Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

visshaya_matematika_chast_IV

.pdf
Скачиваний:
214
Добавлен:
14.04.2015
Размер:
10 Мб
Скачать
☆

 

 

§5. Границі. Неперервність

 

 

 

 

 

 

361

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 5.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x ~ sin x ~ tg x ~ arcsinx ~ arctg x ~ ln(1+ x) ~ ex −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x →

0

 

 

 

 

 

 

Еквівалентні

 

u(x) ~ sinu(x) ~ tgu(x) ~ arcsinu(x) ~ arctgu(x) ~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~ ln(1+ u(x)) ~ eu( x) −1 ,

 

 

 

 

 

нескінченно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

малі

 

u(x) →

0 при x →

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a x −1 ~ xlna ,

loga

(1+ x) ~

 

x

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1+ x)µ −1 ~ µx

 

 

 

 

 

 

 

при x →

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еквівалентні

 

 

 

 

 

 

 

Pn (x) = a0 xn + a1xn−1 +…+ an ~ a0 xn

 

нескінченно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

при x →

∞

 

 

 

 

 

великі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця

 

1)

 

c

 

= ∞

, c ≠ 0 ; 2)

∞

= ∞ ;

 

3)

c

= 0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

визначеностей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4)

 

0

= 0 ;

 

 

 

5) c ∞ = ∞ , c ≠ 0 ; 6) ∞ ∞ = ∞ ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

 

 

8) 0∞

 

 

 

 

9) ∞ ∞

 

 

 

 

7) ∞ + ∞ = ∞ ;

= 0 ;

 

= ∞ .

 

Типи

 

 

 

 

0

,

 

 

∞

,

{0 ∞

},

{∞

− ∞

}, {1∞ },

{∞

0 }, {00 }

 

невизначеностей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim f (x) = f (a) ;

 

 

 

 

 

Неперервність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x → a

 

 

f (a) = 0 ;

 

 

 

 

 

функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim ∆

 

 

 

 

 

в точці x = a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∆ x→

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (a + 0) = f (a − 0) = f (a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрив першого роду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (a + 0),

f (a − 0) ;

 

 

 

 

 

а) усувний;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (a + 0) = f (a − 0) ≠ f (a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

f (a + 0) = f (a − 0) , якщо функція

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

невизначена при x = a ;

 

 

 

 

 

б) стрибок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (a + 0) ≠

f (a − 0)

 

 

 

 

 

 

 

Хоча б одна з границь

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрив другого роду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (a + 0),

f (a − 0)

 

 

 

 

 

 

 

не існує або дорівнює нескінченності.

 

 

 

 

362

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

§6. Основні формулидиференціального числення функцій однієї змінної

Таблиця 6.1 – Основні правила та формули диференціювання

 

 

 

 

 

Основні правиладиференціювання

1.

C′ = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

2.

(Cu)′ = Cu′.

 

 

 

 

 

3.

(u ± v)′ = u′ ± v′ .

 

 

 

 

4.

(u v)′ = u′ v + u v′ .

 

 

 

5.

 

u ′

=

u′ v − u v′

,

v

≠

0 .

 

 

 

v

2

 

 

v

 

 

 

 

 

 

6.

(f (u))′x

= f ′ u′ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

x

 

 

 

 

7.

x′ =

1

 

, де

x = x( y)

 

– обернена функціядля функції y = y(x) .

 

 

 

 

 

y

y′x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут C – стала,

u = u(x),

v = v(x) .

Правило диференціювання добутку n функцій

u = u(x), v = v(x), w = w(x),…, z = z(x) :

(u v w…z)′ = u′ v w…z + u v′ w…z +…+ u v w…z′ .

Основні формулидиференціювання

1.

(uα )′ = α uα −1 u′, α R .

2.

(loga u)′ =

 

 

 

1

 

 

u′ .

 

 

uln a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

(lnu)′ =

1

 

u′ .

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

(au )′ = au lna u′ .

5.

(eu )′ = eu u′ .

 

 

 

6.

(sinu)′ = cosu u′ .

7.

(cosu)′ = −sinu u′ .

8.

(tgu)′ =

 

 

 

1

 

 

u′ .

 

2

u

 

 

 

cos

 

 

 

9.

(ctgu)′ = −

 

1

 

 

u′.

sin2 u

§6. Основні формули диференціального числення функцій однієї змінної 363

Продовження таблиці 6.1

10.

