання особистих коштів можуть прийматися на підставі вибору варіанта, що приводить до збільшення вартості майна незалежно від індивідуальних переваг або аналізу ступеня ризику. Припустимо, що тепер потрібно вибирати між дуже ризикованими акціями й зовсім безпечними облігаціями. Наш клієнт не любить приймати ризиковані рішення й до того ж стосовно курсу акцій у майбутньому він настроєний песимістично. Однак поточна ринкова ціна акцій становить 100 у. о., а ринкова ціна облігацій - 95 у. о.
Оскільки клієнт у всіх випадках намагається не ризикувати та настроєний песимістично щодо майбутньої динаміки курсу акцій, то можна припустити, що він вибере облігації. Однак, незважаючи на те, що він бажає інвестувати свої гроші у гарантовано безпечні облігації, він все-таки обирає купівлю акцій. Чому?
Відповідь полягає в тому, що клієнт може продати акції за 100 у. о. і купити облігації за 95 у. о. Доти, поки оплата брокерові й інші витрати, пов'язані з купівлею-продажем даних цінних паперів не перевищують 5 у. о. різницю в їхній ціні, клієнт одержить перевагу, обравши акції. Цей простий приклад відображає два важливих моменти:
1. Фінансове рішення є раціональним навіть у тому разі, коли воно приймається лише на підставі прагнення до максимізації вартості активів незалежно від міркування щодо ступеня ризику й інших особистих переваг.
2. Ринки фінансових активів надають інформацію, необхідну для оцінки альтернативних варіантів фінансових рішень.
Фірми приймають фінансові рішення на підставі критерію максимізації вартісної оцінки активів. Керівники відкритих акціонерних товариств зіштовхуються з питаннями фінансування, планування інвестицій, керування ризиками. Через те, що вони найняті акціонерами, їхня робота полягає в тому, щоб приймати рішення, які щонайкраще відповідають інтересам акціонерів. Однак менеджери великих корпорацій навіть не знають в обличчя багатьох своїх акціонерів.
Керівники корпорацій намагаються знайти такі рішення, які були б прийняті безпосередньо самими акціонерами. При виборі фінансових рішень економічна теорія й здоровий глузд диктують таке правило. Обирайте інвестиційні рішення, які приведуть до максимального збільшення багатства акціонерів. Із цим погодиться фактично кожен акціонер. Чим більша ринкова вартість активів фірми, тим заможнішими стають акціонери. Такі інвестиційні рішення можуть прийматися без якої-небудь додаткової інформації про переваги самих акціонерів.
Яким же чином топ-менеджери оцінюють вартість активів фірми й можливих варіантів інвестиційних рішень? У деяких випадках довідатися про ринкові ціни вони можуть із друкованих або електронних джерел інформації. Але деякі активи не належать до тих, якими торгують на ринку, їх ціни невідомі. У такому разі для порівняння альтернативних варіантів необхідно розрахувати, яка була б вартість таких активів, якби угоди з ними підписувалися на ринку.
У такій ситуації суть оцінки активів зводиться до знаходження їх вартості за допомогою аналізу інформації з одним або декількох порівнянним активам, ринкова ціна яких відома. Вибір методу для подібної оцінки звичайно залежить від повноти доступної інформації. Якщо відомо ціну активів, фактично ідентичних оцінюваних нами, то при їхньої вартісної оцінки можна застосувати закон єдиної ціни, що говорить, що якщо на конкурентному ринку проводяться операції з рівноцінними (еквівалентними, ідентичними за своєю суттю) активами, то їх ринкові ціни прагнутимуть до зближення. В основі дії закону єдиної ціни лежить процес, що має назву арбітражу, купівля й негайний продаж еквівалентних активів з метою одержання гарантованого прибутку на основі різниці в їх цінах.
