Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

visshaya_matematika_chast_IV

.pdf
Скачиваний:
214
Добавлен:
14.04.2015
Размер:
10 Мб
Скачать
☆

§10. Кратні інтеграли

391

 

 

§10. Кратні інтеграли

Таблиця 10.1 – Подвійний інтеграл та його застосування

Поняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

Формула

 

 

 

 

 

 

 

 

 

співвідношення,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що визначаються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подвійний інтеграл

f (x, y) dxdy = lim

n

f (ξ,η

 

) ∆

S

 

від функції f (x, y)

∑

i

i

∫∫

 

 

λ →

 

i

 

 

 

 

 

 

по області D

D

 

 

0 i=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення подвійного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтеграла:

 

 

 

b

 

ϕ 2 (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

а) область D :

f (x, y) dxdy =

dx

f (x, y) dy

 

ϕ 1(x) ≤ y ≤ ϕ 2 (x) ,

∫∫

 

 

 

 

∫

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

a

 

ϕ 1(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

a ≤ x ≤ b ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) область D :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

ψ 2 ( y)

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ 1( y) ≤ x ≤ ψ 2 ( y) ,

f (x, y) dxdy = dy

f (x, y) dx

 

c ≤ y ≤ d .

∫∫

 

 

 

 

∫

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

c

 

ψ 1( y)

 

 

 

 

 

 

 

 

Якобіан перетворення:

 

 

 

∂x

 

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = x (u,v),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

=

∂u

 

∂v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = y(u,v).

 

 

 

∂y

 

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u

 

∂v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заміна змінних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у подвійномуінтегралі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) перехід до криволінійних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

координат u та v

f (x, y) dxdy =

 

f (x(u,v), y(u,v))

 

I

 

dudv

 

 

 

x = x (u,v),

∫∫

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

D′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = y(u,v).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) перехід до полярних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

координат ρ та ϕ

∫∫f (x, y) dxdy =

 

∫∫f (ρ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = ρ cosϕ ,

 

cosϕ ,ρ sinϕ

)ρ

dρ dϕ

 

D

D′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = ρ sinϕ ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 ≤ ρ < + ∞ , 0 ≤ ϕ < 2π .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

392

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

Продовження таблиці 10.1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

в) перехід до узагальнених

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

полярних координат

∫∫

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

x

= aρ cosϕ ,

 

 

 

 

 

cosϕ ,bρ sinϕ )abρ dρ dϕ

f (x, y)dxdy =

 

f (aρ

 

= bρ sinϕ , a > 0, b > 0

 

 

 

 

D′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 ≤ ρ < + ∞ , 0 ≤ ϕ < 2π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа SD області D R2

 

 

 

SD = ∫∫dxdy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

Об’єм тіла G , обмеженого

 

V =

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

поверхнями:

 

 

f (x, y) dxdy

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

σ1 : z = f (x, y) ≥ 0 ,

 

z

 

 

 

 

 

 

z = f ( x, y)

 

 

 

 

 

прxOyσ1 = D ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ 2 : z = 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ 3 : циліндрична поверхня

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з твірною, паралельною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

осі Oz , і напрямною L –

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

межеюобласті D

 

x

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єм тіла G , обмеженого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поверхнями:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ1 : z = f1(x, y) ,

 

V = ∫∫[ f2 (x, y) − f1(x, y)]dxdy

σ 2 :

z = f2 (x, y) ,

 

f1(x, y) ≤ f2 (x, y) ,

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

прxOyσ1 = прxOyσ 2 = D .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа Sσ поверхні

Sσ

= ∫∫1+ f x′2 (x, y) + f y′2 (x, y) dxdy

σ : z = f (x, y) , прxOyσ = D

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маса m матеріальної

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

пластинки D R2

 

m =

 

 

 

 

 

 

 

 

µ(x, y)dxdy

з густиною µ(x, y)

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня густина µсер

 

 

 

 

m

 

 

 

µ(x, y)dxdy

матеріальної пластинки, яка

 

 

 

 

 

 

∫∫

 

µсер =

 

 

=

 

D

 

 

 

 

 

 

має масу m , площу S і

 

S

 

 

 

 

dxdy

густину µ(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§10. Кратні інтеграли

393

 

 

Таблиця 10.2 – Потрійний інтеграл та його застосування

 

 

Поняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

 

 

Формула

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

співвідношення,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що визначаються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Потрійнийінтеграл від

f (x, y, z) dxdydz = lim

n

 

,ζ

) ∆ V

функції f (x, y, z) по

∑

f (ξ,η

i

∫∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

i

i

області G R3 .

