Кличний відмінок

Кличний відмінок посилює стилістичні функції звертань, надає їм української національної специфіки та колоритності. Його мають усі іменники першої, другої та третьої відмін в однині.

У кличному відмінку однини іменників першої відміни треба вживати закінчення -о (тверда група): дружино, перемого, сестро; -е (м’яка та мішана групи): воле, земле, Катре; -є (іменники м’якої групи після голосного та апострофа): Маріє, мріє, надіє, редакціє, сім’є, а також Іллє; -ю (деякі пестливі іменники цієї ж групи): бабусю, доню, матусю, татусю.

Іменники другої відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчень -у, -ю, -е. На -у закінчуються іменники твердої групи (зокрема з суфіксами -ик, -ок, -к), власні імена з основою на г, х, к і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): батьку, синку, критику, супутнику, Людвігу, читачу, товаришу; також діду, тату й под. Закінчення -ю мають іменники м’якої групи: Андрію, Василю, Віталію, Грицю, Юрію, краю, Ігорю, розмаю, ясеню, бійцю, знавцю, царю, кобзарю.

На -е закінчуються іменники твердої групи (вітре, Дніпре, Мар’яне, Степане, друже, козаче, командире, Києве, Лебедине, Львове, Херсоне), частина іменників мякої групи на -ець: (женче – від жнець, хлопце, шевче – від швець), іменники мішаної групи (пісняре, газетяре, стороже, тесляре, Дороше, Довбуше).

У звертаннях, що складаються з загальної назви та імені, такі іменники вживаємо в кличному відмінку: брате Петре, тітко Марфо, колего Іване. А якщо до звертань входять імя по батькові, форму цього відмінка мають обидва компоненти: Володимире Петровичу, Надіє Власівно, Валентине Кузьмичу (або Кузьмовичу), Галино Сергіївно. У звертаннях, де є загальна назва та прізвище, у формі кличного відмінка виступає перше слово, а друге – в називному: товаришу Іваненко, депутате Семенчик, кореспонденте Корольов. Коли ж у звертанні лише загальні назви, то їх обох подаємо в кличному відмінку: пане лейтенанте, добродію ювіляре. Хоч автори нового “Українського правопису” вважають, що друге слово може мати і форму називного: пане лейтенант, добродію ювіляр.

Вправи та завдання

1. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.

Юрій, Петро, Олександр, Михайло, Євген, Іван, Степан, Андрій, Максим, Анатолій, Леонід, Віталій, Віктор, Федір, Дмитро.

2. З поданими прізвищами складіть речення так, щоб вони стояли в чоловічому і жіночому роді в давальному та орудному відмінках.

Кравчук, Михайленко, Ревенко, Рябцун, Адамович, Cамійленко, Кузьмук, Бойко.

3. Перепишіть слова, на місці крапок поставте відповідні букви, усно сформулюйте правила.

а) Е, Є, О:

С...вастьянов, С...м...нов, С...рг...єв, Єрмола...в, Євстигн...єв, Кесар...в, Варфолом..єв, Арт...м...в, Аник...єв, Лазар...в, Дороф...єв, Авд...єв, Ж...л...знов, Хрущ...в, Горбач...в, Радищ...в, Риж...в, Ал...кс...єв, М...шков, С...ров, Р...пнін, Горд...єв, Дальц...в, Козир...в, Казанц...в, Гач...в, Бариш...в, Давидич...в, Ас...єв, Горбовц...в, Грач...в, Гур...єв, Гл...бов, Гн...дич;

б) И, І, Ї:

Кост..рев, Вас...льєв, Дм...тр...єв, Кал...н...н, Порф...р’єв, Пр...нцев, С...б...рцев, Гол...ц...н, Кун...ц...н, Н...л...н, Н...к...т...н, М...ш...н, Ч...рков, Щ...тов, Прош...н, Ракуш...н, Рощ...н, Кож...н, Наж...мов, Меж...ров, Альош...н, Євт...х...єв, Крап...в...н, Н...к...тов, Рєзч...ков, Котовщ...ков, Адамов...ч, Крашен...н...ков, Андронн...ков, Крас...льщ...ков, Крас...цький, Бун...ч, Друж...н...н, Л...вш...ц;

в) апостроф, м’який знак, буквосполучення ЙО, ЬО:

Авер...янов, Гур...єв, Мар...їн, Прокоф...єв, Агап...єв, Азар...єв, Лур...є, Мар...єв, Артем...єв, Аляб...єв, Лук...янов, Арсент...єв, Васил...єв, Демент...єв, Євген...єв, Дегтяр...ов, Ал...ошин, Анастас...єв, Леонт...єв, Марес...єв, Золотар...в, Леб...дкін, Мурав...в, Солов...в, В...яземський, В...яльцев.