Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

visshaya_matematika_chast_IV

.pdf
Скачиваний:
214
Добавлен:
14.04.2015
Размер:
10 Мб
Скачать
☆

§8. Основні формули інтегрального числення функцій однієї змінної

371

 

 

§8. Основніформулиінтегральногочисленняфункційоднієї змінної

І. Невизначений інтеграл

Основна таблиця інтегралів

1.

 

xα dx =

 

 

xα +1

+ C , ( α ≠ −1), 1 dx = dx = x + C .

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

α

+1

∫

∫

 

∫dx

 

 

 

 

2.

= ln

 

 

x

 

+ C .

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ax

 

 

 

 

3.

∫ax dx =

 

 

 

+ C

, ( a > 0, a ≠ 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln a

 

 

4.∫ex dx = ex + C .

5.∫cos x dx = sin x + C .

6.∫sin x dx = −cos x + C .

7.∫cosdx2 x = tg x + C .

8.∫sindx2 x = −ctg x + C .

9.

∫

dx

= arcsin x + C .

 

 

1− x2

 

 

 

10.

∫

dx

= arcsin

x

+ C .

 

 

a2 − x2

 

a

 

11.∫1+dxx2 = arctg x + C .

12.∫a2dx+ x2 = a1 arctg ax + C .

13. ∫

2dx

2

=

1

ln

 

 

a + x

 

 

+ C .

 

 

2a

 

 

a − x

a

− x

 

 

 

 

 

 

 

372

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

14.

 

dx

= ln

x +

x2 ± a2 + C .

∫ x2 ± a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15.

∫

x dx

 

= x2 ± a2 + C .

 

 

x2 ± a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16.

∫ dx

 

= ln

 

tg

x

 

 

+ C .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin x

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

dx

 

 

 

 

x

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17.

 

 

= ln

 

tg

 

 

 

+

 

 

 

 

+ C .

 

 

 

 

2

4

 

 

cosx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18.∫tg x dx = −ln cosx + C .

19.∫ctg x dx = ln sin x + C .

20.∫sh x dx = ch x + C .

21.∫ch x dx = sh x + C .

22.∫chdx2x = th x + C .

23.∫shdx2x = −cth x + C .

Заміна змінної

 

 

 

 

 

 

f (x) dx =

 

 

x = ϕ (t)

 

 

= f (ϕ (t)) ϕ ′(t) dt .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx = ϕ ′(t) dt

 

 

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрування частинами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u dv = uv −

v du .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрування найпростіших дробів

 

 

 

 

1) ∫ A

 

dx = A ln

 

x − a

 

+ C .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x − a

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) ∫

A

 

k

dx

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

+ C .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

− k (x − a)

k −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x − a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B − A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ax + B

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

x + 2

 

 

3) ∫ 2

 

 

 

 

dx =

 

 

 

 

ln(x

 

+ px + q) +

 

 

 

 

 

 

arctg

 

 

 

+ C .

+ px + q

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q −

p

 

 

 

q −

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

4

 

§8. Основні формули інтегрального числення функцій однієї змінної

373

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ax + B

 

 

 

 

 

 

dx =

 

A (t2 + a2 )−k+1

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ B − A

 

 

 

 

Ik , де

 

∫(x2 + px

+ q)k

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

− k +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

= t −

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ik

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

dx = dt

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

∫(x2 + px + q)k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫(t

2

 

+ a2 )k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q −

 

= a2

> 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

+

 

 

1

 

2k − 3

Ik−1, k > 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2a2 (k −1) (t2 + a2 )k−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2 2k − 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При k = 1: I =

 

 

 

 

 

dt

 

=

1

arctg

 

t

 

+ C .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫t2 + a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрування ірраціональних функцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підстановка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r 1

 

 

 

 

 

r 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

rn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = tk ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де k – загальний знаменник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

 

 

 

 

s2

 

 

 

 

 

 

 

 

sn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫R x, x

 

