30. Організація внутрішньофірмового планування

План підприємства за своїм змістом представляє собою сукупність взаємопов’язаних заходів з підвищення прибутку за рахунок збільшення ефективності використання всіх застосовуваних ресурсів і реалізації продукції. Успішність і ефективність системи планування визначається  значною мірою рівнем її організації, яка спрямована на планомірне поєднання основних елементів системи планування:

а) плановий персонал, сформований в організаційну структуру;

б) механізм планування;

в) процес обґрунтування, прийняття і реалізації планових рішень (процес планування);

г) засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, математико-програмне, організаційне і лінгвістичне забезпечення).

В загальному вигляді в механізм планування входять: апарат вироблення цілей і задач функціонування підприємства; функції планування; методи планування.

Система цілей діяльності підприємства повинна задовольняти ряд вимог, які можна реалізувати, якщо на підприємстві є чіткий механізм планування цілей, в основі якого лежать такі напрямки діяльності:

- виділення лінійних і функціональних підрозділів, що відповідають за організаційне забезпечення цілей певного рівня;

- раціональний розподіл прав і відповідальності на різних рівнях управління, виходячи з ієрархії системи цілей;

- встановлення послідовності і характеру робіт по досягненню кінцевих цілей підприємства;

- оцінка ефективності різних варіантів організаційних рішень;

У практиці планування можна виділити три напрямки планування:

а) прогресивне планування (спосіб “знизу вверх”);

б) ретроградний метод (“зверху вниз”);

в) круговий метод (зустрічне планування).

Процес планування складається з таких етапів:

1)Визначення цілі планування.

2)Аналіз проблеми. На цьому етапі визначається вихідна ситуація на момент розробки плану і формується кінцева ситуація.

3)Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів рішення проблеми шукається потрібна дія.

4)Прогнозування. На цьому етапі формується уява про розвиток запланованої ситуації.

5)Оцінка. Тут проводяться оптимізаційні розрахунки для вибору найкращої альтернативи. 6)Прийняття планового рішення. Вибирається і оформляється єдине планове рішення.

31. Співвідношення понять «оперативне» , «тактичне», «довгострокове» і «стратегічне» планування

Планування – це вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, які необхідні для досягнення поставлених цілей. Планування – перший і найважливіший етап управління. 

Виокремились три види планування – стратегічне, тактичне та оперативне. Залежно від планових рішень:

Стратегічне планування – це планування на перспективу, яке вказує напрямок дій для забезпечення реалізації місії підприємства (як правило, в умовах перехідного періоду, який має місце в Україні, реальним є розробка стратегії на 3-5 років). Головна відмінність стратегічного планування від інших методів планування полягає у наступному:1) планова робота націлена на майбутнє, а не описує поточну ситуацію;2) стратегічний план не є детермінованим, тобто у ньому немає жорсткої регламентації за ресурсами, виконавцями і термінами, він обґрунтовує загальні перспективні напрямки діяльності та розвитку фірми;3) у системі стратегічного планування відсутнє припущення про те, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого.Тактичне планування – це планування на середні проміжки часу, в рамках яких відбувається реалізація конкретного управлінського рішення щодо випуску продукції чи освоєння нового ринку або зміцнення позицій на старому із вказанням необхідних для цього ресурсів. Зміст цих планів охоплює зазвичай відрізок часу у 1-2 роки. Оперативне планування – це планування роботи на короткі проміжки часу (в межах одного року з поділом на квартали і місяці), в процесі якого деталізуються плани підрозділів і служб підприємства і відбувається їх коригування у зв'язку зі зміною обставин, які не були передбачені при складанні тактичних планів.

Всі три види планування мають узгоджуватися між собою і складати єдину цілісну систему планів, стрижнем якої є генеральна мета, місія підприємства, що може бути реалізована лише за умови детального опрацювання всіх аспектів середовища господарювання та внутрішнього потенціалу підприємства.

Планування буває : перспективним і поточним. Одним із видів перспективного планування довгострокове планування.

Довгостроковий план звичайно охоплює трирічний або п'ятирічний періоди . Він скоріше носить описовий характер і визначає загальну стратегію компанії , оскільки важко передбачити всі можливі розрахунки на такий тривалий термін. Довгостроковий план виробляється керівництвом компанії і містить головні стратегічно цілі підприємства на перспектив.