(arcsinu)′ =

1

 

u′ .

1− u2

 

 

 

 

11.

(arccosu)′ = −

1

u′.

 

 

 

 

 

1− u2

12.

(arctgu)′ =

 

1

u′.

1+ u2

13.

(arcctgu)′ = −

1

u′ .

 

1+ u2

14.(shu)′ = chu u′ .

15.(chu)′ = shu u′ .

16.

(thu)′ =

1

 

u′ .

 

 

 

 

 

ch2u

 

17.

(cthu)′ = −

 

1

u′ .

 

 

 

 

 

 

sh2u

Тут u = u(x) . Якщо u(x) = x , то u′(x) = x′ = 1 .

Таблиця 6.2 – Основні поняття та формули

Поняття

 

або

Формула

співвідношення,

 

що визначаються

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна

 

 

y′ =

lim

∆

y

 

 

 

 

 

 

∆

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∆

x→ 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диференціал

dy = y′ ∆ x

 

або

dy = y′ dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна n -го порядку

 

d n y

 

(n)

 

 

 

(n−1)

′

 

 

 

 

= f

 

 

( x) =

(f

 

 

 

( x))

 

 

 

dx n

 

 

 

 

 

 

 

 

(u v)(n) = ∑n

Cnk u (n−k ) v (k ) .

 

 

 

 

 

 

 

k =0

 

 

 

 

 

 

Формула Лейбніца

Тут u (0)

= u ,

v (0) = v ,

Cnk

– число

 

 

комбінацій з n по

k ,

Cnk

=

 

n!

.

 

(n − k )!k !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

364

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

Продовження таблиці 6.2

 

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідні від функції,

 

 

 

y′x =

 

y′

 

 

 

 

 

заданої параметрично

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

x′

 

 

 

 

 

x = x(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( y′x )′t

 

 

 

 

 

y = y(t).

 

 

y′′xx

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xt′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диференціал n -гопорядку

 

 

d n y = d(d n−1y)

 

 

 

Таблиця 6.3 – Застосування похідної

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

 

Формула

 

 

 

 

 

співвідношення,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що визначаються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння дотичної

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

до кривої y = f (x)

 

y − y0 = f ′(x0 )(x − x0 )

 

уточці (x0 , y0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння нормалі

 

y − y0 = −

 

 

 

 

1

 

 

(x − x0 )

 

до кривої y = f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

′(x0 )

 

уточці (x0 , y0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кут між двома кривими

 

 

 

f2′(x0 ) − f1′(x0 )

 

 

y = f1(x) та y = f2 (x)

 

tgϕ =

 

 

 

1+ f1′(x0 )

f2′(x0 )

 

уточці їх перетину (x0 , y0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Припрямолінійному русі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точкиз законом руху s = s(t) :

 

 

v = s′(t) ;

 

 

 

 

швидкість v ;

 

 

 

 

 

 

прискорення a

 

 

a = s′′(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Коші

 

f (b) − f (a)

=

 

 

f ′(c)

 

, c

(a,b)

 

(відношення скінчених

 

 

 

 

 

 

 

 

g(b) − g(a)

 

 

g′(c)

 

 

приростів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Лагранжа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c (a,b)

 

(формула скінчених

f (b) − f (a) = f ′(c)(b − a) ,

 

приростів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§6. Основні формули диференціального числення функцій однієї змінної

 

365

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 6.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правило Лопіталя розкриття невизначеностей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тип невизначеності

 

 

 

Правило розкриття невизначеності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо функції

 

f (x)

та g(x) :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) задовольняють умови теореми Коші в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

околі точки x = a (неперервні, диференці-

 

 

 

 

f (x)

 

 

0

 

йовні,

g′(x) ≠

0 );

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

=

 

 

 

2)

 

f (x), g(x)

→

 

0 (або до ±∞ )

 

 

 

 

 

 

 

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→ a

 

 

0

 

при x →

a ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

∞

 

3) lim

f ′(x)

 

(скінченна або нескінчен-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

x→

a

g′(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→ a

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на, рівна +∞

 

 

 

або −∞

), то

 

 

lim

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→

a

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

причому lim

 

f (x)

 

= lim

 

f ′(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x)

 

g′(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→

 

a

 

 

 

→x a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) →

0,

 

g(x→)∞

 