 

, x

 

 

 

,…, x

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ri

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дробів

 

 

, i

= 1, n .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

si

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

rn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ax + b

 

= tk ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ax+b

 

s1

 

 

ax+b

s2

 

 

 

 

 

 

 

 

ax+b

sn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cx + d

 

∫R

x,

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,…,

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

де k – загальний знаменник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cx+d

 

 

 

cx+d

 

 

 

 

 

 

cx+d

 

 

 

 

 

 

 

 

ri

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дробів

 

, i

= 1, n .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

si

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підстановки Ейлера:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ax

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

а) ax2

 

+ bx + c = t ± x a , a > 0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫R x,

 

 

+ bx + c

 

 

 

 

б) ax

 

+ bx + c = x t ± c , c > 0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в) ax2 +bx+c

= a (x − x )(x − x ) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= t (x − x1 ) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диференціальний

біном

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫xm (a + bxn ) p dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

p – ціле число

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) t = s

 

x , де s – загальний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знаменник дробів m і n

 

374

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

б)

m +1

– ціле число

 

 

 

 

 

 

б) a + bxn

= ts , де s – знаменник

n

 

 

 

 

 

 

 

дробу p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в)

m +1

+ p – ціле число

 

 

 

в) ax−n + b = t s , де

s – знамен-

n

 

 

 

 

ник дробу p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрування тригонометричнихфункцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t =tg

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫R(sin x, cos x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin x =

 

2t

; cos x =

1− t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ t2

1

+ t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

∫R(sin x, cos x) dx , де:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

R(−sin x, cos x) = −R(sin x, cos x) ;

 

 

 

 

 

 

 

t = cos x ;

 

 

 

 

 

 

 

б)

R(sin x, − cos x) = −R(sin x, cos x) ;

 

 

 

 

 

 

 

 

t = sin x ;

 

 

 

 

 

 

 

в)

R(−sin x, − cos x) = R(sin x, cos x)

 

 

 

 

 

 

 

 

t = tg x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫R(tg x)dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t = tg x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫R(sin

n

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t = tg x ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x, cos

x) dx ,

 

 

 

 

 

t

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin2 x =

 

 

 

; cos2

x =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n , m – парні, хоча б одне з них

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ t2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1+ t2

від’ємне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫R (sinn x, cosm x) dx ,

sin2 x =

1− cos 2x

; cos2

x =

1+ cos 2x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n = 2k , m = 2 p

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫cos mx cos nx dx

 

 

cosmxcosnx =

1

[cos(m + n)x + cos(m − n)x]

 

 

 

 

 

2

 

 

 

∫sin mx cos nx dx

 

 

sin mxcosnx = 12[sin (m + n)x + sin (m − n)x]

 

 

 

∫sin mx sin nx dx

 

 

sin mxsin nx =

1

[cos(m − n)x − cos(m + n)x]

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тригонометричні підстановки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

2

− x

2

 

dx

 

 

x = asint

 

або x = a cos t

 

 

 

 

 

 

 

∫R x,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

2

+ x

2

 

dx

 

 

x = a tg t або x = a ctg t

 

 

 

 

 

 

 

∫R x,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R x,

 

x

 

− a

 

dx

 

 

 

 

 

 

x

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cost

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

; cth2 x −1 =
; ch2 x =
ch 2x +1 2

§8. Основні формули інтегрального числення функцій однієї змінної

375

 

 

Інтегрування гіперболічних функцій

Аналогічно інтегруванню тригонометричних функцій з урахуванням формул:

sh2 x =

1− th2

ch2 x − sh2 x = 1 ; ch2 x + sh2 x = ch2x ; 2sh x ch x = sh 2x ;

ch 2x −1 2

x = 1 ch2 x

;

1

sh2 x

 

 

ІІ. Визначений інтеграл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Ньютона-Лейбніца

b

 

 

 

 

 

 

ba = F(b) − F(a)