G

 

 

 

 

 

 

λ → 0 i=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення потрійного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтеграла по області G :

f (x, y,z)dxdydz =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G : z1(x, y) ≤ z ≤ z2 (x, y) ,

∫∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y1(x) ≤ y ≤ y2 (x) ,

 

b

y2 (x) z2

( x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a ≤ x ≤ b .

 

= ∫dx ∫dy

∫f (x, y, z) dz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

y1( x) z1(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якобіан перетворення:

 

 

 

 

∂x

 

∂x

 

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = x(u,v, w),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u

 

 

∂v

∂w

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = y(u,v, w),

 

 

 

 

∂y ∂y ∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = z(u,v, w).

 

∂u

 

∂v

 

∂w

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂z

 

∂z

 

∂z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u

 

 

∂v

 

 

∂w

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заміна змінних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у потрійномуінтегралі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) перехід до криволінійних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

координат u , v , w

f (x, y, z) dxdydz =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = x(u,v, w),

∫∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = y(u,v, w),

= ∫∫∫f (x (u,v, w), y(u,v, w), z(u,v, w))

 

I

 

dudvdw

 

 

 

 

z = z(u,v, w).

G′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) перехід до циліндричних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

координат ρ , ϕ

, z

∫∫∫f (x, y, z) dxdydz =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = ρ

cosϕ ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = ρ

sinϕ ,

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

f (ρ

cosϕ ,ρ

sinϕ , z)ρ dρ dϕ dz

 

 

 

z = z,

 

∫∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 ≤ ρ < + ∞ , 0 ≤ ϕ < 2π ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− ∞ ≤ z ≤ + ∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

394

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

Продовження таблиці 10.2

 

1

 

 

 

 

 

2

 

в) перехід до сферичних

 

 

 

 

 

 

координат r, ϕ , θ

∫∫∫f (x, y, z)dxdydz=

x = r cosϕ

sinθ,

 

y = rsinϕ sinθ,

G

 

 

 

 

= ∫∫∫f (r cosϕ sin θ, r sinϕ sin θ, r cosθ) r2 sin θdrdϕ dθ

 

z = r cosθ,

 

G′

 

 

 

0 ≤ r < + ∞ , 0 ≤ ϕ < 2π ,

 

 

 

 

 

 

 

0 ≤ θ≤ π

 

 

 

 

 

 

Об’єм V тіла G

R3

 

V =

∫∫∫

 

dxdydz

 

 

 

 

 

 

 

G

Маса m тіла G

R 3

m = ∫∫∫µ(x, y, z) dxdydz

з густиною µ(x, y, z)

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня густина µсер тіла,

 

 

 

 

µ(x, y, z) dxdydz

яке має масу m , об’єм V і

 

m

 

∫∫∫

µсер =

 

G

 

 

=

 

густину µ(x, y, z)

 

V

∫∫∫dxdydz

 

 

 

 

 

 

 

 

G

Заряд Q , зосереджений в

 

 

 

∫∫∫

об’ємі Ω , призаданій

 

 

 

Q =

 

ρ (x, y, z) dv

об’ємній густині заряду

 

 

 

 

Ω

 

 

ρ (x, y, z)

 

 

 

 

 

 

 

§11. Криволінійні інтеграли. Поверхневі інтеграли. Теорія поля

395

 

 

§11. Криволінійні інтеграли. Поверхневі інтеграли. Теорія

поля

Таблиця 11.1 – Криволінійні інтеграли

 

Поняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

 

 

Формула

 

 

 

 

співвідношення,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що визначаються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Криволінійний інтеграл першого роду

 

 

 

 

Криволінійний

 

 

 

∫f (x, y, z) dl

 

 

n

 

 

 

 

інтеграл першого роду

 