 

 

 

 

 

 

при x →

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f g =

 

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim f (x) g(x) = {0 ∞ }

 

 

 

 

 

 

 

1 g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

x→ a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f g =

 

 

g

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

f

 

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) → +∞

 

,

 

 

g(→x+∞)

 

 

 

 

 

 

при x →

 

a

 

 

 

 

lim [ f (x) − g(x)] = {∞ − ∞

}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

−

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

g

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

x→

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f − g =

 

 

 

 

−

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

 

g

 

 

 

 

f

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

→

 

 

 

1,

 

 

g→ ∞

 

 

 

 

 

,

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

g

= e

g ln f

;

 

 

 

 

 

f

→ ∞

 

,→ g

 

 

 

0,

або

 

 

 

 

 

lim [ f (x)]g(x) = {1∞ } ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

→

 

 

 

0,

 

 

g→

 

 

 

0.

 

 

 

 

 

 

 

 

x→ a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або {∞

0

} , або

0

 

 

 

 

lim f g

= lim eg ln f

 

 

 

 

 

 

lim g ln f

 

 

 

 

 

 

{0 }

 

 

 

 

 

= ex→

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→

a

 

 

 

 

 

 

→x

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim g ln f = {0 ∞ }

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

або

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→ a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

366

 

 

 

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 6.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Тейлора

 

 

 

 

 

 

 

n

f

(k)

(a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для функції f (x) з центром

 

 

 

f (x) = ∑

 

 

 

(x − a)k

+ R n(x)

 

 

 

 

 

 

 

розкладу в точці x = a

 

 

 

 

 

 

 

k=0

 

 

k!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишковий член у формі

 

 

 

 

R n(x) =

f (n+1) (ξ)

(x − a)n+1 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лагранжа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n +1)!

 

 

 

 

 

 

ξ= a + θ(x − a) , 0 < θ< 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишковий член у формі

 

 

 

 

R

n

(x) = o((x − a)n ) ,

 

x →

 

a

 

 

Пеано

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Маклорена

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

f

(k)

(0)

 

 

 

 

 

 

 

(Тейлора при a = 0 )

 

 

 

 

f (x) = ∑

 

 

xk

+ R n(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=0

k!

 

 

 

 

 

 

Основні розклади

функцій за формулою Маклорена

 

 

 

 

 

ex = ∑n

xk

+ o(xn ) ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k = 0 k!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin x = ∑n

(−1)k−1

x2k−1

 

+ o(x2n ) ;

cos x = ∑n

 

(−1)k

x2k

 

+ o(x2n+1) ;

 

(2k −1)!

 

(2k)!

 

 

k = 1

 

 

 

 

 

 

 

 

k = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln (1+ x) = ∑n

(−1)k −1

xk

+ o(xn ) ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k = 1

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1+ x)m = 1+ ∑n

m(m −1) … (m − k +1)

 

xk + o(xn ) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k = 1

 

 

 

 

k!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екстремуми функцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Необхідна умова локального екстремуму функції f (x)

в точці x0

 

 

 

 

f ′(x0 ) = 0 або f ′(x0 )

не існує

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатні умови локального екстремуму в точці x0

 

 

І правило.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f ′(x)

змінює знак з “+” на “–“ в околі O(x ,δ)

 

 

 

 

f (x ) = y

max

;

f ′(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

змінює знак з “–” на “+“ в околі O(x0 ,δ)

 

 

 

 

f (x0 ) = ymin ;

f ′(x)

не змінює знака в околі O(x0 , δ)

 

 

 

f (x0 ) ≠

ymax , f (x0 ) ≠ ymin .

ІІ правило.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f ′′(x0 ) < 0

 

f (x0 ) = ymax ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f ′′(x0 ) > 0

 

f (x0 ) = ymin ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f ′′(x0 ) = 0

 

потрібне додаткове дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§7. Основні формули диференціального числення функцій багатьох змінних 367

§7. Основні формули диференціального числення функцій багатьох змінних

Поняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

співвідношення,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що визначаються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція n змінних

u = f (x1, x2 ,…, xn ) = f (x) = f (P)

Функція двох змінних

 

 

 

 

 

 

 

z = f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повний приріст

∆ u = f (x1 + ∆ x1,…, xn + ∆ xn ) −

 

f (x1,…, xn )