∫f (x) dx = F(x)

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заміна змінної

 

 

 

b

 

x = ϕ

(t), dx = ϕ ′(t) dt

 

β

f [ϕ (t)]ϕ ′(t) dt

 

 

f (x) dx =

 

 

=

∫

 

ϕ (α )

= a,

ϕ (β )

= b

 

∫

a

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрування частинами

 

 

b

 

 

 

 

 

b

b

 

 

 

 

 

 

udv = uv

− v du

 

 

 

∫

 

 

 

a

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

ІІІ. Застосування визначеного інтеграла

 

 

 

 

 

 

Площа плоскої фігури D

Декартова система координат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D : y = f (x), f (x) ≥ 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

x = a, x = b, y = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

S = ∫f (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

D : y = f1(x), y = f2 (x),

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

f1(x) ≤ f2 (x),

 

 

 

 

 

 

 

 

S = ∫[ f2 (x) − f1 (x)]dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

x = a, x = b, a ≤ b .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полярна система координат

 

 

 

 

 

 

 

 

β

D : ρ = ρ (ϕ ), α ≤ ϕ ≤ β .

 

 

 

 

 

 

 

 

S = 21 ∫ρ 2 (ϕ )dϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

376

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

Параметричне задання

D : y = f (x), x [a,b],

x = x (t),

y = y(t), α ≤ t ≤ β .

x = x (t),

y = y(t),

b

S = ∫y(x) dx = dx = x′(t)dt,

ax = a, t = α , x = b, t = β .

β

= ∫y(t)x′(t)dt

α

Довжина кривої L

Декартова система координат

 

b

 

 

 

 

 

 

L : y = f (x), a ≤ x ≤ b .

 

l = ∫ 1 + y′2 (x) dx

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

Полярна система координат

 

β

 

 

 

 

 

 

L : ρ = ρ (ϕ ), α ≤ ϕ ≤ β .

 

l = ∫ ρ 2 (ϕ ) + ρ ′2 (ϕ ) dϕ

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

Параметричне задання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L R2

 

β

 

 

 

 

 

 

 

x = x (t),

 

 

2

 

 

2

 

 

α ≤ t ≤ β ;

 

l = ∫ x′

(t) + y′

(t) dt

L :

y = y(t),

 

 

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

L R3

 

 

 

 

 

 

 

 

x = x (t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = y(t), α ≤ t ≤ β .

 

β

 

 

 

 

 

 

L :

 

l = ∫ x′2 (t) + y′2 (t) + z′2 (t) dt

 

z = z(t),

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єм тіла за площами паралельних перерізів

 

S(x) – площа перерізутіла

 

 

 

b

 

 

 

 

площиною, перпендикуляр-

 

V = ∫S(x) dx

 

ною осі Ox , a ≤ x ≤ b

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єм тіла обертання

 

 

 

 

 

 

Декартова система координат

 

 

 

 

b

 

 

 

D : y = f (x), y = 0, x = a, x = b,

 

Vx = π ∫y2 (x)dx

вісь обертання – Ox

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D : y1 = f1(x), y2 = f2 (x),

 

b

 

 

 

 

 

 

0 ≤ f1(x) ≤ f2 (x),

 

 

2

(x) −

 

2

(x)]dx

 

 

 

 

 

x = a, x = b,

 

Vx = π ∫[ f2

f1

 

 

a

 

 

 

 

 

 

вісь обертання – Ox

 

 

 

 

 

 

 

 

D : x = ϕ ( y), x = 0, y = c, y = d,

 

 

 

 

d

 

 

 

вісь обертання – Oy

 

Vy = π

∫ϕ 2 ( y)dy

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

§8. Основні формули інтегрального числення функцій однієї змінної

377

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D : x1 = ϕ 1( y), x2 = ϕ 2 ( y),

 

 

d

 

 

 

 

 

0 ≤ ϕ 1 ( y) ≤ ϕ 2 ( y),

 