= lim ∑

f (Mi ) ∆ li

 

від функції

f (x, y, z)

 

AB

λ →

0 i=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

по дузі

AB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення криволінійного інтеграла першого роду

 

 

а) AB R3

 

 

 

∫f (x, y, z) dl =

 

 

 

 

 

 

 

 

x = x(t),

 

 

AB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = y(t),

 

 

t2

 

 

2

 

 

2

 

2

 

AB:

 

 

= ∫f [x(t), y(t), z(t)] x′

(t)

+ y′

(t) + z′

(t) dt

 

z = z(t), t ≤ t ≤

t

2

 

 

 

 

 

1

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) AB R2

 

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

 

 

x = x(t),

 

 

∫f (x,y)dl = ∫f [x(t), y(t)] x′2 (t) + y′2 (t) dt

AB:

y = y(t), t1 ≤ t ≤ t2

AB

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

AB : y = y(x), a ≤ x ≤ b

∫f (x, y) dl = ∫f [x, y(x)] 1+ y′2 (x) dx

 

 

 

 

 

AB

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

AB : x = x( y), c ≤ y ≤ d

∫f (x, y) dl = ∫f [x( y), y] x′2 ( y) +1 dy

 

 

 

 

 

AB

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AB : ρ = ρ (ϕ ), α ≤ ϕ ≤ β

∫f (x, y) dl =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ∫f (ρ (ϕ )cosϕ ,ρ (ϕ )sinϕ )

ρ 2 (ϕ

) + ρ ′2 (ϕ ) dϕ

 

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосування криволінійного інтеграла першого роду

 

 

а) довжина l

дуги AB

 

l = ∫dl

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AB

 

 

 

 

 

396

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

Продовження таблиці 11.1

1

 

2

 

 

 

 

 

 

б) маса m матеріальної дуги

 

m = ∫µ(x, y, z) dl

 

 

AB з густиною µ=µ(x, y,z)

 

AB

 

 

 

 

 

 

Криволінійний інтегралдругого роду

 

 

 

 

 

 

Криволінійний інтеграл

 

 

 

 

 

 

 

 

другого родувід

∫Pdx

 

n

 

(F(Mi ), ∆ Si )

вектор-функції F(x,y,z)=

+Qdy+Rdz = lim ∑

 

AB

λ → 0 i=1

 

 

 

 

=P(x,y,z)i +Q(x,y,z) j+R(x,y,z)k

 

 

 

 

 

 

 

 

по дузі AB

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення криволінійного інтеграла другого роду

 

 

а) AB R3

∫P(x,y,z)dx+Q(x,y,z)dy+R(x,y,z)dz=

AB

 

 

 

 

 

 

 

AB:x=x(t), y= y(t),z=z(t) ,

tB

 

 

 

 

 

 

 

t змінюється від tA до tB

= ∫[P(x(t), y(t), z(t))x′(t) +

 

 

 

 

 

 

tA

 

 

 

 

 

 

 

 

+Q(x(t),y(t),z(t))y′(t)+R(x(t),y(t),z(t))z′(t)]dt

 

 

 

 

 

 

 

 

б) AB R2

∫P(x, y) dx + Q(x, y) dy =

 

 

 

 

 

 

AB : x = x(t), y = y(t) ,

AB

 

 

 

 

 

 

 

t змінюється від tA до tB ;

tB

 

 

 

 

 

 

 

= [P(x(t),y(t))x′(t)+Q(x(t),y(t)) y′(t)]dt

 

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

tA

 

 

 

 

 

 

 

AB : y = y(x) ,

∫P(x, y) dx + Q(x, y) dy =

 

 

 

 

 

 

AB

 

 

 

 

 

 

 

x змінюється від xA доxB ;

xB

 

 

 

 

 

 

 

= ∫[P(x, y(x)) + Q(x, y(x)) y′(x)]dx

 

 

xA

 

 

 

 

 

 

AB : x = x( y) ,

∫P(x, y) dx + Q(x, y) dy =

 

 

 

 

 

 

AB

 

 

 

 

 

 

 

y змінюється від yA до yB

yB

 

 

 

 

 

 

 

= ∫[P(x( y), y)x′( y) + Q(x( y), y)]dy

 

