Вживання м’якого знака

М’який знак (ь) вживається

1. У власне українських словах
1. Для позначення м’якості приго-лосних д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад:		будь, молотьба, мазь, мить, кінь, гедзь
2. На позначення м’яких приго-лосних перед о в середині складу та у прикметниках м’якої групи, які є першою частиною складно-го слова:		льон, сьомий, тьохкати, давньо-грецький, середньовічний, синьо-фіолетовий, задньоязиковий
3. У суфіксах -ськ(ий), -ськ(о), -ськість, -зьк(ий), -зьк(о), -зькість, -цьк(ий), -цьк(о), -иськ(о): А л е: м’який знак не пишеться у випадках, коли з, с у сполуче-ннях з літерою к не творять суфіксів -зк-, -ск-:		київський, запорізький, Городець-кий, військо, близько плоский, в’язкий, різкий (різкість, в’язкість)
4. У прізвищах із суфіксами -еньк-, -оньк-, -уньк-, -іньк-:		Біленький, Махонько, Колінько, Старунько
5. Після л перед наступною літерою на позначення приголосного (крім л): А л е: м’який знак не пишеться після літери на позначення твердого л у сполученнях -лк-, -лц-, -лч-:		більший, кільце, спільний балка (балці), спілка (спілці), спілчанський, Наталка (Наталчин, Наталці) (але: Галка, Гальчин, Гальці);
6. У Р.відм. множини ж.р. м’якої групи І відміни та іменників ІІ віміни с.р. на -ин(я), -ц(е):		спиць, поверхонь, друкарень, знань, кілець.
2. У російських прізвищах
після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї та перед приголосними:		Дьяков, Третьяков, Ананьєв, Панкратьєв, Васильєв, Вольнов, Коньков.
3. В іншомовних словах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н
1. Перед я, ю, є, ї , йо:	ательє, мільярд, Кордільєри, павільйон, Ньютон, Мольєр, компаньйон
2. Відповідно до вимови після л перед приголосними:	фільм, альбатрос, мольберт
3. Відповідно до вимови в кінці слів:	магістраль, білль, джоуль, Рафаель, Гегель

М’який знак не вживається

1. Після м’яких приголосних (крім л), якщо за ними йдуть інші приголосні:	вінця, радість, ланцюг, свято, сьогодні, щастя (але: різьбяр, тьмяний і похідні від них)
2. Після р у кінці складу або слова:	Кобзар, секретар, перевір, чотирма, Харків (а л е: Горький)
3. Після приголосних б, п, в, м, ф та шиплячих ж, ч, ш, щ в кінці слова:	степ, кров, піч, кущ, ідеш, їж
4. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о):	громадянство, ніжинський, менший, але: доньчин (бо донька)
5. У прізвищах після н, д, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин:	Рудченко, Грінченко, Ватчук, Франчук, Гринчишин
6. Між літерами, що позначають подвоєні приголосні:	буття, ранній, колосся, збіжжя

Правопис префіксів

1. Від-, під-, над-, об-, між- без зміни кінцевого приголосного: відстань, міжрегіональний, обмірковувати, надзвичайний.

2. Роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: розгадати, безмежний, возвеличити.

3. З- перед голосними та дзвінкими і сонорними приголосними: зробити, з’їхати, зекономити.

4. С- перед коренем, що починається звуками [к], [п], [т], [ф], [х]: сказати, сформувати, стверджувати, спитати, схилити.

5. Зі-, якщо корінь починається двома (трьома) приголосними: зірвати, зігріти, зіставлення.

6. Пре- для вираження збільшеної міри ознаки, якості, близький за значенням до слова дуже: предобрий, премудрий.

7. При- у словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії: прилетіти, присісти, приборкати.

8. Прі- у словах: прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий.

Іншомовні слова з частинами пре-, при- треба запам’ятати.

Пре-		При-
президент	прейскурант	привілей
президія	престиж	призер
презент	претендент	принцип
презентація	претензія
прем’єра	презумпція

Спрощення в групах приголосних

Іноді у власне українських словах при словозміні чи словотворенні збігаються три і більше приголосних, що утруднює вимову, тому один приголосний випадає, тобто відбувається спрощення.

с тн сн	честь – чесний
с тл сл	щастя – щасливий
ж дн жн	тиждень – тижневик
з дн зн	виїздити – виїзний
с лн сн	масло – масний

Спрощення не відбувається:

• у власне українських словах, які треба запам’ятати:

зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, шістдесят, шістсот, випускний, пропускний;

• у словах іншомовного походження: контрастний, студентський, гігантський, парламентський, агентство.

Зміни приголосних при словозміні та словотворенні

Зміни кореневих приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о).

г

ж + –ськ–, –ств– –зьк–, –зтв–

з

Рига – ризький, убогий – убозтво, Париж – паризький.

к

ч + –ськ–, –ств– –цьк–, –цтв–

ц

Викладач – викладацький, юнак – юнацтво, Кременець – кременецький

х х

ш + –ськ–, –ств– ш –ськ–, –ств– .

с с

Чех – чеський, товариш – товариство, Одеса – одеський.

• (г, ж, з) + ш(ий) = жч

Дорогий - дорожчий, вузький – вужчий.

• (с) + ш(ий) = щ

Високий - вище – вищий.

• (-ськ, -цьк, -ск) + ин(а) = чч, (-ськ, -цьк, -ск) + ин(а) = щ

Німецький - Німеччина ліска - Ліщина

• (к, ц) + н(ик, ий) = чн(ик, ий)

Молоко - молочний, рука – ручний.