Частинний приріст

∆ xk u = f (x1,…, xk + ∆ xk ,…, xn ) − f (x1,…, xn )

по змінній xk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = f (x1, x2 ,…, xn )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частинна

 

 

 

 

 

 

∂u

 

 

=

 

 

lim

 

 

∆ x

k

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂xk

 

 

 

 

 

 

∆ xk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

похідна

 

 

 

 

 

 

 

∆

 

xk →

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂z

=

lim

∆

 

x

z

 

,

 

∂z

 

=

 

lim

 

∆

 

y z

 

 

 

∂x

 

 

∆ x

 

 

∂y

 

 

 

 

∆ y

 

 

 

 

∆ x→

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∆

 

y→

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = f (x1, x2 ,…, xn )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повний

 

 

 

 

 

 

du = ∑n

∂u

 

dxi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

диференціал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i=1 ∂xi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz =

 

∂z

dx +

 

∂z

dy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = f (x1, x2 ,…, xn ) , xi = ϕ i (x1 ), i =

 

 

 

2, n

Формула

 

 

 

du

 

 

 

∂u

 

 

 

 

n

 

 

 

 

∂u dxi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

+ ∑

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

∂x

 

 

 

 

∂x

i

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

повної похідної

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

i=2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

u = f (x, y, z) , y = y(x) , z = z(x)

 

 

 

 

du

=

∂u

+

 

∂u

dy

+

 

 

∂u dz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

∂x

 

 

 

∂y dx

 

 

∂z dx

368

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = f (x1, x2 ,…, xn ) , xi = ϕ i (t1,…,tm )

 

Формула

 

 

 

 

 

 

 

∂u

= ∑n

 

∂u

∂xi ,

 

j =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1, m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для похідної

 

 

 

 

 

 

∂t j

 

 

 

 

 

i=1 ∂xi ∂t j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = f (x, y) ,

x = x(u,v),

 

y = y(u,v)

 

 

складної функції

 

∂z

=

∂z ∂x

+

∂z ∂y

 

;

 

 

 

∂z

=

 

∂z ∂x

+

 

∂z ∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u

 

∂x ∂u

 

 

 

 

 

∂y ∂u

 

 

 

 

 

 

 

 

∂v

 

 

 

∂x ∂v

 

 

 

∂y ∂v

Похідні функції, заданої неявно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) F(x1, x2 ,…, xn ,u) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u

 

 

 

 

 

 

 

 

Fx′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −

 

 

 

 

 

i

 

,

 

 

i =

1, n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x

 

 

 

F′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) F(x, y) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

= −

Fx′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

F′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в) F(x, y, z) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

∂z

 

 

 

 

 

 

F′

 

;

 

 

 

 

 

∂z

 

 

 

 

 

Fy′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x

 

= − F′

 

 

 

 

 

 

∂y

= − F′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диференціал другого порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n

 

 

 

 

∂

2

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) u = f (x1, x2 ,…, xn )

 

 

 

 

 

 

d 2u = ∑∑

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dxi dx j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i=1 j=1 ∂xi∂x j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) z = f (x, y)

 

d 2 z =

∂2 z dx2

+ 2

 

 

 

∂2 z

dxdy +

∂2 z dy2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y2

 

 

 

 

 

 

 

d

2

u

=

∂2u

dx

2

 

+

 

∂2u

 

dy

2

 

+

∂2u

dz

2

+

 

 

 

 

 

 

∂x2

 

 

 

∂y2

 

 

 

∂z

2

 

 

 

 

 

в) u = f (x, y, z)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂2u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂2u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂2u

 

 

 

 

 

 

+2

dxdy +

2

 

dxdz

+

2

dydz

 

 

∂x∂y

 

∂x∂z

∂y∂z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P : F(x, y, z) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння

 

K : Fx′(M0 )(x − x0 ) + Fy′(M0 )(y − y0 ) +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+Fz′(M0 )(z − z0 ) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дотичної площини K до

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поверхні P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P :

 

z = f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в точці M0 (x0 , y0 , z0 )

K : f

′(x

0

, y

0

)(x − x

0

) +

 

f ′

(x

0

, y

0

)( y

− y

0

) −

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−(z − z0 ) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§7. Основні формули диференціального числення функцій багатьох змінних

 

 

369

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P : F(x, y, z) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N :

 

 

 

 

 

x − x0

 