 

yA

 

 

 

 

 

 

 

 

P(x, y) dx + Q(x, y) dy =

 

 

∂Q

−

∂P

Формула Гріна

 

 

 

 

dxdy

∫

 

∫∫

∂x

 

∂y

 

L

 

D

 

 

 

§11. Криволінійні інтеграли. Поверхневі інтеграли. Теорія поля

397

 

 

Продовження таблиці 11.1

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

Застосування криволінійного інтеграла другого роду

 

а) площа плоскої

S = − ∫y dx ; S = ∫x dy ;

S

=

1

∫x dy − y dx

 

області D , обмеженої

2

 

кривою L

L

L

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) робота сили

A = ∫P dx + Q dy + R dz

 

 

F =(P,Q,R) вздовж

 

 

лінії L

L

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 11.2 – Поверхневі інтеграли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

Формула

 

 

 

 

 

співвідношення,

 

 

 

 

 

 

 

 

що визначаються

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

Поверхневий інтеграл першого роду

 

 

 

 

 

Поверхневий інтеграл

 

 

n

 

 

 

 

 

першого родувід

∫∫f (x, y, z) dσ = lim ∑

f (Mi ) ∆ σ i

 

функції f (x, y, z) по

σ

λ →

0 i=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поверхні σ

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення поверхневого інтеграла першого роду

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

σ : z = z(x, y) ,

f (x, y, z) dσ =

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

прxOyσ = Dxy

= ∫∫f (x, y, z(x, y))

2

 

 

 

2

(x, y) dxdy

 

 

1+ z′x

(x, y) + z′y

 

 

Dx y

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

σ : y = y(x, z) ,

f (x, y, z) dσ =

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

прxOzσ = Dxz

= ∫∫f (x, y(x, z), z)

2

 

 

 

2

(x, z) dxdz

 

 

1+ y′x

(x, z) + y′z

 

 

Dx z

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

σ : x = x( y, z) ,

f (x, y, z) dσ =

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

прyOzσ = Dyz

= ∫∫f (x( y, z), y, z)

2

 

 

 

2

( y, z) dydz

 

 

1+ x′y

( y, z) + x′z

 

 

Dy z

 

 

 

 

 

 

398

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

Продовження таблиці 11.2

 

1

 

2

Застосування поверхневого інтеграла першого роду

а) площа поверхні σ

S =

∫∫

 

 

dσ

 

 

 

σ

б) маса матеріальної

m = µ(x, y, z) dσ

поверхні σ з густиною

∫∫

 

µ=µ(x, y,z)

 

σ

 

 

 

 

 

в) заряд Q ,

зосереджений

∫∫

 

на поверхні

σ , при заданій

 

Q = γ (x, y, z)dσ

поверхневій

густині заряду

σ

 

γ (x, y, z)

 

 

 

 

 

 

 

Поверхневий інтеграл другого роду

Поверхневий інтеграл другого родувід вектор-

функції F(x,y,z)=

=P(x,y,z)i +Q(x,y,z) j+R(x,y,z)k

по стороні поверхні σ , визначеної одиничним нормальним вектором n = (cosα ,cosβ ,cosγ ) .

∫∫(F,n) dσ =

 

 

σ

=

(Pcosα

+ Q cosβ + Rcosγ ) dσ =

∫∫

 

σ

 

 

 

= lim ∑n

(F(Mi ),n(Mi )) ∆ σ i

 

λ → 0 i=1

Обчислення поверхневого інтеграла другого роду

а) проектування на всі три

(Pcosα

+ Q cosβ + Rcosγ ) dσ =

координатні площини

∫∫

 

 

 

σ

 

 

 

σ : z = z(x, y) , прxOyσ = Dxy

 

= ±

P(x( y, z), y, z) dydz ±

σ : y = y(x, z) , прxOzσ = Dxz

 

 

∫∫

 

 

Dy z

 

σ : x = x( y, z) , прyOzσ = Dyz

±

Q(x,y(x,z),z)dxdz ± R(x,y,z(x,y))dxdy

 

∫∫

 

∫∫

 

Dxz

 

Dx y

 