• (здж) = (ждж), (д) = (дж)

Їздити - їжджу сидіти - сиджу

Вправи та завдання

1. Поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф:

А. Зобов..язання, п..ятниця, з..ясований, об..єднання, пред..явлення, св..ятковий, зв..язок, з..економити, об..єкт, вуз..кий, в..яз..кий, гір..кий, ін..ший, п..ят..десят, таріл..ці.

Б. Автопавіл..йон, ал..янс, вал..юта, н..юанс, кон..юнктура, фаміл..ярний, Х..юстон, Севіл..я, л..юкс, дос..є, п..єдестал, порт..єра, міл..йонер, комп..ютер, ін..єкція, транс..європейський, М..юнхен.

2. Від поданих слів утворіть нові з префіксом з- чи його варіантами с-, зі-, поясніть правопис кожного з них:

Робити, рівняти, лити, цідити, жати, бігати, вести, горіти, сунути, кріпити, палити, творити, ховати, ходити, формувати, формулювати, ставити, кликати, єднати, хвалити.

3. До поданих слів доберіть антоніми з префіксами, запишіть їх, виділіть префікс.

Загортати, зав’язка, об’єднати, одружуватись, загадка, зустрітись, звужувати, затиснути, зав’янути, занепад, захоплений, талановитий, грамотний, діяльний, захисний, озброєний.

4. Від поданих слів утворіть прикметники; з’ясуйте, в яких випадках відбулося спрощення груп приголосних, а в яких - ні.

Честь, виїзд, щастя, радість, область, проїзд, якість, контраст, кількість, совість, доблесть, інтелігент, гігант, пропагандист, хвастати, кореспондент, роз’їзд, тиждень, цілість, рідкість, швидкість.

5. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені букви.

Ус...ний, шіс...надцять, очис...ний, зліс...ний, ровес...ник, студен...ський, влас...ний, шіс...десят, контрас...ний, випус...ний.

6. Перепишіть, вставте пропущені букви і поясніть правопис слів.

Сибір...кий, вороне...кий, гаа...кий, францу...кий, голлан...кий, запорі...кий, кременчу...кий, люксембур...кий, гамбур...кий, золото-ні...кий, пари...кий, нью-йор...кий, прилу...кий, овру...кий, черка...кий.

7. Утворіть слова за допомогою суфіксів -ств-, -зтв-, -цтв-. Поясніть їх написання.

Товариш, учитель, керівник, меценат, робітник, садівник, маляр,

кравець, агент, рільник, виробник, інтелігент, заступник, парубок, споживач, багач, студент, ремісник, свідок.

8. Поставте у словах замість крапок потрібну букву. Складіть і запишіть речення з виділеними словами.

Ро...критикувати, бе...збройний, бе...смертний, бе...захисний, ...фабрикувати, ...чепити, ...пад, ро...бити, ...писати, ...ховатися, ...формувати, ...шити, ...казати, бе...платний, ро...пис, ро...чин, ...кочити, ...ковзко, ...чавити, ро...селення, ...мити, не...проста, бе...коштовно, ...фотографувати.

9. Утворіть від поданих слів нові за допомогою префіксів пре-, при-, пере-; з’ясуйте вживання цих префіксів.

Їздити, єднати, казати, вивчити, тихий, вокзальний, смачний, складати, думати, ходити, орати, хворіти, йти, міряти, міський, добрий, морський, гарний, бігти.

10. Додайте до поданих слів потрібний префікс (з-(зі-), с-, роз-, без-, від-, над-, об-). Слова запишіть, поясніть їх правопис.

Писати, гнути, грамотний, вантажити, ламати, нести, відповідальний, колоти, різати, совісний, кинути, будувати, сипати, дати, купити, єднати, брати, жалісний, їхати.

11. Перепишіть слова і вставте пропущені букви. Поясніть правопис слів.

Бе...турботний, ро...сердитись, ро...доріжжя, бе...межний, ...хвилювати, ...хопити, о...цвітає, ...дерти, ...гнути, ро...кішний, ...пхнути, ...платити, бе...страшний, ...хитрувати, ...бити.

12. Утворіть від поданих іменників прикметники. З’ясуйте, в яких словах відбулося спрощення приголосних, а в яких – ні.

Честь, проїзд, парламент, швидкість, зап’ястя, кількість, пропагандист, контраст, баласт, президент, тиждень, інтелігент, щастя, користь, цілість, якість, студент, журналіст.

13. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені літери. Поясніть правопис слів.

Студен...ський, доблес...ний, вартіс...ний, влас...ний, контрас...ний, словес...ний, чес...ний, журналіс...ський, ровес...ник, шіс...надцять, очис...ний, облас...ний, дилетан...ський, свис...нути, совіс...ний, ус...ний, випус...ний, ціліс...ний, умис...ний, хрус...нути, зліс...ний, виїз...ний, ях...смен.

14. Утворіть від поданих слів прикметники та запишіть їх. Поясніть їх написання.

Область, захист, кореспондент, рецензент, сержант, диригент, турист, сепаратист, колективіст, радість, лейборист, соціаліст, агентство, тиждень, гігант.

15. Утворіть від поданих слів іменники із суфіксом -ство. Запишіть ці слова, поясніть їх вимову й написання.

Практикант, капітулянт, комедіант, педант, сектант, президент, студент.

16. Складіть речення з поданими словами, пам’ятаючи, що в них спрощення в групах приголосних на письмі не відбувається.

Шістнадцять, пестливий, студентський, туристський, журналістський, хвастливий, контрастний, агентство, гігантський.