- •1. Підприємство як основна ланка національної економіки
- •2. Виробнича структура підприємства та основні шляхи її вдосконалення
- •3. Організаційна структура підприємства
- •4. Раціональна структура підприємства
- •5. Кадрова політика підприємства
- •6. Роль персоналу у діяльності підприємства. Підходи до оцінки персоналу.
- •7. Планування чисельності працівників підприємства
- •8. Продуктивність праці та її характеристика
- •11.Сутність основних засобів та основні напрями поліпшення їх використання
- •12.Роль та значення основних засобів у діяльності підприємства
- •10.Фактори та резерви зростання продуктивності праці
- •13. Охарактеризувати переваги та недоліки методів амортизації.
- •14. Виробничі потужності підприємства та їх характеристика.
- •15. Ремонт основних засобів та його значення для діяльності підприємства.
- •16. Сутність оборотних фондів та елементи їх формування.
- •17. Поняття, склад та джерела формування оборотних коштів
- •18. Нормування оборотних коштів
- •19. Показники та шляхи ефективного використання оборотних коштів підприємства
- •20. Нематеріальні ресурси та нематеріальні активи : взаємозв'язок та відмінності
- •21. Значення нематеріальних ресурсів для сучасної системи господарювання і підвищення ефективності виробництва.
- •22. Сутністна характеристика і структура інвестицій
- •23. Основні чинники ефективності формування і використання виробничих інвестицій
- •24. Оцінка ефективності капітальних вкладень
- •25. Сутність інновацій та їх класифікація.
- •26. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •27. Інноваційна політика підприємства: сутність та види.
- •28. Система планів діяльності підприємства за сучасних умов господарювання
- •29. Зміст принципів планування діяльності підприємства
- •30. Організація внутрішньофірмового планування
- •31. Співвідношення понять «оперативне» , «тактичне», «довгострокове» і «стратегічне» планування
- •32. Бізнес-планування, як необхідна складова практики господарювання.
- •33. Сутність понять "оплата праці" та "заробітна плата". Види оплати праці.
- •34. Основні форми і системи оплати праці
- •35. Роль державного регулювання оплати праці
- •36. Якість продукції, показники та методи її оцінки.
- •37.Стандартизація як засіб управління якістю продукції.
- •38. Сертифікація продукції як елемент управління якістю продукції
- •39. Шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.
- •40.Сутність витрат підприємства та їх основні види.
- •41. Собівартість продукції та характеристика її видів.
- •42. Кошторис витрат на виробництво. Класифікація витрат за економічним елементом
- •43. Калькуляція продукції. Класифікація витрат за статтями.
- •44. Структура собівартості продукції та чинники, що її формують.
- •45. Економічний зміст і функції ціни.
- •46.Структура ціни та характеристика її складових.
- •47. Методи ціноутворення в умовах ринку.
- •48. Державне регулювання ціноутворення в Україні.
- •49. Цінова політика підприємства
- •50. Суть та значення фінансової діяльності підприємства.
- •51. Формування і використання прибутку на підприємстві.
- •52. Рентабельність підприємства. Види рентабельності та їх розрахунок.
- •53. Фінансові показники діяльності підприємства.
- •54. Ефективність діяльності підприємства як необхідна умова господарювання
- •55. Класифікація видів і форм прояву ефективності
- •56. Методи визначення ефективності.
- •57.Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства
- •1) Управління витратами і ресурсами:
- •2) Напрямки розвитку і удосконалення вир-ва та іншої діяльності:
- •3) Удосконал сис-ми упр п-вом та всіма видами його діяльності.
- •58. Формування виробничого процесу та його структура
- •59. Принципи організації виробничих процесів
- •60. Виробничий цикл та його характеристика
- •61.Типи виробництва та їх характеристика.
- •62.Методи організації виробництва.
- •64. Банкрутство підприємства: сутність, значення, процедури та способи прогнозування.
26. Загальна характеристика інноваційних процесів
Інноваційні процеси — це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають у часі й просторі.
інноваційний процес характеризується:
• високим ризиком і невизначеністю шляхів досягнення цілей;
• неможливістю детального планування та орієнтації на прогнозні оцінки;
• необхідністю переборювати опір як у сфері економічних відносин, так і інтересів учасників інноваційного процесу;
• залежністю від соціально-економічного середовища, у якому він функціонує і розвивається.
За сферою застосування інноваційні процеси поділяють на такі характерні види:
технічні новини і нововведення — нові вироби, технології, засоби виробництва; охоплюють процеси освоєння випуску нових видів продукції (виробів, нових знарядь чи предметів праці), а також процеси впровадження нових й вдосконалення діючих технологічних процесів виробництва.
організаційні —процеси впровадження нових форм і методів організації наукової та виробничої діяльності трудових колективів.
економічні інновації — удосконалені методи господарського управління підприємством (прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, мотивація та оплата праці);
соціальні інновації — форми активізації людського фактора в діяльності підприємства (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, стимулювання творчої активності, підтримування високого рівня безпеки праці, охорона здоров'я людей, охорона довкілля, створення комфортних умов життя);
юридичні нововведення — регулювання всіх видів діяльності підприємства на основі нових і змінених законів, а також нормативно-правових документів
За масштабом впливу на ефективність функціонування виробництва всі нововведення поділяють на глобальні(є принципово новими, які об'єктивно приводять до докорінних змін) й локальні (не мають істотного впливу на загальний рівень ефективності виробництва)
27. Інноваційна політика підприємства: сутність та види.
Інноваційна політика підприємства полягає у розробці шляхів і механізмів упровадження і використання інновацій у виробничій практиці з метою забезпечення розвитку економіки і підвищення її ефективності.
Інноваційна політика підприємства має визначати напрями його змін відповідно до вимог зовнішнього середовища, окреслювати коло можливих інноваційних рішень, формувати інноваційні завдання залежно від типу обраної стратегії, створювати умови для оперативної реалізації інновацій.
Складовими інноваційної політики вважаються:
– маркетингова політика;
– політика в галузі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
– політика структурних змін;
– технічна політика;
– інвестиційна політика.
Маркетингова політика має на меті формування тактики і стратегії поведінки підприємства на ринку. Націлена на вирішення таких завдань: визначення процедур і періодичності маркетингових досліджень; розроблення товарної, цінової, збутової, комунікаційної, сервісної політики і створення механізмів їх реалізації; аналіз ефективності здійснюваної політики.
Політика в галузі НДДКР. Її завданнями є визначення наукового потенціалу підприємства; розроблення науково-технічної політики з урахуванням результатів маркетингових досліджень; формування технологічної політики; створення механізмів реалізації науково-технологічної політики і оцінювання її результатів.
Політика структурних змін зорієнтована на вивчення внутрішнього середовища та організаційної форми підприємства, формування адекватної інноваційним завданням організаційної структури і культури підприємництва.
Технічна політика визначає можливості впровадження новацій.
Інвестиційна політика охоплює всі фінансово-економічні аспекти функціонування підприємства, що забезпечують реалізацію інноваційної політики. Націлена на управління грошовими потоками на підприємстві з метою накопичення коштів, необхідних для реалізації інноваційних проектів.
Елементи інноваційної політики перебувають у постійній обопільній взаємодії. Кожен із них може ініціювати різні інновації, спрямовані на вирішення проблем у певній функціональній сфері.