 

 

 

 

 

 

 

Vy = π ∫[ϕ

2

2

( y)]dy

 

y = c, y = d,

 

2

( y) − ϕ 1

 

 

 

c

 

 

 

 

 

вісь обертання – Oy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полярна система координат

 

 

2

 

β

 

 

 

 

D : ρ = ρ (ϕ

),

 

V =

π

∫ρ

3 (ϕ ) sinϕ dϕ

 

 

 

3

 

ϕ 1 = α , ϕ 2 = β (α < β )

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа поверхні обертання

 

 

 

Декартова система координат

 

 

b

 

 

 

 

 

l : y = f (x) ≥ 0, a ≤ x ≤ b .

 

Px = 2π ∫f (x) 1+ f ′2 (x) dx

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

Полярна система координат

 

β

 

 

 

 

 

l : ρ

= ρ (ϕ ), α ≤

ϕ ≤ β .

Px

= 2π ∫ρ sinϕ

ρ 2 (ϕ ) + ρ ′2 (ϕ

) dϕ

 

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

Параметричне задання

 

β

 

 

 

 

 

 

x = x (t),

α ≤

t ≤ β ;

Px = 2π ∫y(t) x′2 (t) + y′2 (t) dt

l :

y = y(t),

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Статичні моменти плоскої кривої l

відносно координатних осей

l : y = f (x), a ≤ x ≤ b ;

 

 

b

 

 

 

 

 

відносно осі Ox

 

M x = ∫f (x) 1 + f ′2 (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

l : y = f (x), a ≤ x ≤ b ;

 

 

 

b

 

 

 

 

 

відносно осі Oy

 

M y = ∫x

1 + f ′2 (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

Статичні моменти плоскої фігури D відносно координатних осей

D : y = f (x), y = 0, x = a, x = b ;

 

 

 

 

 

1

b

 

 

відносно осі Ox

 

M x =

f 2 (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

2

∫a

 

 

D : y = f (x), y = 0, x = a, x = b ;

 

 

 

 

 

b

 

 

 

відносно осі Oy

 

M y

= ∫x f (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

Моменти інерції плоскої кривої l

відносно координатних осей

l : y = f (x), a ≤ x ≤ b ;

 

b

 

 

 

 

 

відносно осі Ox

 

I x = ∫f 2 (x) 1 + f ′2 (x) dx

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

l : y = f (x), a ≤ x ≤ b ;

 

 

b

 

 

 

 

 

відносно осі Oy

 

I y = ∫x2

1 + f ′2 (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

378

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

Моменти інерції плоскої фігури D відносно координатних осей

D : y = f (x), y = 0, x = a, x = b ;

 

 

 

 

 

1

 

b

відносно осі Ox

 

I x

=

 

f 3 (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

3 a∫

D : y = f (x), y = 0, x = a, x = b ;

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

відносно осі Oy

 

 

I y = ∫x2 f (x) dx

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

Координати центра ваги плоскої кривої l

 

 

 

 

 

 

b

 

 

= M y

 

∫x 1 + f ′2 (x) dx

 

xc

= a

 

 

M

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

∫ 1 + f ′2 (x) dx

l : y = f (x), a ≤ x ≤ b

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M x

 

∫f (x) 1 + f ′2 (x) dx

 

yc =

= a

 

b

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫ 1 + f ′2 (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

a

Координати центра ваги плоскої фігури D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

M y

 

 

 

∫x f (x) dx

 

 

xc

=

 

=

 

a

 

 

 

 

M

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫f (x) dx

D : y = f (x), y = 0, x = a, x = b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M x

 

 

 

∫f 2 (x) dx

 

 

yc

=

 

 

=

a

 

 

 

 

M

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2∫f (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

Робота змінної сили F = F(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

a ≤ x ≤ b

 

 

 

A = ∫F(x) dx

 

 

 

 

 