 

 

 

=

 

 

 

y − y0

 

=

 

 

z − z0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fx′(M0 )

 

 

Fy′ (M0 )

 

 

 

Fz′(M0 )

 

 

 

нормалі N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

до площини P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P : z = f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в точці M0 (x0 , y0 , z0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

N :

 

 

 

 

 

x − x0

 

 

 

 

 

=

 

 

 

y − y0

 

 

 

 

=

z − z0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

′(x

0

, y

0

 

)

 

 

f ′

(x

0

, y

0

)

 

 

−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = f (x1, x2 ,…, xn ) = u(M )

 

(m +1) раз

 

 

 

 

 

 

 

диференційовна воколі точки M0

O(M0 )

 

Формула Тейлора

 

u(M ) = u

 

 

M0

+ ∑m

1

 

d k u

 

M0

+

 

 

 

 

 

 

1

 

 

d m+1u

 

N ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(m

+1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

O(M0 )

 

 

 

 

 

k=1 k!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розкладуфункції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в околі точки M0

f (x, y) = f (M0 ) +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

∂f (M

 

 

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂f (M

 

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

(x − x

0

 

) +

 

 

 

 

 

 

0

 

( y − y

0

)

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1!

 

 

 

 

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

∂2 f (M

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

0

 

(x − x0 )

2

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

2

∂2 f (M

0

)

(x − x0 )(y

 

− y0 ) +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ∂

2

 

f (M0 ) ( y

− y0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 +…+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

∂

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x − x0 )

+

 

 

 

 

 

 

( y − y0 )

 

 

 

f (M0 ) + o(ρ

 

 

) ,

 

 

m!

 

∂x

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ = (x − x0 )2 + ( y − y0 )2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Необхідні умови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = f (x1, x2 ,…, xn )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

екстремуму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0,

i = 1, n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂xi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в точці M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

du

 

M0

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

370

Глава 7. Довідковий матеріал

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = f (x1, x2 ,…, xn )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d 2 u

 

M0

> 0 u(M

0

) = u

min

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d 2 u

 

< 0 u(M

)

= u

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d 2 u

 

 

 

≠

 

 

0, d

2 u

 

 

 

– знакозмінна квадратична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатні умови

 

форма

 

u(M 0 ) ≠

umin ,

u(M 0 ) ≠

 

umax ;

 

 

d 2 u

 

 

 

= 0 – потрібне додаткове дослідження.

 

 

 

екстремуму

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в точці M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂

2

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

= ∂

 

 

z

 

 

 

 

 

,

a

 

=

 

 

 

 

 

 

 

, a = ∂

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

∂x2

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

∂x∂y

 

 

 

 

 

22

 

∂y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∆ = a , ∆ = a

 

a − a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

11

 

 

 

2

 

 

 

 

11

 

 

22

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2 z

 

 

> 0 ∆ > 0,∆ >

 

 

 

0

 

z (=M

 

 

) z ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2 z

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

min

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< 0 ∆ < 0,∆ >

 

 

 

0

 

z (=M

 

 

) z

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∆

 

 

 

M0

 

 

0

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1∆, <2

 

 

 

z (≠M0 )

 

 

 

zmin ,

z (≠M0 ) zmax ;

 

 

∆ 2= 0

 

 

 

 

потрібне додаткове дослідження.

 

Умовнийекстремум

 

 

 

 

u = f (x1, x2 ,…, xn ) →

 

max (min)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

Ω

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ω : ϕ i (x1,…, xn ) = 0, i =

 

, m < n

 

 

 

 

 

 

1, m

 

 

 

 

L(x1,…, xn ,λ 1,…,λ m ) = f (x1,…, xn ) +

 

 

Функція Лагранжа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ∑m λ k ϕ

k (x1,…, xn ) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ k – множники Лагранжа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i = 1, n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Необхідні умови

 

 

 

 

 

 

 

= 0,

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂xi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

умовного екстремуму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ

 

(x

, x

 

,…, x

 

 

) = 0,

k =

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

2

n

1, m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатні умови

 

 

 

 

 

d 2 L(M0 ) > 0

 

 

 

u(M0 ) = umin

 

 

 

 

 

 

 

умовного екстремуму

 

 

 

 

 

d 2 L(M0 ) < 0

 

 

 

u(M0 ) = umax

 

 

 

 

 

 

 

в точці M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]