53. Політизація суспільно-політичного руху в Західній Україні. Виникнення перших західноукраїнських політичних партій.

Наприкінці ХІХ ст. в Австро-Угорській імперії національний український рух вступив у політичну стадію свого розвитку.Першою політичною партією в Галичині стала Русько-українська радикальна партія, яка в 1890 р. була заснована І. Франком і діяла легально. З 1899 р. керівництво партії перебрав на себе М. Павлик. Це була перша в Європі селянська партія, що прагнула до соціалістичних ідеалів й утвердження демократичних засад у суспільстві. Вперше в історії українського руху було проголошено, що досягнення програмної мети партії може бути тільки за умови політичної самостійності русько-українського народу.

У 1895 р. лідер цієї партії Юліан Бачинський видав брошуру під назвою «Ukraina irredenta» («Україна незалежна»), у якій обґрунтовував ідею про самостійну українську державу. Твір викликав неоднозначну реакцію серед української громадськості – від підтримки до несприйняття. У 1896 р. була утворена Національно-демократична партія, доскладу якої увійшли Іван Франко,Юліан Романчук, Кость і Євген Левицькі, В’ячеслав Будзиновський, Михайло Грушевський. Вона булла найбільш впливовою і потужною партією в краї. Її програма наголошувала на необхідності боротьби за незалежну Україну, за зміцнення національної єдності між українцями, які проживали в Російській імперії.

Українська соціал-демократична партія утворилася в 1899 р. Їїпрограма містила вимогу створеннявільної української держави з республіканською формою правління.Тема української незалежності широко обговорювалася насторінках преси. Серед тих, хто палко підтримав ідеї майбутньої національної незалежності, був І. Франко. І хоча поетвважав, що у той час здобути самостійність України булонеможливо, він закликав «вживати всіх сил і засобів, щоб наближатись до цього». Величезний авторитет І. Франка сприявпоширенню самостійницьких політичних поглядів серед мешканців краю.

Спільні політичні ідеї стали основою для тісної співпраці політичних партій Галичини й Буковини, поступової радикалізації українського руху і переходу політичних партій в опозицію до існуючої влади.

54. Утворення та діяльність перших українських політичних партій у Наддніпрянській Україні в 1900-1905 рр.

Небажання російського самодержавства враховувати вимоги українських сил та політика агресивної русифікації сприялиактивізації українського національного руху. На початку ХХ ст. на території Наддніпрянської України виникають першіполітичні партії. У 1900 р. група харківської радикально налаштованої молоді під керівництвом Дмитра Антоновича проголосила створення Революційної української партії (РУП). Її програмою в перший період діяльності стала брошура Миколи Міхновського «Самостійна Україна». Однак серед членів партії не було єдності. Вже в 1901–1902 рр. Микола Міхновський з групою однодумців вийшли із складу РУПу і заснували нову, більш радикальну партію – Народну українську партію. Найближчою програмною метою було досягнення незалежності України. У 1904 р. з Революційної української партії відділилася ще одна група, яка утворила Українську соціал-демократичну спілку («Спілка»). Пізніше на засадах автономної секції вона увійшла до складу РСДРП (меншовиків).Утворилися й дві ліберальні партії: Українська демократична,яку очолили Євген Чикаленко і Олександр Лотоцький, та Українська радикальна – Борис Грінченко й Сергій Єфремов. Партії прагнули встановлення конституційної монархії в Росії та автономії України. За політичними поглядами вони були близькі до загальноросійського «Союзу визволення». Перші українські партії,які виникли на початку ХХ ст. у Росії, працювали у підпіллі і мали обмежене коло впливу. У 1908 р. утворилася громадська організація, яка отримала назву Товариство українських поступовців (ТУП). Воно виступало за автономію України у складі федеративної Російської держави. Члени ТУПу мали на меті українізувати початкову школу, отримати дозвіл на використання української мови в усіх громадських установах, суді, церкві. Крім того, вони хотіли об’єднати провідні українські сили в боротьбі за політичні,економічні та культурні права українців.У західних і східних українців наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. почала формуватися спільна національна свідомість,яка базувалася на етнічній, географічній та мовній єдності.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. український національний рух на всій території України виразно політизувався.Утворювалися національні політичні партії, програми яких були спрямовані на ліквідацію національного гноблення України та запровадження демократичних засад: від автономії до повної незалежності.