знак вибирається відповідно до знака cosα ,

 

cosβ , cosγ

на σ

 

 

 

 

 

 

§11. Криволінійні інтеграли. Поверхневі інтеграли. Теорія поля

399

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 11.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) проектування на одну

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з координатних площин

∫∫(F,n) dσ =

∫∫

 

 

(F,n)

 

 

 

 

 

dxdy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ : z = z(x, y) , прxOyσ = Dxy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosγ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

Dx y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z=z( x,y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(F,n) dσ =

 

 

 

(F,n)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dxdz

 

 

σ : y = y(x, z) , прxOzσ = Dxz

 

∫∫

 

 

 

cosβ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

Dx z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y= y( x,z)

 

 

 

 

(F,n) dσ =

 

 

 

 

 

 

(F,n)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dydz

 

 

σ : x = x( y, z) , прyOzσ = Dyz

 

∫∫

 

 

cosα

 

 

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

Dy z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x=x( y,z)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P dydz + Q dxdz + R dxdy =

 

 

 

 

 

Формула

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂P

 

 

 

 

 

 

∂Q

 

 

∂R

 

 

 

 

Остроградського-Гаусса

 

 

 

 

=

∫∫∫

 

+

 

 

 

 

 

+

 

 

dxdydz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y

∂z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ – зовнішня сторона замкненої поверхні,

 

 

що обмежує тіло G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫P dx + Q dy + R dz =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂Q ∂P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂R ∂Q

 

 

Формула Стокса

=

∫∫

 

−

 

dxdy +

 

 

 

−

 

dydz +

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y

∂z

 

 

 

 

σ

 

 

∂x

 

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂P

 

 

∂R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

−

 

 

 

 

 

 

dxdz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x

 

 

 

 

 

 

 

орієнтація кривої L узгоджена з вибором

 

 

сторони поверхні σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосування поверхневого інтеграла другого роду

 

 

 

Обчислення кількості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рідини Π , що протікає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

через поверхню σ

 

 

 

 

 

 

 

 

Π =

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в одиницю часу в сторону,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(v,n) dσ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначену напрямом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вектора нормалі n , якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F(x, y, z) = v(x, y, z) –

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

швидкість руху рідини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

400

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

Таблиця 11.3 – Теорія поля

Поняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

співвідношення,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що визначаються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скалярне поле

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скалярне поле u(M )

 

 

 

 

 

 

 

 

u(M ) = u(x, y, z)

 

 

 

 

 

Поверхня рівня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x, y, z) = C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінія рівня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x, y) = C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна за напрямом

 

 

∂u =

∂u cosα

 

+

∂u cosβ

 

+

∂u cosγ

l = (cosα , cosβ , cosγ )

 

 

∂l

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂z

 

 

Градієнт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u

 

 

 

 

 

∂u

 

 

 

∂u

 

 

gradu(x, y, z)

 

= ∂x i + ∂y

j + ∂z k

 

 

 

 

Векторне поле

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Векторне поле a(M )

a(M ) = P(x, y, z)i + Q(x, y, z) j + R(x, y, z)k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дивергенція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂P

 

∂Q

 

 

 

∂R

 

 

 

 

 

 

 

 

div a = ∂x + ∂y + ∂z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

j

 

k

 

 

 

 

 

 

∂R

 

 

∂Q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂

∂

 

∂

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

rota =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

∂y

 

−

 

 

 

 

 

i +

 

 

 

 

∂x

∂y ∂z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ротор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂z

 

 

 

 

 

 

 

 

P

Q

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂P

−

∂R

j +

∂Q

−

∂P

 

 

 

 

 

 

+

∂z

∂x

 

 

∂x

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y

 

 

 

Π =

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a,n) dσ =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Потік

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Pcosα + Q cosβ + Rcosγ ) dσ =

 

an dσ

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

Лінійний інтеграл

 

∫(a,dr) = ∫P dx + Q dy + R dz = ∫aτ dl

 

 

L

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

Циркуляція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C = ∫(a,dr)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула

 

 

 

Π =

∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫∫

 

 

 

 

 

Остроградського-Гаусса

 

 

 

 

 

 

(a,n) dσ =

 

 

 

 

div a dV

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]