36. Якість продукції, показники та методи її оцінки.

Якість- це економічна категорія, яка відображає сукупність властивостей продукції (технічних, технологічних, економічних, екологічних тощо), що зумовлюють ступінь її здатності задовольняти потреби споживачів відповідно до свого призначення.

Рівень якості- це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання.

Важливе значення для оцінки рівня якості мають одиничні показники, які умовно можна об’єднати у:

1)показники призначення (техніко-економічні), які характеризують корисну роботу. Сюди належать потужність, продуктивність, міцність, вміст корисних речовин, калорійність тощо;

2)показники надійності, довговічності і безпеки, які відокремлюють ступінь забезпечення довготривалості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини: безвідмовність роботи, можливий термін використання, технічний ресурс, термін безаварійної роботи, граничний термін зберігання.

Надійність– це властивість виробу виконувати свої функції.Безвідмовність– це властивість виробу зберігати здатність до роботи на протязі певного терміну використання. Ремонтна здатність виробу – це здатність до відновлення експлуатаційних властивостей.

Довговічність– це властивість виробу довго зберігати здатність до роботи: показники технологічності, показники стандартизації і уніфікації, екологічні показники, економічні показники, ергономічні показники, естетичні показники визначають естетичні властивості виробу.

Для визначення рівня якості нових виробів використовується ряд методів: - вимірювальний (об'єктивний); - органолептичний;

-диференційований, -комплексний.

Об'єктивнийметод означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та вимірювань з використанням приладів, лабораторного аналізу.Органолептичнийметод ґрунтується на сприйманні якості продукції органами чуттів людини без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів.Диференційованийметод передбачає порівняння одиничних виробів з відповідними показниками виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів. Комплекснийметод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу. Переважно це інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від споживання певного виробу і загальної величини витрат на його створення і використання.

37.Стандартизація як засіб управління якістю продукції.

Важливим елементом у системах управління якістю продукції є стандартизація — нормотворча діяльність, яка знаходить найбільш раціональні норми, а потім закріплює їх у нормативних документах у вигляді стандарту, інструкцій, методик та вимог до розробки продукції. Стандартизація — незамінний засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки й інформаційних мереж, норм безпеки і екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей якості продукції, робіт, процесів і послуг.

Вплив стандартизації на підвищення якості продукції реалізується переважно через: комплексну розробку стандартів на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуюче устаткування, оснащення і готову продукцію; встановлення в стандартах технологічних вимог до показників якості, а також єдиних методів випробування і засобів контролю.

Головне завдання стандартизації — створити систему нормативно-технічної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції, що виготовляється на потреби народного господарства, населення, оборони країни, експорту, а також контроль за правильністю використання цієї документації.

В Україні використовуються такі категорії нормативних документів із стандартизації:

• державні стандарти України;

• галузеві стандарти;

• стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок;

• технічні умови;

• стандарти підприємств.

Стандарти підприємств розробляються на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві.

Залежно від об'єкта стандартизації, його специфіки і змісту вимог до них, стандарти, що розробляються, підрозділяються на такі види:

• стандарти основоположні;

• стандарти на продукцію, послуги;

• стандарти на процеси;

• стандарти на методи контролю, випробувань, вимірювань, аналізу.