 

a

§8. Основні формули інтегрального числення функцій однієї змінної

379

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Невласні інтеграли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Невласні інтеграли І роду

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

∫f (x) dx ;

 

∫f (x) dx;

 

 

 

 

 

 

 

Типи

a

 

 

 

 

 

−∞

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

c

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

 

∫

f (x) dx

=

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) dx +

 

f (x) dx, c R

 

 

−∞

 

 

 

 

−∞

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

Означення

∫

f (x) dx = lim

f (x) dx , інтеграл збігається за умови

 

 

 

 

b→∞

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

існування скінченної границі справа

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

a+∞ = F(+∞ )− F(a) ,

 

Обчислення

 

 

 

 

 

 

∫f (x) dx = F(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

F(+∞ )=

 

lim F(x) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→+∞

 

 

 

 

F(x)

– первісна функції

 

f (x)

на проміжку [a, + ∞

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

∫f (x) dx

(1)

∫g(x) dx

(2)

 

 

a

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

1) 0 ≤ f (x)≤ g(x) x +[a∞,

)

 

 

Ознаки

а) інтеграл (2) збіжний

 

 

інтеграл (1) збіжний;

б) інтеграл (1) розбіжний

 

 

інтеграл (2) розбіжний;

порівняння

 

2) f (x) > 0, g(x) > 0 x [a+,∞ )

 

 

 

 

 

lim

 

f (x)

=

A> 0

 

інтеграли (1), (2) обидва

 

 

 

g(x)

 

 

 

 

 

x→+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

збігаються або обидва розбігаються

 

Інтеграл для

+∞

dx

−

збігається, якщо p >1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

порівняння

∫1

xp

 

 

 

 

 

 

 

 

p ≤

1.

 

 

 

розбігається, якщо

 

f (x)

– знакозмінна функція на проміжку [a, + ∞ )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

Достатня ознака

∫f (x) dx

(1)

∫

 

f (x)

 

dx

(2)

 

 

 

 

порівняння

a

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

інтеграл (2) збігається

 

інтеграл (1) збігається

 

380

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

Абсолютно

∫f (x) dx – абсолютно збіжний,

 

збіжний

a

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

інтеграл

 

 

якщо

∫

 

f (x)

 

dx – збіжний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

Умовно

∫f (x) dx – умовно збіжний,

 

збіжний

a

 

 

 

 

 

 

інтеграл

 

+∞

+∞

 

якщо

∫

 

f (x)

 

dx – розбіжний, а

∫f (x) dx – збіжний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

a

Невласні інтеграли ІІ роду

 

b

 

 

 

 

 

 

 

∫f (x) dx , x = a

– особлива точка функції

f (x) ,

 

a

 

 

 

 

 

 

 

lim f (x) = ∞ ;

 

 

 

 

 

 

x→ a

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

Типи

∫f (x) dx , x = b – особлива точка функції

f (x) ,

 

a

 

 

 

 

 

 

 

lim f (x) = ∞ ;

 

 

 

 

 

 

x→ b

 

 

 

 

 

 

 

b

c

b

 

 

 

f (x) dx = f (x) dx + f (x) dx , x = c , a < c < b –

 

∫

∫

∫

 

 

 

a

a

c

 

 

 

особлива точка функції f (x) ,

lim f (x) = ∞

 

 

 

 

 

 

 

x→ c

 

 

b

 

b

 

 

 

∫f (x) dx = lim

∫f (x) dx , де

x = a – особлива точка

Означення

a

ε→+ 0 a+ε

 

 

 

функції f (x) . Інтеграл збігається за умови існування

 

скінченної границі справа

 

 

 

 

b

 

 

ba+0 = F(b) − F(a + 0) ,

Обчислення

 

∫f (x) dx = F(x)

 

 

 

 

 

 

a

F(a + 0) = lim F(x) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→ +a 0

 

 

F(x)

– первісна функції f (x)

на проміжку (a, b] ,

 

x = a

– особлива точка функції f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]